Постанова

від 14.02.2022 по справі 903/554/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 лютого 2022 року Справа № 903/554/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича

на рішення Господарського суду Волинської області від 19.10.2021

(ухвалене о 10:35 год. у м. Луцьку, повний текст складено 25.10.2021)

у справі № 903/554/21 (суддя Войціховський В.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія"

до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича

про стягнення 589 034 грн 57 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Дзюрило А.Р.

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Волинська фондова компанія" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 589 034 грн 57 коп., з яких 331 877 грн. 57 коп. пені, нарахованої за період з 04.03.2020 по 17.02.2021; 190 240,80 грн інфляційних за період з березня 2020 року по лютий 2021 року; 66 916 грн 29 коп. 3% річних за період з 01.04.2020 по 17.02.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20, яке набрало законної сили, серед іншого, частково задоволено зустрічний позов та стягнено з ФГ "Західний Буг" на користь ПрАТ "Волинська фондова компанія" 2 526 438 грн 29 коп. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей (тракторів), 5 596 грн 58 коп. 3% річних, 191 800 грн 12 коп. витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката.

Поруч з цим, ухвалюючи рішення від 04.11.2020 у справі №903/131/20, господарський суд встановив: "…оскільки трактори за договором поставки №252/Т від 12.07.2017 були поставлені ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. згідно з видатковою накладною №350 від 25.02.2020, яку ФГ "Західний Буг" отримав 03.03.2020, тому саме з врахуванням цього моменту в ФГ "Західний Буг " Юнака С.П. виник обов`язок щодо оплати за дані трактори".

Вказаним рішенням було стягнуто з ФГ "Західний Буг" на користь ПрАТ "ВФК" було стягнуто 5 596 грн 58 коп. - 3% річних за період з 04.03.2020 по 31.03.2020, інфляційні нарахування, пеня за прострочення виконання оплати товару не стягувалася.

Тому, позивач керуючись нормами законодавства, а також умовами Договору нарахував та заявив до стягнення пеню, нараховану за період з 04.03.2020 по 17.02.2021, інфляційні за період з березня 2020 року по лютий 2021 року та 3% річних за період з 01.04.2020 по 17.02.2021.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.10.2021 у справі № 903/554/21 позов Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія" до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича про стягнення 589 034 грн 57 коп. задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на користь Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія" - 331 877 грн 48 коп. пені, 190 240 грн 80 коп. суми збитків від інфляції, 66 916 грн 29 коп. 3 % річних та 8 835 грн 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

12.07.2017 між Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича та Приватним акціонерним товариством "Волинська фондова компанія" було укладено договір поставки №252/Т, за умовами якого ПрАТ "Волинська фондова компанія" зобов`язалось передати у власність, а ФГ "Західний Буг" Юнака С.П., прийняти і оплатити наступний товар: трактор с/г МР7722 Dуnа-6 в компл. (2017) №VККМХ66ЕТНВ111014 в кількості 1 шт.; трактор с/г МР7722 Dуnа-6 в компл. (2017) в кількості 1 шт.

На виконання умов даного договору у період з 07.05.2018 по 01.02.2019 ФГ "Західний Буг" перерахувало позивачу кошти на загальну суму 2 996 017 грн 60 коп., що становило 95 050, 10 Євро, а ПрАТ "Волинська фондова компанія" здійснило поставку товару за договором поставки ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. по видатковій накладній №350 від 25.02.2020, яку фермерське господарство отримало 03.03.2020.

З огляду на існування у відповідача заборгованості по оплаті товару за договором поставки, ПрАТ "Волинська фондова компанія" у справі Господарського суду Волинської області №903/131/20 за первісним позовом ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. до ПрАТ "Волинська фондова компанія" про визнання недійсними договору поставки №252/Т від 12.07.2017 та договору оренди №24 від 12.07.2017 заявила до ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. зустрічний позов про стягнення заборгованості за договором поставки №252/Т від 12.07.2017.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20, яке набрало законної сили, в задоволенні первісного позову ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про визнання недійсними укладених із ПрАТ "Волинська фондова компанія" договорів поставки №252/Т від 12.07.2017 та оренди №24 від 12.07.2017 було відмовлено; частково задоволено зустрічний позов та ухвалено рішення про стягнення з ФГ "Західний Буг" на користь ПрАТ "Волинська фондова компанія" 2 526 438 грн 29 коп. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей (тракторів), 5 596 грн 58 коп. 3% річних, 37 980 грн 52 коп. витрат по сплаті судового збору, 191 800 грн 12 коп. витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката; в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 240 264 грн 30 коп. 3 % річних відмовлено.

Зазначеним рішенням у справі № 903/131/20 встановлено, що у ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. з 03.03.2020 виник обов`язок щодо оплати за поставлені ПрАТ "Волинська фондова компанія" трактори.

Судом у справі № 903/554/21 встановлено, що згідно наданої позивачем виписки по особовому банківському рахунку, 18.02.2021 на рахунок ПрАТ "Волинська фондова компанія" від ФГ "Західний Буг" ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 2 772 299 грн 17 коп. із призначенням платежу "Оплата згідно рішення суду від 05/02/2021 справа №903/131/20".

Проаналізувавши обставини справи, суд вказав, що із ухваленням та набранням законної сили рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20 про стягнення з ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. заборгованості, зобов`язання відповідача сплатити таку заборгованість не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тобто до 18.02.2021, а тому дійшов висновку про те, що заявлені позивачем суми пені, інфляційних та 3 % річних підлягають до стягнення.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 3, 6, 11, 12, 203, 259, 267, 525, 526, 538, 549, 598, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 67, 174, 180, 193, 232 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 19.10.2021 у справі № 903/554/21 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обставини, встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20 та які судом визначенні такими, що не потребують доказування, прямо суперечать іншим обставинам, які містяться у вказаному рішенні, оскільки судом у справі № 903/131/20 було встановлено факт передачі товару 14.07.2017 та 01.08.2017, однак суд взяв до уваги видаткову накладну, яка підписана лише ПрАТ "Волинська фондова компанія" в односторонньому порядку та направлена на адресу ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. уже в ході судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1.3. Договору поставки №252/Т від 12.07.2017 сторонами був визначений порядок, терміни і форма оплати за Товар, який є предметом такого договору, кінцевий термін повної оплати за Товари настав 20.10.2017. Товар, який є предметом вже згаданого вище Договору перебував у користуванні ФГ "Західний Буг" на підставі договору оренди №24 від 12.07.2017 та актів приймання - передачі майна в оренду з 14.07.2017.

Отже, скаржник вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов`язань за договором з 19.10.2017.

Під час ухвалення рішення судом було грубо порушено норми процесуального і матеріального права та не було враховано строки позовної давності та порядок нарахування пені передбачений чинним законодавством України.

Відтак, термін позовної давності сплив ще 19.10.2018 та повинен був бути врахований судом під час розгляду цієї справи.

Таким чином, на думку відповідача, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення від 19.10.2021 у справі № 903/554/21 у повному обсязі.

Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що доводи останньої є необґрунтованими, такими, що суперечать матеріалам справи та не відповідають положенням чинного законодавства і судової практики з огляду таке.

ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. вказує, що судом було встановлено факт передачі товару 14.07.2017 та 01.08.2017, але Суд всупереч встановленому ним же факту бере до уваги видаткову накладну.

Проте вказані аргументи вирвані скаржником з контексту, оскільки судом дійсно було встановлено факт передачі Трактора с/г МГ7722 Dyna-6 в компл (2017) №VKKMХ66ЕТНВ111014 - 14.07.2017 та Трактора с/г МР7722 Dyna-6 в компл. (2017) №VKKMХ66ЕТНВ161010 - 01.08.2017, але така передача була здійснена в оренду згідно з договором оренди №24 від 12.07.2017.

Тому передача Тракторів в оренду не має жодного впливу на строк нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором поставки №225/Т від 12.07.2017, через те що це - різні правочини, які регулюються різними нормами права та викликають різні правові наслідки.

Твердження ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про те, що кінцевий термін повної оплати за Товари настав 20.10.2017 є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Таким чином, якщо продавець не вправі вимагати від покупця здійснення внесення передплати до моменту здійснення поставки товару, тому продавець і не вправі вимагати від покупця оплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат моменту здійснення поставки товару.

Скаржник не вправі оспорювати обставини, встановлені у справі №903/131/20, щодо того, коли по виник обов`язок ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. щодо оплати за трактори по договору поставки №252/Т від 12.07.2017 та оплати 3% річних, оскільки такі обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили. У справі №903/131/20 брали участь ті самі особи, які беруть участь у розгляді даної справи, щодо зазначених вище обставин був спір і вони були предметом судового розгляду

Твердження ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про нарахування ПрАТ "ВФК" пені понад річний строк позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки прямо суперечать чинному законодавству та умовам укладеного між сторонами Договору поставки.

За наведеного, позивач просить залишити апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича без задоволення, а рішення Господарського суд Волинської області від 19.10.2021 по справі №903/554/21 - без змін.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 31.01.2022 та 14.02.2022 представник позивача заперечила проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суд Волинської області від 19.10.2021 по справі №903/554/21 залишити без змін. Також, заявила про подання доказів понесення позивачем судових витрат у суді апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня ухвалення постанови у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В судове засідання 14.02.2022 представник Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені відповідачу (а. с. 236), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 12.07.2017 між Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича та Приватним акціонерним товариством "Волинська фондова компанія" було укладено Договір поставки №252/Т (далі - Договір поставки).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.8 Договору поставки ПрАТ "Волинська фондова компанія" зобов`язалось передати у власність, а ФГ "Західний Буг" Юнака С.П., прийняти і оплатити наступний товар: трактор с/г МР7722 Dуnа-6 в компл. (2017) №VККМХ66ЕТНВ111014 в кількості 1 шт.; трактор с/г МР7722 Dуnа-6 в компл. (2017) в кількості 1 шт. Загальна ціна товару на день укладення договору - 5 236 017 грн 60 коп., що становить 176 000 Євро за максимальним середнім міжбанківським курсом продажу євро до гривні за 12.07.2017.

Фермерське господарство "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Волинська Фондова Компанія" про визнання недійсним договору поставки №252/Т від 12.07.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Волинська Фондова Компанія" та Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича; про визнання недійсним договору оренди №24 від 12.07.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Волинська Фондова Компанія" та Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича.

Приватне акціонерне товариство "Волинська Фондова Компанія" подало зустрічну позовну заяву до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича про стягнення 2 772 299 грн 17 коп., в тому числі 2 526 438 грн 29 коп. заборгованості за отриманий згідно договору поставки №252/Т від 12.07.2017 товар та 245 860 грн 88 коп. 3% річних, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20, яке набрало законної сили, в задоволенні первісного позову ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про визнання недійсними укладених із ПрАТ "Волинська фондова компанія" договорів поставки №252/Т від 12.07.2017 та оренди №24 від 12.07.2017 було відмовлено; частково задоволено зустрічний позов та ухвалено рішення про стягнення з ФГ "Західний Буг" на користь ПрАТ "Волинська фондова компанія" 2 526 438 грн 29 коп. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей (тракторів), 5 596 грн 58 коп. 3% річних, 37 980 грн 52 коп. витрат по сплаті судового збору, 191 800 грн 12 коп. витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката; в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 240 264 грн 30 коп. 3 % річних відмовлено (а. с. 12-48).

Ухвалюючи вказане рішення від 04.11.2020 у справі №903/131/20, суд встановив: "…оскільки трактори за договором поставки №252/Т від 12.07.2017 були поставлені ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. згідно з видатковою накладною №350 від 25.02.2020 яку ФГ "Західний Буг" отримав 03.03.2020, тому саме з врахуванням цього моменту в ФГ "Західний Буг " Юнака С.П. виник обов`язок щодо оплати за дані трактори".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/131/20 було залишено без змін (а. с. 49-73).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 по справі №903/131/20 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Західний Буг" було відмовлено.

При цьому, згідно наданої позивачем виписки по особовому банківському рахунку, 18.02.2021 на рахунок ПрАТ "Волинська фондова компанія" від ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. надійшли грошові кошти в сумі 2 772 299 грн 17 коп. із призначенням платежу "Оплата згідно рішення суду від 05/02/2021р. справа №903/131/20" (а. с. 86).

Тобто, 18.02.2021 відбулося фактичне виконання відповідачем рішення господарського суду у справі №903/131/20 відбулось 18.02.2021

Враховуючи викладене, Приватне акціонерне товариство "Волинська фондова компанія" нарахувало та заявило до стягнення з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 589 034 грн 57 коп., з яких 331 877 грн. 57 коп. пені, нарахованої за період з 04.03.2020 по 17.02.2021; 190 240,80 грн інфляційних за період з березня 2020 року по лютий 2021 року; 66 916 грн 29 коп. 3% річних за період з 01.04.2020 по 17.02.2021.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

В силу дії ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як убачається із встановлених обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення Договору поставки №252/Т від 12.07.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20, яке набрало законної сили, в задоволенні первісного позову ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про визнання недійсними укладених із ПрАТ "Волинська фондова компанія" договорів поставки №252/Т від 12.07.2017 та оренди №24 від 12.07.2017 було відмовлено; частково задоволено зустрічний позов та ухвалено рішення про стягнення з ФГ "Західний Буг" на користь ПрАТ "Волинська фондова компанія" 2 526 438 грн 29 коп. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей (тракторів), 5 596 грн 58 коп. 3% річних, 37 980 грн 52 коп. витрат по сплаті судового збору, 191 800 грн 12 коп. витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката; в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 240 264 грн 30 коп. 3 % річних відмовлено.

Вказаним рішення були встановлені такі обставини:

"Відповідно до п. 4.1 укладеного між сторонами договору оренди №24 від 12.07.2017р., даний договір вступає в дію з моменту підписання та передачі майна за актом приймання-передачі. Передача трактора с/г MF7722 Dyna-6 в компл (2017) №VKKMX66ETHB111014 було здійснено відповідно до акту прийому-передачі майна в оренду від 14.07.2017 року, а передача трактора с/г MF7722 Dyna-6 в компл. (2017) №VKKMX66ETHB161010 - відповідно до акту прийому-передачі майна в оренду від 01.08.2017 року. Дати вказаних актів свідчать про те, що майно в оренду було передано після набуття Орендодавцем - ПрАТ "Волинська Фондова Компанія" права власності на зазначені трактори, згідно з інвойсами №5203028462 від 05.05.2017р., №5203033256 від 27.07.2017р. та випуску зазначених тракторів у вільний обіг на території України згідно з митними деклараціями №UA205090/2017/016714 від 31.05.2017р. та №UA205090/2017/028845 від 31.07.2017р. ";

"Позивач за первісним позовом на виконання умов договору поставки №252/Т від 12.07.2017р. у період з 07.05.2018р. по 01.02.2019р. перерахував відповідачу за первісним позовом кошти на загальну суму 2 996 017 грн. 60 коп., що становить 95 050,10 Євро та підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях: "за трактори зг. дог. 252/Т від 12/07/17". ";

"Судом встановлено, що сторони узгодили порядок оплати за товар у формі попередньої оплати, останній платіж згідно з п. 1.3 договору повинен був бути здійснений відповідачем за зустрічним позовом до 20.10.2017р.

Судом також встановлено, що останній платіж згідно з договором поставки №252/Т від 12.07.2017р. Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича було здійснено 01.02.2019р. ";

"Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за первісним позовом відповідно до договору поставки №252/Т від 12.07.2017 станом на 31.03.2020р. складає 2 526 438,29 грн., що становить 80 949,90 євро за максимальним середнім міжбанківським курсом (продажу) євро до гривні станом на 30.03.2020р. (31,2099 грн. за 1 євро) підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. ";

"Оскільки трактори за договором поставки №252/Т від 12.07.2017 року були поставлені ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. згідно з видатковою накладною №350 від 25.02.2020 року, яку ФГ "Західний Буг" отримав 03.03.2020р., тому саме з врахуванням цього моменту в ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. виник обов`язок щодо оплати за дані трактори, то відповідно 3% річних підлягають нарахуванню за період з 04.03.2020 року по 31.03.2020 року із встановлених судом та наведених позивачем за зустрічним позовом сум основної заборгованості у розрахунку 3% річних. ".

Як вбачається з тексту мотивувальної частини рішення, в обґрунтування такої позиції по справі №903/131/20 суд керувався положеннями частин 1, 2 та 4 статті 538 Цивільного кодексу України, згідно з якими виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судовим рішенням у справі № 903/131/20, серед інших, були встановлені обставини щодо отримання Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича від Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія" товару за Договором поставки та момент виникнення у ФГ "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича обов`язку з оплати такого товару.

При цьому, посилання ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. у апеляційній скарзі на те, що передача товару відбулася 14.07.2017 та 01.08.2017 є помилковими, оскільки зі змісту рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20 вбачається, що ці дати є датами передачі тракторів в оренду, на підставі Договору оренди №24 від 12.07.2017, а датою передання тракторів, які вже фактично перебували у володінні відповідача, у власність на підставі Договору поставки № 252/Т від 12.07.2017 є 03.03.2020 (дата отримання накладної №350 від 25.02.2020).

Щодо тверджень ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. про те, що враховуючи п. 1.3. Договору поставки, відповідач вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов`язань з оплати за договором з 19.10.2017, яку відповідач визначив, виходячи з кінцевої дати внесення передплати, що передбачена договором поставки, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 08.08.2018 у справі №904/10083/15, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 03.09.2019 у справі №910/2849/18.

Враховуючи, що ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. у строки, передбачені п. 1.3. Договору поставки не здійснило оплату товару, то у продавця не виник обов`язок щодо поставки товару, в той же час, беручи до уваги встановлену рішенням від 04.11.2020 дату отримання товару - 03.03.2020, то ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки №252/Т від 12.07.2017 саме з 04.03.2020.

За наведеного, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат починає обчислюватися саме з цієї дати, тобто дати прострочення здійснення оплати за поставлені відповідно до угоди та отримані трактори.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язанням (неналежне виконання).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які божник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки укладеного між сторонами у справі 12.07.2017р. договору поставки №252/Т, у випадку прострочення оплати товару або оплати рахунків виставлених продавцем, відповідно до пунктів 4.7, 4.11., 4.12. цього договору (оплата не гарантійного сервісного обслуговування та/чи безпідставного виклику представника сервісного центру продавця та/чи періодичного технічного обслуговування), покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

За умовами п. 7.11. Договору поставки сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов`язань покупця (в тому числі, але не виключно, щодо оплати товару, штрафних санкції, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору. Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони досягли домовленості, що нарахування штрафних санкції, неустойки, пені за прострочення виконання покупцем зобов`язання за даним договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Суд бере до уваги, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

За правилами ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, сторони, користуючись своїм правом погодили збільшення строку позовної давності, в тому числі до вимог продавця про стягнення з покупця штрафних санкцій до 3 років, а також більший термін нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (з шести місяців до трьох років).

Враховуючи викладене, а саме момент виникнення обов`язку у відповідача з оплати отриманого за Договором поставки товару, збільшення як строку нарахування пені, так і збільшений строк позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо пропуску строку позовної давності спростовуються викладеними обставинами справи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Тому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що із ухваленням та набранням законної сили рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 у справі №903/131/20 про стягнення з ФГ "Західний Буг" Юнака С.П. заборгованості, зобов`язання відповідача сплатити таку заборгованість не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тобто до 18.02.2021, а позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних та штрафні санкції, нараховані за період з 04.03.2020 по 18.02.2021 (за мінусом сум 3% річних стягнутих вказаним судовим рішенням).

При цьому, відповідач власного контррозрахунку не надав, а заперечуючи проти розміру, у відзиві на позов, лише загально вказав про некоректність розрахунку, таких сум.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 331 877 грн. 57 коп. пені, 190 240,80 грн інфляційних та 66 916 грн 29 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 19.10.2021 у справі № 903/554/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 19.10.2021 у справі № 903/554/21 - без змін.

2. Справу № 903/554/21 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" лютого 2022 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.