Постанова

від 13.02.2022 по справі 757/63060/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/63060/19

Апеляційне провадження 22-ц/824/758/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировська О.В., Ящук Т.І.

при секретарі Гойденко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Юридична компанія «Юнівест»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про», подану через представника Леськова Валерія Петровича, на рішення Печерського районного суду від 16 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Волкової С.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юнівест» (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ратіо Інвест»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна, про визнання договорів недійсними, скасування записів та витребування майна,

в с т а н о в и в :

у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ЮК «Юнівест», ТОВ «Каунт-Про», в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати недійсними договори купівлі-продажу від 20.01.2017, укладені між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ТОВ «Каунт-Про», посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвою (Павловською) Г.О., зареєстровані в реєстрі за № 8, 11, 14;

- визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки, укладений між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ПАТ «Банк Форум», посвідчений ПН КМНО Бадаховим Ю.Н. зареєстрований в реєстрі за № 975;

визнати недійсним договір іпотеки від 20.01.2017, укладений між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ТОВ «Каунт-Про», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвою (Павловською) Г.О., зареєстрований в реєстрі за № 17;

- витребувати від ТОВ «Каунт-Про» земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок, загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 18648955 від 20.01.2017 17:09:09 щодо реєстрації права власності на житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Каунт-Про»;

- скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 18648966 від 20.01.2017 17:18:35 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0534 га, кадастровий номер 8000000000:82:296:0034 за ТОВ «Каунт-Про»;

- скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 18649014 від 20.01.2017 17:19:59 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0481 га, кадастровий номер 8000000000:82:296:0033 за ТОВ «Каунт-Про»;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку: 18649520 від 20.01.2017 20:00:58 щодо реєстрації іпотеки на житловий будинок, загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження: 18649538 від 20.01.2017 р. 20:03:29 щодо реєстрації заборони на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку: 18649555 від 20.01.2017 20:05:39 щодо реєстрації іпотеки на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження: 18649564 від 20.01.2017 20:09:16 щодо реєстрації заборони на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку: 18649581 від 20.01.2017 20:10:59 щодо реєстрації іпотеки на земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження: 18649594 від 20.01.2017 20:12:53 щодо реєстрації заборони на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033.

- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- припинити право власності ТОВ «Каунт-Про» на: земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- припинити ТОВ «Ратіо Інвест» (після перейменування ТОВ «ЮК «Юнівест») обтяження (іпотеку та заборону на нерухоме майно) на: земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33508181 від 20.01.2017 17:22:12 (про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Каунт-Про» на житловий будинок, загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 );

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509338 від 20.01.2017 20:21:53 (про державну реєстрацію іпотеки на житловий будинок, загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509349 від 20.01.2017 20:29:16 (про державну реєстрацію обтяження у виді заборони на нерухоме майно на житловий будинок, загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 );

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33508407 від 20.01.2017 17:39:43 (про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Каунт-Про» на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509359 від 20.01.2017 20:33:43 (про державну реєстрацію іпотеки на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509371 від 20.01.2017 20:39:39 (про державну реєстрацію обтяження у виді заборони на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0534 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33508678 від 20.01.2017 18:05:17 (про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Каунт-Про» на земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509382 від 20.01.2017 20:44:08 (про державну реєстрацію права іпотеки на земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33509395 від 20.01.2017 20:50:31 (про державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0481 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033).

В обґрунтування позову зазначав, що 20.08.2008 між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0435/08/01-CLNv. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором 20.08.2008 між ним та ПАТ «Банк Форум» укладено договір іпотеки (майнової поруки), посвідчений ПН КМНО Чернокур О.М., зареєстрований в реєстрі за № 3885, предметом іпотеки за цим договором є спірні земельні ділянки та житловий будинок.

29.07.2016 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Ратіо Інвест» укладено договір про відступлення прав вимоги № 159-Ф, за яким ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором, також 29.07.2016 між тими ж товариствами укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки.

20.01.2017 між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ТОВ «Каунт-Про» укладено договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок та житлового будинку. Цього ж дня між тими ж товариствами укладено договір іпотеки спірних земельних ділянок та житлового будинку. Постановою Харківського апеляційного суду від 17.11.2019 у справі № 639/4836/17 визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 159-Ф від 29.07.2016.

Оскільки договір про відступлення права вимоги за кредитним договором визнано недійсним, недійсним є і договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки в силу прямої вказівки закону, оскільки недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. Відтак усі наступні договори, укладені ТОВ «Фінансова компанія «Ратіо Інвест» як іпотекодержателем з ТОВ «Каунт-Про» є недійсними.

Рішенням Печерського районного суду від 16.09.2021 у задоволенні позову відмовлено за пропуском позовної давності.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважає висновок суду про те, що відмова у позові про визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки є підставою для відмови у позові про витребування майна неправильним. Суд мав встановити наявність чи відсутність підстав для витребування майна без дослідження правомірності договорів, які стали підставою для набуття володільцем спірного майна у власність. Продаж предмета іпотеки здійснено не з його волі, а на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2016, яке в подальшому скасоване ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 у справі № 200/20250/16-ц, учасником якої він не був. У такому разі відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц слід вважати, що майно відчужене поза волею власника і таке право не набувається добросовісним набувачем і може бути у нього витребувано. Суд також не врахував, що продаж здійснено ТОВ «ФК Ратіо Інвест», яке не мало право на продаж предмета іпотеки. Вказана особа не набула статусу кредитора та іпотекодержателя, оскільки постановою Харківського апеляційного суду від 07.11.2019, яка набрала законної сили визнано недійним договір про відступлення прав вимоги від № 159 Ф від 19.07.2016, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест». Законодавством виключається можливість існування іпотеки за відсутності основного зобов`язання. Відсутність у ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» статусу кредитора свідчить про незаконність звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна ТОВ «Каунт Про». Суд неправильно вказав, що підставою набуття ТОВ «Каунт Про» права власності на спірне майно є договір про відступлення прав за договором іпотеки від 29.07.2016, оскільки останнє набуло право власності на підставі договорів купівлі продажу, а ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» не могло бути продавцем, оскільки не мало статусу іпотекодержателя. Висновки суду про сплив позовної давності є помилковими, оскільки про відсутність у ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» статусу кредитора іпотекодержателя йому стало відомо з постанови Харківського апеляційного суду від 07.11.2019. Обізнаність лише про факт укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки не є достатньою обставиною про суб`єктивне та об`єктивне уявлення щодо порушення прав іпотекодавця. Він не мав достатніх правових підстав вважати, що договір про відступлення прав за договором іпотеки, без визнання договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором недійсним, може бути визнаний недійсним як похідний. Крім того, майно вибуло з його володіння 20.01.2017, а позов про витребування цього майна подано у листопаді 2019 року у межах позовної давності. Суд не врахував, що позовні вимоги щодо витребування майна, визнання недійсним договорів купівлі продажу від 20.01.2017 та скасування записів та рішень ґрунтуються не на твердженні про недійсність договору про відступлення права за договором іпотеки від 29.07.2016, а на відсутності у ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» права кредитора іпотекодержателя, що встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 07.11.2019. Судом також не враховано зміни у законодавстві, від яких прямо залежить ефективність застосованих способів захисту та помилково вказано, що скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання та припинення права власності, прав іпотеки є неефективним способом захисту, адже необхідність пред`явлення таких вимог прямо випливає зі змісту чинної на момент ухвалення рішення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Каунт Про» Леськов В.П. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зазначає, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних доказів. Віндикація як спосіб захисту можлива лише в тому випадку, якщо в судовому порядку встановлено відсутність у продавця права на реалізацію іпотечного майна. Підстави набуття ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» права вимоги за договором іпотеки лежать поза межами механізму віндикації, а тому посилання апелянта про відсутність потреби розгляду заявленої ним же позовної вимоги щодо визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки є неправомірним. Посилання на неправомірність набуття права власності у позасудовому порядку на підставі іпотечного договору є безпідставними. Наведена позивачем практика Верховного Суду стосується справ щодо застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та не відноситься до спірних правовідносин, оскільки будинок не використовувався для проживання, а земельні ділянки не придбавались за кредитні кошти. У іпотечному договорі відсутні обмеження ПАТ «Банк Форум» відступати права за договором іпотеки третім особам. ТОВ «ФК «Ратіо інцест» стало переможцем організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором відповідно до протоколу. У постановах Верховного Суду, на які посилається позивач містяться різні обставини справи та не є релевантними, оскільки у них суд зазначив про недопустимість поділу та відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами на користь різних осіб та заявлення ними у банкрутстві двох окремих вимог. Вважає безпідставними посилання позивача на відсутність його волевиявлення на вибуття іпотечного майна з його володіння шляхом стягнення у позасудовому порядку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ратіо Інвест», ТОВ «Каунт Про» про визнання договорів купівлі продажу від 20.01.2017 недійсними зроблено висновок, що оспорюванні договори укладені сторонами за вільним волевиявленням обох сторін в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а не на підставі судового рішення. ТОВ «Каунт Про» набуло право власності на спірне майно на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», яка не передбачає наявність додаткової згоди іпотекодавця на укладення договору купівлі - продажу. Позасудовий спосіб звернення стягнення передбачений іпотечним застереженням. Позивач дізнався про укладення договору про відступлення прав за договором іпотеки не пізніше 11.10.2016 під час участі у справі за позовом ТОВ «Будинок Тканин» до ПАТ «Банк Форум», ТОВ «ФК «Ратіо Інвест», ТОВ «Електроні торги України» про визнання недійсним результатів відкритих торгів та визнання недійсним договору відступлення прав вимоги. У вказаній господарській справі підстави позову солідарного боржника були тотожні. Щодо застосування позовної давності апелянт сам собі суперечить, оскільки вказує, що дізнався про порушене право з того часу, як суд визнав недійсним договір відступлення права вимоги за кредитним договором, разом з тим зазначає, що для витребування майне не є обов`язковим задоволення вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЮК «Юнівест» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Зазначає, що доводи апелянта, щодо спростування презумпції правомірності договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29.07.2016 не є необхідними для можливості витребування майна з незаконного володіння є помилковими та свідчать про ототожнення апелянтом правочину, на підставі якого ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» набуло прав щодо спірного майна та правочинів, на підставі яких новий власник заволодів майном. Для встановлення факту незаконності заволодіння новим власником спірним майном і, як наслідок незаконності договорів купівлі продажу від 20.01.2017 необхідним є спросування презумпції правомірності договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29.07.2016. Позовні вимоги апелянта в даній справі ґрунтуються виключно на постанові Харківського апеляційного суду, якою було визнано недійним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29.07.2016. Проте, посилання позивача на ч. 2 ст. 548 ЦК України, як на правову підставу для визнання недійсним договору відступлення прав вимоги безпідставне, оскільки в рамках даної справи основним зобов`язанням є кредитний договір, а правочин щодо його забезпечення є іпотечний договір. Апелянтом не наведено жодного рішення, яким би визнано недійним кредитний договір та договір іпотеки та дійсність зобов`язань за даними договорами не спростована. Крім того, незрозумілим є яким чином договір про відступлення прав вимоги порушує права апелянта, оскільки укладення цього договору не вплинуло на обсяг прав позивача, який мав статус іпотекодавця за договором іпотеки. Після укладення договору відступлення права вимоги він так само продовжує мати такий же статус й такі ж самі зобов`язання перед кредитором за основним зобов`язанням, тобто договір про відступлення прав вимоги ніяк не погіршує становище позивача та ніяким чином не зачіпає його прав та інтересів. Відсутність порушеного права позивача виключає можливість визнання недійним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, відтак і похідні позовні вимоги про визнання недійсним договорів купівлі продажу не підлягають задоволенню. Посилання апелянта щодо відсутності волі на вибуття з його власності спірного майна не можна визнати обґрунтованими, оскільки така воля висловлена у беззастережній згоді апелянтом у розділі 6 договору на позасудове звернення стягнення кредитором на іпотечне майно у випадку настання моменту невиконання зобов`язань за кредитним договором. Необґрунтованим також є посилання про необхідність визнання недійним оспорюваних правочинів з підстав скасування в апеляційному порядку судового рішення про стягнення боргу, оскільки оспорювані договори укладені у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а не на підставі судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Каунт Про» через представника подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення, відмовивши в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, а не з підстав пропуску позовної давності, в іншій частині рішення залишити без змін. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не надав належну оцінку запереченням відповідачів та наявними у справі доказами щодо безпідставності позову по суті вимог та не врахував підстав та порядку набуття ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» прав вимоги за кредитним договором та прав вимоги до іпотекодавця за договором іпотеки, а також підстави та порядок набуття ТОВ «Каунт Про» права власності на будинок та земельні ділянки. Вважає твердження суду про неправомірність укладення договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки не відповідають обставинам справи та нормам цивільного законодавства. ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» придбало право вимоги за кредитним та іпотечним договором на підставі укладеного 25.07.2016 згідно ч. 4 ст. 656 ЦК України та оформленого протоколом електронних торгів правочину продажу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на відкритих електронних торгах у ході ліквідації ПАТ «Банк Форум», який є дійсним та таким, що забезпечив перехід до ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» прав вимоги за кредитним договором. Результати відкритих електронних торгів, оформлені протоколом, судами недійсними не визнавались та на сьогодні є чинними. Реалізація майна на аукціоні згідно зі ст. 625 ЦК України відноситься до угод купівлі продажу, а тому складання за результатами проведення аукціону протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі продажу. На час придбання ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» прав вимоги зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором та ОСОБА_1 за договором іпотеки не були припинені. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про порушення боржником основного зобов`язання та про намір ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» звернути стягнення на предмет іпотеки. ТОВ «Каунт Про» є добросовісним набувачем спірного майна та при придбанні майна проявив розумну обачність. Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.10.2016 у справі № 910/16263/16, яке набрало законної сили було відмовлено у позові про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги. Це рішення мало не лише преюдиційний, а і остаточний характер, а тому ТОВ «Каунт Про» було переконане у законності торгів та договору відступлення прав вимоги та розуміло позицію Європейського суду з прав людини, що ухваленням Верховним Судом у різних справах щодо одного і того самого питання судових рішень з протилежними правовими висновками є неприпустимим порушенням ст. 6 Конвенції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Каунт Про». Зазначає, що посилання апелянта на те, що результати торгів з продажу права вимоги не визнані недійсними не свідчить про необґрунтованість позовних вимог, оскільки право вимоги набуте на підставі договору про відступлення прав вимоги, який був кваліфікований Харківським апеляційним судом та Верховним Судом, як договір факторингу. Саме цей договір, який визнаний судом недійним був підставою набуття статусу кредитора іпотекодержателя, а не протокол проведення аукціону. Посилання на застосування аналогії щодо реалізації майна на електронних торгах в процедурі виконавчого провадження є некоректним та помилковим, оскільки реалізація майна на електронних торгах в процедурі виконавчого провадження ґрунтується саме на особливостях реалізації майна в процедурі виконавчого провадження, що регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, яким не передбачено укладення договорів купівлі продажу чи відступлення прав вимоги, а документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно є акт про проведені електронні торги. Застосування законодавства чи судової практики про реалізацію майна в процедурі виконавчого провадження до відносин з реалізації майна неплатоспроможного банку, що ліквідується є безпідставним, оскільки ці відносини врегульовані різними нормативними актами, якими визначені особливості кожної з таких процедур реалізації та відносини не є подібними. При продажу майна неплатоспроможного банку на аукціоні, за його результатами укладається окремий поіменований договір про придбання майна, який є підставою набуття права власності. Результати торгів в розумінні ст. 202 ЦК України це не правочин, оскільки у даній ситуації правочином з набуття прав вимоги є договір відступлення прав вимоги, а не протокол проведення аукціону. Постанови Верховного Суду, на які посилається апелянт не мають будь якого відношення до обставин цієї справи. Посилання на те, що спірне майно перебувало у володінні за договором оренди не свідчить про те, що позивач не був власником цього майна. Також відсутнє будь яке рішення суду, яким був би підтверджений обов`язок ОСОБА_2 сплатити на користь ПАТ «Банк Форум» чи ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник ТОВ «Каунт Про» Леськов В.П. підтримав апеляційну скаргу товариства та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача.

Представник ТОВ «ЮК «Юнівест» Пономаренко І.С. просила задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Каунт Про» та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.08.2008 між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0435/08/01-CLNv. Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 20.08.2008 між ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, та ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., зареєстрований в реєстрі за № 3885, предметами іпотеки за яким є: земельна ділянка площею 0,0534 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельна ділянка площею 0,0481 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до розділу 6 договору іпотеки від 20.08.2008 сторони дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься в цьому договорі (пункт 6.1 договору); визначений цим розділом спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені чинним законодавством України, способи звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 6.2 договору); задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (пункт 6.3 договору); у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом реалізації свого права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця про свій намір укласти цей договір (пункт 6.5 договору).

25.07.2016 ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» стало переможцем аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором відповідно до протоколу організатора аукціону ТОВ «Електронні торги України» № 210645.

29.07.2016 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» укладено договір про відступлення прав вимоги № 159-Ф, за яким ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» права вимоги до ОСОБА_2 , що належать ПАТ «Банк Форум» на підставі кредитного договору та у зв`язку з ним, а ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» набуло ці права вимоги.

Цього ж дня між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами якого новий іпотекодержатель набув усіх прав замість первісного іпотекодержателя (пункт 1.2 договору).

20.01.2017 між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ТОВ «Каунт-Про» укладені договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0534 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0481 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 848,60 кв м, житловою 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 (далі «оспорювані договори купівлі-продажу»).

Право власності на житловий будинок зареєстровано за ТОВ «Каунт-Про» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі об`єкта нерухомого майна з індексним номером 888430280000, про що внесений запис № 18648955 від 20.01.2017 20.01.2017 для забезпечення виконання укладених договорів купівлі-продажу між ТОВ «Каунт-Про» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» укладено договір іпотеки, предметом якого є: земельна ділянка площею 0,0534 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0034; земельна ділянка площею 0,0481 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:82:296:0033; житловий будинок загальною площею 848,60 кв м, житловою площею 431,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із укладенням вказаного договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено відповідні реєстраційні дії прав та їх обтяжень.

Вказані обставини встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 у справі № 757/13243/17-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2018 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17.11.2019 у справі № 639/4836/17 за позовом ОСОБА_2 визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 159-Ф від 29.07.2016, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором є підставою для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, як такого, що укладено з порушенням ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», проте позивач звернувся з даним позовом поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. При застосуванні позовної давності суд виходив з того, що позивач знав про проведення аукціону, за результатами якого укладено оспорюваний договір, оскільки така інформація містилася у позовній заяві у справі № 910/16263/16, яку ОСОБА_1 як учасник справи отримав щонайпізніше 11.10.2016, а з даним позовом звернувся 02.12.2019, з пропуском трирічного строку. Враховуючи дійсність договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки позивачем не доведено незаконність вибуття спірного майна з його власності. Суд також зазначив, що інші вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки у даному спорі ефективним способом захисту порушеного права є витребування майна з чужого незаконного володіння і для такого витребування немає необхідності визнавати рішення чи інші правочини щодо спірного майна недійсними.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статтей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК Українитощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач у позовній заяві просив визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки, укладений між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ПАТ «Банк Форум» з тих підстав, що постановою Харківського апеляційного суду від 17.11.2019 у справі № 639/4836/17 за позовом ОСОБА_2 визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 159-Ф від 29.07.2016, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест». Посилаючись на положення ч. 2 ст. 548 ЦК України, відповідно до якої недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню, а недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом позивач вважав, що договір про відступлення прав за договором іпотеки є недійсним в силу прямої вказівки закону. У зв`язку з недійсністю договору про відступлення прав за договором іпотеки підлягають визнанню недійсними і договори купівлі продажу спірного майна, оскільки продавцем майна є особа, яка не є кредитором та не є іпотекодержателем цього майна.

За матеріалами справи встановлено, що 20.08.2008 між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору № 0435/08/01-CLNv, укладеного також 20.08.2008. За договором іпотеки в іпотеку передане майно, яке є предметом спору у даній справі.

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 № 135 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, та 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

25.07.2016 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу права вимоги ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором № 0435/08/01- CLNv від 20.08.2008, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу № 210645 про проведення аукціону від 25.07.2016, переможцем аукціону визнано ТОВ «ФК «Ратіо Інвест».

29.07.2016 між ПАТ Банк Форум та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» укладено договір про відступлення прав вимоги 159-Ф за кредитним договором та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 (справа № 910/16263/16) відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Будинок Тканин» (поручителя за кредитним договором) до ПАТ «Банк Форум», ТОВ «ФК «Ратіо Інвест», ТОВ "Електронні торги України" про визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2 за кредитним договором № 0435/08/01 CLNv від 20.08.2008, визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 159-Ф від 29.07.2016, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест». Відмовляючи у задоволенні позову у даній справі суди, серед іншого, виходили з того, що рішенням Комітету з питань організації продажу активів про затвердження умов продажу № 09/16 від 03.02.2016 та рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 131/1 від 08.02.2016, яким визначені та затверджені умови продажу права вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 за кредитним договором, не встановлено будь - яких інших вимог до учасників конкурсу, зокрема, наявність ліцензій, а тому ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» правомірно брав участь у відкритих торгах з продажу права вимоги, оскількивідповідало вимогам, передбаченим п. 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку та мало право приймати участь у спірних відкритих торгах з продажу права вимоги.Суди також вказали, що договір про відступлення права вимоги не містить ознак здійснення операцій з валютними цінностями, а тому закон не вимагає наявності у ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» ліцензії на здійснення валютних операцій при укладенні договору.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07.11.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 (справа № 639/4836/17) задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум», ТОВ «ФК «Ратіо інвест» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги. Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 159-Ф від 29.07.2016, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» визнано недійсним. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що TOB «ФК «Ратіо Інвест» не мало ліцензій на право надання кредитів, а наявність такої ліцензії є обов`язковою відповідно до п. 5.11. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку. На доводи касаційної скарги TOB «ФК «Ратіо Інвест» про неврахування обставин, що мають преюдиційний характер і встановлені рішенням Господарського суду міста Києві від 11.10.2016 у справі № 910/16263/16 Верховний Суд зазначив, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. У справі, яка переглядається, встановлювалися і досліджувалися обставини правової природи договору відступлення прав, незаконне нарахування процентів і пені після припинення основного зобов`язання тощо, які не були предметом розгляду у згаданій справі господарського суду.

Відтак існує два рішення касаційної інстанції у різних справах, проте про один і той же предмет спору, які містять різні висновки щодо необхідності наявності ліцензії на право надання кредитів у особи, яка є переможцем торгів з продажу права вимоги банку при здійсненні процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, та по різному застосовано п. 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Для суду першої інстанції було обов`язковим врахування висновків касаційного суду, викладених у судових рішеннях як у справі № 910/16263/16, так і у справі № 639/4836/17.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними.

Принцип правової визначеності, зокрема, також передбачає, щозакон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Поняття «якістьзакону»означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права.

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів та адаптації до обставин, які змінюються.

Зважаючи на те, що висновки суду щодо застосування п. 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринкурізні у одних і тих же правовідносинах, суду першої інстанції слід було звернути увагу на правові висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19 та від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, відповідно до яких продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що суб`єктний склад правочинів з відступлення права вимоги законом не обмежений, на відміну від договорів факторингу, однією зі сторін якого обов`язково має бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (п.26).

Оскільки сторони договору купівлі-продажу майнових прав у процедурі ліквідації банку фактично уклали договір купівлі-продажу права вимоги, на виконання якого здійснена цесія, а її сторонами можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що відступлення права вимоги суперечить закону, є помилковим (п. 27).

Положення нормативно-правових актів, які врегулювали процедуру ліквідації банку, допускають продаж на конкурсних засадах майна банку, що перебуває у стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання будь-яким суб`єктам правовідносин, зокрема і без статусу банку або іншої фінансової установи. Велика Палата Верховного Суду вважає, що продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи. Тому помилковими є висновки судів про те, що фізична особа в силу вимог закону не могла бути стороною договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором (п.28).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішеньзазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (п. 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У даному спорі за результатами торгів ПАТ «Банк Форум» визначив переможного покупця TOB «ФК «Ратіо Інвест» та продав йому майнове право вимоги виконання боржниками зобов`язань за кредитним та забезпечувальними договорами. Предметом спірного договору є відступлення прав вимог за плату (купівля-продаж). Метою укладення цього договору є отримання банком коштів для розрахунку зі своїми кредиторами у процедурі ліквідації.

Суд не звернув уваги на те, що у справі № 910/16263/16 предметом позову було не лише визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 159-Ф від 29.07.2016, а і визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2 за кредитним договором№ 0435/08/01 CLNv від 20.08.2008, та у задоволенні цих вимог відмовлено. Будь яких інших рішень про визнання цих торгів недійсними чи визнання недійсними результатів торгів не приймалося.

Укладення договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки стало наслідком результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ "Банк Форум", які недійсними не визнані

У даній справі позов про визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки заявлено лише з тих підстав, що за рішенням суду визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором.

Суд не звернув уваги на те, що позивач не обґрунтовує які саме його права порушені укладенням договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, оскільки визнання такого договору недійсним не змінює ні основне зобов`язання за кредитним договором, ні забезпечувальне зобов`язання за договором іпотеки, а змінює лише кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця.

Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на дану норму, як на підставу визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, оскільки основним зобов`язанням у спірних правовідносинах є кредитний договір, забезпеченням якого є договір іпотеки. Договір відступлення прав вимоги за кредитним договором має іншу правову природу, та будь якого правочину щодо його забезпечення не укладалося.

На час укладення договору відступлення права вимоги за договором іпотеки існувало як основне зобов`язання, так і забезпечувальне зобов`язання.

Суд першої інстанції зробив висновок про те, що визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором є підставою для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, як такого, що укладено з порушенням ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

Проте, у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» вказано, що якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Відтак висновки суду про те, що права та інтереси позивача порушено укладенням договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки між ПАТ «Банк Форум», яке перебувало у стадії ліквідації, та ТОВ «ФК «Ратіо інвест» є помилковими.

Визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором не припиняє автоматично дії договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, не робить такий договір нікчемним чи недійсним.

До того ж, як вказувалося вище, позивач не зазначав у позовній заяві які його права як іпотекодавця порушені укладенням договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

Відтак позов не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю фактів порушення прав позивача відповідачами, а не за пропуском позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Такий строк підлягає застосуванню лише у випадку, якщо судом встановлено, що право позивача порушено, але ним пропущено встановлені законом строки на звернення з вимогою про захист цього порушеного права. Якщо ж судом встановлено, що права чи інтереси позивача не порушено, строк позовної давності застосуванню не підлягає.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що право позивача укладенням договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки не порушено, відсутні підстави для розгляду доводів апеляційної скарги позивача щодо неправильного визначення судом першої інстанції початку перебігу позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав встановити наявність чи відсутність підстав для витребування майна без дослідження правомірності договорів, які стали підставою для набуття володільцем спірного майна у власність та про те, що продаж предмета іпотеки здійснено не з його волі, а на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2016, яке в подальшому скасоване ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 у справі № 200/20250/16-ц, учасником якої він не був колегія суддів вважає безпідставними.

За матеріалами справи встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2018 (справа № 757/13243/17) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ратіо інвест», ТОВ «Каунт-про» про визнання недійсними договорів купівлі продажу спірного майна від 20.01.2017, які укладені між ТОВ «ФК «Ратіо інвест» та ТОВ «Каунт-про» та про витребування цього майна від ТОВ «Каунт-про».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 ці судові рішення залишено без змін. У п. 86 постанови зазначено, що посилання ОСОБА_1 про необхідність визнання недійсними оспорюваних правочинів з підстав скасування в апеляційному порядку судового рішення, яке стало підставою для їх укладення, є необґрунтованими, оскільки оспорювані договори були укладені сторонами за вільним волевиявленням обох сторін в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а не на підставі судового рішення, у зв`язку із чим скасування зазначеного рішення суду не може бути підставою для визнання оспорюваних позивачем договорів недійсними.

Фактично в апеляційній скарзі позивач зазначає інші підстави позову, ніж ті, які викладені у позовній заяві та які були предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до п. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Підставою для визнання недійсними договорів купівлі продажу іпотечного майна від 20.01.2017 та витребування цього майна позивач зазначав лише визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором. Відтак суд правильно виходив з того, що при відмові у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, не підлягають задоволенню і інші вимоги позивача, оскільки усі інші вимоги є похідними від вирішення спору щодо недійсності договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав встановити наявність чи відсутність підстав для витребування майна без дослідження правомірності договорів, які стали підставою для набуття володільцем спірного майна у власність колегія суддів вважає безпідставними виходячи з підстав заявленого позову.

Посилання позивача на те, що суд не врахував, що продаж здійснено ТОВ «ФК Ратіо Інвест», яке не могло бути продавцем, оскільки не мало статусу кредитора та іпотекодержателя не відповідають встановленим у справі обставинам.

Вимоги позивача про визнання договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки відхилені, а відтак ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» на час укладення договорів купівлі продажу спірного майна мало статус іпотекодержателя.

Питання законності договорів купівлі продажу спірного майна, які укладені між ТОВ «ФК «Ратіо Інвест» та ТОВ «Каунт Про» за позовом ОСОБА_1 з інших підстав було предметом розгляду у справі № 757/13243/17 та позивачу відмовлено у позові як щодо визнання цих договорів недійсними, так і щодо витребування майна від ТОВ «Каунт Про».

Відтак посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд мав перевірити усі обставини вибуття майна з володіння власника суперечать принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Оскільки за наслідками розгляду справи судом першої інстанції відмовлено у позові, та за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів також дійшла висновку про відмову у позові, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про» задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду від 16 вересня 2021 року змінити в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2022.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук