Постанова

від 15.02.2022 по справі 5023/10655/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Харків Справа № 5023/10655/11 (922/3728/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С.

та за участю представників сторін:

від позивача - Бабка С.А. (довіреність № 569-13 ВІД 30.12.2020)

від відповідача - Сібільова О.В. (Ордер № 1085222 від 10.01.2022);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева (вх. №56 Х/1) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит (вх. № 99 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 (повний текст складено 14.12.2021), ухвалене у складі колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Хотенець П.В., суддя Яризько В.О.

у справі № 5023/10655/11(922/3728/21)

за позовом Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева , 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит , 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, 202, кв. 58, код ЄДРПОУ 38494396;

про стягнення коштів

в межах справи про банкрутство Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит про стягнення пені за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 у розмірі 1 100 000, 00 грн, у зв`язку з невиконанням Договору поставки продукції № 584дп від 20.07.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(3728/21) позов Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит на користь Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева пеню за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 у розмірі 110000, 00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1650, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 56 Х/1 від 04.01.2022), в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(3728/21) скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит на користь Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева пені в сумі 990000,00 грн та судового збору в сумі 15000 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки саме на боржника покладається обов`язок доведення відсутності вини у простроченні, неспівмірності штрафних санкцій із ціною договору, доведеність наявності об`єктивних обставин, що заважали вчасному виконанню умов договору. Проте суд самостійно, без будь-яких доказів, робить висновки, що суму пені необхідно зменшити.

Відповідно до витягу з проколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 06.01.2022 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева (вх. №56 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21) та призначено справу до розгляду на 15.02.2022 о 10:00 год.

Також, не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 99 Х/1 від 11.01.2022), в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(922/3728/21) змінити, зменшивши суму стягнення пені до розміру 0,1 % від заявлених позовних вимог, що становить суму 1100, 00 грн.

В обґрунтування вказує, що невиконання зобов`язання у повному обсязі сталось в результаті дій та недобросовісної поведінки позивача, а отже стягнення пені є невиправданим. Вказав, що матеріали справи не містять взагалі доказів завданих Державному підприємству Завод імені В.О. Малишева збитків та їх розмір. Крім того зазначив, що судом при винесенні рішення невірно застосовано норми матеріального права при обчисленні пені, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі, що значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Так, з 20.08.2021 по 09.09.2021 діяла облікова ставка НБУ 8 %, а з 10.09.2021 до 13.09.2021 - 8, 5 %, а отже сума пені навіть у повному розмірі, на яку міг би претендувати позивач, могла бути не більше 487013, 70 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2022 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит (вх. № 99 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(922/3728/21) залишено без руху. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надання до Східного апеляційного господарського суду доказів доплати судового збору у розмірі 930, 00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21). Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит та апеляційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21) в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено справу до розгляду на 15.02.2022 о 10:00 год.

03.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит надійшов відзив (вх. № 1365) на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева ; змінити рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21), зменшивши суму стягнення пені до розміру 0,1 % від заявлених позовних вимог, що становлять суму 1100, 00 грн.

14.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева надійшов відзив (вх. № 1856) на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит залишити без задоволення, судові витрати покласти на відповідача.

15.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит надійшла відповідь на відзив (вх. № 1878) на апеляційну скаргу, в якому останній просив змінити рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21), зменшивши суму стягнення пені до розміру 0,1 % від заявлених позовних вимог, що становлять суму 1100, 00 грн.

Присутній у судовому засіданні 15.02.2022 представник позивача подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(3728/21) в частині відмови у задоволенні стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит на користь Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева пені в сумі 990000, 00 грн і судового збору в сумі 15000, 00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

Проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит заперечував та просив відмовити.

Присутній у судовому засіданні 15.02.2022 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева заперечував та просив відмовити.

Подану апеляційну скаргу підтримав та просив рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(922/3728/21) змінити, зменшивши суму стягнення пені до розміру 0,1 % від заявлених позовних вимог, що становить суму 1100, 00 грн.

Згідно з ч. 1, 2 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, судом встановлено такі обставини справи.

20.07.2021 між Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит (покупець) укладено Договір поставки продукції № 584дп, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, кількість і асортимент якої вказані в Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, якість продукції, що поставляється за цим Договором, має відповідати кресленням і технічним умовам заводу - виробника, передбачених цим Договором, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості заводу - виробника.

Відповідно до п. 4.1. Договору, продукція за цим Договором поставляється на умовах EXW - м. Харків (склад постачальника) (вул. Плеханівська, 126) згідно з правилами Інкотермс - 2020. Постачальник зобов`язаний поставити продукцію шляхом надання його у розпорядження покупця на території підприємства постачальника.

Згідно з п. 4.2. Договору, термін поставки вказується в Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору, ціни на продукцію встановлюються в гривнях. Ціни на продукцію, що поставляється за цим Договором, вартість послуг з консервації цієї продукції вказані в Специфікаціях до Договору, які є невід`ємними частинами Договору.

Згідно з п. 6.1. Договору, умови оплати вказуються в Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємними частинами даного Договору.

20.07.2021 між Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит (покупець) підписано та скріплено печатками останніх Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до умов якої сторони погодили поставку продукції на загальну суму 44 400 000, 00 грн.

У відповідності до Специфікації № 1 до Договору сторони погодили порядок оплати:

- 50 % - передоплата протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору;

- 50 % - протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення покупця про готовність партії продукції до відвантаження.

21.07.2021 позивачем виставлено відповідачу рахунок - фактуру № ДП-0001221 на суму 44 400 00, 00 грн.

Таким чином, у відповідності до умов Договору та Специфікації, 50 % передоплати у розмірі 22 200 000, 00 грн відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача до 19.08.2021.

Разом з тим, в порушення умов Договору, відповідачем сплачено на рахунок позивача лише 1 000 000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 03.08.2021.

Відповідно до п. 11.2. Договору сторони погодили, що за кожен день прострочення платежу за продукцію, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми, зазначеної у виставленому рахунку, за кожний день такого порушення, але не більше 30 % від партії продукції.

10.09.2021 позивачем направлено на адресу відповідача Претензію № 002-16/013/4803 з вимогою протягом 7 днів з дати отримання даної претензії здійснити передоплату у розмірі 21 200 000, 00 грн та сплатити пеню у розмірі 976800, 00 грн за порушення строків оплати.

Водночас, відповідачем вимоги викладені у Претензії № 002-16/013/4803 не виконано, передоплату у розмірі 21 200 000, 00 грн та пеню у розмірі 976800, 00 грн не сплачено.

Як зазначалося, оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 позов Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит на користь Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева пеню за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 у розмірі 110000, 00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1650, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судом при винесенні рішення встановлено, що наданий позивачем розрахунок пені за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 у розмірі 1 110 000, 00 грн здійснено вірно та дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства. Разом з тим, судом зменшено розмір штрафних санкцій на 90 %, в обґрунтування зазначено, що у даному випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 статті 3, ч. 3 статті 509 та ч. 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Згідно зі ч. 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 статті 549 ЦК України).

Як встановлено судом, сторони у договорі передбачили відповідальність за порушення строків оплати, так відповідно до п. 11.2. Договору, за кожен день прострочення платежу за продукцію, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми, зазначеної у виставленому рахунку, за кожний день такого порушення, але не більше 30 % від партії продукції.

За розрахунком позивача сума пені за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 становить 1 110 000, 00 грн (0,1 % від 44 400 000, 00).

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта 2 про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при обчисленні пені, оскільки підписавши Договір сторони погодили такий розрахунок пені, а саме: 0,1 % від суми, зазначеної у виставленому рахунку, за кожний день такого порушення, але не більше 30 % від партії продукції.

Розрахунок пені не перевищує вартість 30 % від партії продукції, а отже, узгоджується з умовами Договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковими для виконання сторонами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені за період з 20.08.2021 по 13.09.2021 у розмірі 1 110 000, 00 грн здійснено вірно та дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства.

Водночас, суд першої інстанції зменшив розмір штрафних санкцій на 90 %.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що статтею 233 ГК України врегульовано право суду зменшити розмір штрафних санкцій.

Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

За відсутності у законі переліку виняткових обставин, що дозволяють зменшити розмір санкцій, господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених в статті 2 ГПК України.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18.

Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення взято до уваги, що у даному випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 статті 3, ч. 3 статті 509 та ч. 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому господарським судом був врахований висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, в якому зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Доводи апелянта 1, що судом першої інстанцій не враховано інтереси позивача, що є обов`язковим для застосування статті 233 ГК України, суд відхиляє, оскільки, виходячи з принципу змагальності сторін у господарському процесі кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, що передбачено положеннями статті 13 ГПК України.

Як встановлено судом, позивач не надав до суду доказів на підтвердження наявності збитків, заподіяних внаслідок невиконання відповідачем умов Договору.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, оскільки неустойка - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 916/2283/18, від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та у справах №№ 924/1089/17, 903/827/17, 925/1587/17.

Колегія суддів звертає увагу апелянта 1 на те, що у даному випадку неустойка є лише санкціями за неналежне виконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. При зменшенні розміру пені позивач не несе негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Щодо доводів апелянта 1, що суд першої інстанції не мав права з власної ініціативи зменшувати розмір пені, колегія суддів зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Тобто, вирішальним для зменшенні пені є майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, інтереси обох сторін, а не з власної ініціативи, чи за клопотанням сторони таке зменшення відбулось.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта 2 щодо зменшення пені до 0, 1 % від заявлених позовних вимог, оскільки одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Сторони укладаючи Договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, а відтак відповідач прийнявши на себе зобов`язання за спірним Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

В свою чергу зменшення розміру пені до 0, 1 % від заявлених позовних вимог фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 09.12.2021 року у справі № 5023/10655/11 (922/3728/21) слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційних скарг відмовлено, то судові витрати понесені заявниками апеляційних скарг, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева (вх. №56 Х/1) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СКБ Електрощит (вх. № 99 Х/1) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 5023/10655/11(922/3728/21) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 15 .02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 15.02.2022.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін