Ухвала

від 07.09.2022 по справі 904/7222/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/7222/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Фермерське господарство "Пінк Агро",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка",

про витребування майна та про визнання права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємодія Гарант"

до 1) Фермерського господарства "Пінк Агро",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка",

про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21.

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" посилається на випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи на те, що апеляційний суд в оскаржуваному рішенні посилався на висновки Верховного Суду, не врахувавши більш свіжу його практику, а також неподібність правовідносин у зазначеній судом та скаржником постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Із огляду на положення наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Проте подана касаційна скарга хоч і містить посилання на випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та невірне застосування норм матеріального права, однак не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування вказаних підстав відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, зокрема чітко не вказано норму права та висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави подання цієї скарги з належним її обґрунтуванням, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 складено 04.07.2022, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 25.07.2022.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 надіслана поштою 16.08.2022 що підтверджується поштовим конвертом, тобто з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У поданій скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21, яке обґрунтоване отриманням повного тексту цього рішення представником заявника в приміщенні суду 29.07.2022, що підтверджується розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваного рішення надійшла скаржникові.

Крім цього, Суд зазначає, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, через відсутність матеріалів справи у колегії суддів немає можливості перевірити наявність доказів надсилання та вручення копії оскаржуваної постанови скаржникові.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частина третя статті 13 ГПК України).

Однак, доказів в підтвердження дати вручення копії оскаржуваної постанови та поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржником додано не було.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскільки скаржником в підтвердження дати вручення йому повного тексту оскаржуваного судового рішення не додано відповідних доказів, вказані підстави визнаються судом неповажним.

У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до положень частини третьої вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу на додаткову постанову апеляційного суду у цій справі подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження дати вручення оскаржуваного рішення, з огляду на що вказані підстави поновлення строку визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами, зокрема що підтверджують дату вручення копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також з касаційною скаргою у новій редакції з чітким обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, визначеної скаржником та передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог процесуального закону.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема з зазначенням передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень, чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Керуючись статтями 119, 169, 174, 234, 287-290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 904/7222/21 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України або касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак