Постанова

від 16.02.2022 по справі 654/2815/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Херсон

Номер справи: 654/2815/18

Номер провадження: 22-ц/819/261/22

Номер провадження: 22-ц/819/294/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Радченка С.В.

секретар Плохотніченко А.В.

учасники справи:

позивачі за первісним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

третя особа за первісним позовом на стороні відповідача - Бехтерська сільська громада Голопристанського району Херсонської області

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4

відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , державний реєстратор Крамчанін Олександр Вячеславович, Херсонська обласна філія комунального підприємства Центр державної реєстрації ,

третя особа на стороні позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

позивачі за об`єднаним позовом - ОСОБА_2 , ОСОБА_1

відповідачі за об`єднаним позовом - Державний реєстратор Кушнаренко Валерій Вячеславович, Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерська сільська громада Голопристанського району Херсонської області,

треті особи за об`єднаним позовом: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольги Олександрівни на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2021 року, та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2021 року, у складі судді Сіянка В.М., у справі

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Бехтерська сільська громада Голопристанського району Херсонської області, про виділ у власність нерухомого майна та визначення порядку користування земельною ділянкою,

зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , державного реєстратора Крамчаніна Олександра Вячеславовича, Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договорів дарування, визнання недійсними договорів про розірвання договорів дарування,

та позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Державного реєстратора Кушнаренка Валерія Вячеславовича, Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерської сільської громади Голопристанського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2018 року до Голопристанського районного суду Херсонської області звернулася ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Каховського районного споживчого товариства, Херсонської обласної спілки споживчих товариств, приватного підприємства Юг-Сервіс та приватного підприємства Корал в якому позивачі просили суд:

- виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як самостійний об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс будинків сезонного літнього призначення із 17 будинків з мансардами, що знаходяться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 15316 кв.м, кадастровий номер 6522383500:02:002:037, та складаються з: будинок літ.Ч1, загальною площею 44,4 кв.м; будинок літ.Ц1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Х1, загальною площею 44,4 кв.м; будинок літ.У1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.С1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.П1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Н1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Л1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.І1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.З1, загальною площею 41,5 кв.м; будинок літ.Ф1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Т1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Р1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.О1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.М1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.К1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.И1, загальною площею 41,6 кв.м.;

- виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить по Ѕ частині комплексу будинків сезонного літнього призначення по АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 19.03.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. за реєстровими номерами 201, 199. До складу комплексу будинків сезонного літнього призначення входять 17 будинків з мансардами: будинок літ.Ч1, загальною площею 44,4 кв.м; будинок літ.Ц1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Х1, загальною площею 44,4 кв.м; будинок літ.У1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.С1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.П1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Н1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Л1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.І1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.З1, загальною площею 41,5 кв.м; будинок літ.Ф1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Т1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.Р1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.О1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.М1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.К1, загальною площею 41,6 кв.м; будинок літ.И1, загальною площею 41,6 кв.м.

Вказаний комплекс будинків розташований на земельній ділянці, загальною площею 15316 кв.м., кадастровий номер 6522383500:02:002:037, на цій же земельній ділянці розташовані інші об`єкти нерухомого майна власниками якого є відповідачі, що підтверджується інформацією з відповідних реєстрів. Між співвласниками нерухомого майна склався певний порядок володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно. Посилаючись на ст.364, 367 ЦК України, ст.88 ЗК України, позивачі просили суд виділити їм в натурі частки із нерухомого майна та виділити в користування частину земельної ділянки.

22 жовтня 2019 року позивачі уточнили позовні вимоги, а саме конкретизували вимоги щодо земельної ділянки та з урахуванням заміни неналежних відповідачів на належних, просили суд виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування частину земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:037, розташованої по АДРЕСА_1 , з боку задньої межі (вихід на пляж, море) та лівої бокової межі загальною площею 2572 м.кв. з існуючим виходом та виїздом на вулицю Приморська через земельну ділянку, площею 566 м.кв, з існуючим заїздом (виїздом), яку залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно висновку судового експерта від 16.10.2019 року (т. 1 а. с. 234).

18 квітня 2019 року ухвалою суду замінено неналежних відповідачів - Каховське районне споживче товариство, Херсонську обласну спілку споживчих товариств, Приватне підприємство Юг-Сервіс та Приватне підприємство Корал , на належних відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 148).

18 квітня 2019 року ухвалою суду залучено третю особу - Круглоозерську сільську раду Голопристанського району Херсоснької області (т. 1 а. с. 149).

13 грудня 2019 року до Голопристанського районного суду Херсонської області звернулась ОСОБА_8 в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Державного реєстратора Кушнаренко В.В., Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерської сільської громади Голопристанського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 2), в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48526790, від 05.09.2019 року державного реєстратора Кушнаренко В.В., Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 20.12.2019 року №662, яким вирішено продати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 1,531 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6522383500:02:002:0037.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить по Ѕ частині комплексу з 17 будинків сезонного літнього призначення по АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 19.03.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. за реєстровими номерами 201, 199. Вказане підтверджується Договорами купівлі-продажу та висновком експерта №73 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 654/2815/18.

13.12.2019 року із інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивачам стало відомо, що державний реєстратор Кушнаренко В.В. прийняв рішення про державну реєстрацію речового права, що стало підставою для проведення реєстраційних дій з реєстрації права власності за Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області на земельну ділянку, кадастровий номер 6522383500:02:002:0037. Вказана реєстрація призвела до того, що Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області 20.12.2019 року ухвалено рішення № 662 про затвердження землевпорядної документації та передачу у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:0037, по АДРЕСА_1 та продаж вказаної земельної ділянки.

Враховуючи що на вказаній земельній ділянці розташоване майно позивачів, то вказані рішення як державного реєстратора, так і Круглоозерської сільської ради зачіпає їх права та інтереси за захистом яких вони звернулись до суду. У випадку передачі ділянки у приватну власність третім особам, позивачі будуть позбавлені права користування нею та подальшого оформлення в оренду або у власність.

28 травня 2020 року ухвалою суду до участі у справі залучено в якості співвідповідача Круглоозерську сільську раду Голопристанського району Херсоснької області та третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (т. 3 а. с. 132).

19 листопада 2020 року до Голопристанського районного суду Херсонської області звернулась із зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , державного реєстратора Крамчаніна О.В., Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 в якому позивачка просила суд (т. 2 а. с. 192):

- скасувати рішення Державного реєстратора Крамчаніна О.В., Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації від 18.12.2017 року, індексний номер 38782849 про держану реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 та скасувати запис №23990767, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2017 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 19.03.2018 року та зареєстрований в реєстрі за №199, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та скасувати запис про право власності № 25310644, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.03.2018 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 19.03.2018 року та зареєстрований в реєстрі за №201, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та скасувати запис про право власності № 25310719, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.03.2018 року;

- визнати недійсним договір дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрований в реєстрі за №356;

- визнати недійсним договір дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрований в реєстрі за №357;

- визнати недійсним договір про розірвання договору дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрований в реєстрі за №358;

- визнати недійсним договір про розірвання договору дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрований в реєстрі за №359.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог до вказаних відповідачів позивач посилається на те, що за договором купівлі-продажу від 28 грудня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Медведєвою А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1358, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали у власність базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 15316 кв.м., кадастровий №6522383500:02:002:037, яка перебувала в оренді у попереднього власника майна (ВАТ СКТБ Комплекс ) на умовах договору оренди від 04.06.2004 року. За матеріалами інвентарної справи Херсонського ДБТІ на території бази відпочинку Комплекс відсутні будь які об`єкти нерухомого майна, які б належали іншим особам, крім первісного власника майна - ВАТ СКТБ Комплекс та теперішніх власників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Влітку 2019 року із матеріалів справи №654/2815/18 Голопристанського районного суду ОСОБА_4 стало відомо, що 18.12.2017 року Державним реєстратором Крамчаніним О.В. Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації було прийнято рішення, індексний номер 38782849, про держану реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на комплекс 17 будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 у складі: будинок АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 , загальною площею 41,6 кв.м. Однак за змістом позовних вимог позивач за первісним позовом просить виділити собі у власність вказані будиночки з позначеннями літерів замість цифр.

На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 23990767 про право власності ОСОБА_5 на вищевказане майно. Рішення про державну реєстрацію було прийнято державним реєстратором Крамчаніним О.В. на підставі таких документів: договору купівлі-продажу, серія та номер 2971, виданий 24.05.2003 року Директором товарно-сировинної біржі Легіта та технічного паспорту, виданого 02.08.2003 року ХДБТІ. Проте, вказані документи не надавали право державному реєстратору приймати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно, оскільки нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно таких обтяжень таких прав, встановлено певний порядок проведення такої реєстрації. Відповідно до ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено, що у державній реєстрації може бути відмовлено, зокрема, у випадку, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановлених цим Законом, а також якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Договір купівлі-продажу від 24.05.2003 року, який надав для реєстрації права власності ОСОБА_5 , не відповідав вимогам закону так як не був зареєстрований в органах БТІ, а державний реєстратор не перевірив вказані відомості.

В подальшому після проведення вказаної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, за договорами купівлі-продажу від 19.03.2018 року за реєстровими номерами 199 та 201, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купили по Ѕ частці 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, площею 707,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223.

Оскільки, договір купівлі-продажу від 24.05.2003 року не відповідав вимогам закону, не породжував у ОСОБА_5 виникнення права власності, тому рішення державного реєстратора є незаконним, а тому як наслідок спірні договори купівлі-продажу мають бути визнані недійсними. З посиланням на ст. ст. 203, 234, 717, 718, 719 ЦК України позивач за зустрічним позовом просила задовольнити її позовні вимоги.

19 листопада 2020 року ухвалою суду замінено неналежну третю особу Круглоозерську сільську раду Голопристанського району Херсонської області на належну - Бехтерську сільську громаду (т. 3 а.с. 164).

19 листопада 2020 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом та за первісним позовом (т. 3 а.с. 165).

19 листопада 2020 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження цивільні справи № 654/2815/18 та № 654/4531/19, з присвоєнням об`єднаній справі № 654/2815/18 (т. 3 а. с. 166).

15 березня 2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідачів по зустрічному позову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (т. 3 а. с. 210).

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ у власність нерухомого майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Державного реєстратора Кушнаренко В.В., Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерської сільської громади Голопристанського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , державного реєстратора Крамчаніна О.В., Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації.

Скасовано рішення Державного реєстратора Крамчаніна О.В. Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації від 18.12.2017 року, індексний номер 38782849 про держану реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 та скасувати запис №23990767, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2017 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 19.03.2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 199, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та скасовано запис про право власності № 25310644, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.03.2018 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 19.03.2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 201, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та скасовано запис про право власності № 25310719, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.03.2018 року.

Визнано недійсним договір дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., зареєстрований в реєстрі за № 356.

Визнано недійсним договір дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., зареєстрований в реєстрі за № 357.

Визнано недійсним договір про розірвання договору дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., зареєстрований в реєстрі за № 358.

Визнано недійсним договір про розірвання договору дарування Ѕ частки 17 комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , посвідчений 01 квітня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., зареєстрований в реєстрі за № 359.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 по 2941,40 гривень судового збору.

Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_9 заявлених до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ як самостійного об`єкту нерухомого майна комплексу будинків сезонного літнього призначення із сімнадцяти будинків з мансардами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , суд першої інстанції керувався положеннями статті 364 ЦК України, відповідно до яких відповідачем про виділ об`єктів у самостійний об`єкт нерухомого майна може бути виключно співвласник (співвласники) майна, про виділ із частки якого заявлено позовні вимоги. Оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, якому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно присвоєно реєстраційний номер 1440741065223, не є часткою бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1542682465223), співвласниками якої є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а є самостійним майновим об`єктом, то вимоги первісного позову задоволенню не підлягають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виділ як самостійного об`єкту комплексу будинків сезонного літнього призначення, суд першої інстанції виходив також і з обґрунтованості вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зустрічним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені вище 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами є об`єктом самочинного будівництва, які не введені в експлуатацію, для будівництва яких не виділялася в установленому порядку земельна ділянка, на які не виникло право власності у ОСОБА_10 і остання не мала права їх відчужувати так як не була їх власником, а тому договір № 2971 купівлі-продажу від 24.05.2003 року, за яким ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купив 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, та договір купівлі-продажу зареєстрований товарно-сировинною біржою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 379 від 05.08.1998 року, з урахуванням відсутності в Єдиному Державному реєстрі підприємств, організацій України даних про реєстрацію як юридичної особи товарно-сировинної біржі Легіта , є нікчемними, які не породжують юридичних прав та обов`язків у сторін договорів та не потребують визнання їх недійними у судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги зустрічного позову про скасування рішення Державного реєстратора Крамчаніна О. В. Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації від 18.12.2017 року, індексний номер 38782849 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 та про скасування запису № 23990767 , внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2017 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки поданий державному реєстратору біржовий договір № 2971 від 24.05.2003 року не відповідав встановленим законодавством вимогам до договорів купівлі-продажу нерухомого майна та не давав змоги встановити факт набуття ОСОБА_5 права власності на вказане у даному договорі майно, що відповідно до ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно було підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Решта вимог зустрічного позову є похідними від вимоги про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності ОСОБА_5 , у зв`язку з чим також підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора Кушнаренко В. В., Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерської сільської громади Голопристанського району Херсонської області, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48526790, від 05.09.2019; визнання незаконним та скасування рішення Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 20.12.2019 № 662, яким вирішено продати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 1,531 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6522383500:02:002:0037, обґрунтовано тим, що внаслідок задоволення судом вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зустрічним позовом, у зв`язку із встановленою судом незаконністю набуття ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права власності на об`єкти самочинного будівництва - комплексу з 17 будинків сезонного літнього призначення по АДРЕСА_1 , судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 оскаржуваними рішеннями відповідачів.

Судом першої інстанції також постановлено окрему ухвалу від 27 вересня 2021 року щодо виявлених грубих недоліків в роботі приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., яку ухвалено направити до Міністерства Юстиції України для прийняття відповідних мір реагування.

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реального наміру подарувати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 належні кожному з них по Ѕ частці 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Суд вказав, що укладання договорів дарування та договорів про розірвання договорів дарування в один день - 01 квітня 2020 року було вчинено сторонами виключно з наміром внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про розташування належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток мана (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав 1440741065223) на земельній ділянці з кадастровим номером 6522383500:02:002:0037. Суд дійшов висновку, що приватний нотаріус, не відмовивши в посвідченні договорів дарування нерухомого майна без наявності рішення власника земельної ділянки про виділення такої ділянки під розміщення (будівництва) вказаних 17 будинків, допустився грубого недоліку, що потребує реагуванню з боку Міністерства Юстиції України.

З апеляційною скаргою на окрему ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року звернулась Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О.. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи за позовом про визнання правочинів недійсними мав залучити приватного нотаріуса до участі у справі як третьої особи, що надало б їй можливості надавати відповідні пояснення, які б могли вплинути на формування висновків суду про законність дій нотаріуса при посвідченні оспорених правочинів. Вказує, що при посвідченні договорів дарування нотаріусом дотримано вимоги чинного законодавства в повному обсязі. Так, при посвідченні договорів відчуження нерухомого майна нотаріусу було надано Довідку характеристику об`єкту нерухомого майна №324, видану 31.03.2020 року експертом ОСОБА_11 щодо наявності відчужуваного нерухомого майна та про розташування 17 будинків сезонного літнього призначення з мансардами в межах земельної ділянки, кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 площею 1,5316 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що відповідає цільовому призначенню об`єкта нерухомого майна та використовується для організації відпочинку населення та туризму та проведення спортивних заходів. Сторони договорів в той же день виявили намір розірвати договори дарування. Нотаріусом було перевірено відсутність заборон, арештів, іпотек, податкової застави, роз`яснено норми статей 316, 319, 328, 203, 214, 215, 234, 235, 236 ЦК України. Підстави для відмови у розірванні договорів були відсутні. Посилаючись на те, що при посвідчені оспорюваних правочинів приватним нотаріусом не порушено законодавство України, просить скасувати окрему ухвалу суду.

З апеляційною скаргою на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року звернувся ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_4 при зверненні до суду з зустрічним позовом не доведено порушення відповідачами за зустрічним позовом її права власності на нерухоме майно, а також її право користування всією земельною ділянкою з кадастровим номером 6522383500:02:002:0037, якою вона має право користуватися з урахуванням приписів статей 120 ЗК України та 377 ЦК України. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позови ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 адвокат Вічна І.М. вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом про виділення їм в окремий об`єкт 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 відповідачами зазначили саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як належних користувачів земельною ділянкою за вказаною адресою. Вказує, що земельна ділянка площею 1,5316 га, кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 у 2004 році виділялась саме під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був придбаний в 2007 році ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , як єдиний об`єкт нерухомого майна, а відповідно відбувся і перехід відповідних прав на земельну ділянку в цілому. Тобто до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як набувачів, у відповідності до статей 120 ЗК України та 377 ЦК України перейшло і право користування всією земельною ділянкою на якій розміщалась база відпочинку. Посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують жодної обставини встановленої рішенням суду першої інстанції, просить зашити його без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Петрову О.О., представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 адвоката Вічну І.М., приватного нотаріуса Нікодон О.О. , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, законність та обґрунтованість окремої ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргаОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга приватного нотаріуса Нікодон О.О.підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

У цій справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовами до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Бехтерська сільська громада Голопристанського району Херсонської області, про виділ у власність нерухомого майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, та до Державного реєстратора Кушнаренка В.В., Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Бехтерської сільської громади Голопристанського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідач ОСОБА_4 заперечуючи проти позову, звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , державного реєстратора Крамчаніна О.В., Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договорів дарування, визнання недійсними договорів про розірвання договорів дарування.

Відповідно до частини 2 статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_4 перш за все доводила незаконність реєстрації права власності за позивачами за первісним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на об`єкти самочинного будівництва, що розташовані на земельній ділянці, право користування якою вона набула внаслідок укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці. Позивач за зустрічним позовом зазначила, що позовна вимога про виділення у власність позивачів як самостійного об`єкту комплексу будиночків сезонного літнього призначення по суті спрямована на протиправне заволодіння землею.

Суд першої інстанції прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним і дійшов правильного висновку, що права позивача за зустрічним позовом мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу від 28 грудня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Медведєвою А.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1358, укладеним між ВАТ СКТБ Комплекс (Продавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Покупці), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали у спільну часткову власність, у співвідношенні ОСОБА_3 - ѕ, ОСОБА_4 - ј , базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 205-206; реєстраційна справа БТІ 17694193).

База відпочинку Комплекс належала ВАТ СКТБ Комплекс на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 (а.с. 155 реєстраційної справи БТІ 17694193), виданого виконкомом Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області 07.02.2007 року на підставі рішення виконкому № 67 від 29.11.2006 року (а.с. 130 реєстраційної справи БТІ 17694193) та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Херсонським БТІ 07.02.2007 за номером запису 25 в книзі 1 (а.с. 156 реєстраційної справи БТІ 17694193). Будівлі бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 розташовані на земельній ділянці площею 1,5316 кв.м., яка використовувалася ВАТ СКТБ Комплекс на умовах договору оренди земельної ділянки від 04.06.2004 року, зареєстрованого у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру за № 040472100870 (т. 2 а. с. 239-243; а. с. 134-138 реєстраційної справи БТІ 17694193).

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру земельна ділянка площею 1,5316 кв.м. під розміщення ВАТ СКТБ Комплекс має кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 (реєстраційна справа БТІ 17694193).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 192819557 від 12.12.2019 року, на підставі договору купівлі-продажу № 1358 від 28.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Медведєвою А.М., за рішенням про державну реєстрацію № 40881649 від 02.05.2018 року державного реєстратора Крамаренко Т.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про право спільної часткової власності ОСОБА_3 (розмір частки 3/4) та ОСОБА_4 (розмір частки 1/4) на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1542682465223), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1,5316 га кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 та складається з наступних складових : будинки сезонного літнього призначення А, А1, Б, Б1, В, Д1, Е, Ж1, Л, Р, Ф, Ф1, Х, Ц, Ч загальною площею 32,3 кв.м., будинки сезонного літнього призначення В1, Г, Г1, Д загальною площею 29,1 кв.м., будинки сезонного літнього призначення Е1, Є, Є1, Ж, З, И, І, К, М, Н, О, П, С, Т, Ш, Щ, Ю, Я загальною площею 31,8 кв.м., будинок адміністрації У загальною площею 318,7 кв.м., туалет-душ, Ї, недобудована 3-х поверхові будівля, Й, огорожа 1,2,3, трубопровід 4-13, вигрібна яма 14 (т. 3 а. с. 73-74).

Вказані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо складу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 та її місяця розташування відповідають змісту витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17125577 від 19.12.2007 та п. 1.1. договору купівлі -продажу від 28 грудня 2007 року (т. 1 а. с. 255-258).

Згідно наявного в матеріалах інвентаризаційної справи Херсонського БТІ № 7694193 на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 схематичного плану вказаної бази, складеного станом на 10.01.2007 року, в межах території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 не існувало будь-яких інших об`єктів, окрім тих, відомості про які було внесено до реєстру прав власності на нерухоме майно, та які перелічені в договорі купівлі-продажу від 28 грудня 2007 року.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи Херсонського БТІ № 17694193 за наслідками технічної інвентаризації бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 12 грудня 2017 року підтверджено існування об`єктів, зазначених в договорі купівлі-продажу від 28 грудня 2007 року та відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а, крім того, виявлено 18 об`єктів самочинного будівництва 2010 року побудови, а саме: будиночки сезонного літнього призначення з мансардами І1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, У1, Ф1, Х1, Ц1, Ч1, Ш1, Щ1, Ю1.

18.12.2017 року державним реєстратором Крамчаніним О. В. Херсонської обласної філії Комунального підприємства Центр державної реєстрації було прийнято рішення, індексний номер 38782849 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 у складі: № І, будинок, загальною площею 44,4 (сорок чотири цілих чотири десятих) кв.м.; № ІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ІІІ, будинок, загальною площею 44,4 (сорок чотири цілих чотири десятих) кв.м.; № ІV, будинок , загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № V, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № VІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № VІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № VІІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ІХ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № Х, будинок, загальною площею 41,5 (сорок одна ціла п`ять десятих) кв.м.; № ХІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХІІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХІV, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХV, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХVІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; № ХVІІ, будинок, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м. (копія реєстраційної справи № 1440741065223)

На підставі вказаного рішення 18.12.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 23990767 про право власності ОСОБА_5 на вищевказане майно.

Згідно матеріалів реєстраційної справи № 1440741065223 рішення № 38782849 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято державним реєстратором Крамчаніним О.В. на підставі наступних документів: договір купівлі-продажу, серія та номер 2971, виданий 24.05.2003, видавник: Директор товарно-сировинної біржі Легіта , технічний паспорт, виданий 02.08.2003, видавник ХДБТІ.

Із наявного в матеріалах реєстраційної справи № 1440741065223 договору № 2971 купівлі-продажу від 24.05.2003 року, вбачається, що ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купив 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого товарно-сировинною біржею Легіта № 379 від 05.08.1998 року.

Відомості про реєстрацію у відповідності до діючого законодавства права власності ОСОБА_10 , а також про будь-яку попередню реєстрацію права власності на вказане майно в матеріалах реєстраційної справи № 1440741065223 відсутні. Доказів існування такої реєстрації суду також не було надано.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107949056 від 18.12.2017 року щодо об`єкта нерухомого майна за № 1440741065223, за наслідками прийняття 18.12.2017 року державним реєстратором Крамчаніним О.В. рішення № 38782849 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване до державного реєстру речових прав не вносилися.

За договором купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 199 ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купила Ѕ частку 17 (сімнадцять) комплексу будинків сезонного літнього призначення з мансардами, площею 707,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223; індексний номер рішення про державну реєстрацію 40189770; номер запису про право власності 25310644 (т. 1 а. с. 11-13).

За договором купівлі-продажу від 19.03.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 201 ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купив Ѕ частку 17 (сімнадцять) комплексу будинків сезонного літнього призначення з мансардами, площею 707,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223; індексний номер рішення про державну реєстрацію 40189770; номер запису про право власності 25310719 (т. 1 а. с. 8-10).

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію набутого на підставі вищевказаних договорів права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № 117596182 та № 117596772 від 19.03.2020, при посвідченні вказаних договорів відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване до державного реєстру не вносилися.

Звернувшись до суду з первісним позовом у серпні 2018 року, після уточнення позовних вимог 18 квітня 2019 року, з посилання на те, що майно позивачів за первісним позовом знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6522383500:02:002:037, на якій розміщена належна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд виділити у власність в самостійний об`єкт нерухомого майна комплекс будинків сезонного літнього призначення із сімнадцяти будинків з мансардами, що знаходяться по АДРЕСА_1 та складаються з будинок літ. Ч1, загальною площею 44,4 (сорок чотири цілих чотири десятих) кв.м.; будинок літ. Ц1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. Х1, загальною площею 44,4 (сорок чотири цілих чотири десятих) кв.м.; будинок літ. У1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. С1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. П1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. Н1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. Л1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. І1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. З1, загальною площею 41,5 (сорок одна ціла п`ять десятих) кв.м.; будинок літ. Ф1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. Т1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. Р1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. О1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. М1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. К1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; будинок літ. И1, загальною площею 41,6 (сорок одна ціла шість десятих) кв.м.; та виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування частину земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:037, розташованої АДРЕСА_1 з боку задньої межі (вихід на пляж, море) та лівої бокової межі загальною площею 2572 м.кв. з існуючим входом та виїздом на вулицю Приморська через земельну ділянку площею 566 м.кв. з існуючим заїздом (виїздом), яку залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно висновку судового експерта від 16.10.2019 року.

Згідно висновку судового експерта Фесун Л.А. № 73, складеного 16.10.2019 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі 654/2815/18 за зверненням ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_13 , сімнадцять будинків сезонного літнього призначення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 19.03.2018 року розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 195-229).

Як вбачається з додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16 жовтня 2019 року № 73 - Схема визначення порядку користування земельною ділянкою площею 1,5316 га кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , - комплекс будинків сезонного літнього призначення із сімнадцяти будинків з мансардами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , і про виділення яких у власність позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості самостійного об`єкту нерухомого майна заявлено позовні вимоги, є тим же самим майном, яке в інвентаризаційній справі БТІ № 17694193 на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , співвласниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позначені як об`єкти під літерами З1, И1, І1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, У1, Ф1, Х1, Ц1, Ч1, серед яких літерами І1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, У1, Ф1, Х1, Ц1, Ч1 - позначені об`єкти самочинного будівництва - будиночки сезонного літнього призначення з мансардами 2010 року побудови.

Дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що об`єкти, про виділ яких в самостійний об`єкт нерухомого майна позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги, є самочинним будівництвом, і 18.12.2017 року державним реєстратором Крамчаніновим О.В. незаконно було здійснено реєстрацію права власності на вказані об`єкти за ОСОБА_5 ..

Суд першої інстанції, виходив з того, що згідно наявного в матеріалах інвентаризаційної справи Херсонського БТІ № 17694193 на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку Комплекс схематичного плану розташування будівель, складеного станом на 10.01.2007 року, в межах наданої в оренду ВАТ СКТБ Комплекс земельної ділянки площею 1,5316 га на вказану дату були відсутні будівлі, які б за своїми характеристиками та місцем розташування відповідали будівлям, на які на підставі рішення № 38782849 від 18.12.2017 року державного реєстратора ОСОБА_14 за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності, і які в подальшому були відчужені на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно схематичного плану розташування будівель, складеного станом на 12 грудня 2017 року, під час інвентаризаційного обстеження об`єкту на вказану дату було виявлено 18 об`єктів самочинного будівництва 2010 року побудови, у тому числі об`єкти позначені літерами І1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, У1, Ф1, Х1, Ц1, Ч1, про виділ яких в самостійний об`єкт нерухомого майна позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги.

Будь-які відомості щодо введення в експлуатацію, відведення в установленому порядку земельної ділянки під будівництво вказаних будинків літнього призначення в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ОСОБА_10 не виникло право власності на вказані об`єкти (будинки літнього призначення), вона не мала права їх відчужувати, так як не була їх власником, а тому договір № 2971 купівлі-продажу від 24.05.2003 року, за яким ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купив 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та договір купівлі-продажу зареєстрованого товарно-сировинною біржею Легіта № 379 від 05.08.1998 року, з урахуванням відсутності в Єдиному Державному реєстрі підприємств, організацій України даних про реєстрацію як юридичної особи товарно-сировинної біржі Легіта , є нікчемними, які не породжують юридичних прав та обов`язків у сторін договорів та не потребують визнання їх недійними у судовому порядку.

Враховуючи наведене, правильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги зустрічного позову про скасування рішення Державного реєстратора Крамчаніна О. В. Херсонської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації від 18.12.2017 року, індексний номер 38782849 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 17 (сімнадцять) комплекс будинків сезонного літнього призначення з мансардами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1440741065223 та про скасування запису № 23990767, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2017 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки поданий державному реєстратору біржовий договір № 2971 від 24.05.2003 року не відповідав встановленим законодавством вимогам до договорів купівлі-продажу нерухомого майна та не давав змоги встановити факт набуття ОСОБА_5 права власності на вказане у даному договорі майно, що відповідно до ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно було підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Решта вимог зустрічного позову є похідними від вимоги про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності ОСОБА_5 , у зв`язку з чим судом першої інстанції прийнято рішення про їх задоволення.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договори дарування 01.04.2020 року та договори розірвання договорів дарування 01.04.2020 року, що посвідчені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстровані в реєстрі за номерами 356, 357, 358, 359, укладено за відсутності у ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 наміру на реальне настання правових наслідків, обумовлених такими договорами, в зв`язку з чим вони не відповідають вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, що як наслідок тягне їх недійсність.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності таких висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності факту порушення прав позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , і відповідно відсутності підстав для задоволення її позову такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22 червня 2021 року (справа № 200/606/18, провадження № 14-125цс20) вкотре було сформовано висновок, щодо єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. (пункти 31-41)

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України в чинній редакції (яка була чинною і під час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 грудня 2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18, пункти 8.3 - 8.5) наголосила на тому, що:

- правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, у разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (у період з 01 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України ;

- стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року ) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року ) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України , статті 377 ЦК України , інших положеннях законодавства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_15 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від земельних ділянок, на яких вони розміщені, відбувся за радянських часів з ідеологічних мотивів. Під впливом тодішньої ідеології панувало уявлення, що особи можуть мати право власності на об`єкти нерухомості, але не на земельні ділянки, на яких вони розташовані. Так, Конституцією УРСР 1978 року (частина друга статті 11) було передбачено, що земля є у виключній власності держави.

Внаслідок такого підходу існує значна кількість об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності приватних осіб, розташованих на землях державної та комунальної власності, причому земельні ділянки під цими об`єктами можуть бути несформованими. Водночас намір законодавця подолати такий штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від землі не викликає сумніву. Тому в разі, якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, подальше відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки, а також земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості не допускається.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від наведених вище висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року в справі № 907/68/18 і від 31 травня 2018 року в справі № 29/5005/17496/2011.

Враховуючи наведене, правильним є висновок суду першої інстанції, що з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відповідно до статей 120 ЗК України та 377 ЦК України перейшло право користування земельною ділянкою площею 1,5316 га, кадастровий номер 6522383500:02:002:0037 в обсязі та на умовах, які існували у попереднього власника нерухомого майна - ВАТ СКТБ Комплекс згідно договору оренди земельної ділянки від 04 червня 2004 року, зареєстрованого у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру № 040472100870. На момент набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений між Круглоозерською сільською радою та ВАТ СКТБ Комплекс договір оренди був чинний.

Наявність зареєстрованого права власності інших осіб на об`єкти самочинного будівництва, що розташовані на вказаній земельній ділянці, якою правомірно має право користуватись позивач за зустрічним позовом, порушує її права, які підлягають захисту судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Посилання апеляційної скарги на неврахуванням судом першої інстанції Постанов Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 903/249/20, від 07 листопада 2018 року у справі № 4885027/14-ц, від 11 лютого 2020 року у справі № 910/15262/18, є безпідставними, оскільки фактичні обставини, у наведених заявником справах, та у справі, яка переглядається, є різними.

Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. на окрему ухвалу суду підлягає задоволенню з таких підстав.

При постановленні окремої ухвали суд першої інстанції зробив висновок, що укладання договорів дарування 01.04.2020 року та договорів розірвання договорів дарування у цей же день, посвідчених приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрованих в реєстрі за номерами 356, 357, 358, 359, свідчить про відсутність у сторін цих договорів наміру на реальне настання правових наслідків, обумовлених такими договорами та невідповідність їх вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, та як наслідок тягне їх недійсність, про що судом ухвалено відповідне рішення.

Суд вказав, що зазначене свідчить про грубі недоліки в роботі приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О., що є недопустимим та потребує реагування. Суд першої інстанції дійшов висновку про потребу направлення до Міністерства юстиції України окремої ухвали для прийняття відповідних мір реагування.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

У частині п`ятій статті 262 ЦПК України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина шоста статті 262 ЦПК України ).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17 вказано, що: в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим .

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17.

Приватний нотаріус в апеляційній скарзі вказує, і зазначене нею підтверджується матеріалами справи, що при посвідчені договорів відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було надано Довідку характеристику об`єкту нерухомого майна № 324 видану 31.03.2020 року експертом ОСОБА_11 щодо наявності відчужуваного нерухомого майна та про розташування 17 будинків сезонного літнього призначення з мансардами в межах земельної ділянки, кадастровий номер якої 6522383500:02:002:0037, площею 15316 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що відповідає цільовому призначенню об`єкта нерухомого майна та використовується для організації відпочинку населення, туризму, проведення спортивних заходів.

На підтвердження відомостей вказаних у Довідці-характеристиці об`єкту нерухомого майна, ОСОБА_2 було надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004793222020 від 31.03.2020 року, в якому містились відомості про кадастровий номер, площу, цільове призначення земельної ділянки, а також, що земельна ділянка є комунальною власністю.

Згідно п.5 ст.12 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зміни характеристик об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вносяться під час проведення державної реєстрації права власності на такий об`єкт у результаті вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав.

Відповідно до ч.2 п.29 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до державного реєстру прав вносяться відомості про нерухоме майно, в тому числі кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований такий об`єкт нерухомого майна (у разі коли об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав).

В зв`язку з наявністю відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований такий об`єкт нерухомого майна в договорах дарування, зважаючи на те, що цільове призначення земельної ділянки відповідало характеру нерухомого майна та реєстрація договорів дарування 17 будинків сезонного літнього призначення з мансардами не змінювала ні власника земельної ділянки, ні її цільове призначення, приватним нотаріусом при реєстрації договорів дарування внесено відповідні відомості до розділу про нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно при реєстрації переходу прав власності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. пояснила, що в той же день сторони договорів дарування повернулись до офісу нотаріуса та пояснили, що повідомили адвоката щодо укладення договорів дарування, на що отримали консультаційну рекомендацію, про те, що наразі, за наявності на розгляді в суді першої інстанції позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в окремий об`єкт, відчуження вказаного нерухомого майна значно ускладнить та затягне вирішення вказаного спору. Тому сторони вирішили розірвати договори дарування.

Нотаріусом було роз`яснено норми Цивільного кодексу України, а саме статей 316, 319, 328, 203, 214, 215, 234, 235, 236. Перевірено відсутність заборон, арештів, іпотек, податкової застави.

Підстав для відмови у розірванні договорів не існувало.

Враховуючи обґрунтовані доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає посилковим висновок суду першої інстанції, про те що нотаріус при укладенні договорів дарування 01.04.2020 року та договорів розірвання договорів дарування у цей же день, мав встановити в діях сторін договорів відсутність наміру на реальне настання правових наслідків.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про постановлення окремої ухвали.

Апеляційна скарга Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. підлягає задоволенню, а окрема ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольги Олександрівни задовольнити.

Окрему ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.В. Вейтас

Судді: О.А. Кузнєцова

С.В. Радченко