Постанова

від 17.02.2022 по справі 279/6003/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 279/6003/18 Категорія 76

Додаткова постанова

Іменем України

17 лютого 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі №279/6003/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Коростенський завод залізобетонних шпал , треті особи: Всеукраїнська професійна спілка Спілка залізничників України , Первинна профспілкова організація Коростенського заводу залізобетонних шпал, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 лютого 2021 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано наказ Приватного акціонерного товариства Коростенський завод залізобетонних шпал (далі - ПАТ Коростенський завод залізобетонних шпал , Товариство) від 27 листопада 2018 року № 773-ОС. Поновлено ОСОБА_1 на посаді економіста з договірних та претензійних робіт ІІ категорії ПАТ Коростенський завод залізобетонних шпал з 28 листопада 2018 року. Стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату в сумі 38397,07 грн (сума зазначена без урахування податків і зборів), середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 листопада 2018 року по 13 липня 2021 року в сумі 425378,17 грн (сума зазначена без урахування податків і зборів) та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід держави судові витрати в сумі 4483,92 грн.

07 лютого 2022 року ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі. Зазначив, що 13 липня 2021 року постановою Житомирського апеляційного суду з відповідача на користь держави стягнуто судові витрати у розмірі 4483,92 грн, що складались із суми судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій, оскільки позивачка звільнена від сплати таких витрат. Однак, апеляційним судом при ухваленні постанови не було вирішено питання про стягнення іншої частини фактично понесених позивачем судових витрат у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції. Зокрема вказав, що 08.05.2021 до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області разом із заявою про збільшення позовних вимог було подано попередній (орієнтовний) перелік судових витрат, а 26 січня 2021 року заяву про стягнення судових витрат із детальним описом наданих послуг і їхнім розрахунком. Окрім того зазначив, що ОСОБА_1 правова допомога була надана представником, який не є адвокатом, а тому питання про стягнення судових витрат слід вирішити за аналогією права на підставі ч.9 ст. 10 ЦПК України з урахуванням п.12 ч.3 ст.2 даного Кодексу, яка передбачає, що однією із засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Вивчивши заяву, матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також законодавцем визначено, що згідно з ч. 1 ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

В частинах 1 та 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч.2 ст. 60 ЦПК України).

Згідно зі ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 , відповідно до ч.2 ст. 60 ЦПК України, представляв в суді інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності від 05 грудня 2019 року та укладеного між сторонами Договору про надання правової допомоги №04/052020/т від 04.05.2020 (а.с.9-17 т.2).

У своїй заяві від 26.01.2021 (а.с.155-164 т.3) ОСОБА_3 просив стягнути судові витрати, зокрема, на правову допомогу в сумі 27393,40 грн, яка ним була надана позивачці під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, а також витрати, пов`язані з явкою до суду, в сумі 2408,98 грн. У заяві від 08.05.2020 про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 просив стягнути судові витрати з відповідача (а.с.6-8 т.2).

Проте, вимоги заяви про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки з огляду на вищевказані норми чинного законодавства такі судові витрати підлягають стягненню лише за надання професійної правничої допомоги адвокатом. При цьому, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування аналогії права.

В той же час, вимоги заяви ОСОБА_3 від 26.01.2021 про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його явкою, як представника позивача, до суду, зокрема, пов`язаних з переїздом з м. Харкова (місце перебування представника) до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, є обґрунтованими.

Такі витрати документально підтверджені наявними у матеріалах справи квитками на потяг суму 1183,56 грн (а.с.158, 160-164 т.3) у дати судових засідань (15.10.2020, 30.11.2020, 23.12.2020, 27.01.2021), в яких приймав участь у справі представник. Решта суми витрат (просив стягнути всього 2408,98 грн), пов`язаних з явкою до суду, не підтверджена будь-якими доказами.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 141, 259, 270, 367, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Коростенський завод залізобетонних шпал на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1183,56 грн.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст додаткової постанови складений 17 лютого 2022 року.