Ухвала

від 04.02.2022 по справі 398/972/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/972/21

провадження №: 2-з/398/14/22

УХВАЛА

Іменем України

"04" лютого 2022 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Нероди Л.М.,

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

27.01.2022 року представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони на відчуження) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523185200:02:001:0343 площею 6,3645 га, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Плетеноташлицька сільська рада, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 27.05.2013 року Маловисківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1073252, та шляхом накладення арешту (заборони на відчуження) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523185200:02:000:5150 площею 1,500 га, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Плетеноташлицька сільська рада, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 27.05.2013 року Маловисківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1072802.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 пред`явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення позики. Сума боргу відповідача перед позивачем складає 1 466 936 грн. Відповідач має у власності дві земельні ділянки з кадастровими номерами - 3523185200:02:001:0343 площею 6,3645 га вартістю 248 420 грн. 29 коп., і 3523185200:02:000:5150 площею 1,500 га вартістю 49 018 грн. 14 коп., які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Плетеноташлицька сільська рада та належить відповідачу на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих 27.05.2013 року Маловисківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області. Наявність у відповідача вказаного майна може частково забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову. До теперішнього часу вказані земельні ділянки перебували в оренді у Фермерського господарства Добро В . За рішенням суду від 02.12.2021 року, яке набрало законної сили 18.01.2022 року, у справі № 392/19/21 відповідач ОСОБА_3 розірвала договори оренди землі та скасувала державну реєстрацію іншого речового права, що, на думку представника позивача, свідчить про намір відповідача в подальшому відчужити вказані земельні ділянки з метою уникнення виконання цивільно-правових зобов`язань по поверненню позики.

Вказана обставина, на думку представника позивача, може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення боргу, оскільки відповідач не має іншого майна і доходів, за рахунок яких може бути виконано зобов`язання.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогами до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 175 589 грн. 00 коп., плати (відсотків) за користування позикою у розмірі 1 106 560 грн. 00 коп. та судових витрат по справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Разом з тим, представником позивача до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про намір або підготовчі дії відповідача щодо відчуження належних їй земельних ділянок. Посилання представника позивача на рішення суду від 02.12.2021 року, копія якого не долучена до заяви про забезпечення позову, у справі № 392/19/21 про розірвання договорів оренди землі між Фермерським господарством Добро В та ОСОБА_3 і скасування державної реєстрації іншого речового права не може однозначно свідчити про намір чи підготовчі дії відповідача з відчуження належних їй земельних ділянок з метою уникнення виконання цивільно-правових зобов`язань, а може свідчити про незгоду з умовами договорів оренди землі.

Враховуючи викладене і те, що до заяви про забезпечення позову не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву представника позивача про забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА