Рішення

від 11.09.2007 по справі 2/2533

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2007 р.

Справа № 2/2533

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Брагіної Я.В.

судді 

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - приватний підприємець

від 1-го відповідача не з'явився

від 2-го відповідача: не з'явився

від 3-го відповідача: не з'явився (був присутній в засіданні суду

12.07.07р. Виговський С.С. - дов. №217/01-07 від 24.05.07р.) 

Розглянув справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (с.

Парипси Попільнянського району) 

до 1. Попільнянського комунального підприємства житлового

господарства (смт. Попільня)

2. Житомирської філії Агенства з питань банкрутства (м. Житомир)

3. Державної госпрозрахункової установи Агенства з питань

банкутства (м. Київ)

про стягнення 1620,25 грн. Спір розглядається в більш тривалий

термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч. 4 ст. 69

ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з

позовом про стягнення з відповідачів: Попільнянського комунального підприємства

житлового господарства та Житомирської філії Агенства з питань банкрутства

1327,10 грн. збитків, з яких 1300 грн. - гарантійний внесок на участь в

аукціоні з продажу майна, 17,10 грн. - гарантійний збір за участь в аукціоні та

10,00 грн. за розрахунково-касове обслуговування банківської операції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.05р.

Приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині позовних вимог до

Попільнянського комунального підприємства житлового господарства відмовлено, а

в частині позовних вимог до Житомирської філії Агенства з питань банкрутства

припинено провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від

18.05.06р. апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишено без

задоволення, а рішення господарського суду від 31.10.05р. - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.06р.

вищезазначені рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.05р.

та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.06р.

скасовано, а справу №2/2533 направлено на новий розгляд до суду першої

інстанції.

Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області від

30.10.06р. справу №2/2533 передано на новий розгляд судді Брагіній Я.В.

Ухвалою від 03.11.06р. суддя Брагіна Я.В. прийняла справу №2/2533

до свого провадження та призначила судове засідання для її розгляду.

19.03.07р. до господарського суду Житомирської області надійшла

заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд

стягнути з відповідача 1620,25 грн., з яких 1327,10 грн. - неповернуті кошти,

66,35 грн. - 3% річних та 226,80 грн. - інфляційні нарахування за

користування  коштами.

Ухвалою суду від 10.05.07р. було залучено до участі у справі

співвідповідача - Державну госпрозрахункову установу Агенство з питань

банкрутства (м. Київ).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному

обсязі, пояснив, що перерахував на розрахунковий рахунок Житомирської філії

Агенства з питань банкрутства 1327,10 грн. гарантійного внеску та гарантійного

збору на участь в аукціоні з продажу майна 1-го відповідача. А оскільки майно,

яке було придбане позивачем на вищезазначених публічних торгах, не належало на

праві власності 1-му відповідачу, то оформити право власності за позивачем

неможливо. Тому просив суд стягнути з відповідачів безпідставно перераховані

кошти в сумі 1327,10 грн.

Представник 1-го та 2-го відповідачів в засідання суду не

з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та

належним чином.

Представник 3-го відповідача в судове засідання також не з'явився,

а в засіданні суду 12.07.07р. проти позову заперечував, пояснив, що організатор

торгів не зобов'язаний перевіряти право власності майна, яке реалізується на

торгах. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Державної

госпрозрахункової установи Агенства з питань банкутства.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності

до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача,  господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.04р. між відповідачами: Державною госпрозрахунковою

установою Агенство з питань банкрутства в особі Житомирської філії Агенства з

питань банкрутства та Попільнянським комунальним підприємством житлового

господарства укладено договір про реалізацію активів боржника від 10.11.04р.

(а.с.24), відповідно до якого 3-й відповідач (організатор) зобов'язується за

завданням 1-го відповідача (боржника) підготувати і провести продаж активів

боржника.

Відповідно до п.4.2 даного договору, оплата послуг організатора

здійснюється з сум гарантійних внесків учасників торгів.

На виконання умов договору, Житомирська філія Агенства з питань

банкрутства опублікувала в газеті оголошення про проведення повторного аукціону

з продажу майна Попільнянського комунального підприємства житлового

господарства (а.с.15), а також зазначила суми гарантійного внеску, які

необхідно перерахувати на р/р Житомирської філії Агенства з питань банкрутства

за кожен лот, який буде реалізовуватись на даному аукціоні.

Позивач відповідно до даного оголошення перерахував на

розрахунковий рахунок Житомирської філії Агенства з питань банкрутства 1300,00

грн. гарантійного внеску та 17,10 грн. гарантійного збору на участь в

проведенні аукціону, а також сплатив 10,00 грн. за розрахунково-касове

обслуговування банківської операції, що підтверджується квитанціями №14101/з26,

№14101/з27 від 06.01.05р. (а.с.16).

25.01.05р. другим відповідачем було організовано та проведено

публічні торги (аукціон), що підтверджується актом здачі-приймання виконаних

робіт №389 від 04.04.05р. (а.с.26).

На вищезазначеному аукціоні під лотом №3 було реалізовано котельню

№6, яка знаходиться на території Сільгосптехніки по вул. Щорса в смт. Попільня,

покупцем якої став ОСОБА_1, про що свідчить протокол проведення публічних

торгів №3 від 25.01.05р.(а.с.27).

Проте, рішенням господарського суду Житомирської області від

02.06.05р. по справі №12/77"НМ" за позовом Відкритого акціонерного

товариства "Попільнянська сільгосптехніка" до Попільнянської селищної

ради Попільнянського району та Попільнянського комунального підприємства

житлового господарства було визнано право власності на реалізоване майно, а

саме котельню №6 по вул. Щорса на території Сільгосптехніки за Відкритим

акціонерним товариством "Попільнянська сільсьгосптехніка".

Тому позивач 17.06.05р. надіслав відповідачам вимогу про

повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 1327,10 грн. (а.с. 13), яку

відповідачі залишили без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або

зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої

правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути

потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,

на якій воно було набуте, згодом відпала.

Такої ж правової позиції дотримується  також Вищий господарський суд України, про що

свідчить постанова  від 12.10.06р. у

даній справі (а.с.64-66).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в

частині стягнення 1300,00 грн. гарантійного внеску та 17,10 грн. гарантійного

збору на участь в проведенні аукціону з Державної госпрозрахункової установи

Агенства з питань банкутства, оскільки квитанції №14101/з26, №14101/з27 від

06.01.05р. свідчать про те, що позивач перерахував кошти саме Житомирській

філії Агенства з питань банкрутства, яка є структурним підрозділом Державної

госпрозрахункової установи Агенства з питань банкрутства.

Докази, які підтверджували перерахування коштів в сумі 1300,00 грн.

гарантійного внеску та 17,10 грн. гарантійного збору на участь в проведенні

аукціону, другим відповідачем першому відповідачу в матеріалах справи відсутні

і таких доказів сторони не надали.

Тому суд відмовляє в позові до Попільнянського комунального підприємства  житлового господарства в частині стягнення

1300,00 грн. гарантійного внеску та 17,10 грн. гарантійного збору на участь в

проведенні аукціону.

Позивач в позовній заяві також просить суд стягнути з відповідачів

10,00 грн. збитків, які позивач сплатив АКБ "Правекс-Банк" за

розрахунково-касове обслуговування при прийомі готівкових платежів та

переказів.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в частині

стягнення 10,00 грн. збитків з Попільнянського комунального підприємства  житлового господарства враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є:

-1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки),

-2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних

обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст. 611 ЦК

України).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим 

немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або

юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність 

завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю виникає за

наявності: збитків, протиправності дій (вини), безпосереднього причинного

зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач

повинен відшкодувати збитки позивачеві.

Суд приходить до висновку, що по вині  першого відповідача - Попільнянського

комунального підприємства  житлового

господарства причинено шкоду позивачеві в сумі 10грн. (сплачених за

розрахунково-касове обслуговування банківської операції), оскільки перший

відповідач виставив на прилюдні торги котельню №6, яка знаходиться за адресою:

смт. Попільня, по вул. Щорса на території сільгосптехніки, не маючи

правовстановлюючих документів.

Як суд зазначав вище, позивач при сплаті 1300,00 грн. гарантійного

внеску та 17,10 грн. гарантійного збору на участь в проведенні аукціону також

сплатив банку 10,00 грн. за розрахунково-касове обслуговування банківської

операції.

Рішенням господарського суду 

Житомирської області від 02.06.2005 року у справі

№12/77"НМ"  встановлено, що

майно, яке позивач купив на вищезазначеному аукціоні, належало на праві

власності Відкритому акціонерному товариству "Попільнянська сільгосптехніка",

а не першому відповідачу - Попільнянському комунальному підприємству  житлового господарства (а.с.10).

Враховуючи вищевикладене, суд задовільняє позов в частині

стягнення збитків у сумі 10 грн., які останній сплатив банку за

розрахунково-касове обслуговування банківської операції з першого

відповідача  -Попільнянського

комунального підприємства житлового господарства.

Крім того, позивач відповідно до заяви про збільшення позовних

вимог просить суд стягнути з відповідачів 66,35 грн. 3% річних та 226,80 грн.

інфляційних .

Згідно ч.2 ст. 1214 ЦК України, в разі безпідставного одержання чи

збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний

сплачувати проценти (ст. 536 ЦК України).

Проте, відповідач не просить суд стягнути з відповідачів проценти

за користування чужими грошовими коштами, а просить стягнути 3% річних та

інфляційні нарахування на підставі ст. 625 ЦК України.

А відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, суд припиняє провадження у справі в частині позовних

вимог до 2-го відповідача - Житомирської філії Агенства з питань банкрутства,

оскільки відповідно до довідки Головного управління статистики у Житомирській

області №14/10/1039  від 07.12.06р.

(а.с.74), Житомирська філія Агенства з питань банкрутства не являється

юридичною особою.

А згідно ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського

суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом

інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на

запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства

та організації).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть

бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (ст.21 ГПК

України).

Тому суд припиняє провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК

України в частині позовних вимог до 

Житомирської філії Агенства з питань банкрутства, оскільки даний спір не

підлягає розгляду в господарських судах.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі позов щодо підстав та предмету не оспорили, доказів,

що підтверджували би повернення позивачеві безпідставно отриманих коштів не

надали.

Суд не приймає доводи відповідача щодо того, що позивач не

являється стороною в даному судовому процесі, так як придбав спірне майно, а

саме, котельню №6 по вул. Щорса на території Сільсьгосптехніки в смт. Попільня

як фізична особа, а не як приватний підприємець, оскільки позивач ОСОБА_1 був

зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво

№425532 від 20.12.04р. (а.с.17), купив спірне майно для зайняття

підприємницькою діяльністю, а саме, надання послуг з ремонту автотракторної

техніки, і дана будівля котельні №6 являється виробничим приміщенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги

позивача в частині стягнення 1327,10 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності

до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які

знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню, а саме: стягнення

1300,00 грн. гарантійного внеску та 17,10 грн. гарантійного збору на участь в

проведенні аукціону з Державної госпрозрахункової установи Агенства з питань

банкутства та 10,00 грн. збитків з Попільнянського комунального

підприємства  житлового господарства. В

частині позову  щодо стягнення 66,35 грн.

в сумі 3% річних та 226,80 грн. інфляційних відмовляє, а в частині позовних

вимог до Житомирської філії Агенства з питань банкрутства суд припиняє

провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно сумі

задоволених позовних вимог, оскільки вони спонукали позивача звернутись з

позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 1166, 1212 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.

1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної госпрозрахункової установи Агенства з

питань банкрутства, м. Київ, вул. Панаса Любченка, 15, код 31025727

на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

- 1317,10 грн. - безпідставно перерахованих коштів;

- 85,30 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 95,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3. Стягнути з Попільнянського комунального підприємства  житлового господарства, Житомирська область,

смт. Попільня, вул. Леніна, 37 Б, код 03343798

на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

- 10,00 грн. - збитків;

- 0,65 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 0,73 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

4. Відмовити в позові в частині позовних вимог щодо стягнення 3%

річних в сумі 66,35 грн. та інфляційних в розмірі 226,80 грн.

5. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до

Житомирської філії Агенства з питань банкрутства.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного терміну з дня  його

прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати: 

1 - в справу

2 - позивачу

3,4.5 - відповідачам