Постанова

від 16.02.2022 по справі 910/7169/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2022 р. Справа№ 910/7169/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 (повний текст складено 01.10.2020)

за заявою Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива"

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 910/7169/20 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря"

до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива"

про стягнення 177 320 грн,

зВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення заборгованості у розмірі 177 320 грн, з яких: 143 000,00 грн основний борг та 34 320,00 грн плата за зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 позовну заяву залишено без розгляду.

16.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просив місцевий господарський суд стягнути з позивача на користь відповідача 20 040,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

25.09.2020 від відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про доповнення заяви щодо розподілу судових витрат, в якій відповідач просив суд першої інстанції врахувати при вирішенні питання розподілу судових витрат суму 4440,00 грн сплачену 23.09.2020 відповідачем.

28.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому позивач заперечив проти задоволення заяви про розподіл судових витрат відповідачу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі у справі № 910/7169/20.

Аргументуючи вищевказану ухвалу, судом першої інстанції зазначено, що у долученому відповідачем до матеріалів справи платіжному дорученні від 17.07.2020 №103277 в графі призначення платежу зазначено, оплата за надання адвокатських послуг згідно договору №01/1015485, акту №02/госп від 17.07.2020, проте долучений до матеріалів справи договір не містить номеру, у зв`язку з чим, дане платіжне доручення не є належним доказом оплати за адвокатські послуги пов`язані саме з розглядом даної справи.

Також, місцевим господарським судом вказано, що банківська квитанція №0.0.1830219148.1 від 10.09.2020 на загальну суму 6000,00 грн та квитанція №129Е231ССЕ від 23.09.2020 на суму 4500,00 грн в графі платник, зазначено Юшина І.В. та Аверкін В.В. відповідно, а в графі призначення платежу - оплата за послуги, що також не є належними доказами на підтвердження оплати отриманих послуг за договором про надання адвокатських послуг б/н від 01.06.2020, оскільки відповідно до п. 5.1. договору визначено, що замовник здійснює оплату за цим договором у безготівковій формі, а в даному випадку платниками є фізичні особи, а не Дочірнє підприємство "Бест Альтернатива".

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що договір про надання правової допомоги б/н було укладено між відповідачем та адвокатом 01.06.2020, проте поданий 26.06.2020 відповідачем відзив на позов, не містить попереднього розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести, в зв`язку із розглядом справи, що є підставою для відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Дочірнє підприємство "Бест Альтернатива" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 та ухвалити постанову, якою заяву Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/7169/20 в сумі 24 480, грн задовольнити;

- надати строк скаржнику на доповнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва упродовж 5-ти днів з дня ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.

Також в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2020. Вказане клопотання скаржника обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної ухвали суду останній отримав 09.10.2020, що підтверджується витягом з сайту "Укрпошта", а звернувся до суду з апеляційною скаргою 18.10.2020, тобто в межах десятиденного строку з дня вручення йому повного тексту ухвали.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Відповідач не згоден з винесеною оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, через невідповідність висновків, викладених у даній ухвалі, встановленим обставинам справи.

Зокрема, відповідач вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяв відповідача щодо розподілу судових витрат не витребував оригінал договору, проте безпідставно надав критичну оцінку його копії.

Крім цього, відповідач посилається на те, що згідно ст. 3, п. 7.1.5. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється, як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Разом з цим, на думку відповідача, повнота виконання договору про надання адвокатських послуг у даній справі в частині способу та порядку розрахунків сторін не є предметом судового розгляду при вирішенні питання розділу судових витрат. Тобто, наявність боргу відповідача перед адвокатом є підставою стягнення коштів, витрачених останнім при отриманні професійної правничої допомоги у справі № 910/7169/20.

Також відповідач наголошує на тому, що заявлену суму до відшкодування при розподілі судових витрат було збільшено відповідачем з 20 040,00 грн до 24 480,00 грн, проте суд першої інстанції в ухвалі від 29.09.2020 зазначив про вимоги відповідача щодо стягнення з позивача 20 040,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які задоволенню не підлягають, стосовно іншої суми - 4440,00 грн рішення місцевим господарським судом не було прийнято.

Окрім того, до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява щодо розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує на тому, що відповідачем не було подано орієнтовного розрахунку судових витрат, які він поніс або очікує понести, у зв`язку з розглядом справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог відповідача про стягнення судових витрат на ухвалення додаткового рішення.

Також позивач посилається на те, що квитанція №129Е231ССЕ з підтвердженням оплати фізичною особою за якість послуги з додатковою заявою про доповнення до заяви про розподіл судових витрат взагалі надані до суду першої інстанції після заяви про ухвалення додаткового судового рішення, а сума 4400,00 грн навіть не згадувалась у заяві про розподіл судових витрат.

Таким чином, враховуючи відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, як і доказів на підтвердження судових витрат до подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду, позивач просить суд апеляційної інстанції: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у даній справі залишити без змін; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Короткий зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що в цілому, зміст заперечень у відзиві на апеляційну скаргу не узгоджується з доводами апеляційної скарги і більш того, не зв`язаний із мотивами оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, відповідач вважає, що має право на відшкодування фактично понесених судових витрат, оскільки вказані витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката є реальними та співмірними до ціни позову та об`єму виконаної адвокатом роботи.

Крім цього у відповіді на відзив відповідач просить поновити строк для її подання до суду апеляційної інстанції визнавши причини пропуску поважними.

Обґрунтовуючи причини пропуску на подання відповіді на відзив, відповідач посилається на те, що в день отримання копії відзиву генеральний директор Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" Аверкін В.В. відбув у тримавале відрядження за межі міста Києва та Київської області, тому відсутність на робочому місці у місті Києві завадила своєчасному опрацюванню питання надання якісної відповіді із поясненнями міркуваннями з приводу наведених позивачем заперечень та мотивів їх відхилення.

Короткий зміст заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти заяви щодо поновлення відповідачу строку на подання відповіді на відзив, позивач зазначає, що у відповідача було достатньо часу, щоб підготувати відповідь на відзив.

Окрім цього, позивач зауважує на тому, що відповідач не зазначив, в чому у відзиві на позов відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також не пояснив причину не поданням до відзиву на позов жодних доказів, що підтверджують надання правничої допомоги.

Одночасно, керуючись ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи платіжне доручення, що підтверджує сплату послуг за надання професійної правничої допомоги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 910/7169/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/7169/21 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 за заявою Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрати на правничу допомогу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі № 910/7169/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Вирішено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом апеляційного розгляду є питання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права у вирішенні питання щодо стягнення судових витрат з Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" на користь Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива", у зв`язку із залишенням позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

16.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просив місцевий господарський суд стягнути з позивача на користь відповідача 20 040,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

23.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7169/20, в якій заявник посилався на те, що ухвалою Господарського суду міста Києві від 15.09.2020 позовну заяву залишено без розгляду. Разом з тим, відповідачем було зазначено, що оскільки під час постановлення даної ухвали не було вирішення питання щодо понесених судових витрат відповідачем заявник просив постановити ухвалу, якою здійснити розподіл судових витрат та витрат, пов`язаних із розглядом справи, понесених сторонами.

25.09.2020 від відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про доповнення заяви щодо розподілу судових витрат, в якій відповідач повідом суд першої інстанції про те, що наразі відповідачем на вимогу адвоката Юшина Д.В. ліквідовано заборгованість у сумі 4440,00 грн, що виникла через неповний розрахунок за надані послуги - правничу допомогу.

У зв`язку з викладеним та керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просив суд першої інстанції врахувати при вирішенні питання розподілу судових витрат суму 4440,00 грн сплачену 23.09.2020 відповідачем.

28.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому позивач заперечив проти задоволення заяви про розподіл судових витрат відповідачу.

В обґрунтування даної позиції позивач зазначив, що у долученому до матеріалів справи платіжному дорученні №103277 від 17.07.2020 на суму 14040,00 грн, призначення платежу зазначено: "Оплата за надання адвокатських послуг згідно договору №01/1015485", проте долучений до матеріалів справи договір не містить номеру. Окрім того, позивач зазначив, що банківська квитанція від 10.09.2020 містить призначення платежу "Поповнення картки". Разом з тим, позивач посилався на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться три аналогічні справи між Приватним акціонерним товариством "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" та Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива", зокрема, такі справи: № 910/4347/20, № 910/4575/20 та № 910/7169/20, у зв`язку з чим витрати згідно платіжних доручень на суму 14040,00 грн та 6000,00 грн не пов`язані з розглядом даної справи.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як у випадку відсутності проведення судових дебатів у справах загального провадження, що зумовлено, зокрема, залишенням позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, так і у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, відповідач має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України 5-денного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі порушення вказаного строку - належним чином обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 918/853/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. (Аналогічна правова позицію наведеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи наявні наступні докази: копія договору про надання адвокатських послуг від 01.06.2020; акти обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за №04/госп від 10.09.2020 та за №02/госп від 17.07.2020; квитанція №0.0.1830219148.1 від 10.09.2020 на суму 6000,00 грн; платіжне доручення № 103277 від 17.07.2020 на суму 14 040,00 грн; квитанція №129Е231ССЕ від 23.09.2020 на суму 4500,00 грн.

Згідно умов договору від 01.06.2020 про надання адвокатських послуг (далі - договір), укладеним між Юджином Денисом Володимировичем (надалі іменується виконавець/адвокат), який діє на підставі власного воловиявлення та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2450, що підтверджується посвідченням від 30.10.2018 з однієї сторони, та Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива", особі директора Аверкіна Віталія Володимировича, що діє на підставі статуту, (надалі іменується замовник/клієнт).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати замовнику адвокатські послуги щодо захисту прав та інтересів останнього у буль-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах загальної юрисдикції України (в тому числі адміністративних та господарських судах) та правоохоронних органах, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору орієнтовна ціна договору складає 18 000,00 грн і може бути змінена сторонами. Вартість наданих послуг розраховується відповідно до годин роботи за формулою: 1 година дорівнює 1800,00 грн а саме:

4.1.1. аналітичне дослідження законодавчого врегулювання суспільних правовідносин у певній галузі, вивчення та опрацювання судової практики з певних категорій справ, консультації - до трьох годин.

4.1.2. підготовка процесуальних документів по суті справи, апеляційній, касаційні скарги - не менше трьох годин, інші заяви з процесуальних питань - до двох годин. Участь в судових засіданнях в усіх без виключення інстанціях не менше 1 години.

4.1.3. виконання представницьких функцій і інших органах та установах, учать у переговорах до двох годин.

За змістом п. 4.2. договору за фактично надані послуги замовник сплачує виконавцеві кошти в розмірі визначеному в актах виконаних робіт.

Згідно п. 5.1. договору замовник здійснює оплату за цим договором у безготівковій формі.

Актом обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за № 04/госп від 10.09.2020 сторони погодили, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги, які надані належним чином загалом на суму 7380,00 грн.

Актом обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за № 02/госп від 17.07.2020 сторони погодили, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги, які надані належним чином загалом на суму 17 100,00 грн.

Таким чином загальна сума наданих відповідачу адвокатських послуг склала 24 480,00 грн.

Оплата Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива", особі директора Аверкіна В.В. за адвокатські послуги адвокату Юджину Д.В. суму 24 540, 00 грн, підтверджується квитанцією №0.0.1830219148.1 від 10.09.2020 на суму 6000,00 грн, платіжним дорученням № 103277 від 17.07.2020 на суму 14 040,00 грн та квитанцією №129Е231ССЕ від 23.09.2020 на суму 4500,00 грн.

Оцінивши в сукупності надані відповідачем докази, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Враховуючи те, що позивач у запереченнях на заяву про розподіл судових витрат не ставив питання щодо зменшення витрат на адвокатські послуги, також не заперечував щодо змісту виконаних адвокатом відповідача послуг, зазначених в актах обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за № 04/госп від 10.09.2020 та за № 02/госп від 17.07.2020, колегія суддів дійшла висновку про те, що згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем було доведено надання йому вказаних послуг у суді першої інстанції.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/7169/20.

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що судом першої інстанції не було враховано те, що позивачем до винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/7169/20, зокрема, 14.09.2020 було подано доповнення заяви про розподіл судових витрат, в якому повідомлено про те, що 10.09.2020 відповідач звернувся (надіслав) заяву про розподіл судових витрат, тобто до винесення ухвали суду першої інстанції від 15.09.2020.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заява про розподіл судових витрат була надіслана суду першої інстанції 10.09.2020 про що свідчить відбиток печатки поштового зв`язку на описі вкладення (арк.. справи 129-130).

За таких обставин відповідачем було дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при подані заяви Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/7169/20.

Що ж стосується доводу відповідача стосовно неподання відповідачем разом з відзивом на позов попереднього розрахунку суми судових витрат, то судова колегія зазначає, що застосування ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Зі змісту ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/20098/16, від 04.03.2021, у справі № 916/376/19, від 08.06.2021 у справі № 910/3419/20, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.12.2021 у справі № 910/16777/20.

Водночас, судова колегія також враховує й іншу послідовну та сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої Господарського процесуального кодексу України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).

Тобто, ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Отже, судова колегія зазначає про те, що наявність у клопотанні доводів відповідача щодо того, у чому саме полягали неправомірні дії позивача, як і їх доведення, місцевим господарським судом не було перевірено та не надано оцінки.

За встановлених апеляційним судом обставин справи ухвала місцевого господарського суду, яка прийнята при невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, призвела до порушення норм процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

В свою чергу твердження позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Висновки за результатами апеляційної скарги

З урахуванням встановлених по справі обставин щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 та постановлення по справі додаткового рішення.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі № 910/7169/20 скасувати.

Постановити додаткове рішення.

Заяву Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі у справі № 910/7169/20 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" (04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 02470684) на користь Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (01014, місто Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 13; код ЄДРПОУ 24583590) витрат на правничу допомогу в розмірі 24 480,00 грн (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят грн 00 коп).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/7169/20 повернути до Господарського міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко