Рішення

від 08.02.2022 по справі 916/3382/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3382/21

За позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд.1, код ЄДРПОУ - 26597691, електронна адреса: legal_department@omr.gov.ua )

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд.1, код ЄДРПОУ - 44162529, електронна адреса: zem@omr.gov.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС (65038, м. Одеса, вул. Довга, буд.4-А, код ЄДРПОУ - 31545700)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Варбаногло Г.А. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: Ярошенко Г.Ю. - в порядку самопредставництва; Самокиш І.В. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Попелюк В.П. - на підставі ордера серії ОД №457867 від 29.11.2021р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Варбаногло Г.А. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: не з`явився;

Від відповідача: Попелюк В.П.- на підставі ордера серії ОД №457867 від 29.11.2021р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеська міська рада, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр (далі - ТОВ НДЦ) УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 215 862 грн 99 коп., інфляційних втрат у розмірі 19 668 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 9 461 грн 62 коп., пені у розмірі 2 274 грн 41 коп.

Ухвалою суду від 15.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3382/21 за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради. Підготовче засідання призначено на 30.11.2021р.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2021р. відкладено підготовче засідання на 21.12.2021р. Протокольною ухвалою суду від 21.12.2021р. відкладено підготовче засідання на 11.01.2022р. Протокольною ухвалою від 11.01.2022р. закрито підготовче провадження у справі №916/3382/21 та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 26.10.2021р. Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2021р. відкладено судове з розгляду справи по суті на 27.01.2022р. Протокольною ухвалою від 27.01.2022р. розгляд справи по суті відкладено на 08.02.2022р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 09.12.2021р.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради свою позицію у справі виклала у поясненнях, що надійшли до суду 26.11.2021р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 30.11.2021р., та запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 21.12.2021р.

Позивач у справі зазначив, що 24.12.2010р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 789 кв.м, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 28 (кадастровий номер 5110137600:74:003:0001) для експлуатації та обслуговування комбінату побутового обслуговування, терміном на 25років.

Договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у м. Одеса про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2011р. за №511010004000020.

На зазначеній земельній ділянці розташована нежитлова будівля комбінату побутового обслуговування, яка належить Орендарю на підставі свідоцтва про право власності серія САС №447212 від 24.09.2009р.

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку розрахована у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 69 605 грн 03 коп. на рік з урахуванням індексації за 2008-2009 роки.

Як зазначає позивач, рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена у п.1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017р.

Посилаючись на положення п.289,1 ст.289 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Як зазначає позивач, відповідно до п.4.3 Договору, ст.289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентством України. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2019р. №1530 нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 789 кв.м становить 3 171 949 грн 81 коп. Орендна плата за 2018 рік розрахована у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 222 036 грн 49 коп. Орендна плата за 2019 рік, 2020рік та 2021 рік також становить 222 036 грн 49 коп. (18 503 грн 04 коп. щомісячно).

Згідно п.4.3 Договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця.

За умовами п.4.4 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього Договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель міста Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

При цьому, позивач зауважив, що затвердження після укладання Договору розміру відсотків при визначенні ставок орендної плати не входить до встановлених Договором випадків зміни орендної плати без укладення додаткових угод. Факт прийняття Одеською міською радою рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-VІ Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі (із змінами) позивач вважає лише підставою для перегляду умов Договору шляхом укладення додаткової угоди.

Посилаючись на положення п.п.288.5.1 та 288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України позивач заважив, що Податковий кодекс не встановлює конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди, а лише передбачає порядок її визначення. Розмір орендної плати, встановлений у Договорі з ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС , а саме 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, повністю відповідає допустимій умі, встановленій Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що у ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС наявна заборгованість по орендній платі за землю за період з вересня 2018- по серпень 2021р. у розмірі 215 862 грн 99 коп., які, на думку позивача, підлягають стягненню з Орендаря.

В якості нормативного обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на положення ст.ст.96, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 24 Закону України Про оренду землі .

Крім того, посилаючись на положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував 3% річних на суму заборгованості, розмір яких становить 9 461 грн 62 коп.

Також позивач зазначив, що відповідно до ст.289 Податкового кодексу України орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентством України.

За розрахунком, наданим до позовної заяви, розмір інфляційних втрат склав 19 668 грн 69 коп.

Позивач також зазначив, що відповідно до п.4.6 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня.

На даний час нарахування пені визначено п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за суми грошового зобов`язання, визначеного п.п.129.1.1 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Таким чином, за розрахунком Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, розмір нарахованої пені становить 2 274 грн 41 коп.

Несплату у новому розмірі орендної плати за землю Одеська міська рада вважає порушенням прав та охоронюваних інтересів територіальної громади міста, у зв`язку із чим звернулася до суду за захистом та просить суд стягнути з ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС заборгованість по орендній платі у розмірі 215 862 грн 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 668 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 9 461 грн 62 коп., пеню у розмірі 2 274 грн 41 коп.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, повністю підтримує позицію позивача у справі та додатково зазначає, що відповідно до п.4.2 Договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

Згідно зі ст.ст.1,13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі.

Третя особа вважає, що ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС не виконує належним чином свої зобов`язання щодо сплати орендної плати у розмірі, що випливає з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2019р. №1530, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 789 кв.м становить 3 171 949 грн 81 коп. За розрахунком третьої особи, розмір заборгованості за період з вересня 2018- по серпень 2021р. становить 215 862 грн 99 коп., яка має бути стягнута з відповідача з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.

Відповідач - ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС , проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.4.4 Договору умови Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього Договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель міста Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Відповідач вважає, що в контексті п.4.4 Договору передбачено автоматичну зміну розміру орендної плати у випадку зміни її ставки без підписання додаткових угод, оскільки юридичним фактом для нових розрахунків є саме рішення Одеської міської ради.

При цьому, як зазначає відповідач, рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-VІ Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі (із змінами) встановлено, що у випадку цільового використання земельної ділянки для підприємств побутового обслуговування населення (пральня, перукарня, ательє, фотоательє, ремонтні майстерні, хімчистки, лазні, сауни тощо) підлягає застосуванню ставка в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В п.2 цього рішення закріплено, що нові ставки вводяться в дію з 20.09.2011р., та п.4 та 5 доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради вжити заходи щодо внесення змін до договорів оренди та відстежити результативність цього рішення.

Відповідач вважає, що зазначене рішення Одеської міської ради є обов`язковим в силу положень ст.144 Конституції України та ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Таким чином, виходячи з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2019р. №1530, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 789 кв.м становить 3 171 949 грн 81 коп., за розрахунком відповідача, розмір орендної плати має становити 95 158 грн 50 коп. за рік. За період з вересня 2018 року по вересень 2021 року ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС мало сплатити у вигляді орендної плати за землю 293 405 грн 56 коп., а саме: за вересень-грудень 2018р. - 31 719 грн 52 коп., за 2019 рік- 95 158 грн 56 коп., за 2020 рік - 95 158 грн 56 коп., за січень-вересень 2021року- 71 368 грн 92 коп.

Відповідач зазначив, що згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості станом на 30.09.2021р. Орендар - ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС сплатив орендну плату у розмірі 431 743 грн 44 коп. за період з вересня 2018 року по вересень 2021р., у зв`язку із чим вважає, що має переплату з орендної плати за землю у розмірі 138 496 грн 42 коп.

Також, відповідач зауважив, що звертався до Департаменту земельних ресурсів про перерахунок заборгованості відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-УІ Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі (із змінами), та згідно відповіді Департаментом підготовлено проект відповідного рішення Одеської міської ради про внесення змін до Договору оренди.

Відповідач вважає, що в результаті бездіяльності посадових осіб виконавчого органу ради, якими не виконане обов`язкове для них рішення та не ініційовано зміни до Договору, бездіяльності Одеської міської ради, посадові особи якої не перевірили виконання рішення, виникла ситуація, в якій на ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС покладаються матеріальні втрати у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків посадовими особами місцевого самоврядування.

Відповідач також посилається на рішення ЄСПЛ, які містять посилання на принцип належного урядування .

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 24.12.2010р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС (Орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до.1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 789 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 28 (кадастровий номер 5110137600:74:003:0001) для експлуатації та обслуговування комбінату побутового обслуговування. Термін дії договору 25 років (п.3.1 Договору).

Договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у м. Одеса про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2011р. за №511010004000020.

На зазначеній земельній ділянці розташована нежитлова будівля комбінату побутового обслуговування, яка належить Орендарю на підставі свідоцтва про право власності серія САС №447212 від 24.09.2009р. (п.2.2 Договору).

За умовами п.2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 994 357 грн 56 коп. з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м.Одеси від 05.11.2008р. №104-03/С, складеної управлінням Держкомзему у місті Одеса Головного управління Держкомзему у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів.

Відповідно до п.4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м розрахована у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 69 605 грн 03 коп. на рік з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

У п.4.2 Договору сторони домовилися, що розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

Згідно п.4.3 Договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель .

Відповідно до п.4.4 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього Договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель міста Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Частиною першою ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 ст. 21 цього Закону).

У частині 1 ст. 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

За змістом ст. 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За змістом ст. 13, ч.1 ст. 15 та ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена у п.1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017р.

У ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2019 року визначений у позові у сумі 3 171 949 грн 81 коп. та обґрунтовується даними, відображеними у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.04.2019р. за №1530.

Разом з тим згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України Про оренду землі необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

За змістом статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з п.14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

Частинами 1,2 ст.20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України Про оцінку земель . Згідно із ч.1 цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.

Відповідно п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.п.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 ст.271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Такі висновки підтверджуються і пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220, у якому вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації. Тобто при передачі в оренду земель, які перебувають у приватній власності, обчислення орендної плати з урахуванням чи без урахування індексації віднесено до розсуду сторін договору та досягнення ними відповідної згоди.

Однак обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Тобто в Типовому договорі безальтернативно зазначено про обчислення орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності виключно з урахуванням коефіцієнтів індексації, а сторони договору обмежені у визначенні оцінки земельної ділянки обов`язком враховувати вказаний коефіцієнт індексації.

При цьому в пункті 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1724 від 13.12.2006р., № 780 від 03.09.2008р., №843 від 23.11.2016р., № 890 від 22.11.2017р. та № 650 від 22.07.2020р., передбачено обов`язкове зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору, оскільки вказаний показник як складова орендної плати є істотною умовою договору оренди. Крім того, цей показник обраховується, у свою чергу, з урахуванням певних характеристик земельної ділянки, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.031995р. №213, що має наслідком можливість оспорювання сторонами як дотримання порядку, так і величину такої оцінки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

У пункті 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Лише у випадку, передбаченому п.п. 288.5.3. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Однак у даному випадку така обставина відсутня.

При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Отже, при розгляді справи необхідно враховувати як можливість зміни умов договору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і розміру, ставки орендної плати щодо такої нормативної оцінки.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За змістом ст. 13, ч. 1 ст. 15 та ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України Про оцінку земель , Закону України Про оренду землі суд вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03.12.2013р. у справі № 3-34гс13, від 07.10.2015р. у справі № 3-481гс15, від 18.05.2016р. у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019р. у справі № 644/9862/14-ц, від 09.10.2019р. у справі № 645/1972/16-ц, від 30.01.2020р. у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі № 922/539/18, від 13.06.2019р. у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019р. у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020р. у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020р. у справі № 922/378/19.

З урахуванням того, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін договору оренди земель комунальної власності про можливість такої зміни, а також з огляду на те, що особі, яка звернулася до суду за захистом порушених, невизнаних чи оспорюваних прав має бути гарантований ефективний судовий захист цих прав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Одеської міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 215 862 грн 99 коп.

Щодо позиції відповідача про наявність підстав для внесення змін до Договору оренди землі щодо розміру ставки орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд вважає за необхідне зазначити таке.

У договорі оренди землі, укладеному між Одеською міською радою та ТОВ НДЦ УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС встановлено орендну плату у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 69 605 грн 03 коп. на рік, з урахуванням індексації за 2008-2009 роки.

У п.4.4 Договору сторони визначили, що умови Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього Договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель міста Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

З огляду на те, що за змістом п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з умовами договору оренди підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку.

Але, до переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин, визначеного у ст.12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення ст. 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (ст. 75 Конституції України).

Отже, зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена рішеннями міської ради не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки ці рішення законодавчо не встановлюють граничних (мінімального та максимального) розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас зазначені рішення ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі навели відповідне застереження (що узгоджується із принципом свободи договору, передбаченим згідно зі ст.ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021р. у справі №635/4233/19 зазначила, що рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку селищної ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.

Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018р. у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018р. у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018р. у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019р. у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019р. у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019р. у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020р. у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020р. у справі № 922/378/19.

Підстав для відступу від вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає .

Таким чином, враховуючи положення п.4.4 Договору, відсутні підстави для внесення змін до договору оренди землі щодо розміру ставки орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки без укладеного сторонами договору.

У ст.626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст. 626 Цивільного кодексу України).

У п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як вже зазначалося вище, згідно п.4.3 Договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця.

Відтак, відповідач мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За умовами до п.4.6 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011р. (згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI).

На даний час нарахування пені визначено п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за суми грошового зобов`язання, визначеного п.п.129.1.1 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Перевірив наданий до позовної заяви розрахунок суми пені, судом встановлено, що він є вірним, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 274 грн 41 коп.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо сплати орендної плати за землю, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних.

При цьому, дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно на суму боргу за кожен місяць оренди. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 9 461 грн 62 коп.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо сплати у повному обсязі орендної плати за землю, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати. Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих за порушення грошового зобов`язання сум інфляційних втрат в розмірі 19 668 грн 69 коп., є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи все викладене вище, позовна заява Одеської міської ради підлягає задоволенню.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС про стягнення заборгованості з орендної платі за землю у розмірі 215 862 грн 99 коп., інфляційних втрат у розмірі 19 668 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 9 461 грн 62 коп., пені у розмірі 2 274 грн 41 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС (65038, м. Одеса, вул. Довга, буд.4-А, код ЄДРПОУ - 31545700) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд.1, код ЄДРПОУ - 26597691) на рахунок: Одеська міська ТГ, отримувач-ГУК в Одеській області /м.Одеса/, код отримувача: 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA468999980334129812000015744, код класифікації доходів бюджету - 18010600 орендна плата з юридичних осіб заборгованість з орендної платі за землю у розмірі 215 862 грн 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 668 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 9 461 грн 62 коп., пеню у розмірі 2 274 грн 41 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 р.

Суддя Н.В. Рога