Ухвала

від 20.01.2022 по справі 398/5762/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5762/21

провадження №: 2/398/832/22

УХВАЛА

Іменем України

"20" січня 2022 р.

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нерода Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу Олександрійський колегіум - спеціалізована школа про визнання протиправними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати накази директора Навчально-виховного комплексу Олександрійський колегіум - спеціалізована школа №298 від 09.11.2021 року та №322 від 16.11.2021 року про відсторонення її, позивача, від роботи, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період відсторонення від роботи.

Перевіривши згідно ст. ст. 175 - 177, 185 ЦПК України відповідність позовної заяви вимогам закону, суд дійшов висновку, що вказаний позов має бути залишено без руху з таких підстав.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявляються одночасно декілька вимог: про визнання незаконними та скасування наказів директора Навчально-виховного комплексу Олександрійський колегіум - спеціалізована школа №298 від 09.11.2021 року та №322 від 16.11.2021 року про відсторонення від роботи та про стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення від роботи.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог процесуального закону, позивачем до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору лише за одну з заявлених останньою вимог - за вимогу про визнання незаконними та скасування наказів. При цьому, у позовній заяві позивач, як на підставу звільнення її від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь період її відсторонення від роботи, посилається на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, зазначена позивачем пільга не застосовується до позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адже за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.1 Закону України Про судовий збір судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (стаття 2 Закону України Про судовий збір ).

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону та Законом України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказану позовну заяву подано 03.12.2021 року.

Відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становить 2 270 гривні.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду з вказаним позовом необхідно було здійснити оплату судового збору в загальному розмірі 1816грн.: за вимогу немайнового характеру - 908грн. та за вимогу майнового характеру - 908грн., натомість нею до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908грн.

Крім того, відповідно ч. 5 ст. 95 цього Кодексу учасник справи, який подає письмовий доказ в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасники справи підтверджують відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем подано до суду позовну заяву з долученими до неї копіями письмових доказів, однак не з дотримання ч. 5 ст. 95 ЦПК України, тобто без належного підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, якщо він знаходиться у позивача (підпис позивача та дата засвідчення), або зазначенням у позовній заяві про наявність такого оригіналу письмового доказу у іншої особи.

Також, в порушення вимог п.6, 7, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, вважаю за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення від роботи в сумі 908грн., або надати доказ звільнення позивача від сплати судового збору, а також шляхом приведення у відповідність до вимог закону позовної заяви та доданих до неї письмових доказів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу Олександрійський колегіум - спеціалізована школа про визнання протиправними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА