Рішення

від 14.02.2022 по справі 904/8630/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8630/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Свистун Г.Г.

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м Київ в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , Запорізька область, м. Енергодар

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія", Дніпропетровська область, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал , м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Свірідов Д.М; адвокат;

від відповідача-2: Дикий Ю.О. адвокат;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал , в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 1 053 900,24 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 914 085,72 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020.

Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція залишено без руху. Запропоновано Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеків та описів вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачам (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 15.11.2021.

08.11.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.12.2021

26.11.2021 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

26.11.2021 відповідач-2 подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

26.11.2021 відповідач-2 подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.11.2021 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2021 відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

Позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

Суддя Мілєва І.В. перебувала у відпустці з 20.12.2021 по 06.01.2022 включно.

Представник позивача особисто з`явився у підготовче засідання 10.01.2022, ухвалою від 10.01.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

10.01.2022 до підготовчого засідання з`явились представники позивача та відповідачів-1,2.

Ухвалою від 10.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 09.02.2022.

10.01.2022 відповідач-2 подав клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON. Ухвалою від 12.01.2022 клопотання задоволено.

17.01.2022 позивач подав клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

Ухвалою суду від 17.01.2022 клопотання позивача задоволено.

03.02.2022 до суду надійшло клопотання позивача про доручення документів до матеріалів справи (листа від 13.01.2022) з обґрунтування поважності причин строку на подання доказів.

У судове засідання 09.02.2022 з`явились представники позивача, відповідачів-1,2.

09.02.2022 у судовому засідання оголошено перерву до 14.02.2022.

09.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал подало до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON. Ухвалою суду від 14.02.2022 клопотання задоволено.

У судове засідання 14.02.2022 з`явились представники відповідачів-1,2.

У судове засідання 14.02.2022 не з`явився представник позивача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки був присутній у попередньому судовому засіданні 09.02.2022. Клопотання про участь у судовому засіданні 14.02.2022 в режимі відеоконференції позивач не подавав, про поважність причин неявки не повідомив.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 ДП НАЕК Енерагоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в електронній системі закупівель оприлюднив оголошення UA-2020-04-16-001729-C про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів: код ДК 021:2015-42670000-3 Частини та приладдя до верстатів (Ріжучій інструмент).

Згідно з реєстром Отриманих тендерних пропозицій у процедурі публічних закупівель UA-2020-04-16-001729-с подані три тендерні пропозиції, наступними учасниками:

- ПрАТ Запорізький інструментальний завод (код ЄДРПОУ 23289055);

- ТОВ ВКП Енергія (код ЄДРПОУ 35739275);

- ТОВ Інкос-Лайм (код ЄДРПОУ 42673339) (а.с. 87).

За результатами розгляду тендерних пропозицій встановлено, що пропозиція ТОВ ВКП Енергія відповідає технічним вимогам і кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією (а.с. 88-90).

31.07.2020 в електронній системі закупівель оприлюднене повідомлення про намір укласти договір у процедурі закупівель UA-2020-04-16-001729-C з ТОВ ВКП Енергія (а.с. 91).

18.08.2020 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційна Підприємство Енергія (постачальник) було укладено договір поставки продукції № 304(6)20УК (далі - договір).

Постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію (486 найменувань продукції) загальною вартістю 3 161 918,40 грн. з ПДВ (п. 1.1 договору).

Строк поставки: вересень-листопад 2020 року (п. 1.2 договору).

Вартість продукції без урахування ПДВ - 2 634 932,00 грн., крім того ПДВ - 526 986,40 грн. Загальна вартість продукції з урахуванням ПДВ - 3 161 918,40 грн. (п. 3.1. договору).

Розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку (п. 3.2. договору).

Поставка продукції здійснюється відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP м. Енергодар, - Вантажоотримувач: ЗВ ВП Складське господарство вул. Промислова 133 (склад №-6), м. Енергодар, Запорізька область (п. 4.1. договору).

Поставка продукції відбувається в строки згідно з п. 1.2. (п. 4.2. договору).

У випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства (п. 7.1. договору).

Цей договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним за підставами, передбаченими законом України (п. 11.2. договору).

Всі права і обов`язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки з письмовою згодою сторін (п. 11.6. договору).

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання (п. 12.1. договору).

30.11.2020 укладено додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 38), в якій сторони дійшли згоди пункт 1.2 договору викласти у наступній редакції: "строк поставки продукції: поз. № 1-6, 8-27, 29-50, 52, 55-70, 72-75, 78-95, 99, 101-110, 112-119, 241-247, 249-255, 258, 260-267, 269, 271, 273, 275-280, 282, 284. 286, 287, 291-293, 295, 297-299, 301-304, 306, 308-310, 313-318, 320, 321, 324-327, 329, 331, 335-339, 343, 345-348, 350-354, 356-361, 363 - Вересень - Листопад 2020 року. Поз. № 7, 28, 51, 53, 54, 71, 76, 77, 96-98, 100, 111, 120-240, 248, 256, 257, 259, 268, 270, 272, 274, 281, 283, 285, 288-290, 294, 296, 300, 305, 307, 311, 312, 319, 322, 323, 328, 330, 332-334, 340-342, 344,349, 355, 362, 364-486 Грудень 2020 року. .

30.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 39), в якій вирішили пункт 1.2 договору викласти у наступній редакції: "Строк поставки продукції: поз. № 76, 120-133. 136-137, 144-159, 161-165, 167-176, 178, 179, 181-183, 185-189, 191,193-197, 199, 206-214, 216-220, 222-240, 248, 259, 268, 270, 272, 274, 281, 283, 285, 288-290, 294, 296, 300, 305, 307, 311, 312, ЗІ9, 322, 323, 328, 330, 333, 334, 340-342, 344, 349, 355, 364, 367, 389-388, 390-397, 399, 401-449, 464-486 - грудень 2020 року. Поз. №7,28, 61,53, 54,71,77,96-98, 100, 111, 134, 135, 138-143,160,166, 177, 180, 184, 190, 192, 198, 200-205, 216, 221, 256, 257, 332, 362, 366, 366, 38.8, 389, 398, 400,450-463, грудень 2020 року - червень 2021 року. .

18.06.2021 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору (а.с.40 ), в якій дійшли згоди виключити із договору позиції № п/п 7(4 штуки), 28, 51, 53, 54, 71, 77, 96-98, 100, 111, 138-143, 160, 166, 174, 180, 184,- 190, 192,- 198, 200-205, 215, 221, 256, 257, 362, 365, 368, 379, 383, 397 (8 штук), 398, 400, 448, 449, 450-463 із зниженням загальної вартості договору. Вартість продукції по договору № 304(6)20УК від 05.08.2020 без урахування ПДВ - 2 211 585,40 грн., крім того ПДВ - 442 317,08 грн. Загальна вартість продукції з урахуванням ПДВ - 2 653 902,48 грн. А також пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції: "Вартість продукції без урахування ПДВ - 2 211 585,40 грн., крім того ПДВ - 442 317,08 грн. Загальна вартість продукції з урахуванням ПДВ - 2 653 902,48 грн. .

Позивач зазначає, що у строк, встановлений договором (з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2) відповідач-1 виконав зобов`язання на суму 2 653 902,48 грн. в наступному порядку:

- 12.11.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 914 085,72 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 12.11.2020 (а.с. 42-50);

- 17.12.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 1 053 900,24 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 17.12.2020 (а.с. 51-56);

- 23.12.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 685 916,52 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 28 від 23.12.2020 (а.с. 57-59).

Відповідно до п. 2.1 договору продукція, що поставляється, за своєю якістю повинна підтверджуватись паспортом або сертифікатом відповідності, або іншим подібним документом підтверджуючим якість.

Позивач зазначає, що ТОВ ВКП Енергія виконало зобов`язання по договору згідно з видатковою накладною № 22 від 17.12.2020 на суму 578 816,04 грн., в зв`язку з тим, що продукція на суму 475 084,20 грн. була забракована.

Як стверджує позивач, 28.01.2021 він отримав від ТОВ ВКП Енергія лист № 28/01-01, в якому зазначалось наступне, гарантую заміну товару на інший, що відповідає за своїми технічними (якісними) характеристиками умовам договору № 304(6)20УК від 05.08.2020/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020. .

18.02.2021 відповідач-1 здійснив заміну неякісної продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 475 084,20 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 89 від 18.02.2021 (а.с. 60-63).

З викладеного вбачається, що ТОВ ВКП Енергія здійснило поставку продукції по договору на загальну суму 2 653 902,48 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 13 від 12.11.2020, № 22 від 17.12.2020, № 28 від 23.12.2020 та № 89 від 18.02.2021.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

29.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Енергія (клієнт) було укладено генеральну угоду про фінансування на умовах факторингу з регресом № 90-Ф (далі - угода 90-Ф).

В порядку та на умовах, визначених цією угодою, фактор зобов`язується здійснювати фінансування клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників строк виконання якої настав та/або не настав (п. 1.1. угоди 90-Ф).

Фінансування здійснюється на підставі окремих додаткових угод, які укладаються між сторонами і є невід`ємною частиною цієї угоди (п. 1.2. угоди 90-Ф).

Фактор здійснює фінансування клієнта за (плату шляхом сплати процентів що оплачує клієнт щомісячно до повного виконання боржником грошових зобов`язань за основним договором (п. 1.3. угоди 90-Ф).

За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання за основним зобов`язанням (п. 1.4. угоди 90-Ф).

Основне зобов`язання - сукупність грошових зобов`язань боржника перед клієнтом, які складаються із заборгованості боржника за отриманий і неоплачений товар/послугу (основною сумою), за неоплаченими відсотками, а також за неоплаченою неустойкою. Розмір заборгованості розраховується станом на день підписання сторонами відповідних додаткових угод до цього договору. Наявність зобов`язання боржника перед клієнтом підтверджується документацією, яку клієнт зобов`язується передати фактору (в додаткових угодах вказуються реквізити цих документів) (п. 2. угоди 90-Ф).

Відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника (п. 3.5. угоди 90-Ф).

Сторони домовились, що розмір загальної суми фінансування, яке фактор надає клієнтові за цією угодою, не має перевищувати 5 000 000,00 грн. (без ПДВ) (п. 5.1. угоди 90-Ф).

Відповідно до п. 5.2. угоди 90-Ф у відповідності до умов цієї угоди фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта в розмірі 90 % від розміру прав вимоги, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржника в розмірі заборгованості, яка виникла внаслідок укладення з боржниками основних договорів. Передача грошових коштів фактором в розпорядження клієнта, передається згідно наступного порядку:

- клієнт направляє фактору анкету-заявку на отримання фінансування на умовах факторингу;

- фактор з моменту отримання анкети-заявки на отримання фінансування на умовах факторингу, приймає рішення протягом 3 (трьох) робочих днів щодо фінансування клієнта;

- сторони підписують додаткову угоду до генеральної угоди про фінансування на умовах факторингу у випадку прийняття фактором позитивного рішення щодо фінансування клієнта;

- фактор здійснює фінансування клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди до генеральної угоди про фінансування на умовах факторингу.

Відступлення прав грошової вимоги у зобов`язанні за основними договорами від клієнта до фактора відбувається у момент укладання між сторонами відповідних додаткових угод до цієї угоди та передачі документації, яка підтверджує наявність зобов`язання боржника перед клієнтом та вказана в п. 2. цього договору (п. 5.3. угоди 90-Ф).

Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом перерахування коштів, на вказаний клієнтом рахунок згідно з порядком фінансування, що передбачений п. 5.2. цієї угоди (п. 5.7. угоди 90-Ф).

Днем здійснення фінансування вважається день надходження грошових коштів у повному обсязі згідно з відповідною додатковою угодою на рахунок клієнта (п. 5.8. угоди 90-Ф).

Угода набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до повного його виконання сторонами (п. 12.1. угоди 90-Ф).

29.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 (а.с. 71-72) (далі - додаткова угода № 1 до угоди № 90-Ф), в якій дійшли згоди, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги до Державного підприємства Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія Енергоатом; в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (далі - боржник ) за грошовими зобов`язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та додаткової угоди № 1 договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 25.11.2020 (надалі - основний договір ), за наступними документами: видаткова накладна № 22 від 17.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн., строк платежу 120 календарних днів (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).

Загальна сума грошового зобов`язання боржника (надалі - заборгованість ) складає - 1 053 900,24 грн. (без ПДВ) (п. 1.2. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).

Фактор здійснює фінансування клієнта в розмірі 948 510,21 грн. без ПДВ (п. 1.3. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).

Розмір плати (процентів) за фінансування складає 30 (тридцять) % (відсотків) річних від суми фінансування (п. 1.4. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).

15.01.2021 ДП НАЕК Енергоатом отримало повідомлення ТОВ ФК Морган Кепітал про відступлення права вимоги № 29122020/3 від 29.12.2020 (а.с. 65) на суму 1 053 900,24 грн. (накладна № 22 від 17.12.2020).

15.01.2021 ВП ЗАЕС отримав повідомлення ТОВ ВКП Енергія про відступлення права вимоги №12/01-01 від 12.01.2021 (а.с. 64) на суму 1 053 900,24 грн. (накладна № 22 від 17.12.2020).

21.04.2021 до ДП НАЕК Енергоатом надійшла вимога ТОВ ФК Морган Кепітал №19042021/1 від 19.04.2021 (а.с. 73-74) про оплату заборгованості у розмірі 1 053 900,24 грн.

16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Енергія (клієнт) було укладено генеральну угоду про фінансування на умовах факторингу з регресом № 84-Ф (далі - угода 84-Ф).

В порядку та на умовах, визначених цією угодою, фактор зобов`язується здійснювати фінансування клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників строк виконання якої настав та/або не настав (п. 1.1. угоди 84-Ф).

Фінансування здійснюється на підставі окремих додаткових угод, які укладаються між сторонами і є невід`ємною частиною цієї угоди (п. 1.2. угоди 84-Ф).

Фактор здійснює фінансування клієнта за плату шляхом дисконтування суми заборгованості боржника перед клієнтом. (п. 1.3. угоди 84-Ф).

За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання за основним зобов`язанням (п. 1.4. угоди 84-Ф).

Основне зобов`язання - сукупність грошових зобов`язань боржника перед клієнтом, які складаються із заборгованості боржника за отриманий і неоплачений товар/послугу (основною сумою), за неоплаченими відсотками, а також за неоплаченою неустойкою. Розмір заборгованості розраховується станом на день підписання сторонами відповідних додаткових угод до цього договору. Наявність зобов`язання боржника перед клієнтом підтверджується документацією, яку клієнт зобов`язується передати фактору (в додаткових угодах вказуються реквізити цих документів) (п.2. угоди 84-Ф).

Відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника (п. 3.5. угоди 84-Ф).

Відповідно до п. 5.1. угоди 84-Ф у відповідності до умов цієї угоди фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату шляхом дисконтування суми заборгованості, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржника в розмірі заборгованості, яка виникла внаслідок укладення з боржниками основних договорів. Передача грошових коштів фактором в розпорядження клієнта, передається згідно наступного порядку:

- клієнт направляє фактору анкету-заявку на отримання фінансування на умовах факторингу;

- фактор з моменту отримання анкети-заявки на отримання фінансування на умовах факторингу, приймає рішення протягом 3 (трьох) робочих днів щодо фінансування клієнта;

- сторони підписують додаткову угоду до генеральної угоди про фінансування на умовах факторингу у випадку прийняття фактором позитивного рішення щодо фінансування клієнта;

- фактор здійснює фінансування клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди до генеральної угоди про фінансування на умовах факторингу.

Відступлення прав грошової вимоги у зобов`язанні за основними договорами від клієнта до фактора відбувається у момент укладання між сторонами відповідних додаткових угод до цієї угоди та передачі документації, яка підтверджує наявність зобов`язання боржника перед клієнтом та вказана в п. 2. цього договору (п. 5.2. угоди 84-Ф).

Угода набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до повного його виконання сторонами (п. 12.1. угоди 84-Ф).

20.11.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 84-Ф (а.с. 82-83) (далі - додаткова угода № 1 до угоди № 84-Ф), в якій узгодили, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, до боржника - Державного підприємства Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (далі - боржник ) за грошовими зобов`язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020(надалі - основний договір ), за наступними документами: видаткова накладна № 13 від 12.11.2020 на суму 914 085,72 грн. з ПДВ. Строк платежу за накладною до 12.03.2021 (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).

Клієнт передає, а фактор приймає у момент підписання цієї угоди право вимоги до боржника за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та наступні документи, що в повному обсязі засвідчують право грошової вимоги, дійсність грошової вимоги та підтверджують здійснення поставки: нотаріально засвідчену копію договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020, (основний договір) на підставі якого здійснено поставку продукції з умовою відстрочки платежу; зазначені у таблиці п. 1.1 оригінали документів до основного договору (п. 1.3. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).

Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату шляхом дисконтування суми заборгованості і стає кредитором за основним договором в розмірі заборгованості по основному зобов`язанню та одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання за основним зобов`язанням відповідно до умов цієї угоди (п. 1.4. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).

Під відступлення права грошової вимоги, що виникло згідно вказаних вище накладних, фактор протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами цієї угоди надає клієнту фінансування здійснюючи переказ останньому грошових коштів у сумі 805 898, 04 грн. без ПДВ на його поточний рахунок (п. 1.5. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).

Клієнт зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання за Основним договором, та негайно, але не пізніше 2 (двох) робочих днів, з моменту коли йому стало відомо або повинно було стати відома повідомляти (факсом, електронною поштою, з наступним наданням, за вимогою фактора, письмового документа з підписом та печаткою клієнта) фактора про умови, які мають значення для виконання зобов`язань за основним договором, як для клієнта так і для боржника та/або впливають на дійсність, розмір, строк сплати боржником грошових зобов`язань, права вимоги яких відступлені фактору за цією угодою (п. 1.6. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).

27.11.2020 ВП ЗАЕС отримав повідомлення ТОВ ФК Морган Кепітал про відступлення права вимоги № 20112020/1 від 20.11.2020 (а.с. 76) на суму 914 085,72 грн. (накладна № 13 від 12.11.2020).

02.12.2020 ВП ЗАЕС отримав повідомлення ТОВ ВКП Енергія про відступлення права вимоги № 23112020/1 від 20.11.2020 (а.с. 75) на суму 914 085,72 грн. (накладна № 13 від 12.11.2020).

17.03.2021 до ДП НАЕК Енергоатом надійшла вимога ТОВ ФК Морган кепітал № 15032021/1 від 15.03.2021 (а.с. 84-85) про оплату заборгованості у розмірі 914 085,72 грн.

18.05.2021 до ВП ЗАЕС надійшов лист ТОВ ФК Морган Кепітал № 12052021/2 від 12.05.2021 (а.с. 86) щодо сплати заборгованості за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, укладеним між ВП ЗАЕС та ТОВ ВКП Енергія .

Позивач зазначає, що відповідно до п. 11.6 договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 всі права і обов`язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки з письмовою згодою сторін. ДП НАЕК Енергоатом не надавав ТОВ ВКП Енергія своєї згоди на передачу прав і обов`язків третім особам за договором № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020. Крім того, статтею 350 Господарського кодексу України визначено, що фактором може бути лише банк. Таким чином, правочини про фінансування на умовах факторингу додаткова угода № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 та додаткова угода № 1 від 20.12.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020, які передбачають заміну сторони у зобов`язанні, яке виникло між ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ ВКП Енергія на підставі договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 суперечать ст. 516 Цивільного кодексу України та ст. 350 Господарського кодексу України. Також, позивач зазначає, що договір поставки продукції № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 укладений між ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ ВКП Енергія в порядку та на умовах встановлених Законом України Про публічні закупівлі .

Перелік зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному разі треба аналізувати зв`язок прав кредитора у зобов`язанні з його особою.

Позивач зазначає, що зобов`язання ДП НАЕК Енергоатом сплатити ТОВ ВКП Енергія за товар, поставлений по договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020, нерозривно пов`язаний з особою кредитора, який став переможцем процедури публічних закупівель UA-2020-04-16-001729-C. Отже, права кредитора не можуть бути передані іншій особі в зобов`язаннях, в яких це обумовлено характером самого зобов`язання (його цільовим виконанням, нормативним регулюванням) та особою кредитора. Таким чином, враховуючи вище викладене, заміна сторони у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020, суперечить Закону України Про публічні закупівлі в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається та виконується лише з переможцем конкурсу.

У зв`язку із викладеним позивач просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 1 053 900,24 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 914 085,72 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 11.6 договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 всі права і обов`язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки з письмовою згодою сторін. ДП НАЕК Енергоатом не надавав ТОВ ВКП Енергія своєї згоди на передачу прав і обов`язків третім особам за договором № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020. Крім того, статтею 350 Господарського кодексу України визначено, що фактором може бути лише банк. Таким чином, правочини про фінансування на умовах факторингу додаткова угода № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 та додаткова угода № 1 від 20.12.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020, які передбачають заміну сторони у зобов`язанні, яке виникло між ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ ВКП Енергія на підставі договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 суперечать ст. 516 Цивільного кодексу України та ст. 350 Господарського кодексу України.

Господарський суд зазначає наступне.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 11.6. договору всі права і обов`язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки з письмовою згодою сторін.

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ч. 1 ст. 1080 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного, посилання позивача на наявність в основному договорі заборони на передання прав та обов`язків іншим особам не є достатньою підставою для визнання договору факторингу недійсним. Отже положення п. 11.6 договору поставки продукції № 304(6)20УК від 18.08.2020, не має наслідком недійсності додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом та додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом.

Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи (ч. 1 ст. 350 Господарського кодексу України).

Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (ч. 2 ст. 350 Господарського кодексу України).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт (ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України).

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 Цивільного кодексу України).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Комплексної інформаційної системи Національного банку України Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал з 11.04.2017 має діючу ліцензію на надання послуг з факторингу.

З огляду на викладене, твердження позивача, стосовно того, що правочини про фінансування на умовах факторингу додаткова угода № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 та додаткова угода № 1 від 20.12.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020, які передбачають заміну сторони у зобов`язанні, яке виникло між ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ ВКП Енергія на підставі договору № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 суперечать ст. 516 Цивільного кодексу України та ст. 350 Господарського кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Також, позивач зазначає, що договір поставки продукції № 304(6)20УК/53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 укладений між ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ ВКП Енергія в порядку та на умовах встановлених Законом України Про публічні закупівлі . Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі . Як зазначає позивач, серед випадків, в яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю, укладення договору факторингу відсутнє.

Господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно із ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Господарський суд зазначає, що правовим наслідком укладання додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом та додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом є перехід права вимоги оплати за поставлену продукцію, яка не трансформується у правочин щодо внесення змін до договору поставки продукції № 304(6)20УК від 18.08.2020 оскільки фактично не спрямована на заміну постачальника, як зобов`язаної сторони за договором.

Таким чином посилання позивача на приписи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, а істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, є безпідставними.

Також господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Стаття 515 Цивільного кодексу України містить загальне правило визначення зобов`язань, в яких не допускається заміна кредитора. Так, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора. ЦК наводить лише один приклад такого зобов`язання - це зобов`язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи. Дане зобов`язання є яскравим прикладом нерозривної пов`язаності зобов`язання з особою кредитора. Якщо шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, мета існування зобов`язання по відшкодуванню такої шкоди є відновлення здоров`я потерпілого або відшкодування йому витрат, пов`язаних з ушкодженням здоров`я або втраченого прибутку. Якщо мова йдеться про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, то виходячи із змісту ст. 1200 право на таке відшкодування мають утриманці померлого, отже фактично відшкодування шкоди полягає у наданні утриманцям засобу для існування. У зв`язку з цим логічним є те, що у вищевизначених зобов`язаннях права кредитора (потерпілого) не можуть бути передані якійсь іншій особі.

В цілому перелік зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному випадку необхідно аналізувати зв`язок прав кредитора у зобов`язанні з його особою. Так, наприклад, право на стягнення аліментів мають особи, чітко визначені Сімейним кодексом. Якщо особа не має статусу дитини, батька, матері тощо, вона не в праві претендувати на виплату їй аліментів. Отже право на стягнення аліментів не може бути передано іншому кредитору ані за договором відступлення права вимоги, ані в разі загального правонаступництва. Теж саме стосується сплати пенсій, соціальних виплат тощо.

Господарський суд зазначає, що між сторонами за договором поставки не виникло і не могло виникнути зобов`язань з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, тощо. Таким чином безпідставним є твердження позивача, що право вимоги за зобов`язанням, яке виникло у сфері публічних закупівель, нерозривно пов`язано з особою кредитора, а відтак відповідно до положень ст. 515 Цивільного кодексу України не може бути передане третій особі, зокрема за договором факторингу.

Також, господарський суд зазначає, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає втому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом та додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином було порушено зі сторони відповідачів права позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладен між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 1 053 900,24 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 та визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладеної між Виробничо-Комерційним Підприємством Енергія та Товариством з обмеженої відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція в розмірі 914 085,72 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 4 540,00 грн.

Також відповідач-2 у відзиві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу 20000,00 грн. (а.с.135).

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.02.2022

Суддя І.В. Мілєва