Ухвала

від 10.02.2022 по справі 440/7120/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 440/7120/20

адміністративне провадження № К/990/67/22

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 440/7120/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Лан- 2012 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Золотий Лан-2012 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 листопада 2020 року № 2102606/37673316 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 20 жовтня 2020 року на суму 1042793,70 грн (в тому числі ПДВ - 173798,95 грн), сформованої та направленої на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних позивачем та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20 жовтня 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено в частині стягнення судових витрат, пов`язаних зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Лан-2012 витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 412 грн 60 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року залишено без змін. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021року скасовано, а заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Лан-2012 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Лан-2012 про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 440/7120/20. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 440/7120/20 залишено без руху, з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази дати отримання ухвал про повернення касаційної скарги та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку та документ про сплату судового збору.

У клопотанні про поновлення строку податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року, від 17 листопада 2021 року, від 14 грудня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику.

Наведені скаржником у повторній заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду , скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року, від 17 листопада 2021 року, від 14 грудня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом, змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.

Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло п`ять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом п`яти місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Полтавській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 440/7120/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 440/7120/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов