Постанова

від 14.02.2022 по справі 320/2093/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2093/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКучми А.Ю.,

суддівАліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_2 , квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними і скасування наказів, визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить (з урахування заяв про збільшення позовних вимог):

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №594 від 27.11.2020;

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №14 від 19.01.2021 (з адміністративно-господарської діяльності);

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №26 від 05.02.2021 (з адміністративно-господарської діяльності);

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №69 від 26.02.2021 (з основної діяльності);

-визнати протиправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №37 від 15.02.2021;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №65 від 25.02.2021 (по особовому складу);

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати утриматися від вчинення дій, щодо звільнення з військової служби, переміщення по службі, пониження на посаді до завершення розгляду справи по суті;

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.03.2021 №52;

-визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати утриматися від вчинення дій, щодо начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 , а саме: пониження в посаді, переміщення по службі, позбавлення військового звання, звільнення з військової служби до завершення розгляду справи по суті;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_2 від 26.03.2021 №100 (по особовому складу);

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2021 №75 (по особовому складу);

-поновити позивача на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква з дня реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2021 №52, з дня виключення зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, тобто з 12.03.2021 та поставити позивача на усі види грошового забезпечення;

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2021 №45;

-стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача невиплачений середній заробіток (грошове забезпечення із грошовими преміями та надбавками, передбаченими наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та іншими нормативно-правовими актами) за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані накази є протиправними, прийнятті з порушенням встановленої процедури та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідач мав право застосовувати дисциплінарні стягнення до свого підлеглого - начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква підполковника ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що службове розслідування було проведено у межах визначених строків, дисциплінарне стягнення також накладено упродовж визначеного строку. Наголошує, що дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. При цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наголошує, що оскаржувані накази є протиправними, прийнятті з порушенням встановленої процедури та підлягають скасуванню. В апеляційній скарзі викладає обставини та доводи на підтвердження своєї правової позиції, зазначаючи, що судом першої інстанції не було взято до уваги вагомі докази по справі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно з наказом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління від 19.12.2013 №354-к капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 12.12.2013 №217 на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква Київського квартирно-експлуатаційного управління, слід вважати таким, що з 19.12.2013 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2020 №536 «Про призначення службового розслідування» відповідною комісією було проведено аудит, під час якого встановлено неналежне виконання начальником КЕВ м. Біла Церква підполковником ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, визначених керівними документами, а також порушення ним вимог чинного законодавства України під час здійснення КЕВ м. Біла Церква спільної з суб`єктами господарювання обробки землі оборони, що створює передумови завдання збитків Збройним Силам України та Міністерству оборони України у вигляді недоотримання грошових коштів орієнтовно 2,5 млн. грн, існування ризику додаткового навантаження на бюджет оборонного відомства у разі сплати земельного податку.

У зв`язку з цим було проведено службове розслідування, під час якого встановлено, що між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «Солоха-Н» укладений договір про організацію співпраці від 10.09.2014 №208, який у подальшому рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/468/14 був визнаний недійсним.

У ході дослідження ЦТ УВА за час дії договору №208 від 10.09.2014 КЕВ м. Біла Церква було недоотримано запланованих надходжень в розмірі 2,25 млн грн.

При цьому начальником КЕВ м. Біла Церква підполковником ОСОБА_1 організацію претензійної (позовної) роботи щодо захисту порушених інтересів Міноборони не забезпечено.

Заборгованість, яка підтверджена висновком аудиту, утворилась в 2016 році, не підлягає на даний час стягненню у зв`язку з пропущенням строків позовної давності.

За таких обставин, в акті вказано, що бездіяльність начальника КЕВ м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 щодо забезпечення захисту інтересів Міністерства оборони України в судовому порядку призвела до нанесення збитків державі у розмірі 2,25 млн. грн.

Також в акті службового розслідування вказано, що у подальшому 08.08.2016 КЕВ м. Біла Церква був укладений договір №536 з ТОВ «Екологічне виробниче підприємство «Авалон ЛТД», одним із засновників яких є ОСОБА_4 , який також є засновником ТОВ «Солоха-Н». Наведена, на думку перевіряючих, свідчить про обізнаність підполковника ОСОБА_1 про недобросовісність контрагента.

В акті зазначено, що додатковою угодою від 16.01.2020 №4 строк дії договору №536 від 08.08.2016 був продовжений до 08.08.2028, хоча предмет потреби в укладанні додаткової угоди щодо його продовження відсутній, оскільки строк закінчення договору - 08.08.2023. Вказані дії, на думку перевіряючих, суперечать вимогам Методичних рекомендацій щодо строковості даного типу договорів, а саме пункту 7.2, який передбачає укладання договору строком до 3 років.

Також, відповідно до редакції договору №536 від 08.08.2016 передбачено відшкодування ТОВ «ЕВП АВАЛОН ЛТД» земельного податку на земельну ділянку 1868 га за ставкою 1%. Зазначена норма діла у період з 2016 по 2019 роки, однак додатковою угодою від 09.07.2020 №5 сторони договору її виключили. У зв`язку з цим виникли ризики додаткового навантаження на бюджет оборонного відомства у разі сплати КЕВ м. Біла Церква земельного податку. Пункт щодо відшкодування земельного податку на користь квартирно-експлуатаційного органу є обов`язковою умовою при укладанні даного виду договорів та виключення пункту щодо відшкодування земельного податку є грубим порушенням Методичних рекомендацій. Недотримання даних вимог грубо порушує інтереси Міністерства оборони України та Збройних Сил України під час здійснення господарської операції КЕВ м. Біла Церква.

Висновками службового розслідування було встановлено, що причинами та умовами невідповідності договору №536 від 08.08.2016 з ТОВ «ЕВП АВАЛОН ЛТД» є неналежне виконання начальником КЕВ м. Біла Церква підполковником ОСОБА_1 доручень керівництва Міністерства оборони України, функціональних обов`язків, Методичних рекомендацій щодо укладання договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони з 2014 року під час виконання зазначених договорів.

Комісія з проведення службового розслідування погодилася з висновками, викладеними під час проведення аудиту, в частині того, що начальник КЕВ м. Біла Церква своїми діями, виключивши з договору компенсацію земельного податку, призвів до податкового навантаження на бюджет оборонного відомства у разі сплати КЕВ м. Біла Церква земельного податку.

Також, підполковник ОСОБА_1 не здійснив претензійно-позовну роботу в частині стягнення компенсації заборгованості з ТОВ «Солоха-Н» у розмірі 2,25 млн. грн та з ТОВ «ЕВП АВАЛОН ЛТД» у розмірі 0,347 млн. грн на користь Міністерства оборони України у встановлені законодавством строки позовної давності.

Крім того, вищевказаними діями підполковником ОСОБА_1 було порушено свої службові обов`язки, визначені статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктом 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, пунктом 1.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів в судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України в частині сумлінного виконання службових обов`язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

У зв`язку з цим, враховуючи попереднє стягнення, оголошене підполковнику ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність, було запропоновано оголосити позивачеві сувору догану.

Акт службового розслідування був зареєстрований у військовій частини НОМЕР_1 26.11.2020 за №5307/П.

27.11.2020 тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 був прийнятий наказ №594 «Про результати службового розслідування», яким:

1) за порушення вимог статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, пункту 3.1.9 наказу МО України від 16.07.1997 №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», пункту 3.3 наказу МО України від 30.12.2016 №744 «Про організацію претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у МОУ та ЗСУ», Методичних рекомендацій щодо укладання та строків договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України, на начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана»;

2) начальнику квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква підполковнику ОСОБА_1 приписано:

- вжити заходів щодо приведення договору №536 від 08.08.2016 зі спільної обробки землі, укладеного між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «Екологічне виробниче підприємство «Авалон ЛТД» до вимог Методичних рекомендацій щодо укладання та строків договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України, затверджених заступником Міністра оборони України 12.08.2016;

- організувати претензійно-позовну роботу щодо стягнення з ТОВ «Солоха Н» недоотриманих коштів за договором від 10.09.2014 №20 в розмірі 2 250 522,35 грн та стягнення з ТОВ «Екологічне виробниче підприємство «Авалон ЛТД» недоотриманих коштів за договором від 08.08.2016 №536 в розмірі 347 332,65 грн;

- про виконання зазначених заходів доповісти до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення військової частини НОМЕР_1 в термін до 14.12.2020;

3) начальнику адміністративного управління штабу військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_5 приписано направити матеріали службового розслідування до Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону для проведення досудового розслідування.

05.01.2021 Військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону було складено та направлено на адресу Командування Сил логістики Збройних Сил України лист №2-31вих21 (вх. №841 від 14.07.2021), у якому зазначено, що 20.10.2020 квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква з ТОВ «Ремтекс ЛТД» укладено договір №680 на капітальний ремонт будівлі №2/47 поліклініка, 762-й військовий шпиталь, військове містечко № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 за адресою: військове містечко № НОМЕР_2 , місто Біла Церква, інформацію про який оприлюднено на офіційному веб-сайті «Публічні закупівлі Prozorro».

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору підрядник зобов`язується виконати капітальний ремонт зазначеної будівлі відповідно до підписаних сторонами договору договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку та специфікації.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціна вказаних робіт становить 1 327 882,09 грн.

В свою чергу, відповідно до пункту 3.1.1 договору оплата КЕВ м. Біла Церква робіт, що є предметом договору, здійснюється протягом 15 календарних днів з дня підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В).

Крім того, згідно з пунктом 4.1.2 договору кінцевим строком закінчення вказаних робіт є 15.12.2020.

Водночас, пунктом 4.3 договору встановлено, що роботи приймаються згідно актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ3), які підписуються представниками сторін і скріплюються печатками.

Моніторингом інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті «Публічні кошти spending.gov.ua», встановлено, що 28.10.2020 на підставі акта КБ-2В від 26.10.2020, 11.11.2020 на підставі акта КБ-2В від 04.11.2020 та 29.12.2020 на підставі акта КБ-2В від 21.12.2020 КЕВ м. Біла Церква здійснено оплату за договором розмірі 431 582,08 грн, 817 195,00 грн та 79 105,01 грн відповідно, а всього в розмірі 1 327 882,09 грн, тобто здійснено розрахунок відповідно до пункту 2.1 договору в повному обсязі.

Однак, станом на 05.01.2021 підрядником не виконані та продовжують виконуватися окремі будівельні роботи, зазначені в пунктах 9, 10, 46-66 (та інші) локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 (специфікації) до договору на загальну суму понад 200 тис. грн.

Зазначені обставини вказують на можливі внесення завідомо неправдивих відомостей до актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В), з боку службових осіб КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «Ремтекс ЛТД» щодо обсягу фактично виконаних будівельних робіт, що не відповідало дійсності, оскільки вказані роботи не виконані, внаслідок чого Білоцерківським управлінням Державної казначейської служби України Київської області без фактичного проведення зазначених робіт здійснено виплату бюджетних коштів в зазначеному розмірі на рахунок ТОВ «Ремтекс ЛТД».

На підставі викладеного Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону просила у відповідності до статей 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.1 розділу ІІ, п.2 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.11.2017 №608, призначити та провести службове розслідування за викладеними фактами.

Крім того, Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону також просила перевірити стан виконання інших договорів на капітальний ремонт будівель, розташованих у м. Біла Церква, укладених КЕВ м. Біла Церква, термін закінчення яких сплинув грудні 2020 року.

На підставі листа військової прокуратури Білоцерківського гарнізону від 05.01.2021 №2-3вих21 тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 був прийнятий наказ №14 від 19.01.2021 (з адміністративно-господарської діяльності), яким призначено службове розслідування щодо встановлення фактів порушення позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Створено відповідну комісію для проведення службового розслідування, якій приписано подати акт та матеріали службового розслідування для прийняття рішення в строк до 29.01.2021.

Пунктом 4 цього наказу позивач усунений від виконання службових обов`язків за посадою начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква та тимчасове виконання обов`язків покладено на ОСОБА_6 .

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2021 №32 строк проведення службового розслідування був продовжений до 08.02.2021.

Результати службового розслідування були оформлені актом від 05.02.2021 (інв. №2348), з якого вбачається таке.

20.10.2020 між КЕВ м. Біла Церква в особі начальника Соловіченко В.О. (далі - Замовник) та ТОВ «Ремтекс ЛТД» в особі директора Кирила Лапчика (далі - Підрядник) укладено договір №680 на капітальний ремонт будівлі №2/47 (поліклініка), 762-й військового шпиталю, за адресою: військове містечко №2 м. Біла Церква Київської області.

За договором підрядник зобов`язується виконати капітальний ремонт зазначеної будівлі відповідно до підписаних сторонами договірної ціни та специфікації.

Згідно пункту 2.1 договору ціна вказаних робіт становить 1 327 882,09 грн.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що оплата замовником робіт здійснюється протягом 15 календарних днів.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що роботи приймаються згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ3), які підписуються представниками сторін та скріплюються печатками.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору оплата замовником робіт здійснюється протягом 15 календарних днів з дня підписання сторонами актів виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт з урахуванням реального надходження видатків державного бюджету на зазначені цілі.

Згідно пункту 4.1.2 договору кінцевим строком закінчення зазначених робіт є 15.12.2020.

Разом з тим, службовим розслідуванням було встановлено, що 28.10.2020 на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт від 26.10.2020, 11.11.2020 на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт від 04.11.2020 та 29.12.2020 на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт від 21.12.2020 замовником здійснено оплату за договором в розмірі 431 582,08 грн, 817 195,00 грн та 79 105,01 грн відповідно, на загальну суму 1 327 882,09 грн, тобто повністю здійснені розрахунки з підрядником.

Станом на 06.01.2021, відповідно до актів огляду будівлі №2/47 (поліклініка), які складено представниками Білоцерківського зонального відділення військової служби правопорядку, встановлено, що підрядником не проведені роботи локального кошторису, а саме: третина даху будівлі №2/47 не оснащена гідроізоляційною плівкою та не вивезено значну кількість будівельного сміття.

Більш того, у ході проведення службового розслідування комісією виявлені факти завищення обсягів виконаних підрядником та оплачених замовником ремонтних робіт.

Так, згідно проектно-кошторисної документації площа покрівлі будівлі №2/47 становить 1585 кв. м.

Однак, Замовником, відповідно до актів виконаних підрядних робіт, були прийняті наступні завищені обсяги робіт: розбирання лат (решетування) з дошок - 2325 кв. м.; улаштування лат (решетування) з дошок - 2325 кв. м.

Таким чином, площа вищевказаних робіт на 740 кв. м. (відповідно) перевищує площу самої покрівлі.

Водночас роботи з капітального ремонту даху будівлі №2/47 виконані не у відповідності з розробленою проектною документацією.

Оглядом виконаних робіт з капітального ремонту будівлі №2/47 (поліклініка), проведеного 19.01.2021, за участі комісії, представників підрядника, замовника, проектувальника та авторського та технічного нагляду, було виявлено, що: гідроізоляція виконана у відповідності з проектними рішеннями та технологією виконання гідроізоляційних робіт (закріплена до внутрішньої сторони обрешітки вертикальними полосами між стропилами); дерев`яні конструкції покрівлі - лати (решетування) не розбирались і не улаштовувались, виконавча документація щодо улаштування лат (обрешітки) відсутня, а місця їх можливого улаштування в обсягах, зазначених в актах форми КБ-2в, під час огляду не виявлені; дерев`яні конструкції покрівлі - стропила (кроквяні ноги) в обсягах, передбачених проектом та зазначених в актах форми КБ-2в, не замінювались.

В акті службового розслідування вказано, що на час перевірки в КЕВ м. Біла церква відсутня виконавча документація (акти прихованих робіт, виконавчі схеми, журнали робіт, сертифікати, паспорти на матеріали тощо) та на вимогу комісії надані не були.

Крім цього, згідно актів форми КБ-2в, вогнезахист дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі №2/47 виконаний в обсязі 48,3 куб. м., тобто вогнезахисною сумішшю оброблені всі дерев`яні конструкції покрівлі.

Згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» роботи з вогнезахисту виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію, та підставі проектної документації, розробленої і затвердженої згідно з чинним законодавством та з урахуванням вимог регламенту.

Проте, під час перевірки документи та інформація (ліцензія, регламент, акт перевірки, сертифікати) щодо проведення підрядником вогнезахисту покрівлі будівлі №2/47 у КЕВ м. Біло Церква відсутні на запит надані не були, що ставить під сумнів факт її виконання відповідно до вимог нормативно-правових актів з вогнезахисту.

Також технічний авторський нагляд за проведення робіт на об`єкті здійснювався не якісно: роботи виконані не за проектними рішеннями - гідроізоляція улаштована з браком; наявна стара обрешітка по всій площі покрівлі без прозор (по проекту нова з прозорами); запроектоване огородження покрівлі перилами відсутнє і не виконувалось; повна заміна елементів дерев`яних конструкцій покрівлі не проводилась.

Вказані обставини свідчать про внесення завідомо неправдивих відомостей до актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В) з боку начальника КЕВ м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 та посадових осіб ТОВ «Ремтекс ЛТД» щодо обсягу фактично виконаних будівельних робіт, оскільки вказані роботи фактично не виконані або виконані частково. На підставі актів приймання виконаних підрядних робіт Білоцерківським управлінням Державної казначейської служби України Київської області здійснено виплату бюджетних коштів без фактично проведених підрядних робіт, які зазначені в акті огляду підрядних робіт з капітального ремонту будівлі №2/47 (поліклініка), на орієнтовну суму 350 тис. грн.

Також вибірковою перевіркою виконання робіт за договорами капітального ремонту військових об`єктів в місті Біла Церква встановлено аналогічне порушення за договором від 16.10.2020 №659, укладеним між КЕВ м. Біла Церква в особі начальника Соловіченко В.О. та ТОВ «Ремтекс ЛТД» в особі директора Кирила Лапчика на капітальний ремонт будівлі № 3/222 (сховище), А2167, військове містечко №3 м. Біла Церква Київської області, роботи за яким оплачені КЕВ м. Біла Церква також передчасно.

В акті службового розслідування вказано, що підтвердженням цього є акт огляду будівлі №3/221 (сховище), складений представниками Білоцерківського зонального відділення військової служби правопорядку, відповідно до якого підрядником станом на 14.01.2021 не проведені роботи локального кошторису: частина торцевого фронтону даху довжиною 90м не обшита профнастилом; дерев`яний каркас установлений не на всій поверхні будівлі.

Також комісією під час проведення огляду будівлі № 3/221 (сховище, м. Біла Церква) встановлено, що капітальний ремонт будівлі (договір від 16.10.2020 №659, підрядник - ТОВ «Ремтекс ЛТД») не закінчений, а саме: не виконано улаштування торцевого фронтону будівлі та примикання покрівлі до нього, що призводить до потрапляння води та снігу в підпокрівельний простір, що в подальшому веде до намокання стін і перекриття будівлі та потрапляння вологи до внутрішніх приміщень сховище.

Щодо виконання вогнезахисту дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі №3/221 (сховище) в обсязі 88,66 кв. м., комісією зазначено, що документи та інформація щодо проведення ТОВ «Ремтекс ЛТД» вогнезахисту покрівлі будівлі №3/221 у КЕВ м. Біла Церква відсутні і на запит надані не були, що ставить під сумнів факт її виконання відповідно до вимог нормативно-правових актів з вогнезахисту.

На підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за цим договором Білоцерківським управлінням Державної казначейської служби України Київської області здійснено виплату бюджетних коштів без фактично проведених підрядних робіт на орієнтовну суму 40 тис. грн, чим нанесено збитки державі.

За висновком комісії зазначене вище стало можливим внаслідок неналежного виконання підполковником ОСОБА_1 посадових обов`язків, який перебуваючи на посаді начальника КЕВ м. Біла Церква: всупереч статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України не дотримувався нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення будівельних робіт та капітального ремонту військових об`єктів; всупереч пункту 11.17 наказу Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та пункту 5.3 договору від 20.10.2020 №680 та пункту 5.3 договору від 16.10.2020 №159, як замовник, не здійснював контроль за виконанням та прийманням робіт капітального ремонту зазначених вище військових об`єктів; всупереч пунктів 3.1.3, 3.1.9 наказу Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військовий (корабельне) господарство Збройних Сил України» не здійснював постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням державних коштів, не вживав необхідних заходів для запобігання їх нераціонального використання; всупереч пункту 8 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2019 №278, не здійснював квартирно-експлуатаційне забезпечення, в частині проведення повного та якісного капітального ремонту зазначених вище військових об`єктів та не забезпечив ефективне використання бюджетних асигнувань за цим напрямком робіт.

В акті зроблено висновки, що підполковник ОСОБА_1 , діючи в порушення зазначених вище нормативно-правових актів, завдав збитків державі на суму близько 390 тис. грн.

Комісія зазначила, що причинами та умовами, що сприяли порушенню зазначених нормативно-правових актів з боку підполковника ОСОБА_1 , є його особиста недисциплінованість, безвідповідальність та неспроможність виконувати обов`язки начальника квартирно-експлуатаційного відділ у зв`язку з низькими морально-діловими якостями.

Враховуючи зазначене, комісія запропонувала клопотати перед Головнокомандувачем Збройних Сил України про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - пониження в посаді.

За результатом проведеного службового розслідування тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 був прийнятий наказ №26 від 05.02.2021 (з адміністративно-господарської діяльності), яким:

1) за порушення підполковником ОСОБА_1 статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, в частині недотримання ним нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення будівельних робіт та капітального ремонту військових об`єктів, пункту 11.17 наказу Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», пункту 5.3 Договору від 20.10.2020 №680 та пункту 5.3 Договору від 16.10.2020 №659, в частині не здійснення ним, як Замовником, контролю за виконанням та прийманням робіт капітального ремонту військових об`єктів, пунктів 3.1.3, 3.1.9 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», в частині не здійснення ним постійного контролю за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням державних коштів, не вжиття ним необхідних заходів для запобігання їх нераціонального використання, пункту 8 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2019 №278, в частині не здійснення ним квартирно-експлуатаційного забезпечення, щодо проведення повного та якісного капітального ремонту військових об`єктів та не забезпечення ним ефективного використання бюджетних асигнувань за цим напрямом робіт, що призвело до тяжких наслідків у вигляді завдання шкоди державі на суму близько 390 000,00 грн., з урахуванням раніше накладеного згідно наказу Міністерства оборони України від 20.08.2020 №140КП дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність», вирішено клопотати перед Головнокомандувачем Збройних Сил України про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «пониження у посаді»;

2) начальнику управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 приписано підготувати встановленим порядком клопотання до Головнокомандувача Збройних Сил України про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «пониження у посаді»;

3) після прийняття рішення Головнокомандувачем Збройних Сил України за цим клопотанням приписано повернути підполковника ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків за посадою начальника КЕВ м. Біла Церква для передачі справ та посади;

4) тимчасово виконуючому обов`язки начальника КЕВ м. Біла Церква приписано:

- організувати претензійну та позовну роботу щодо стягнення з ТОВ «Ремтекс ЛТД» завданих збитків за договорами на капітальний ремонт будівель від 16.10.2020 №659 та від 20.10.2020 №2/47;

- про виконання зазначеного завдання доповісти до військової частини НОМЕР_1 через Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення військової частини НОМЕР_1 в строк до 23.02.2021.

15.02.2021 Головнокомандувачем Збройних Сил України був прийнятий наказ №37, яким за порушення статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України щодо дотримання нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення будівельних робіт та капітального ремонту військових об`єктів; пункту 11.17 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, пункту 5.3 Договору від 16.10.2020 №659 та пункту 5.3 Договору від 20.10.2020 №680 щодо здійснення замовником належного контролю за виконанням та прийманням робіт капітального ремонту військових об`єктів; пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 щодо здійснення постійного контролю за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням державних коштів, вжиття необхідних заходів для запобігання їх нераціонального використання; пункту 8 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2019 №278, щодо здійснення квартирно-експлуатаційного забезпечення в частині проведення контролю за виконанням та прийманням робіт із капітального ремонту військових об`єктів та забезпечення ефективного використання бюджетних асигнувань за цим напрямом робіт, на підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «пониження у посаді».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2021 №53 у зв`язку з накладенням на начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «пониження в посаді» був скасований пункт 4 наказу від 19.01.2021 №14 (про усунення позивача від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування).

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №65 від 25.02.2021 (по особовому складу) позивача увільнено від посади начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква та призначено на посаду начальника енергомеханічного відділення 65 Центральної Артилерійської бази зберігання ракет і боєприпасів сил логістики Збройних Сил України, ВОС - 6204003.

26.02.2021 командиром військової частини НОМЕР_1 був прийнятий наказ №69, яким:

- підполковника ОСОБА_1 зобов`язано у термін з 01.03.2021 по 05.03.2021 здати посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, а майора ОСОБА_6 - прийняти цю посаду;

- призначено відповідну комісію для прийняття і здавання посад, яку зобов`язано надати до 09.03.2021 на затвердження відповідні акти про прийняття і здавання посади начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

02.03.2021 командиром військової частини НОМЕР_1 був прийнятий наказ №45, яким з 2 березня 2021 року було призупинено виплату грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 у зв`язку із самовільним залишенням квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква. Підставою для прийняття цього наказу визначено рапорт майора ОСОБА_6 (вх. №741 від 02.03.2021), розділ 1 пункту 15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №52 від 12.03.2021 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 виключено з 12.03.2021 зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква та всіх видів забезпечення.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 березня 2021 року №100 підполковника ОСОБА_3 було призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2021 №75 підполковника ОСОБА_3 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 березня 2021 року №100, відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (шпк «підполковник»), який прибув із військової частини НОМЕР_3 , з 9 квітня 2021року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і вирішено вважати таким що з 9 квітня 2021 року приступив до виконання службових обов`язків.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами наказів №594 від 27.11.2020, №14 від 19.01.2021, №26 від 05.02.2021, №37 від 15.02.2021, №65 від 25.02.2021, №69 від 26.02.2021, №45 від 02.03.2021, №52 від 13.03.2021, №100 від 26.03.2021, №75 від 09.04.2021, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази відповідачами прийнято на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України, а позивачем не були надані суду пояснення та докази, які б спростовували встановлені за результатом проведення службових розслідувань факти допущених позивачем дисциплінарних проступків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут).

Відповідно до пункту 16 Розділу 1 Частини І Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Пунктами 26 та 27 Розділу 1 Частини І Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до положень Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктами 3, 4 цього ж Розділу Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (обов`язків), одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов`язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов`язків за цією посадою на іншу особу.

Тривалість усунення від виконання службових обов`язків не повинна перевищувати строк проведення службового розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення командиром (начальником) за результатами розгляду акта службового розслідування.

Військовослужбовець, якого на період проведення службового розслідування усунуто від виконання службових обов`язків і стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов`язків за посадою на підставі відповідного наказу.

Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов`язків долучаються до матеріалів службового розслідування.

Згідно з пунктом 13 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Пунктом 1 Розділу V Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу V Порядку (в редакції станом на момент прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 наказу від 27.11.2020 №594) акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з пунктами 1-3 Розділу VІ Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

З матеріалів справи вбачається, що стверджуючи про протиправність наказу №594 від 27.11.2020, позивач зазначає, що до його відома не було доведено наказ про призначення службового розслідування, а також акт службового розслідування разом з відповідними матеріалами. Крім того, позивач стверджує про порушення місячного строку для проведення службового розслідування, а основним аргументом зазначає те, що його вину не доведено та не встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом із тим, положеннями вищевказаного Порядку рішення про призначення службового розслідування та відповідний акт службового розслідування не повинні в обов`язковому порядку доводитися до відома військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІV Порядку особи, які проводять службове розслідування, мають право, зокрема: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.

При цьому пунктом 3 цього ж Розділу визначено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Тобто, як витребування пояснень при проведенні службового розслідуванні, так і запрошення до місця проведення службового розслідування, не є обов`язком для особи, що проводить його.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 1.380.2019.000616.

Верховний Суд зауважив, що надання пояснень військовослужбовцем є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Верховний Суд зазначив, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Крім того, слід зазначити, що праву військовослужбовця на ознайомлення з актом службового розслідування не кореспондує обов`язок особи, яка проводить таке розслідування, направляти (надавати) екземпляр акта військовослужбовцю, що потребує вчинення ним активної дії з метою реалізації цього права у вигляді звернення з відповідною заявою (рапортом).

Також, у постанові від 28.02.2020 у справі №826/16420/18 Верховний Суд зауважив, що з урахуванням відсутності законодавчо визначеного обов`язку відповідача надати примірник акта про проведення службового розслідування під розписку військовослужбовцю, щодо якого проведено службове розслідування, реалізація права, передбаченого пунктом 3 розділу IV Порядку №608 стосовно права на ознайомлення з актом службового розслідування, може бути здійснена шляхом надання військовослужбовцю примірника акта за його заявою (п.58 постанови).

При цьому у цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що допущені окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мають вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункту оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем під час розгляду справи не були надані докази звернення до моменту прийняття наказу від 27.11.2020 №594 із заявою (рапортом) про надання йому для ознайомлення акта службового розслідування та, відповідно, відмови військової частини НОМЕР_1 у реалізації цього права.

При цьому, обізнаність позивача щодо проведення стосовно нього службового розслідування підтверджується тим фактом, що листом від 03.11.2020 №370/2/7186 начальник Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України запропонував позивачеві письмово надати відповіді на певні питання, на що позивачем було направлено такі відповіді на електронну адресу, що підтверджує сам позивач у запереченнях щодо проведення службового розслідування та його результатів, а також у скарзі щодо службового розслідування та його результатів (т. 1, а. с. 161-190).

Твердження позивача про порушення строку проведення службового розслідування є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідне службове розслідування було розпочато 22.10.2020, а завершено - 10.11.2020, тобто у межах встановленого місячного терміну.

Крім того, недотримання строку проведення службового розслідування само по собі не може бути підставою для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, якщо матеріалами справи підтверджується факт вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердженнями позивача про те, що його вину не доведено та не встановлено обвинувальним вироком суду та зазначає, що гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №9901/454/18 та від 20 березня 2019 року у справі №9901/544/18.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час розгляду справи не надано жодного доказу на спростування встановлених службовим розслідування фактів, оскільки позивач фактично посилається на допущення відповідачами процедурних порушень.

Водночас позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог про протиправність спірного наказу від 27.11.2020 №594, зокрема, відсутності факту допущення ним дисциплінарного проступку як підстави для притягнення до відповідальності, а ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не відповідають дійсності.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №594 від 27.11.2020.

З аналогічних підстав, є необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для визнання протиправними та скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №14 від 19.01.2021, на не доведення до його відома акта службового розслідування та матеріалів службового розслідування та відсутність обвинувального вироку в якості доказу наявності його вини у допущеному правопорушенні.

При цьому, цим наказом №14 від 19.01.2021 було лише призначено службове розслідування щодо встановлення фактів порушення позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тому твердження про ненадання для ознайомлення матеріалів службового розслідування, які були складені після прийняття цього наказу, не можуть бути підставою для його скасування.

Також є безпідставними твердження позивача про те, що у цьому наказі не вказані конкретні обставини, які були підставою для усунення позивача від виконання службових обов`язків за посадою, оскільки у наказі зазначено, що його прийнято на підставі отриманого листа військової прокуратури Білоцерківського гарнізону від 05.01.2021 №2-3вих21. У свою чергу, у вказаному листі, як було вказано вище, були детально викладені обставини, задля перевірки яких прокуратура просила призначити та провести службове розслідування.

У вищевказаному листі військової прокуратури Білоцерківського гарнізону було зазначено, що квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква, який очолює позивач, відповідно до пункту 2.1 договору №680 від 20.10.2020 у 2020 році було проведено оплату ТОВ «Ремтекс ЛТД» у розмірі 1 327 882,09 грн за фактично не проведені роботи підрядником на суму більше 200 000 грн, що свідчить про створення загрози настання тяжких наслідків, а тому є підставою для усунення позивача від виконання службових обов`язків.

Натомість позивачем не були надані докази на спростування фактів, викладених в листі військової прокуратури Білоцерківського гарнізону, які були підставою для призначення службового розслідування, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині скасування вищевказаного наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №14 від 19.01.2021.

Протиправність наказів №26 від 05.02.2021, №37 від 15.02.2021 та №65 від 25.02.2021, на думку позивача, полягає у тому, що ці накази не були доведені до його відома; з актом службового розслідування та матеріалами його не ознайомлено; при визначенні дисциплінарного стягнення не дотримано необхідного балансу (справедливої рівноваги); відсутній обвинувальний вирок, який би підтверджував вину позивача.

Посилання позивача на не доведення до його відома цих наказів, акта та матеріалів службового розслідування, відсутність обвинувального вироку в якості доказу наявності його вини у допущеному правопорушенні є необґрунтованими з огляду на вищевикладену позицію стосовно наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №594 від 27.11.2020.

При цьому, наказом №26 від 05.02.2021 позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, внаслідок чого, враховуючи вищевказані положення Дисциплінарного статуту, цей наказ не підлягав обов`язковому доведенню до відома позивача.

Наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2021 №26 (з адміністративно-господарської діяльності) містить чітко викладену мотивацію підстав його прийняття, а саме: порушення підполковником ОСОБА_1 статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, в частині недотримання ним нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення будівельних робіт та капітального ремонту військових об`єктів, пункту 11.17 наказу Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», пункту 5.3 Договору від 20.10.2020 №680 та пункту 5.3 Договору від 16.10.2020 №659, в частині не здійснення ним, як Замовником, контролю за виконанням та прийманням робіт капітального ремонту військових об`єктів, пунктів 3.1.3, 3.1.9 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», в частині не здійснення ним постійного контролю за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням державних коштів, не вжиття ним необхідних заходів для запобігання їх нераціонального використання, пункту 8 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2019 №278, в частині не здійснення ним квартирно-експлуатаційного забезпечення, щодо проведення повного та якісного капітального ремонту військових об`єктів та не забезпечення ним ефективного використання бюджетних асигнувань за цим напрямом робіт, що призвело до тяжких наслідків у вигляді завдання шкоди державі на суму близько 390 000,00 грн.

При цьому при прийнятті цього наказу враховано раніше накладене згідно наказу Міністерства оборони України від 20.08.2020 №140КП дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Правомірність прийняття наказу Міністерства оборони України від 20.08.2020 №140КП була констатована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №320/11908/20.

Крім того, з 01.01.2020 по 01.11.2020 було проведено оцінку позивача за критеріями службової діяльності, за наслідками якої встановлено наступні бали: рівень теоретичних знань - 3 бали; рівень практичних умінь та навичок - 3 бали; рівень готовності до виконання (забезпечення) бойових завдань - 2 бали; результативність виконання посадових обов`язків - 2 бали; якість виконання завдань за призначенням - 2 бали; рівень сформованості ідейних та моральних якостей - 2 бали; рівень особистої військової дисципліни (стан військової дисципліни у підпорядкованому підрозділі) - 2 бали; рівень вогневої підготовки - 3 бали; рівень фізичної підготовленості - 3 бали; стан здоров`я - 3 бали. Cума балів - 25 (незадовільно).

В пункті 3 скороченої оцінної картки позивача зазначено, що: «За період оцінювання підполковник ОСОБА_1 зарекомендував себе як проблемний керівник, нездатний організувати якісне виконання завдань. Має задовільний рівень професійної підготовки. Водночас, у роботі відсутня системність. Не зібраний, є випадки, коли він впевнено надавав керівництву недостовірну інформацію та не міг пояснити свої дії. Не завжди вміло застосовує на практиці статути Збройних Сил України. Професійно підготовлений задовільно. Не проявляє наполегливість, не вміє виділити головне в роботі, деколи губиться перед труднощами, дії часто непродумані, завдання виконуються не раціонально. Службова діяльність потребує постійного втручання і контролю старших начальників. Рівень готовності до виконання завдань низький. Сторониться службового спілкування із начальниками управління та відділів Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики. Несвоєчасно надає їм необхідну інформацію. Відволікає від роботи необхідністю постійно розбиратися із зверненнями та скаргами щодо його дій або бездіяльності. Не завжди грамотно та результативно застосовує різні методи впливу до підлеглих. Здатний привертати до себе увагу людей та не завжди позитивно впливає на них. Підтримує добрі стосунки з оточуючими, товариський. Намагається вникати в турботи підлеглих, з розумінням ставиться до питань, що виникають. На критику та зауваження реагує неадекватно, правильні висновки робити не вміє. Не завжди здатний критично оцінювати свою діяльність. За порушення вимог Статуту Збройних Сил України має стягнення від Міністра оборони України та Командувача Сил логістики Збройних Сил України. Недисциплінований. Фізично підготовлений задовільно.

Відповідно до висновку безпосереднього начальника - начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України генерал-майора О.В`юнніка від 30.11.2020, ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає; відповідно до рекомендацій - позивача доцільно перемістити на нижчу посаду.

Відповідно до висновку прямого начальника - ТВО Командувача Сил логістики Збройних Сил України генерал-майора Є.Гороховського від 18.01.2021, позивач займаній посаді не відповідає; відповідно до рекомендацій - позивача доцільно призначити на нижчу посаду.

Не погоджуючись з рішенням Військової частини НОМЕР_1 (командування сил логістики ЗСУ) та Генерального штабу Збройних Сил України у вигляді складеної скороченої оцінної картки за 2020 рік з негативною характеристикою, висновками про невідповідність займаній посаді та рекомендаціями призначення на нижчу посаду від 30.11.2020 та від 18.01.2021 та вважаючи протиправними розділи 1, 2, 3, 5, 6 скороченої оцінної картки, складеними Військовою частиною НОМЕР_1 (командування сил логістики Збройних Сил України) та розділи 4, 7 скороченої оцінної картки, складеними Генеральним штабом Збройних Сил України, позивач звернувся з позовом до суду.

Однак, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №320/1335/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021, у задоволенні позову було відмовлено.

Факти, встановлені вищевказаними рішеннями, визнаються судом преюдиціальними відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги наявність застосованого до позивача наказом від 27.11.2020 №594 дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани», твердження позивача про недотримання відповідачем необхідного балансу (справедливої рівноваги) при прийнятті спірного наказу є необґрунтованими.

Під час розгляду справи позивачем не надано жодних пояснень та жодних доказів на підтвердження того, що факти, відображені в акті службового розслідування, не відповідають дійсності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для скасування наказів №26 від 05.02.2021, №37 від 15.02.2021 та №65 від 25.02.2021.

З аналогічних підстав є необґрунтованими посилання позивача в якості підстав для визнання протиправним та скасування наказу №69 від 26.02.2021, на його недоведення до відома позивача та відсутність обвинувального вироку суду.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

Таким чином, враховуючи, що акт службового розслідування датований 05.02.2021, а накази №37 та №65 були прийняті 15.02.2021 та 25.02.2021 відповідно, відсутні порушення відповідачами строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, наказом від 26.02.2021 №69 позивача не було притягнуто до відповідальності, а лише було зобов`язано його у встановлений термін здати посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, та було призначено відповідну комісію для прийняття і здавання посад.

Твердження позивача про не доведення наказу до його відома та відсутність обвинувального вироку суду є недостатніми в якості підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2021 №52 з огляду на вищенаведену позицію стосовно наказів №26 від 05.02.2021, №37 від 15.02.2021, №65 від 25.02.2021 та №69 від 26.02.2021.

Стосовно посилань позивача на видання вищевказаного наказу під час його тимчасової непрацездатності суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що за результатом проведеного службового розслідування позивача було не звільнено зі служби, а понижено у посаді з призначенням на іншу посаду, а наказом від 13.03.2021 №52 виключено зі списків особового складу військової частини, що свідчить про відсутність порушень частини третьої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 96 розділу ІУ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 не допускається переміщення на нижчі посади без згоди військовослужбовців з мотивів, пов`язаних із вагітністю, наявністю у них дітей віком до трьох років (до шести років - за медичними показниками), або у зв`язку з тим, що вони є одинокими матерями (батьками) та мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дітей-інвалідів.

Отже, вказана норма передбачає заборону переміщення військовослужбовця на нижчу посаду у зв`язку з наявністю, зокрема, дітей віком до трьох років. Натомість, матеріали справи свідчать, що позивача було переміщено на нижчу посаду не через наявність у нього дітей віком до трьох років, а через допущення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2019 №278, КЕВ м. Біла Церква, очолюваний позивачем, підпорядковується командувачу Сил логістики Збройних Сил України, який безпосередньо здійснює керівництво його діяльністю.

Згідно з Переліком посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу, та граничних військових звань за цими посадами у Міністерстві оборони України (Додаток №1 до Указу Президента України від 05.05.2020 №166/2020), посада командувача Сил логістики Збройних Сил України передбачає військове звання «генерал-майор», «контр-адмірал».

Статтею 8 Дисциплінарного статуту передбачено, що командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою, серед іншого, полковник, бригадний генерал, генерал-майор (капітан 1 рангу, коммодор, контр-адмірал) - владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу).

Статтею 55 Дисциплінарного статуту визначено, що командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами «а»-«ґ», а також пунктами «д»-«ж» (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту.

Таким чином, командир військової частини НОМЕР_1 , він же і командувач Сил логістики Збройних Сил України, відповідно до наданих йому Дисциплінарним статутом повноважень, до свого підлеглого - начальника КЕВ м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 , мав право застосовувати дисциплінарні стягнення у вигляді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність.

У свою чергу, Головнокомандувач Збройних Сил України в силу статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» є найвищою посадовою особою у Збройних Силах України, якому підпорядковуються командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, у тому числі командувач Сил логістики Збройних Сил України.

Згідно з Переліком посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу, та граничних військових звань за цими посадами у Міністерстві оборони України (Додаток №1 до Указу Президента України від 05.05.2020 №166/2020), посада Головнокомандувача Збройних Сил України передбачає військове звання «генерал».

Пункт «ж» вищевказаної статті 8 Дисциплінарного статуту передбачає, що командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою: генерал (адмірал) - владою командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.

У свою чергу, відповідно до статті 56 Дисциплінарного статуту командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами «а»-«ж» (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту.

Таким чином, Головнокомандувач Збройних Сил України відповідно до наданих йому Дисциплінарним статутом повноважень, до свого підлеглого - начальника КЕВ м. Біла Церква підполковника ОСОБА_1 , мав право застосовувати усі дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом.

Згідно з пунктом 15 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

При цьому, згідно з пунктом 5 Переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни, який є Додатком 12 до Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604, під самовільним залишенням місця служби слід розуміти відсутність військовослужбовця на службі без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу від 02.03.2021 №45 став рапорт майора ОСОБА_7 (вх. №741 від 02.03.2021).

В обґрунтування тверджень щодо протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2021 №45 позивач зазначає, що за результатом його звернення Центральним управлінням Військової служби правопорядку (по місту Києву та Київській області) було проведено перевірку для визначення фактичних обставин, за результатом якої було встановлено, що підполковник ОСОБА_1 фактично перебував в межах Білоцерківського гарнізону та виконував обов`язки військової служби в КЕВ м. Біла Церква. Цією перевіркою також було встановлено, що з незрозумілих підстав підполковнику ОСОБА_1 було призупинено виплату грошового забезпечення та проігноровано вимоги статей 19, 68 Конституції України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170.

Однак суд першої інстанції вірно вказав, що Центральним управлінням Військової служби правопорядку (по місту Києву та Київській області) не зазначено, на підставі яких доказів був зроблений висновок про перебування позивача в межах Білоцерківського гарнізону та виконання ним обов`язків військової служби в КЕВ м. Біла Церква; не вказано, як саме була проведена перевірка та які джерела інформації були використані тощо.

Надані позивачем акти підтвердження (т. ІІ, а.с.152-154) не можуть свідчити про перебування позивача на службі протягом усього робочого дня, враховуючи відсутність в цих актах інформації щодо часу (періоду, із зазначенням годин) знаходження позивача на службі, та приймаючи до уваги те, що для кваліфікації відсутності позивача на службі в якості самовільного залишення військової частини або місця служби достатньо його відсутності протягом 3 годин.

Враховуючи вищевикладені обставини відсутні підстави для скасування наказу від 02.03.2021 №45.

Також, суд першої інстанції вірно наголосив, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_2 від 26.03.2021 №100 (по особовому складу) та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2021 №75 (по особовому складу) не підлягають задоволенню як похідні вимоги, задоволення яких залежало від оскарження наказів щодо переміщення позивача по службі.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги, як похідні, про поновлення позивача на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква з дня реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2021 №52, з дня виключення зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, тобто з 12.03.2021 та поставлення позивача на усі види грошового забезпечення; стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середнього заробітку (грошове забезпечення із грошовими преміями та надбавками, передбаченими наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та іншими нормативно-правовими актами) за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів зазначає, що всі встановленні у справі обставини у своїй сукупності вказують на вчинення з боку позивача дій та бездіяльності за які законодавством передбачено накладення дисциплінарного стягнення.

Апеляційна скарга позивача містить лише суб`єктивний виклад обставин, які на переконання позивача вказують на відсутність в його діях вини.

Доводи апелянта, що наказ №536 не доводився до відома позивача та не повідомлялось про проведення службового розслідування колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач знав про ведення стосовно нього службового розслідування, що підтверджується листом від 03.11.2020 №370/2/7186 та відповіддю позивача на даний лист та скаргою щодо службового розслідування та його результатів. Натомість, позивач не вчиняв жодних дій направлених на ознайомлення з наказом №536.

Посилання апелянта, що службове розслідування було призначено у період тимчасової непрацездатності позивача колегія суддів не приймає, оскільки позивачем не доведено, що дана обставина якимось чином вплинула на об`єктивність даного розслідування чи призвела до хибності його результатів.

Колегія суддів наголошує, що наведені апелянтом доводи не спростовують правильність висновків службового розслідування, чи порушення прав позивача.

При цьому, відсторонення позивача від посади на час проведення розслідування направлено не з метою порушення його права, а саме з метою об`єктивного та неупередженого встановлення усіх фактичних обставин.

З аналогічних підстав колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо протиправності інших оскаржуваних наказів. Вказує, що позивачем в апеляційній скарзі здійснено виклад обставин, які не мають відношення до предмету даного адміністративного позову, є абстрактними та не мають доказового значення.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що відповідно до п.5.2.3 договору від 20.10.2020 №680 та від 16.10.2020 №659 гарантійний термін на виконані роботи підрядником за цими договорами складає 10 років з дати підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт та зобов`язується протягом гарантійного строку усувати за свій рахунок будь-які дефекти, що виникли у виконаних роботах з причин неякісного виконання робіт за цими договорами, оскільки зазначено не спростовує виявлені порушення, а саме не здійснення позивачем, як Замовником, контролю за виконанням та прийманням робіт капітального ремонту військових об`єктів.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна