Постанова

від 20.11.2007 по справі 2/2533

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" листопада 2007 р.                                                          

Справа № 2/2533

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Філіпової Т.Л.

суддів:                                                                       

Горшкової Н.Ф.

Майора Г.І.

при

секретарі                                                            Щепанській

Т.П. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача:    ОСОБА_2, довіреність від

21.03.2007р.,

від

відповідачів: 

-

Попільнянського комунального підприємства житлового господарства: не з'явився,

-

Житомирської філії Агентства  з питань

банкрутства: не з'явився,

-

Державної госпрозрахункової  установи

"Агентство з питань банкрутства":

Виговський

С.С., довіреність №237/01-07 від 12.11.2007р.,

розглянувши

апеляційну скаргу Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань

банкрутства", м. Київ   

на

рішення господарського суду Житомирської області

від

"11" вересня 2007 р. у справі № 2/2533 (суддя Брагіна Я.В.)

за

позовом Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_1,             АДРЕСА_1

до

1) Попільнянського комунального підприємства житлового господарства,                        смт. Попільня

Житомирської області

     2) Житомирської філії Агентства  з питань банкрутства, м. Житомир

та

3) Державної   госпрозрахункової  установи "Агентство з питань

банкрутства", м. Київ

про

стягнення 1620,25 грн. 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.09.2007р.

у справі №2/2533 позов задоволено частково: стягнуто з Державної

госпрозрахункової установи Агенства з питань банкрутства на користь

підприємцяОСОБА_1:

- 1317,10 грн. - безпідставно перерахованих коштів;

- 85,30 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 95,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Стягнуто з Попільнянського комунального підприємства житлового

господарства на користь підприємцяОСОБА_1:

- 10,00 грн. - збитків;

- 0,65 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 0,73 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Відмовлено в позові в частині позовних вимог щодо стягнення 3%

річних в сумі 66,35 грн. та інфляційних в розмірі 226,80 грн.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до

Житомирської філії Агенства з питань банкрутства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна госпрозрахункова

установа "Агенство з питань банкрутства" звернулась до суду з

апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення,

яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до Державної госпрозрахункової

установи "Агенство з питань банкрутства" в повному обсязі,

посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та  невідповідність висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судом не взято до уваги, що 10.11.2004р. між позивачем та

Державною госпрозрахунковою установою "Агенство з питань банкрутства"

в особі Житомирської філії Агенства з питань банкрутства (відповідач-2)

укладено договір про реалізацію активів боржника, на виконання умов якого

відповідач-2 організував та провів реалізацію майна боржника. За результатами

виконання договору 04.04.2005р. між сторонами підписано акт здачі-приймання

виконаних робіт №389, чим було підтверджено належне виконання договору та

відсутність будь-яких зобов'язань та претензій;

- 25.01.2005р. був підписаний протокол проведення публічних торгів

№3, відповідно до якого позивач визнаний переможцем торгів (аукціону).

Підписання позивачем протоколу та акту здачі-приймання виконаних робіт свідчить

про повну відповідність торгів вимогам законодавства України;

- на думку скаржника, позивач не мав наміру реалізувати своє право

на захист права власності, оскільки ним не було оскаржено рішення

господарського суду Житомирської області від 02.06.2005р. по справі

№12/77"НМ", яким було визнано право власності на реалізоване майно

(предмет аукціону) за ВАТ "Попільнянська сільгосптехніка";

- необгрунтованим є спірне рішення в частині задоволення вимог

позивача щодо стягнення 10,00грн. збитків за розрахунково-касове обслуговування

при прийомці готівкових платежів та переказів до АКБ "Правекс-Банк",

оскільки позивачем, в порушення вимог ст.33 ГПК України та ст.623 ЦК України,

не доведені та необгрунтовані завдані йому збитки;

- судом не взято до уваги, що підприємецьОСОБА_1 не може виступати

стороною у даній справі, оскільки на аукціоні він виступав як фізична особа, а

звідси, позов мав розглядатися в суді загальної юрисдикції, а не в

господарському суді;

- суд, в порушення ст.77 ГПК України, не відклав розгляд справи в

зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, чим порушив

право відповідачів на захист.

В судовому засіданні представник відповідача - Державної

госпрозрахункової  установи

"Агентство з питань банкрутства" підтримав доводи апеляційної скарги,

вважає рішення місцевого  господарського

суду незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий

судовий акт, яким в позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги,

вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а апеляційну

скаргу - безпідставною, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу

- без задоволення.

Представники відповідачів - Попільнянського  комунального 

підприємства  житлового

господарства та  Житомирської філії

Агентства  з питань банкрутства в судове

засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були

належним чином повідомлені.

Нез'явлення представників відповідачів - Попільнянського комунального  підприємства житлового господарства та

Житомирської філії Агентства з питань банкрутства не перешкоджає розгляду

апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши

матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СПДОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з

відповідачів: Попільнянського комунального підприємства житлового господарства

та Житомирської філії Агенства з питань банкрутства 1327,10грн. збитків, з яких

1300грн. - гарантійний внесок на участь в аукціоні з продажу майна, 17,10грн. -

гарантійний збір за участь в аукціоні та 10,00грн. за розрахунково-касове

обслуговування банківської операції (а.с.2, т.1).

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що зазначені вище

кошти він вніс як учасник аукціону з продажу майна Попільнянського комунального

підприємства житлового господарства, що проводився Житомирською філією агенства

з питань банкрутства 25.01.2005р. і став покупцем котельніАДРЕСА_2. Проте,

після проведення аукціону було встановлено, що вказана котельня належить ВАТ

"Попільнянська сільгосптехніка", а тому не могла виставлятись на

продаж як майно Попільнянського КПЖГ. Його вимогу повернути внесені ним

гарантійний внесок та гарантійний збір відповідачі залишили без відповіді та

без задоволення.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2005р.

(а.с.34, т.1), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного

господарського суду від 18.05.2006р. (а.с.52-53, т.1), СПД ОСОБА_1 в

задоволенні позову в частині позовних вимог до Попільнянського комунального

підприємства житлового господарства відмовлено, а в частині позовних вимог до

Житомирської філії Агенства з питань банкрутства припинено провадження у справі

на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006р.

вищезазначені рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2005р.

та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.2006р.

скасовано, а справу №2/2533 направлено на новий розгляд до суду першої

інстанції (а.с.64-66, т.1).

19.03.2007р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних

вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1620,25грн., з яких

1327,10грн. - неповернуті кошти, 66,35грн. - 3% річних та 226,80грн. -

інфляційні нарахування за користування 

коштами (а.с.85, т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.05.2007р.

до участі у справі було залучено в якості співвідповідача - Державну

госпрозрахункову установу "Агенство з питань банкрутства", м.Київ

(а.с.111, т.1).

Так, 10.11.2004р. між відповідачами: Державною госпрозрахунковою

установою Агенство з питань банкрутства в особі Житомирської філії Агенства з

питань банкрутства та Попільнянським комунальним підприємством житлового

господарства укладено договір про реалізацію активів боржника від 10.11.2004р.

(а.с.24, т.1), відповідно до якого 3-й відповідач (організатор) зобов'язується

за завданням 1-го відповідача (боржника) підготувати і провести продаж активів

боржника.

Відповідно до п.4.2 даного договору, оплата послуг організатора

здійснюється з сум гарантійних внесків учасників торгів.

На виконання умов договору, Житомирська філія Агенства з питань банкрутства

опублікувала в газеті оголошення про проведення повторного аукціону з продажу

майна Попільнянського комунального підприємства житлового господарства (а.с.15,

т.1), а також зазначила суми гарантійного внеску, які необхідно перерахувати на

р/р Житомирської філії Агенства з питань банкрутства за кожен лот, який буде

реалізовуватись на даному аукціоні.

Позивач, відповідно до даного оголошення, перерахував на

розрахунковий рахунок Житомирської філії Агенства з питань банкрутства

1300,00грн. гарантійного внеску та 17,10грн. гарантійного збору на участь в

проведенні аукціону, а також сплатив 10,00грн. за розрахунково-касове

обслуговування банківської операції, що підтверджується квитанціями №14101/з26,

№14101/з27 від 06.01.2005р. (а.с.16, т.1).

25.01.2005р. Житомирською філією Агентства з питань банкрутства

було організовано та проведено публічні торги (аукціон), що підтверджується

актом здачі-приймання виконаних робіт №389 від 04.04.2005р. (а.с.26, т.1).

На вищезазначеному аукціоні під лотом  НОМЕР_3 було реалізовано котельнюНОМЕР_2, яка

знаходиться на території АДРЕСА_2, покупцем якої став ОСОБА_1, про що свідчить

протокол проведення публічних торгів №3 від 25.01.2005р.(а.с.27, т.1).

Однак, рішенням господарського суду Житомирської області від

02.06.2005р. по справі №12/77"НМ" за позовом Відкритого акціонерного

товариства "Попільнянська сільгосптехніка" до Попільнянської селищної

ради Попільнянського району та Попільнянського комунального підприємства

житлового господарства було визнано право власності на реалізоване майно, а

саме котельнюНОМЕР_2 по вул. Щорса на території Сільгосптехніки за Відкритим

акціонерним товариством "Попільнянська сільсьгосптехніка" (а.с.8-10,

т.1).

В зв'язку з цим, позивачем 17.06.2005р. було надіслано на адресу

відповідачів вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі

1327,10грн. (а.с.13, т.1), яка останніми залишена без відповіді та без

задоволення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або

зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої

правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути

потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,

на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи

безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача

майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, на

підтвердження своїх вимог позивач надав квитанцію про сплату гарантійного

внеску у сумі 1300грн. та реєстраційного збору в сумі 17,10грн. на рахунок

Житомирської філії агенства з питань банкрутства (а.с.16, т.1).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1317,10грн. є

правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про

задоволення позову в частині стягнення 1300,00грн. гарантійного внеску та

17,10грн. гарантійного збору на участь в проведенні аукціону з Державної

госпрозрахункової установи "Агенство з питань банкрутства", оскільки

зазначені квитанції свідчать про те, що позивач перерахував кошти саме

Житомирській філії Агенства з питань банкрутства, яка є структурним підрозділом

Державної госпрозрахункової установи Агенства з питань банкрутства.

Скаржник помилково посилається у апеляційній скарзі на положення

ст.599 ЦК України стосовно припинення зобов'язання виконанням, проведеним

належним чином, а також на акт приймання-передачі виконаних робіт від

04.04.2005р. №389 за договором про реалізацію активів боржника від 10.11.2004р.

Таке посилання не може бути прийнято до уваги судовою колегією,

враховуючи, що відносини за укладеним договором існували не між позивачем та

відповідачами, а лише між відповідачем - 1 і відповідачем - 2.

Позивачем оплачено суми гарантійного внеску та гарантійного збору

у відповідності до положень Порядку продажу активів у рахунок погашення

податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженого наказом

Міністерства економіки України №123 від 07.06.2001р. та зареєстрованого

Мінюстом України за №536/5727, яким керувався відповідач - 2 при організації та

проведенні аукціону.

Відповідно до п.1.2. цього Порядку, гарантійний внесок - грошовий

внесок у розмірі, що встановлюється організатором торгів, конкурсу в

документації про торги або умовах конкурсу (але не більше 5% початкової ціни

майна, що виставляється на продаж) і вноситься учасником торгів, конкурсу як

засіб забезпечення добросовісності дотримання ним своїх пропозицій на період,

установлений умовами торгів, конкурсу.

Згідно з п.7.2. Порядку, гарантійний внесок, унесений покупцем для

участі в торгах, конкурсі, зараховується покупцеві в рахунок остаточної оплати

ціни продажу активів боржника.

Оскільки проведений відповідачем - 2 аукціон не мав передбачуваних

правових наслідків, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про

отримання організатором конкурсу грошових коштів безпідставно.

Сторонами не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції

доказів, які підтверджували перерахування коштів в сумі 1300,00грн.

гарантійного внеску та 17,10грн. гарантійного збору на участь в проведенні

аукціону, Житомирською філією Агенства з питань банкрутства Попільнянському

комунальному підприємству житлового господарства, отже, суд першої інстанції

обгрунтовано відмовив в позові до Попільнянського комунального

підприємства  житлового господарства в

частині стягнення 1300,00грн. гарантійного внеску та 17,10грн. гарантійного

збору на участь в проведенні аукціону.

Позивач в позовній заяві також просить стягнути з відповідачів

10,00грн. збитків, які він сплатив АКБ "Правекс-Банк" за

розрахунково-касове обслуговування при прийомі готівкових платежів та переказів

при сплаті 1300,00грн. гарантійного внеску та 17,10грн. гарантійного збору на

участь в проведенні аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа

зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які

особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права

(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин,

якби її право не було порушене (упущена вигода).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст. 611 ЦК

України).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними

рішеннями, діями чи бездіяльністю 

особистим  немайновим правам

фізичної або юридичної особи,  а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність  завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю виникає за наявності: збитків, протиправності дій (вини),

безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен

відшкодувати збитки позивачеві.

Як зазначалось раніше, рішенням господарського суду  Житомирської області від 02.06.2005 року у

справі №12/77"НМ"  встановлено,

що майно, яке позивач купив на вищезазначеному аукціоні, належало на праві

власності Відкритому акціонерному товариству "Попільнянська

сільгосптехніка", а не першому відповідачу - Попільнянському комунальному

підприємству  житлового господарства

(а.с.10, т.1).

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок

місцевого господарського суду, що саме по вині першого відповідача -

Попільнянського комунального підприємства 

житлового господарства причинено шкоду позивачеві в сумі 10грн.

(сплачених за розрахунково-касове обслуговування банківської операції),

оскільки кошти були сплачені позивачем внаслідок неправомірної поведінки

першого відповідача, який без достатніх правових підстав передав майно для

продажу з аукціону.

Отже, правомірним є рішення суду про задоволення позову в частині

стягнення 10,00грн. збитків з першого відповідача - Попільнянського

комунального підприємства  житлового

господарства.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просить

стягнути з відповідачів 66,35 грн. 3% річних та 226,80 грн. інфляційних

(а.с.85, т.1).

Обгрунтовуючи свої вимоги в цій частині, позивач посилається на

ст.625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про

відмову в задоволенні позову в частині стягнення 66,35грн. в сумі 3% річних та

226,80грн. інфляційних, виходячи з наступного.

Стаття 8 ЦК України визначає, що у випадку, коли цивільні

відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства

або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших

актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні

відносини (аналогія закону).

Наведені приписи вказують на можливість застосування аналогії

закону в разі, якщо цивільні відносини не врегульовані, зокрема, договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 1214 ЦК України, в разі безпідставного одержання чи

збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими

коштами   боржник зобов'язаний сплачувати

проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір

процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором,

законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом зазначеної статті Цивільного кодексу України проценти

за користування чужими коштами є саме платою за користування грошовими коштами,

а не санкцією за невиконання зобов'язань на відміну від приписів ст.625

Цивільного кодексу України.

Отже, посилання позивача в обгрунтування вимог про стягнення

процентів за користування чужими грошовими коштами на ст.625 ЦК України є

безпідставними, оскільки вказаною нормою передбачено стягнення за прострочення

виконання грошових зобов'язань, а не процентів за користування чужими грошовими

коштами.

Згідно ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського суду

за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом

інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на

запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства

та організації).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть

бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (ст.21 ГПК

України).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у

Житомирській області №14/10/1039 від 07.12.2006р. (а.с.74, т.1), Житомирська

філія Агенства з питань банкрутства не являється юридичною особою.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно припинив провадження

у справі в частині позовних вимог до 2-го відповідача - Житомирської філії

Агенства з питань банкрутства на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки даний

спір не підлягає розгляду в господарських судах.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо того, що

позивач не являється стороною в даному судовому процесі, так як придбав спірне

майно, а саме, котельню АДРЕСА_2 як фізична особа, а не як приватний

підприємець, оскільки позивач ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт

підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтвоНОМЕР_1 (а.с.17, т.1),

купив спірне майно для зайняття підприємницькою діяльністю, а саме, надання

послуг з ремонту автотракторної техніки, і дана будівля котельні НОМЕР_2

являється виробничим приміщенням.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за

необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне

застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або

зміни рішення лише за умови,  якщо

це  порушення  призвело 

до  прийняття  неправильного рішення.

Відповідно до ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в

господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм

законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники

підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені

законодавством або установчими документами, подають господарському суду

документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб

можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від

імені підприємства, організації.

Із згаданих вимог Закону вбачається, що керівники відповідачів -

Попільнянського  комунального  підприємства 

житлового господарства, Житомирської філії Агентства  з питань банкрутства та Державної

госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" мали право

направити для участі в засіданні суду першої інстанції будь-яку особу з

довіреністю, а при неможливості направити таку особу - прийняти участь у справі

особисто. Однак, відповідачі своїм правом на участь у судовому процесі не

скористалися.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що господарський суд

відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд

справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Нез'явлення представників відповідачів в засідання суду першої

інстанції, які належний чином були повідомлені про час та місце судового

засідання, не перешкоджало розгляду справи по суті, тому у суду не було підстав

для відкладення розгляду справи.

Отже, місцевим господарським судом не було допущено порушень норм

процесуального права, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є

безпідставними.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду

вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.2007р. у

справі №2/2533 є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного

законодавства, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної

скарги не вбачається.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Житомирської

області від 11.09.2007р. має бути залишено без змін, а апеляційна скарга

Державної госпрозрахункової  установи

"Агентство з питань банкрутства" - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального

кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 11 вересня

2007 року у справі №2/2533 залишити без змін, а апеляційну скаргу

Державної   госпрозрахункової  установи "Агентство з питань

банкрутства", м. Київ  - без

задоволення.

2. Справу №2/2533 повернути до господарського суду Житомирської

області. 

Головуючий

суддя                                                                

Філіпова Т.Л.

судді:

              Горшкова Н.Ф. 

Майор Г.І. 

Віддрук.

6прим.

1

- до справи

2

- позивачу

3-5

- відповідачам

6

- в наряд