Постанова

від 31.07.2022 по справі 916/3382/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/3382/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Сілаєва В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача Варбаногло Г.А.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи Ярошенко Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр «Укрмаркетрекламсервіс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2022, ухвалене суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 11.02.2022,

у справі № 916/3382/21

за позовом: Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр «Укрмаркетрекламсервіс»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради

про стягнення 247267,71 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр «Укрмаркетрекламсервіс» (далі ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс»), в якому просила суд стягнути з останнього 247267,71 грн, з яких: 215862,99 грн основного боргу; 19668,69 грн інфляційних втрат; 9461,62 грн 3% річних; 2274,41 грн пені.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 24.12.2010 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з вересня 2018 року по серпень 2021 року.

Зокрема, позивач зазначив, що відповідно до пунктів 2.3. та 4.1. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 994357,56 грн. Орендна плата розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 69605,03 грн на рік з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. В подальшому, було змінено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, і відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.04.2019, вона становить 3171949,81 грн. Оскільки орендна плата розрахована у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому вона складає 222036,49 грн. за рік.

Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у письмових поясненнях підтримав доводи та вимоги Одеської міської ради.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VІ «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі» (із змінами) встановлено, що у випадку цільового використання земельної ділянки для підприємств побутового обслуговування населення підлягає застосуванню ставка в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, за розрахунком відповідача, розмір орендної плати за землю має становити 95158,50 грн за рік.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у даній справі позов задоволено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Відхиляючи доводи відповідача, суд зазначив, зокрема, що до переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин не належить законодавче встановлення або зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- позивачем та відповідачем безпідставно проігноровано рішення Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі» від 20.09.2011;

- відповідачу проводилось зайве зарахування орендної плати у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки щомісяця;

- на даний час, відповідач має переплату за договором оренди у розмірі 138 496,42 грн;

- на звернення відповідача до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про перерахунок заборгованості, відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011, було повідомлено, що Департаментом підготовлено проект відповідного рішення про внесення змін до договору оренди, але незважаючи на це, Одеська міська рада звернулась до суду з даним позов;

- з одного боку Одеська міська рада зменшує розмір орендної плати власним рішенням, а з іншого боку безпідставно та неправомірно її нараховує;

- рішення Одеської міської ради від 20.09.2011, яким зменшено ставку орендної плати з 7% до 3%, є обов`язковим в силу положень ст.. 144 Конституції України та ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- відповідач, укладаючи договір оренди, мав «правомірні оцікування» та «законні сподівання», що Одеська міська рада буде керуватись положеннями договору та власними рішеннями.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/3382/21, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів справи № 916/3382/21 з Господарського суду Одеської області.

28.03.2022 матеріали даної справи надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 апеляційну скаргу ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/3382/21 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 741,80 грн та належних доказів направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.

07.04.2022 від ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» в електронній формі через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення № 848 від 30.03.2022 на суму 742,80 грн та описи вкладення до цінних листів на ім`я Одеської міської ради (65001, м. Одеса, пл. Думська, 1) та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 84/85).

17.05.2022 від ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» надійшло клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 916/501/22 за позовом ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» до Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 24.12.2010, шляхом викладення п. 4.1 договору в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м. за період з 24.12.2010 року по 20.09.2011 року розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м з 20.09.2011 року розраховується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі».

23.05.2022 від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, а також про те, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції.

До відзиву Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради додані наступні документи: заява ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» від 25.08.2021 № 01/08, адресована Одеській міській раді; лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 21.09.2021 за вих. № 01-18/2605, адресований ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс», у відповідь на вищевказану заяву.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 за апеляційною скаргою ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/3382/21 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 07.06.2022 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи судів в умовах воєнного стану» та Верховного Суду Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан». Подання скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», на офіційну електронну адресу суду inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ «Укрпошта». Запропоновано учасникам справи подати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі.

02.06.2022 від ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» надійшла відповідь на відзив Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на апеляційну скаргу, в якій скаржник наголошував про застосування ставки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі» від 20.09.2011.

Наказом Голови Південно-західного апеляційного господарського суду «Про особливий режим роботи Південно-західного апеляційного господарського суду» № 10-ОД від 13.05.2022 визначено особливості режиму роботи суду в умовах воєнного тану. Зокрема, при реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків рекомендовано учасникам судових проваджень подання скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», на офіційну електронну адресу суду inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ «Укрпошта».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 справу № 916/3382/21 призначено до розгляду на 01.08.2022 о 14:00 год.

15.06.2022 від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому також зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, а також про те, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції.

В судове засідання 01.08.2022 з`явились представники позивача та третьої особи, які заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 916/501/22 за позовом ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» до Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 24.12.2010, шляхом викладення п. 4.1 договору в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м. за період з 24.12.2010 року по 20.09.2011 року розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м з 20.09.2011 року розраховується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі», дійшла наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає про відсутність обставин, які свідчать про неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 916/501/22, яка розглядається Господарським судом Одеської області, оскільки наявні в матеріалах даної справи докази свідчать про можливість самостійно з`ясувати та встановити обставини, що мають значення для справи, зокрема, факт наявності/відсутності у відповідача заборгованості з орендної плати.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 916/501/22.

Крім того, в судовому засіданні 01.08.2022 колегія суддів, розглянувши додані Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради до відзиву на апеляційну скаргу додаткові докази (заяву ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» від 25.08.2021 № 01/08 та лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 21.09.2021 за вих. № 01-18/2605), дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинна подати суду докази разом з поданням письмових пояснень.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на позивача).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи існували у Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради до ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Разом з тим, ним взагалі не обґрунтовано неможливість подання вказаних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Крім того, додаючи їх до відзиву на апеляційну скаргу, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради не заявлено клопотання про доручення їх до матеріалів даної справи.

Враховуючи вищевикладене, надані Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради до відзиву на апеляційну скаргу додаткові докази (заяву ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» від 25.08.2021 № 01/08 та лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 21.09.2021 за вих. № 01-18/2605) колегія суддів залишає без розгляду.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 24.12.2010 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» (Орендар) укладено договір оренди землі (а.с.48-52 т.1), відповідно до. 1.1., 3.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0789 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 28 для експлуатації та обслуговування комбінату побутового обслуговування. Термін дії договору - 25 років.

На зазначеній земельній ділянці розташована нежитлова будівля комбінату побутового обслуговування, яка належить Орендарю на підставі свідоцтва про право власності серія САС №447212 від 24.09.2009 (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 994357 грн 56 коп. з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 05.11.2008 №104-03/С, складеної управлінням Держкомзему у місті Одеса Головного управління Держкомзему у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 69605,03 грн на рік з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради № 4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні (п. 4.2.договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Згідно з п. 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування «Грошової оцінки земель міста Одеси», яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

За умовами до п. 4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у м. Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2011 за №511010004000020.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена у п.1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2019 за № 1530 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, переданої за вищевказаним договором, складає 3171949,81 грн.

За розрахунком позивача, орендна плата за 2018, 2019 та 2020 роки складає по 222036,49 грн. за рік. В період з вересня 2018 року по серпень 2021 року відповідач мав сплатити 647606,43 грн орендної плати. Проте, оскільки відповідач сплатив лише 431743,44 грн, тому сума основної заборгованості складає 215862,99 грн (647606,43 грн - 431743,44 грн), на яку позивачем нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 19668,69 грн інфляційних втрат та 9461,62 грн 3% річних, а також в порядку п. 129.4 ст. 129 ПК України 2274,41 грн пені.

Предметом спору у даній справі є вимога Одеської міської ради стягнути з ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» вищезазначені суми з підстав неналежного виконання останнім умов договору в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 5 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно з ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 % та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Отже, при розгляді справи необхідно враховувати як можливість зміни умов договору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і розміру, ставки орендної плати щодо такої нормативної оцінки.

З аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про оренду землі» суд апеляційної інстанції вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Як вже зазначалось, відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору орендна плата за земельну ділянку площею 789 кв.м розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 69605,03 грн на рік з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена у п.1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2019 за № 1530 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, переданої за вищевказаним договором, складає 3171949,81 грн.

Враховуючи вищевикладене, те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, переданої за договором, складає 3171949,81 грн, а також те, що умовами п. 4.1. договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку розрахована у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що орендна плата за 2018, 2019 та 2020 роки складає по 222036,49 грн. за рік. (7% від 3171949,81 грн).

Отже в період з вересня 2018 року по серпень 2021 року відповідач мав сплатити 647606,43 грн орендної плати.

За розрахунком позивача, заперечень щодо якого в цій частині відповідач не наводить, останній за вказаний період сплатив лише 431743,44 грн. орендної плати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 215862,99 грн (647606,43 грн - 431743,44 грн).

Як вже зазначалось, на суму основної заборгованості позивачем нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 19668,69 грн інфляційних втрат та 9461,62 грн 3% річних, а також в порядку п. 129.4 ст. 129 ПК України 2274,41 грн пені.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, колегія суддів погоджується з ними.

Крім того, жодних заперечень щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення сум апеляційна скарга не містить.

Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішенням Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі» від 20.09.2011 № 1267VI встановлено, що у випадку цільового використання земельної ділянки для підприємств побутового обслуговування населення підлягає застосуванню ставка в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому, на думку скаржника, розмір орендної плати за землю має становити 95158,50 грн (3% від 3171949,81 грн), а не 222036,49 грн, як вказує позивач.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника та зазначає наступне.

Як вже було встановлено вище, у договорі оренди землі сторони передбачили орендну плату за земельну ділянку у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Згідно з п. 4.4 договору його умови щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємною частиною цього договору, крім випадків, зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування «Грошової оцінки земель міста Одеси», яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

З огляду на те, що за змістом п. 288.5 ст. 288 ПК України та Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору, укладеного сторонами, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною першою ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 п. а) ч. 1 ст. 33 вказаного Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

До переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення ст. 288 ПК України належать Верховній Раді України єдиному органу законодавчої влади в Україні.

Тобто, орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у ПК України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами.

Такими чином, рішення Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі» від 20.09.2011 не є законодавчою зміною орендної плати.

Рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.

Такі рішення ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом п. 4.4 договору сторони встановили перелік підстав для зміни розміру орендної плати Орендодавцем.

При цьому, перелік таких підстав є вичерпний, а саме: 1) зміна розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; 2) коригування «Грошової оцінки земель міста Одеси», яка затверджується рішенням Одеської міської ради; 3) зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

Тобто договором не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення Орендодавцем.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палата Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 (провадження 14-139цс20).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу ТОВ НДЦ «Укрмаркетрекламсервіс» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/3382/21 - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр «Укрмаркетрекламсервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/3382/21 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.08.2022.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

А.І. Ярош