Ухвала
від 16.02.2022 по справі 912/316/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 лютого 2022 рокуСправа № 912/316/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 14.02.2022 №б/н про забезпечення позову у справі №912/316/22

за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ,

та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка містить вимоги до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу фермерського господарства "Стегарь" від 30.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в 2021 році їй стало відомо про існування договору купівлі-продажу корпоративних прав, який нібито було укладено її чоловіком - ОСОБА_2 за яким, без її згоди, корпоративні права на 100% ФГ "Стегарь" було відчужено на користь громадянина ОСОБА_3 .

Позивач вважає такий договір недійсним з моменту його укладення у зв`язку із тим, що своєї згоди на продаж спільного сумісного майна подружжя вона не надавала.

3 огляду на положення ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних", господарський суд ухвалою від 16.02.2022 звернувся до Управління ДМС у Кіровоградській області та Маловисківської міської ради з запитами про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадян ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка містить наступні вимоги:

- заборони всім суб`єктам державної реєстрації, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, до набрання законної сили рішення по даній справі проводити реєстраційні дії щодо Селянського Фермерського господарства "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938), пов`язані зі зміною складу або інформації про засновників (членів) Селянського Фермерського господарства "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938);

- накласти арешт на майно Селянського Фермерського господарства "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938) як цілісний майновий комплекс, до складу якого входить, у тому числі, але не виключно, рухоме та нерухоме майно, право оренди земельних ділянок, не розподілений прибуток, майнові права та інші права, що належать Селянському Фермерському господарству "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938).

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано квитанцію №0.0.2456660061.1 від 14.02.2022, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заявник зазначає, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає, що дії відповідача 2 направлені на знищення Селянського (фермерського) господарства "Стегарь" та привласнення належного йому майна, в тому числі земельних ділянок. Позивач зазначив, що станом на 24.09.2021 у Селянського (фермерського) господарства "Стегарь" було: у оренді 1 земельна ділянка загальною площею 2 га; у користуванні 3 земельних ділянки загальною площею 10,67 га; у власності 40 земельних ділянок загальною площею 163,0396 га.

У серпні 2021 року відповідач 2 разом зі своїм батьком ОСОБА_4 та братом ОСОБА_5 протиправно заволодів майном ФГ "Степове", співзасновником якого є ОСОБА_4 , а саме земельними ділянками, які належали ФГ "Степове" на праві приватної власності.

Внаслідок таких дій вказаних осіб із ФГ "Степове" було вилучено 208 га орендної землі та 169 га землі, яка належала ФГ "Степове" на праві власності.

Новими власниками вказаних земельних ділянок став відповідач 2 та його брат ОСОБА_5 , які стали співзасновниками ФГ "Степове" 25.07.2021 року і в цей же день отримали право власності на вказані земельні ділянки згідно Актів приймання - передачі між ОСОБА_4 , відповідачем 2 та ОСОБА_5 від 25.07.2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Руденко Н.П. та зареєстровані в реєстрі за № 494495 та № 494494. Вказані протиправні дії були здійсненні відповідачем 2 та батьком і братом в момент судового розгляду в суді апеляційної інстанції господарської справи № 912/96/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про витребування ФГ "Степове" із чужого незаконного володіння, і направлені на ухилення від відповідальності та унеможливлення виконання рішення суду.

На думку позивача, під час розгляду даної господарської справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній буде намагатись уникнути відповідальності шляхом вилучення майна СФГ "Стегарь", в тому числі земельних ділянок, що належать господарству, або проведення інших реєстраційних дій, направлених на утруднення або унеможливлення виконання рішення суду.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Суд враховує, що предметом спору є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Фермерського господарства "Стегарь" від 30.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Проте, обрані позивачем види забезпечення позову не відповідають позовним вимогам, оскільки позивач заявив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Фермерського господарства "Стегарь", проте не заявив жодних вимог стосовно майна Фермерського господарства "Стегарь", а отже, виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від застосування судом заходів забезпечення позову та не призведе до захисту ймовірно порушених прав позивача.

У випадку прийняття судового рішення про визнання недійсним договору, який є предметом судового позову, саме у сторін договору виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та характеру вимог, позивач не ставив на розгляд суду жодної з вимог, яка б потребувала виконання судового рішення державною виконавчою службою та у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили, а видача наказу та примусове виконання рішення за заявленими позовними вимогами не буде провадитись.

Крім того, господарський суд зазначає, що вказані твердження позивача є лише його припущеннями про можливе вчинення дій в майбутньому відповідачами чи іншими особами та можливе в майбутньому порушення його прав. Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що відповідачами чи іншими особами вчиняються дії спрямовані вилучення майна Фермерського господарства "Стегарь", в тому числі земельних ділянок, що належать господарству, або проведення інших реєстраційних дій.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Відповідно до ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №921/629/19 викладений правовий висновок, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо товариства, у тому числі, але не виключно, реєстрацію, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, саме, але не виключно, про зміну особи, яка уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора, не узгоджується з приписами п. 4 ч. 5 та ч. 10 ст.137 ГПК України, оскільки такі дії безпосередньо стосуються предмета спору.

Таким чином, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а тому підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.02.2022 №б/н про забезпечення позову у справі №912/316/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 та на електронну пошту представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Ухвалу підписано 16.02.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення16.02.2022
Оприлюднено18.02.2022
Номер документу103324772
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —912/316/22

Рішення від 14.09.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

Ухвала від 31.08.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

Ухвала від 20.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 16.01.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 23.11.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 19.10.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 06.10.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 04.09.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні