Постанова
від 19.10.2022 по справі 440/7120/20
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 р. Справа № 440/7120/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан- 2012" - Чередниченка Андрія Миколайовича про прийняття додаткового судового рішення в адміністративній справі № 440/7120/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан- 2012" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан-2012" (далі - ТОВ "Золотий Лан-2012") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 листопада 2020 року № 2102606/37673316 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 20 жовтня 2020 року сформованої та направленої на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Золотий Лан-2012"; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20 жовтня 2020 року сформовану та подану ТОВ "Золотий Лан-2012".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року адміністративний позов ТОВ "Золотий Лан-2012" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 листопада 2020 року № 2102606/37673316 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 20 жовтня 2020 року сформованої та направленої на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Золотий Лан - 2012".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20 жовтня 2020 року датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Золотий Лан-2012" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року року заяву ТОВ "Золотий Лан - 2012" про ухвалення додаткового рішення - задоволено в частині стягнення судових витрат, пов`язаних зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Золотий Лан-2012" витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 412,60 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі № 440/7120/20 залишено без змін. Апеляційну скаргу ТОВ "Золотий Лан- 2012" задоволено частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі № 440/7120/20 скасовано. Прийнято постанову, якою заяву ТОВ "Золотий Лан - 2012" про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Золотий Лан-2012" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В іншій частині заяви ТОВ "Золотий Лан-2012" про стягнення витрат на правову допомогу - відмовлено.

25 серпня 2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника ТОВ "Золотий Лан - 2012" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 440/7120/20. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, яка надана адвокатом в суді апеляційної інстанції. Розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до відшкодування, склав 5 500,67 грн.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року заяву ТОВ "Золотий Лан - 2012" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Золотий Лан-2012" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,67 грн.

З результатами касаційного перегляду, Верховним Судом 22 лютого 2022 року прийнято постанову, якою касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року скасовано. Справу № 440/7120/20 направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Направляючи справу новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви суд не дослідив обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання передачі послуг, складності та якості складених документів. Також, зважаючи на обсяг послуг адвоката, витрати на які позивачем заявлено до відшкодування, судом не надано оцінку їх неминучості та практичному значенню для розгляду цієї справи, з огляду на її складність. При цьому, як виснувала колегія суддів Верховного Суду, судом апеляційної інстанції у додатковій постанові не мотивовано суми витрат, які вирішено стягнути на правничу допомогу та не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги у розмірі 5500,67 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Надаючи правову оцінку заяві представника ТОВ "Золотий Лан - 2012" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 440/7120/20 про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, суд зазначає таке.

В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить суд відшкодувати понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 5416,67 грн, а також витрати понесені адвокатом, що пов`язані з розглядом справи № 440/7120/20 на суму 84 грн (поштові витрати на відправку відзивів на апеляційні скарги), загальна вартість послуг з надання правничої допомоги складає 5500,67 грн.

Від представника відповідачів надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення в якому серед іншого заявник просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/7120/20.

Так в своїх запереченнях відповідачі зазначають, що згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Звертають увагу, що об`єм та складність послуг, зазначених у Звіті про виконану адвокатом роботу за Договором про надання правничої допомоги № 11/2 від 17.11.2020, не є співмірними часу витраченого адвокатом та визначеної вартості. Зокрема, відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 20.04.2021 фактично містить ідентичні за змістом та дублює окремі доводи, викладені у позовній заяві, додаткових доводів та доказів до відзиву не додано.

В судовому засіданні апеляційної інстанції проведеному в режимі відеоконференції представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про прийняття додаткового судового рішення по справі щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як свідчать матеріали справи, представником позивача на підтвердження витрат з оплати правової допомоги подано наступні документи: звіт від 19 серпня 2021 року про виконану адвокатом роботу за договором про надання правничої допомоги № 11/2 від 17 листопада 2020 року в якому зазначено: дати надання послуги, зміст наданих послуг/перелік витрат, кількість витраченого часу, виконавця, вартість однієї години, вартість наданої послуги, на суму 5416,67 грн, а також витрати понесені адвокатом, що пов`язані з розглядом справи № 440/7120/20 на суму 84 грн (поштові витрати на відправку відзивів на апеляційні скарги), загальна вартість послуг з надання правничої допомоги по звіту склала 5500,67 грн; акт приймання-передачі правничої допомоги від 19 серпня 2021 року; видатковий касовий ордер від 19 серпня 2021 року на загальну суму 5500,67 грн; фотокопії описів поштової кореспонденції.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також необхідно враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання передачі послуг, в аспекті складності та якості складених документів, колегія суддів дійшла висновку про завищення позивачем понесених ним правових витрат та вважає, що заявлена ТОВ "Золотий Лан - 2012" до відшкодування сума витрат не є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.

Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки об`єктивно відзив на апеляційну скаргу дублює пояснення, які надавалися у позовній заяві, які містяться в матеріалах справи, а послуга складання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до положень статті 134 КАС України, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу та не є обов`язковою.

Від так колегія суддів уважає, що складання відзиву на апеляційну скаргу потребувало як мінімум вдвічі менше затраченого часу на надання такої послуги у порівнянні із складанням позовної заяви, та не мало значного рівня складності.

Таким чином, виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості і пропорційності, а також зв`язку витрат із конкретною справою, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, розмір яких зменшується судом апеляційної інстанції з огляду на викладені вище мотиви.

Щодо твердження представника позивача про необхідність відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких представник позивача відносить поштові витрати, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, у частині третій статті 132 КАС України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у статті 134, 135, 137, 138 КАС України, зокрема:

1) витрати на професійну правничу допомогу (стаття 134 КАС України);

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (стаття 135 КАС України);

3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (стаття 137 КАС України);

4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (стаття 138 КАС України).

Вжитий у статті 138 КАС України термін "інших процесуальних дій" стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі № 200/10765/18-а.

Отже, заявлені до відшкодування витрати понесені адвокатом, що пов`язані з розглядом справи № 440/7120/20 на суму 84 грн (поштові витрати на відправку відзивів на апеляційні скарги), не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду цієї справи, а тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

В іншій частині заява про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню з урахуванням вказаних вище міркувань.

Відповідно до п. 3 ч.1. ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан- 2012" - Чередниченка Андрія Миколайовича про прийняття додаткового судового рішення в адміністративній справі №440/7120/20 - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан-2012" (вул. Червоноармійська, будинок,44-А, кв.7, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 37673316) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 21.10.2022.

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.10.2022
Оприлюднено24.10.2022
Номер документу106887189
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —440/7120/20

Постанова від 25.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 23.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 19.10.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Постанова від 19.10.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 05.10.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 19.06.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 22.05.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 17.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 10.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні