Постанова

від 14.02.2022 по справі 343/2216/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/2216/20

Провадження № 22-ц/4808/331/22

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про втрату права на користування житлом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Долинського районного суду, ухвалене головуючою суддею Монташевич С.М. 07 грудня 2021 року,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_6 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим в урочищі АДРЕСА_1 , судові витрати по справі покласти на неї.

Рішенням Долинського районного суду від 22 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 . В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , інтереси яких представляє ОСОБА_1 , про втрату права на користування житлом відмовлено.

Додатковим рішенням Долинського районного суду від 07 грудня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костіва Р.Я. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення норм процесуального права. На думку апелянта, судом не враховано матеріальне становище ОСОБА_1 та трьох неповнолітніх дітей, інтереси яких він представляє. Вважає, що місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу з 19500 грн до 6500 грн. Апелянт зазначає, що розмір гонорару адвоката визначений у фіксованому розмірі - 1500 грн за годину, а позивачем не надано доказів на підтвердження неспівмірності понесених відповідачем витрат на правову допомогу. Таким чином, на думку представника відповідача, розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатських послуг, які належним чином підтверджені. Просить оскаржуване додаткове рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання представника відповідача - ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 19500 грн.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляли, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костів Р.Я. вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів підтримав. Додатково пояснив, що об`єм виконаної ним роботи є значним, і оплата правничої допомоги відбулась у відповідності із умовами укладеного договору. Тому вважає, що місцевий суд безпідставно зменшив розмір стягнення коштів за надану правову допомогу. У зв`язку із цим просив оскаржене рішення скасувати.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.

Ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи частково заяву представника ОСОБА_1 про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, враховуючи складність справи, конкретні обставини справи, характер виконаної адвокатом роботи, критерії реальності адвокатських витрат, їх необхідності та значимості під час судового розгляду справи, а також заяву представника позивача про зменшення таких витрат, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 6500 грн.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частина 1 статті 134 ЦПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2021 між адвокатом Костів Р.Я. та Тиркотом В.А. було укладено договір №01/2021 про надання правової допомоги (а.с. 156).

Пунктом 2.1. згаданого договору визначено, що винагорода (гонорар) за послуги, що надаються адвокатом визначається за згодою сторін в розмірі 1500 грн за годину роботи адвоката, якщо інший порядок розрахунків не визначений у додатку до вказаного договору. Обсяг наданих послуг та кількість витрачених адвокатом годин відображається в акті наданих послуг. Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта наданих послуг, якщо інше не визначено у додатку до цього договору. Гонорар, сплачений як передоплата, вважається завдатком (п. 2.1-2.4) (а.с. 156).

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача подано звіт про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №343/2216/20 від 23.11.2021, в якому визначено, що згідно з п. 2.1 договору про надання правової допомоги № 01/2021 від 23.10.2021, укладеного між адвокатом Костівим Р.Я. та Тиркотом В.А., вартість послуг, що надаються адвокатом, становить 1500 грн за годину роботи адвоката. У звіті, зокрема, зазначено такі види виконаної роботи: 23.01.2021 - консультація та опитування клієнта, укладення договору, ознайомлення з позовом (1 год.) - 1500 грн, 05.02.2021 - підготовка відзиву на позовну заяву (3 год.) - 4500 грн, 05.02.2021 - підготовка клопотання про зупинення провадження (2 год.) - 3000 грн, 09.06.2021 - підготовка заяви про виклик свідків (1 год.) - 1500 грн, 09.06.2021 - підготовка заперечення на відповідь на відзив (1 год.) - 1500 грн, 12.05.2021, 09.06.2021, 13.09.2021, 21.10.2021 - підготовка до судових засідань, представництво інтересів під час засідань (4 год.) - 6000 грн, 22.11.2021 - підготовка письмової промови у судових дебатах та представництво інтересів клієнта під час судового засідання (1 год.) - 1500 грн, всього 13 год. на загальну суму 19500 грн. Підписанням цього акта клієнт підтверджує факт належного отримання послуг відповідно до положень договору № 01/2021 від 23.01.2021, а також не має претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг та їх вартості (а.с. 157).

Згідно квитанції серії ААВ від 05.02.2021, серії ААВ від 23.11.2021, вартість юридичних послуг по справі становить 10000 грн та 9500 грн (а.с. 167, 168).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Представник ОСОБА_3 подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, заявлених представником ОСОБА_1 . В обґрунтування якого зазначив, що заявлена сума є непосильною для його довірительки. Вказав, що позивач не працює, має на вихованні неповнолітню дитину, її чоловік являється пенсіонером та особою з інвалідністю другої групи, у зв`язку з чим отримує незначну суму пенсії. Чоловік позивачки працює на пів ставки викладачем сільської гімназії, де отримує також незначний заробіток. Тобто сім`я його довірительки матеріально мало забезпечена, тому стягнення з неї заявленої суми витрат на правничу допомогу поставить її сім`ю у скрутне матеріальну становище. Натомість, відповідач ОСОБА_1 працює на одному з підприємств м. Івано-Франківська на керівній посаді, має стабільний заробіток, користується автомобілем престижної марки.

На підтвердження вказаного представником ОСОБА_3 надано документи, які підтверджують матеріальне становище його довірительки (а.с. 162 - 166, 169-171).

Апеляційний суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

За результатами розгляду апеляційної скарги та дослідження наявних в матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції встановив, що справа не складна і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом в галузі права; відзив, вартість якого оцінена в 4500 грн і на підготовку якого затрачено 3 години, складається з чотирьох сторінок без посилань на судову практику. Клопотання про зупинення провадження у справі, на підготовку якого потрачено 2 години, вартість якого оцінена в 3000 грн викладено на півтори сторінках, не потребує значних зусиль для його написання та підготовки.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, яке обґрунтоване належними доказами.

В постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження №61-22131 св 19) зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, суд, враховуючи заперечення сторони позивача щодо суми стягнення судових витрат, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значення результатів розгляду для сторін та виконаної адвокатом роботи, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення їх розміру до 6500 грн.

Зазначена сума, на переконання апеляційного суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-383, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Долинського районного суду від 07 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 15 лютого 2022 року.