Рішення

від 17.02.2022 по справі 240/10679/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/10679/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Соціального підприємства "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ 1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20 квітня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками проведеної 09 квітня 2021 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Соціального підприємства "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" складено акт, в якому встановлено порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ. 20 квітня 2021 року було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС, згідно якої накладено штраф на підприємство у розмірі 12000,00 грн. Підставою для прийняття постанови став той факт, що, на думку відповідача, на робочі місця з виконання швейних робіт допущено швачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин. Вважає таку постанову протиправною, оскільки підстави для проведення перевірки в частині встановлених порушень у відповідача були відсутні. Встановлені порушення не відповідають дійсності.

Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначено, що за наслідками проведення інспекційного відвідування позивача складено акт. Відповідно до акту інспекційного відвідування ЖТ1080/75/АВ від 13 квітня 2021, виявлено наступні порушення ч. 3 сі 24 КЗпП України, постанови КМУ № 413 від 17.06.2015. Зокрема, у межах повноважень під час здійснення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" встановлено порушення в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. Так, станом на 09.04.2021 о 10 год. 40 хв. на час проведення заходу державного контролю у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" встановлено, що на робочі місця з виконання швейних робіт допущено швачок гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин між працівниками СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ". Однак, в ході проведення інспекційного відвідування, з вказаним особами було укладено трудові договори, оформлено накази та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в орган ДПС, згідно яких зазначені громадянки прийняті на роботу на посади швачок з 12.04.2021. Отже, вважає, позов безпідставним, а спірну постанову правомірною.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що інспекційне відвідування було призначено на підстави звернення громадянки, яке фактично є анонімним, адреси, вказаної у зверненні не існує. Крім того, наголошує, що при перевірці повинні були досліджуватись лише питання, порушені у звернені, стосовно заявниці. Проте, відповідач, вийшов за межі постановлених у звернені питань , що є незаконним.

Ухвалою від 05.08.2021 продовжено строк підготовчого судового засідання.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач пояснив, що звернення громадянки ОСОБА_4 не є анонімним, оскільки з нього можна встановити особу, що подала звернення, вказано місце проживання, міститься підпис та дата. Вважає безпідставними посилання позивача на те, що перевіряючі не мають права виходити за межі поставлених у зверненні питань, оскільки інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин не розповсюджуються положення Закону №877. Постанова КСУ №823 була чинною на момент проведення інспекційного відвідування.

Ухвалою від 11.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи у судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва для виклику свідків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстави, викладених у письмовому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Ухвалою від 22.12.2021 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09.04.2021 інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Соціального підприємства "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр".

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №ЖТ1080/75/АВ від 13 квітня 2021 року.

В акті від 13.04.2021 року було зафіксовано порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ №2413, що полягає у допуску на робочі місця з виконання швейних робіт швачок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин між працівниками та СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ".

На підставі зазначеного акту, Управлінням Держпраці в Житомирській області було складено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ 1080/75/АВ/П від 13 квітня 021 року, яким зобов`язано директора ОСОБА_5 забезпечити додержання норм законодавства про працю.

20.04.2021 було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20.04.2021, згідно якої накладено штраф на Соціальне підприємство "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" у розмірі 12000,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ №2413.

Позивач вважає таку постанову протиправною, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі - Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 2 Порядку № 823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно з п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 12 Порядку № 823 визначено, що інспекторам праці забороняється: 1)виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників об`єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об`єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об`єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам; 4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов`язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади; 6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги; 7) вилучати в об`єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютери та їх частини; 8) проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.

Пунктами 16 та 17 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 20 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім-сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим-шостим цього пункту) (далі- уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V).

Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 813/2339/17 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої уповноважені органи повинні здійснювати заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, проте з умовою обов`язкового забезпечення дотримання ними вимог статей за переліком, який наведений у частині 5 статті 2 Закону № 877-V.

Тобто, норми частини 1 статті 6 Закону № 877-V, які визначають підстави для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що проведення інспекційного відвідування як заходу нагляду (контролю) передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття уповноваженою особою рішення про проведення перевірки, яке оформлюється відповідним наказом керівника цього органу; безпосереднє проведення інспекційного відвідування; оформлення результатів заходу, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності у випадку встановлення порушення ним вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення позапланового заходу СП "Барвиста" відповідачем винесено припис та постанову про накладення штрафу.

Так, управлінням Держпраці в Житомирській області було складено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ 1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року, яким зобов`язано директора ОСОБА_5 забезпечити додержання норм законодавства про працю.

Постановою 20.04.2021 накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20 квітня 2021 року, на Соціальне підприємство "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" у розмірі 12000,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ №2413.

Підставою для винесення припису та застосування штрафу стали встановлене перевіркою порушення, що зафіксовані в акту перевірки, а саме:

"У межах повноважень під час здійснення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" встановлено порушення в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Так, станом на 09.04.2021 о 10 год. 40 хв. на час проведення заходу державного контролю у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" за юридичною адресою: 12443, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт.Озерне, вул.Авіаційна, буд. 28, при виході за фактичною адресою здійснення господарської діяльності; 10009, м.Житомир, вул.Кібальчича, буд. 13, в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку з вивіскою "Соціальне підприємство "Барвиста", встановлено, що на робочі місця з виконання швейних робіт допущено швачок гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин між працівниками та СП "БАРВИСТА" ГО "ЖІКЦ".

Однак, в ході проведення інспекційного відвідування, а саме 09.04.2021 о 15.21 між СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" та гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 було укладено трудові договори, оформлено накази та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в орган ДПС, згідно яких зазначені громадянки прийняті на роботу на посади швачок з 12.04.2021."

Саме зазначені факти викладені у акті позапланової перевірки та покладені в основу спірного припису та постанови.

Суд відмічає, що даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом.

При цьому, суд наголошує, що в такому випадку суд не повинен вдаватися до оцінки виявлених порушень з приводу оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалості робочого часу, оплати праці щодо інших працівників позивача, які не звертались до відповідача з відповідними зверненнями щодо порушення їх прав.

Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі №809/799/17, від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, від 17.03.2021 у справі №500/2878/18.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача була скарга гр. ОСОБА_4 від 07.04.2021, зареєстрована 08.04.2021 за №К-287, в якій вона повідомляла про те, що пропрацювавши у СП "Барвиста" 5 тижнів, її офіційно не працевлаштували та не виплачували заробітну плату в тому обсязі, якому обіцяли. У зв"язку з цим, вона та ще 5 жінок покинули роботу. Просила прийняти міри до роботодавця.

Тобто, підставою для проведення перевірки було звернення гр. ОСОБА_4 про порушення стосовно неї законодавства про працю.

В свою чергу, як вбачається з направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) та акту інспекційного відвідування відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку оформлення трудових договорів (контрактів) щодо інших працівників відповідача та з питань, які не були заявлені. Встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки та стосуються гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 .

Акт інспекційного відвідування не містить жодного висновку стосовно питання, про яке заявник вказував у зверненні.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 (голова ГО "Барвиста"), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з пояснень яких слідує, що питання, поставлені у зверненні гр. ОСОБА_4 стосовно порушення її прав перевіряючими не з"ясовувалися. Перевірялося питання дотримання трудового законодавства щодо інших працівників.

Свідок ОСОБА_9 майстер цеху СП "Барвиста" пояснила, що не була присутня при проведенні позапланової перевірки.

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (перевіряючі), вказували на те, що при виході на перевірку зафіксували 6 осіб працюючих, з них 2 були офіційно не працевлаштовані.

Отже, і з матеріалів справи, і з пояснень свідків слідує, що при перевірці не досліджувалися питання, висвітлені у зверненні гр. ОСОБА_4 , яке було основною підставою для позапланового заходу. Вказане свідчить про те, що перевіряючі вийшли за предмета інспекційного відвідування та, як наслідок, за межі наданих повноважень .

Таким чином, суд вважає, що відповідач, не дотримуючись вимог абзацу 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V та Порядку №823, порушив порядок проведення перевірки (інспекційного відвідування), та за результатами перевірки прийняв акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс оскаржувані позивачем припис та постанову про накладення штрафу .

Суд відмічає, що вказана обставина є самостійною підставою для скасування спірних рішень, які прийняті на підставі акту, який отриманий в результаті перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.03.2021 у справі №500/2878/18.

Отже, у разі порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи встановлені судом порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 6 Закону №877-V щодо з`ясування під час проведення позапланового заходу лише тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу; зазначення інших питань у направленні на проведення заходу контролю, такі порушення призводять до відсутності правових наслідків інспекційного відвідування та неправомірності складення припису та постанови за його результатом.

Що стосується доводів представника відповідача про непоширення на спірні правовідносини Закону №877, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (в редакції, чинній на час проведення перевірки) визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17, від 09 липня 2020 року у справі № 818/585/1, від 17 березня 2021 у справі №500/2878/18.

Таким чином, норми Закону №877-V, в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин, не містили застереження з приводу непоширення дії цього Закону на відносини, що виникали під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Відтак, доводи відповідача з даного приводу суд до уваги не приймає, як безпідставні.

Щодо посилання відповідача на положення Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яким передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, суд зазначає, що стаття 12 Конвенції передбачає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право вчиняти ряд дій. Проте саме національним законодавством, зокрема і Законом № 877-V, встановлені відповідні повноваження інспекторів праці в Україні, дотримуватися яких в силу вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний відповідач.

Що стосується посилань відповідача на допуск позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, то суд зазначає, що незалежно від прийнятого суб`єктом господарювання рішення з питань допуску до перевірки, оскаржуючи у подальшому до суду прийняті за її результатами рішення, суб`єкт господарювання не позбавлений права посилатись на порушення уповноваженим органом вимог законодавства щодо призначення і проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність оскаржуваних рішень. При цьому, таким підставам адміністративного позову, за умови їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до з`ясування обставин з приводу наявності чи відсутності виявлених під час перевірки порушень законодавства.

В межах даної справи судом не надається оцінка доводам відповідача щодо встановлених в ході інспекційного відвідування порушень позивачем законодавства про працю, оскільки встановлені судом обставини є достатньо вагомими та юридично значимими для прийняття рішення у справі, оскільки дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є законодавчо закріпленою умовою легітимності рішень прийнятих за наслідками таких перевірок.

Вказане узгоджується з положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Як передбачено частинами 1, 4 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин, а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

При цьому, ч. 2 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не доведено належними та допустимими доказами дотримання порядку проведення позапланового заходу СП "Барвиста", з огляду на що, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята за наслідками такого заходу є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, тому задовольняє його у повному обсязі.

У відповідності до ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Суд не вирішує питання відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки докази понесення таких витрат у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства Україн,

вирішив:

Позовну заяву Соціального підприємства "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" (вул.Авіаційна,28, смт.Озерне, Житомирська область, 12443, код ЄДРПОУ 40084594) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправним та скасування припису, постанови, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Житомирській області про накладення на Соціальне підприємство "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ 1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20 квітня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетнихасигнувань Управління Держпраці в Житомирській області на користь Соціального підприємства "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" судовий збір у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п"ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос