Ухвала

від 18.02.2022 по справі 199/9505/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9505/21

(2-з/199/67/22)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2022 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ про визнання незаконною державної реєстрації права власності та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо щодо нежитлового приміщення в житловому будинку літ. А-9, загальною площею 58,7 кв.м., ганок літ.а, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (ч.2 ст. 149 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення серія та номер 365 виданого 24.12.2021 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Ричка Ю.О. право власності на приміщення № 108, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 перейшло до ТОВ Виробниче-Сервісне підприємство Дніпротрансгаз . Іпотекодержателем вказаного приміщення є АТ КБ ПриватБанк . Отже, відповідач по справі, знаючи що спірне нерухоме майно знаходиться у судовому спорі відчужив його, що приведе до ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Тому суд, на підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ про визнання незаконною державної реєстрації права власності та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (відчуження, у тому числі шляхом реєстрації укладених договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду чи інше володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб тощо) нежитлового приміщення в житловому будинку літ. А-9, загальною площею 58,7 кв.м., ганок літ.а, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659242112101).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя