Рішення

від 07.02.2022 по справі 904/7222/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2022м. ДніпроСправа № 904/7222/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", с. Веселе, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Фермерське господарство "Пінк Агро", с. Веселе, Криворізький район, Дніпропетровська область

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область

про витребування майна та про визнання права власності

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Фермерського господарства "Пінк Агро", с. Веселе, Криворізький район, Дніпропетровська область

Відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", с. Веселе, Криворізький район, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Представники:

Від позивача за первісним позовом: Колошин В.П., ордер серії АЕ № 1108101 від 06.12.2021, адвокат

Від відповідача за первісним позовом: Матвєєва М.О., довіреність № б/н від 20.09.2021 представник

Від відповідача за первісним позовом: Зайцев І.В., представник

Від третьої особи-1 за первісним позовом: представник не з`явився

Від третьої особи-2 за первісним позовом: представник не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант", в якому просить:

- витребувати у відповідача в натурі Телескопічний навантажувач марки Меrlo ТF38/7-120, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 на користь позивача.

- визнати право власності на Телескопічний навантажувач марки Меrlo ТF38/7-120, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за позивачем.

Ухвалою від 13.08.2021 (суддя Петренко І.В.) позовну заяву залишено без руху. Рекомендовано позивачу протягом 10 (десяти) днів усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду належних доказів, які підтверджують доплату судового збору у розмірі 4 637,77грн.

25.08.2021 позивач надав заяву про усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 27.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.10.2021.

29.09.2021 відповідач надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечив.

29.09.2021 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" до Відповідача-1: Фермерського господарства "Пінк Агро" та Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, укладеного між Фермерським господарством "Пінк Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" із застосуванням наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України, в т.ч. і відносно договору про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020, укладеного між Фермерським господарством "Пінк Агро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" із застосуванням наслідків реституції.

04.10.2021 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 1493, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/7222/21.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, справу № 904/7222/21 передано на розгляд суді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято справу №904/7222/21 до свого провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання у справі для розгляду первісного позову на 26.10.2021. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог задоволено, залучено в якості Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за первісним позовом: Фермерське господарство "Пінк Агро", в якості Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка".

Також, ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" до Відповідача-1: Фермерського господарства "Пінк Агро" та Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" про визнання договору недійсним.

Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним.

26.10.2021 позивач за первісним позовом заявив про неотримання ним зустрічної позовної заяви та клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з відзивом та з зустрічною позовною заявою.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Треті особи за первісним позовом в судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 26.10.2021 підготовче засідання вирішено відкласти на 08.11.2021.

08.11.2021 позивач за первісним позовом надав відповідь на відзив, в якому не погодився із запереченнями відповідача за первісним позовом, просив суд первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Крім того, 08.11.2021 позивач за первісним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Треті особи за первісним позовом в судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 08.11.2021 вирішено відкласти підготовче засідання на 06.12.2021.

03.12.2021 позивач за первісним позовом надав письмові пояснення та заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом, в якому просить продовжити відповідачу-2 за зустрічним позовом строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

06.12.2021 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 05.01.2022. Відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 17.01.2022.

17.01.2022 в судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного заперечив.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Треті особи за первісним позовом в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 17.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 07.02.2022.

07.02.2022 в судовому засіданні позивач за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечив.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Треті особи за первісним позовом в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

07.02.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

03.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" та Фермерським господарством "Пінк Агро" укладено договір купівлі-продажу № 79-20П (далі - договір).

На виконання умов вказаного договору, сторонами було складено Специфікацію (додаток 1 до Договору купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020), відповідно до якої покупцем було придбано, у тому числі - Телескопічний навантажувач (1 шт.), ціна без ПДВ 220 846,50 грн.

04.08.2020 сторонами підписано Акт приймання-передачі товару за договором, згідно якого відповідач за первісним позовом передав, а позивач за первісним позовом прийняв товар, згідно переліку, в тому числі і телескопічний навантажувач MERLO вартістю 265 015,80 грн.

Крім того, сторони підписали видаткову накладну № ФГО-000017 від 04.08.2020 на загальну суму 794 411,88 грн., пунктом 10 якої є телескопічний навантажувач вартістю 220 846,50 грн. без ПДВ.

Позивач за первісним позовом зазначає, що на момент укладення оговору купівлі-продажу йому відомо було про належність транспортного засобу продавцю за договором - ФГ "Пінк Агро" на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту №01-05СГТ-В від 26.05.2016. Зазначений Договір поставки не був визнаний недійсним, тому вважається чинним.

Позивач за первісним позовом зауважує, що 22.04.2021 співробітниками ТОВ "Взаємодія Гарант", шляхом проникнення на закриту територію позивача за первісним позовом, було незаконно привласнено Телескопічний навантажувач марки Мегlо ТF38/7-120, що належить останньому на праві власності .

Після виклику співробітниками позивача за первісним позовом поліцейських, оперативно-слідчою групою Криворізького районного управління поліції №1 було зупинено на дорозі транспортний засіб - Телескопічний навантажувач марки Мегlо ТF38/7-120. Після перевірки документів було встановлено, що транспортним засобом керував саме співробітник ТОВ "Взаємодія Гарант".

Крім іншого, співробітником ТОВ "Взаємодія Гарант" було пред`явлено свідоцтво про реєстрацію машини, природа виникнення якого позивачу за первісним позовом невідома з огляду на належність прав власності на машину останньому.

Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що відповідач за первісним позовом незаконно заволодів майном, що належить позивачу за первісним позовом на праві власності.

Вказане стало причиною звернення позивача за первісним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за первісним позовом просить відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення обґрунтовані тим, що, між Фермерським господарством "Пінк Агро" та ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" був укладений договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Виходячи зі змісту Специфікації, видаткової накладної та акту приймання-передачі, предметом даного Договору є в т.ч. Телескопічний навантажувач Меrlo ТF38/7-120 в кількості 1 шт. та вила для соломи АА2300 в кількості 1 шт.

Підтвердженням передачі визначеного в Специфікації товару є видаткова накладна № ФГО - 000017 від 04.08.2020 та акт приймання-передачі товару від 04.08.2020.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що вказане майно (товари) були предметом Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" та Фермерським господарством "Пінк Агро", по якому останнє має заборгованість перед ТОВ "Взаємодія Гарант" та, відповідно до умов вказаного договору не має права власності на проданий товар.

Відповідач за первісним позовом на виконання умов укладеного Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, згідно видаткової накладної №12 від 18.10.2016 здійснило поставку Товару ФГ "Пінк Агро", а ТОВ "Пінк Агро" даний Товар прийняв на підставі Довіреності № 20 від 17.10.2016 за підписом Голови/керівника Фермерського господарства.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що в повному обсязі виконав свої зобов`язання стосовно поставки Товару, зазначеного у Додатку № 1 від 26.05.2016 до Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016 на адресу Покупця.

Відповідач за первісним позовом наголошує, що, згідно з п. 3.9 Договору від 26.05.2016 до моменту повного розрахунку за поставлений товар, ФГ "Пінк Агро" зобов`язувався не передавати Товар у заставу (крім випадків передачі Товару Постачальнику), не відчужувати Товар у будь-який спосіб.

Крім того, за умовами розділу 8 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця (ТОВ "Пінк Агро") після повної оплати ним вартості Товару та нарахованих відсотків за користування товарним кредитом шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару у власність Покупця.

З моменту передачі Товару, що є предметом як договору № 79-20П від 03.08.2020, так і предметом Договору № 01-05СТГ-В від 26.05.2016 - Телескопічний навантажувач Меrlo ТF38/7-120 в кількості 1 шт. та вила для соломи АА2300 перебувають у ФГ "Пінк Агро", а останній, не зважаючи на відчутність повного розрахунку за товар, що неодноразово підтверджено судовими рішеннями, безперешкодно користується даним майном та розпоряджається ним, не маючи на це законних підстав - не набувши його у власність.

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020 по справі № 904/4519/20, яке набрало законної сили 17.12.2020, в якому розглядалась претензія ФГ "Пінк Агро" до ТОВ "Взаємодія Гарант" щодо визнання невиконаним договору поставки сільськогосподарської техніки № 01-05СТГ-В встановлено, що ФГ "Пінк Агро" не є власником транспортних засобів та особою, що експлуатує такі засоби на законних підставах, докази, які б свічили про погашення існуючої заборгованості відсутні.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-2 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Третя особа-2 за первісним позовом пояснень по справі не надала, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (т.1, а.с. 198, 229, 234, т.2 а.с. 37, 79, 125).

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.

Позивач за первісним позовом наголосив, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спільні дії Фермерського господарства "Пінк Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" при укладенні та виконанні Договору купівлі-продажу №79-200П від 03.08.2020 були направлені на набуття тих прав та обов`язків, які випливають саме з цього договору і, таким чином, правочин у вигляді зазначеного договору спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір купівлі-продажу №79-200П від 03.08.2020 на день вирішення спору не визнаний недійсним.

На виконання умов вказаного договору, Телескопічний навантажувач марки Мегlо ТF38/7-120 було у встановленому Договором порядку передано позивачу за первісним позовом.

Позивачем за первісним позовом було поставлено дану технічну на баланс підприємства, тобто він мав можливість вільно розпоряджатися та використовувати придбаний товар в господарській діяльності підприємства.

Позивач за первісним позовом зауважує, що ним, за оплатним договором поставки було набуто у власність відповідне майно. Вказаний Договір є реальним, фактично виконувався сторонами, майно було фактично передано у власність Позивача і Позивач мав можливість ним вільно розпоряджатися.

На думку позивача за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом не наведено суду належних та допустимих доказів, якими б доводилося, що на момент поставки даного товару на користь позивача за первісним позовом, продавець - ФГ "Пінк Агро" не мало прав на дане майно, або існували належні підстави, якими б обмежувалась можливість продавця розпоряджатися відповідним майном.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.

Відповідач за первісним позовом вважає, що позивач за первісним позовом, укладаючи договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, мав врахувати, що згідно з п. 3.9 Договору від 26.05.2016, згідно якого ФГ "Пінк Агро" отримав у користування вказане майно, до моменту повного розрахунку за нього, зобов`язувався не передавати Товар у заставу, не відчужувати товар у будь-який спосіб.

Крім того, позивач за первісним позовом мав бути обізнаний про зміст розділу 8 Договору № 01-05СГТ-В від 26. 05.2016, відповідно до якого право власності на товар переходить до покупця (ФГ "Пінк Агро") після повної оплати ним вартості товару та нарахованих; відсотків за користування товарним кредитом шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі товару у власність покупця.

Зазначаючи про те, що щодо ФГ "Пінк Агро" не було відкрито станом на дату укладення договору № 79-20П від 03.08.2020 виконавчих проваджень, а майно, передане позивачу за первісним позовом не перебувало під арештом, останній не враховує, що станом на 03.08.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень містилось рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2080/20, опубліковане 08.07.2020.

Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що станом на дату укладення договору про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020 між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", ФГ "Пінк Агро" та ТОВ "Полетехніка" в якості оплати за товар, набрало законної сили і рішення Господарського суду Дніпропетровській області по іншій справі № 904/4519/20 від 16.11.2020, в якому розглядалась претензія ФГ "Пінк Агро" до ТОВ "Взаємодія Гарант" щодо визнання невиконаним Договору поставки сільськогосподарської техніки № 01-05СТГ-В, суд встановив, що ФГ "Пінк Агро" не є власником транспортних засобів та особою, що експлуатує такі засоби на законних підставах. Крім того, суд встановив, що докази, які б свідчили про погашення існуючої заборгованості, як і доказів складення сторонами акту приймання-передачі товару у власність ФГ "Пінк Агро " відсутні.

В даному випадку, Боржник (ФГ "Пінк Агро"), який виступив Продавцем в Договорі, купівлі - продажу від 03.08.2021, не сплативши ТОВ "Взаємодія Гарант" заборгованість за Договором поставки сільськогосподарської техніки, маючи на руках судове рішення про стягнення боргу на користь ТОВ "Взаємодія Гарант", зловживав правами стосовно свого кредитора ТОВ "Взаємодія Гарант", оскільки уклав договір купівлі продажу з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Між Відповідачем -1 за зустрічним позовом (Фермерське господарство "Пінк Агро") та відповідачем -2 за зустрічним позовом (ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд") був укладений договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, відповідно до якого продавець (Відповідач-1 за зустрічним позовом) продає, а покупець (відповідач-2 за зустрічним позовом) приймає та оплачує товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Виходячи зі змісту Специфікації, видаткової накладної та акту приймання -передачі, предметом даного Договору є в т.ч. Телескопічний навантажувач Меrlo ТF38/7-120 в кількості 1 шт. та вила для соломи АА2300 в кількості 1 шт.

Підтвердженням передачі визначеного в Специфікації товару, виходячи з доданих до матеріалів позовної заяви документів є видаткова накладна № ФГО - 000017 від 04 серпня 2020 року та акт приймання-передачі товару від 04.08.2020.

В якості здійснення оплати вказаного товару, Сторони Договору купівлі - продажу уклали Договір про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020 між Відповідачем -1 за зустрічним позовом, Відповідачем -2 за зустрічним позовом та ТОВ "Полетехніка" .

Вказані вище товари були предметом Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" та Фермерським господарством "Пінк Агро", по якому ФГ "Пінк Агро" має заборгованість перед ТОВ "Взаємодія Гарант" та, відповідно до умов вказаного договору не має права власності на проданий товар.

Отже, відповідач-1 за зустрічним позовом, який виступив Продавцем в оспорюваному Договорі, не сплативши ТОВ "Взаємодія Гарант" заборгованість за Договором поставки сільськогосподарської техніки, зловживав - правами стосовно свого кредитора ТОВ "Взаємодія Гарант", оскільки уклав договір купівлі - продажу з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ (ТРЕТЬОЇ ОСОБИ -1 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).

Відповідач-1 за зустрічним позовом про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзиви на позови не надав.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, в разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-2 за зустрічним позовом проти зустрічної позовної заяви заперечив, зазначив, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, та не є взаємопов`язаними.

Крім того, відповідач-2 за зустрічним позовом зазначив, що позивач за зустрічним позовом не довів належними доказами, що його права та законні інтереси порушені оспорюваним договором, що відповідач-1 за зустрічним позовом не сплатив позивачу за зустрічним позовом грошові кошти за договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що зустрічний позов обґрунтований не неналежним виконанням ФГ "Пінк Агро" зобов`язань перед ТОВ "Взаємодія Гарант", як вказує Відповідач за зустрічним позовом в своєму відзиві, а відсутністю у ФГ "Пінк Агро" права відчужувати майно, передане ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" за спірним договором.

Порушене право позивача за зустрічним позовом полягає не тільки у відсутності здійсненого належним чином розрахунку по договору поставки сільськогосподарської техніки та позбавлення майна, власником якого воно є, а й у вимогах, які ставляться ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" при поданні позову до ТОВ "Взаємодія Гарант" у справі № 904/7222/21, а саме витребування у ТОВ "Взаємодія Гарант" майна - Телескопічного навантажувача Мегlо ТF38/7-120 2016р.в. та визнання за ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" права власності на вказаний Телескопічний навантажувач.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договорів. 2. Природа договорів. 3. Факт поставки товару. 4. Факт наявності повної оплати вартості товару. 5. Наявність підстав для витребування майна та визнання права власності на нього. 6. Наявність підстав для визнання недійсним договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Щодо вимог за первісним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

03.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" та Фермерським господарством "Пінк Агро" укладено договір купівлі-продажу № 79-20П (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Фермерське господарством "Пінк Агро" (Продавець) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" (Покупець) приймає та оплачує товар, в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна кожної одиниці та загальна ціна Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у Специфікації до цього Договору, згідно якої здійснюється поставка цього Товару (далі - Специфікація).

На виконання умов вказаного договору, сторонами було складено Специфікацію (додаток 1 до Договору купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020), відповідно до якої покупцем було придбано, у тому числі - Телескопічний навантажувач (1 шт.), ціна без ПДВ 220 846,50 грн.

04.08.2020 сторонами підписано Акт приймання-передачі товару за договором, згідно якого відповідач за первісним позовом передав, а позивач за первісним позовом прийняв товар, згідно переліку, в тому числі і телескопічний навантажувач MERLO вартістю 265 015,80 грн.

Крім того, сторони підписали видаткову накладну № ФГО-000017 від 04.08.2020 на загальну суму 794 411,88 грн., пунктом 10 якої є телескопічний навантажувач вартістю 220 846,50 грн. без ПДВ.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти первісного позову, зазначив, що вказане майно (товари) були предметом Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" та Фермерським господарством "Пінк Агро", згідно якого ФГ "Пінк Агро" має заборгованість перед ТОВ "Взаємодія Гарант" та, відповідно до умов вказаного договору, не має права власності на проданий товар.

Відповідач за первісним позовом на виконання умов укладеного Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, згідно видаткової накладної №12 від 18.10.2016 здійснив поставку Товару ФГ "Пінк Агро", а ТОВ "Пінк Агро" даний Товар прийняв на підставі Довіреності № 20 від 17.10.2016 за підписом Голови/керівника Фермерського господарства.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що в повному обсязі виконав свої зобов`язання стосовно поставки Товару, зазначеного у Додатку № 1 від 26.05.2016 до Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016 на адресу Покупця та наголошує, що, згідно з п. 3.9 Договору від 26.05.2016 до моменту повного розрахунку за поставлений товар, ФГ "Пінк Агро" зобов`язувався не передавати Товар у заставу (крім випадків передачі Товару Постачальнику), не відчужувати Товар у будь-який спосіб.

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020 по справі № 904/4519/20, яке набрало законної сили 17.12.2020 встановлено, що ФГ "Пінк Агро" не є власником транспортних засобів та особою, що експлуатує такі засоби на законних підставах, докази, які б свідчили про погашення існуючої заборгованості відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фермерським господарством "Пінк Агро" та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" укладений договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування та кількість одиниці виміру, ціна кожної одиниці визначається Специфікацією.

Виходячи зі змісту Специфікації, видаткової накладної та акту приймання -передачі, предметом даного Договору є в т.ч. Телескопічний навантажувач Мerlo в кількості 1 шт. та вила для соломи АА2300 в кількості 1 шт.

Підтвердженням передачі визначеного в Специфікації товару є видаткова накладна № ФГО - 000017 від 04.08.2020 та акт приймання-передачі товару від 04.08.2020.

Вказане майно було предметом Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" та Фермерським господарством "Пінк Агро", згідно якого ФГ "Пінк Агро" має заборгованість перед ТОВ "Взаємодія Гарант" та, відповідно до умов вказаного договору, не має права власності на проданий товар.

Так, згідно п. 1.1. вказаного Договору Постачальник (ТОВ "Взаємодія Гарант") зобов`язувався передати у власність Покупця (ФГ "Пінк Агро") сільськогосподарську техніку, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування Товару його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови (в т.ч. щодо надання знижки до вартості (ціни) Товару), погоджені сторонами - визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід`ємну частину Договору.

На виконання п.1.2. Договору Сторони погодили характеристики Товару, його кількість та вартість, а також строки поставки та графік оплати товару та визначалися в додатку №1 від 26.05.2016.

В подальшому до умов Договору вносились зміни шляхом укладення Додаткової угоди № 1 від 12.10.2017 з додатком № 1 від 12.10.2017, Додаткової угоди № 2 від 08.10.2018 та Додаткової угоди № 3 від 30.10.2018 з Додатком № 1 від 30.10.2018, які стосувались перенесення термінів оплати Товару та визначення сум оплати з урахуванням сплачених грошових коштів станом на дати укладення відповідних додаткових угод.

Відповідач за первісним позовом на виконання умов укладеного Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, згідно видаткової накладної №12 від 18.10.2016 здійснив поставку Товару ФГ "Пінк Агро", а ТОВ останній Товар прийняв.

Отже, Відповідач за первісним позовом в повному обсязі виконав свої зобов`язання стосовно поставки Товару, зазначеного у Додатку № 1 від 26.05.2016.

Згідно з п. 3.9 Договору від 26.05.2016, до моменту повного розрахунку за поставлений товар, ФГ "Пінк Агро" зобов`язувався не передавати Товар у заставу, не відчужувати Товар у будь-який спосіб.

За умовами розділу 8 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця (ТОВ "Пінк Агро") після повної оплати ним вартості Товару та нарахованих відсотків за користування товарним кредитом шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару у власність Покупця.

При цьому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020у справі № 904/4519/20, що набрало законної сили 17.12.2020, за позовом ФГ "Пінк Агро" до ТОВ "Взаємодія Гарант" щодо визнання невиконаним Договору поставки сільськогосподарської техніки № 01-05СТГ-В, суд встановив, що ФГ "Пінк Агро" не є власником транспортного засобу та особою, яка експлуатує такі засоби на законних підставах . Крім того, суд встановив, що доказів, які б свідчили про погашення існуючої заборгованості та доказів складення сторонами акту приймання-передачі товару у власність ФГ "Пінк Агро" суду не надано.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, матеріалами справи встановлено, що станом на дату укладення оспорюваного Договору купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020 ФГ "Пінк Агро" не був власником спірного майна та не мав права продавати товар, який йому не належить.

За нормами ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили.

За приписами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з положеннями ст. 346 ЦК України, яка унормовує підстави припинення права власності, право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам`яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника;

12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що спірне майно, з власності ТОВ "Взаємодія Гарант" не вибувало, передача такого майна за договором купівлі - продажу № 79-20П від 03.08.2020 є неправомірною, а тому і вимога про визнання за ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" права власності на це майно та витребування цього майна, задоволенню не підлягає.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним Договору купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, укладений між Фермерським господарством "Пінк Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" із застосуванням наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України, в т.ч. і відносно договору про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020, укладеного між Фермерським господарством "Пінк Агро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" із застосуванням наслідків реституції.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення, у зв`язку із його вчиненням, прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Завданням господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно із частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон не обмежує коло осіб, які мають право вимагати визнання недійсним оспорюваного правочину, лише сторонами. Ними можуть бути будь-які заінтересовані особи, права або охоронювані інтереси яких порушені таким правочином. За визнанням недійсним правочинів до суду звертаються не тільки сторони, а й інші особи, на стані яких негативно відбивається цей правочин, або які з інших причин зацікавлені в його недійсності.

Позов особи, яка не була учасником правочину, про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише в тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи - не учасника правочину, і воно може бути відновлене шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка звертається з позовом про визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала; у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними. З аналізу положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Окрім того, як зазначалося вище відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

У справі, яка переглядається, ТОВ "Взаємодія Гарант" просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, укладений між відповідачами, стороною яких він не є, із застосуванням наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України, в т.ч. і відносно договору про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020, укладеного між Фермерським господарством "Пінк Агро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" із застосуванням наслідків реституції.

В обґрунтування позову ТОВ "Взаємодія Гарант" зазначив, що телескопічний навантажувач марки Меrlo ТF38/7-120, 2016 року випуску був предметом Договору № 01-05СГТ-В від 26.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" та Фермерським господарством "Пінк Агро", по якому ФГ "Пінк Агро" має заборгованість перед ТОВ "Взаємодія Гарант" та, відповідно до умов вказаного договору не має права власності на проданий товар.

Відповідач-1 за зустрічним позовом, який виступив Продавцем в оспорюваному Договорі, не сплативши ТОВ "Взаємодія Гарант" заборгованість за Договором поставки сільськогосподарської техніки, уклав договір купівлі - продажу з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Предметом спору є матеріально правова вимога позивача про визнання недійсним договор купівлі-продажу з підстав їх невідповідності вимогам чинного законодавства та порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину (частина 1 статті 203, частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 2 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (статті 216, 215 Цивільного кодексу України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Як зазначено вище, ТОВ "Взаємодія Гарант" зазначає, що воно є власником спірного майна, у зв`язку з чим просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 79-20П від 03.08.2020, стороною якого він не є, із застосуванням наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України, в т.ч. і відносно договору про переведення боргу № 79-20П-ПБ від 31.12.2020, укладеного між ФГ "Пінк Агро", ТОВ "СП "Колор Ленд" та ТОВ "Полетехніка" із застосуванням наслідків реституції.

Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом так би мовити абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Отже, такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, яке існувало до укладання правочину. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, тобто має місце двостороння реституція.

В даному випадку, визнання недійсним оспорюваного договору, та застосування наслідків його недійсності не призведе до відновлення або іншого ефективного захисту порушеного права позивача щодо спірного майна, зважаючи на те, що реституція у разі недійсності договору призведе до повернення у первісний стан сторін договору і не матиме наслідком передання позивачу, який не є стороною цього правочину, спірного майна. Тим більше, що доказів того, що спірне майно перебуває у володінні ФГ "Пінк Агро" або ТОВ "СП "Колор Ленд" ТОВ "Взаємодія Гарант" суду не надало.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ТОВ "Взаємодія Гарант" не доведено належними та допустимими доказами порушення спірним договором його прав, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Таким чином, судовий збір за первісним позовом у розмірі 7 950,47 грн. залишити за позивачем за первісним позовом.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 270,00 грн. залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант", за участі Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Фермерське господарство "Пінк Агро", Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" про витребування майна та про визнання права власності - відмовити.

Судовий збір за первісним позовом у розмірі 7 950,47 грн. залишити за позивачем за первісним позовом.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант" до Відповідача-1: Фермерського господарства "Пінк Агро", Відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 270,00 грн. залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено -15.02.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко