Ухвала

від 15.02.2022 по справі 488/3005/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 488/3005/17

провадження № 61-358ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної ради Миколаївської області, Миколаївської міської ради та Релігійної громади Української православної церкви про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2022 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року поновлено заявнику строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Так,ОСОБА_1 необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), а також надати документ про сплату судового збору.

У лютому 2022 року від заявника до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме уточнена касаційна скарга та квитанція про сплату судового збору № 36922095 від 02 лютого 2022 року у сумі 1 280 грн.

Зі змісту поданої нової редакції касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 , як на підставу касаційного оскарження, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Разом з тим, посилаючись у касаційній скарзі на підставу касаційного оскарження судового рішення на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), ОСОБА_1 не зазначає норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Тобто, вищевказана підстава касаційного оскарження не обґрунтована належним чином, а виключно посилання на підставу касаційного оскарження не є належним виконанням вимог статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко