Рішення

від 15.02.2022 по справі 761/1936/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1936/20

Провадження № 2/761/390/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Яницькій О.Л.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача 2: Колісник С.Є.,

представника відповідача 3: Борисової Т.М.,

представника третьої особи 1: Песиголовця Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРВЕО , Товариства з обмеженою відповідальністю 27 , Державної митної служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К , Товариство з обмеженою відповідальністю Цифротех про стягнення компенсації за порушення авторських прав; заборони вчиняти дії,

в с т а н о в и в:

В січні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-9 т.1) до відповідачів: ТОВ УКРВЕО (далі по тексту - відповідач 1), ТОВ 27 (далі по тексту - відповідач 2), Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач 3), в якому просив суд:

- стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 на свою користь компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 200,0 грн.;

- заборонити відповідачу 3 без письмової згоди позивача проводити митні процедури щодо мобільних пристроїв/смартфонів компанії XIAOMI Inc., які містять об`єкт авторського права - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 05 серпня 2019р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він протягом 2014-2019рр. співпрацював з компанією XIAOMI Inc.

05 серпня 2019р. ним було у встановленому законом порядку зареєстровано його авторське право на твір - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 .

05 грудня 2019р. ним було придбано у відповідача 2 мобільний пристрій - смартфон виробництва компанії Xiaomi Inc. моделі Redmi 8A Midnight Black 2 GB (IMEI НОМЕР_2 ), при цьому позивачу стало відомо, що ввезення зазначеного товару здійснює на митну територію Держави України - відповідач 1 та розповсюджує продукцію компанії Xiaomi Inc., яка містить зазначений вище об`єкт права інтелектуальної власності без отримання згоди позивача.

За результатами проведеної перевірки виявлено, що текстові блоки, які є об`єктами авторського права відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 05 серпня 2019р. містяться (використані) у оформленні інтерфейсної частини програмної оболонки MIUI зазначеного вище смартфона.

При цьому, згоду на розповсюдження мобільних пристроїв/смартфонів позивач не надавав.

01вересня 2019р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено ліцензійний договір №01-09/19 про надання невиключної ліцензії (дозволу) на використання комп`ютерної програми MIUI , за яким винагорода автора складає 100,00 грн. за кожний примірник комп`ютерної програми MIUI ,, використаного у складі продукції модельного ряду XIAOMI, Mi, Redmi.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом, для захисту свого права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2020р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

14 травня 2020р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 216-218 а т. 1), в якому відповідач 2 проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами придбання у відповідача 2 відповідного товару - смартфону (IMEI 1-НОМЕР_4), а тому вимоги позивача до відповідача 2 є безпідставними та необґрунтованими.

19 травня 2020р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 236-239 т.1), в якому відповідач 3 проти позову заперечив, зазначивши, що заявлені позовні вимоги до відповідача 3 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки діючим законодавством передбачено ведення митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону на підставі заяв правовласників, при цьому в позасудовому порядку позивач не звертався до відповідача 3 з заявою про сприяння захисту належних майнових прав на об`єкт авторського права, відомості про даний об`єкт в митному реєстрі відсутні. Відсутність вказаних відомостей унеможливлює вжиття заходів із запобігання переміщенню через митний кордон України товарів, що містять об`єкт авторського права позивача.

20 липня 2020р. на адресу суду надійшли відповіді на відзив відповідача 2, відповідача 3 (а.с. 249 т.1; ас. .2 т. 2), в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що доводи сторони відповідача 2 наведені у відзиві на позов є взаємовиключними. Також позивач звертав увагу суду, що відповідачем 3 у відзиві на позов не були враховані положення ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права .

25 серпня 2020р.. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 4 т.2), в яких відповідач 2 проти позову заперечив, з підстав на ведених у відзиві цієї сторони.

Протокольними ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого, 23 червня 2021р. до участі у справі, в якості третіх осіб були залучені ТОВ Епіцентр К (далі по тексту - третя особа 1), ТОВ Цифротех (далі по тексту - третя особа 2).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 202021р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

30 серпня 2021р. на адресу суду надійшли письмові пояснення на позов від третьої особи 2 (а.с. 110-119 т. 2).

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів 2, 3 проти позову заперечили, з підстав, наведених у відзиві на позов, просили суд позов залишити без задоволення. Представник третьої особи 1 проти позову заперечив.

Решта учасників процесу, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, поважності причин неявки не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представників: позивача, відповідачів 2, 3, третьої особи 1, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

За змістом ч. 1 ст. 433 ЦК України, об`єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема:

романи, поеми, статті та інші письмові твори;

лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

музичні твори (з текстом або без тексту);

аудіовізуальні твори;

твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

фотографічні твори;

твори ужиткового мистецтва;

ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп`ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

4) інші твори.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 05 серпня 2019р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10 т.1)

Згідно з ч.1 ст. 437 ЦК України авторське право виникає з моменту створення твору.

Відповідно до ч.1 ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до положень ст. 51 Закону України Про авторське право і суміжні права захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

За змістом ст. 52 цього Закону, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 Постанови від 04 червня 2010р. за № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв`язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону Про авторське право і суміжні права ); шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (ч.1 ст. 435 ЦК України, ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права ).

Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону України Про авторське право і суміжні права при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав.

При вирішенні таких спорів слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.

Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04 березня 2020р. у справі справа № 520/15449/16.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач наголошував, що стороною відповідачів 1, 2 були порушені його виключні права (авторське право), згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 05.07.2019 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 , і таке порушення відбулося та було ним виявлено, коли він 05 грудня 2019р. придбав у відповідача 2 мобільний пристрій - смартфон виробництва компанії Xiaomi Inc. моделі Redmi 8A Midnight Black 2 GB (IMEI НОМЕР_2 ), при цьому позивачу стало відомо, що ввезення зазначеного товару здійснює на митну територію Держави України - відповідач 1 та розповсюджує продукцію компанії Xiaomi Inc., яка містить зазначений вище об`єкт права інтелектуальної власності без отримання згоди позивача.

На обґрунтування зазначених ним позовних вимог до відповідачів 1, 2, позивачем було надно висновок експертів № 280/19 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 03 січня 2020р. (а.с. 34-45 т.1).

Судом критично оцінюються зазначений письмовий доказ, оскільки зазначений висновок, відповідно до положень ЦПК України, Закону України Про судову експертизу не є судовою експертизою. Крім того, зі змісту питання, яке було поставлено перед спеціалістами даного дослідження, вбачається, що спеціалістам, в якості об`єкту дослідження було наданий матеріальний носій типу Flash , а не безпосередній об`єкт (самартфон, придбаний позивачем). В судовому засіданні представник позивача не міг пояснити суду, ким та за яких обставин була внесена інформація на наданий спеціалістам матеріальний носій типу Flash . Як і не міг пояснити представник позивача в судовому засіданні, чи дійсно позивачем було придбано у відповідача 2 саме смартфон (IMEI 1-НОМЕР_4).

Крім того, в судовому засіданні, судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір за № НОМЕР_1 , за позивачем було зареєстровано авторське право на твір ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, яких саме фрагментів (їх зміст) стороною позивача доказів не надано, я і не міг пояснити ці відомості представник позивача в судовому засіданні.

Наявність вказаного свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 не звільняє позивача від необхідності доведення його майнових прав інтелектуальної власності на спірний об`єкт. Виключні права на результати інтелектуальної діяльності, завантажені у відповідни пристрій (смартфон) належать компанії Beijing Xiaomi Mobile Software Co., Ltd , а треті особи, які не отримали дозволу на використання (в тому числі переклад) цих результатів інтелектуальної діяльності, не мають права користуватись авторським правом на похідні твори, створені на їх основі, про що наголошував в судовому засіданні представник третьої особи 1, зазначаючи, що позивачем не було надано до суду доказів дотримано ним прав компанії Beijing Xiaomi Mobile Software Co., Ltd , твір якої зазнав перекладу. Як і відсутні докази того, що позивачем було отримано дозвіл у компанії Beijing Xiaomi Mobile Software Co., Ltd на переклад результатів інтелектуальної діяльності останньої, завантажених в пам`ять телефону, таких як текстові фрагменти, що містять у вихідному коді прошивки для лінії смартфонів Xiomi-MIUI.

Між тим, згідно ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: переклади творів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього Закону України автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Згідно ст. 20 Закону України Про авторське право і суміжні права перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку. Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.

Так, в п. 27 Постанови № 5 від 4 червеня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , Пленум Верховного Суду України зазначив, що твори, створені в результаті перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки існуючих творів, відносяться до похідних творів, якщо при їх створенні була здійснена творча переробка або творчий переклад іншого існуючого твору. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів. Автору твору належить виключне право дозволяти як перекладати його твір, так і випускати у світ переклади творів (ч. 1 ст. 5 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952р.).

Згідно ст. 5 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952р. авторське право включає виняткове право автора перекладати, випускати в світ переклади і дозволяти переклад і випуск у світ перекладів творів, що охороняються на підставі цієї Конвенції.

Відповідно до п. 15 розд. III Вимоги до оформлення матеріальної форми твору Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір залежно від того, щодо якого об`єкта авторського права подано заявку на реєстрацію, примірник твору подається у такій матеріальній формі: похідні твори, збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторського права на твори, які входять до них як складові частини, - у формі, визначеній у підпунктах 1-10 пункту 15 цього Порядку.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_1 , авторський твір позивача є перекладом з англійської мови на українську мову текстових фрагментів, що містяться у вихідному коді прошивки для лінії смартфонів компанії Xiaomi - MIUI, що є похідним твором та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні. Для оформлення прав на твір ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач повинен був отримати у автора права на використання первинного твору.

В судовому засіданні представник позивача не міг повідомити суду, чи існують між позивачем та Компанією Beijing Xiaomi Mobile Software Co., Ltd. будь-які договірні правовідносини щодо перекладу програмного забезпечення.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування вимог до відповідачів 1, 2, що останніми були порушені права позивача, має місце причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями останніх, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Між тим, позивачем не доведено факт порушення його прав відповідачами 1, 2 та причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідачів 1, 2, що унеможливлює задоволення вказаного позову в частині вимог до відповідачів 1, 2.

Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача до відповідача 3, з наступних підстав.

Згідно Порядку реєстрації у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону призупинення митного оформлення товарів - призупинення виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації або призупинення виконання митних формальностей, які здійснюються щодо товарів без подання митної декларації, яке здійснюється на підставі рішення про призупинення митного оформлення товарів;

Відповідно до ч. 2 ст. 400 МК України митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.

Між тим, доказів того, що позивач, як правовласник, звертався за захистом майнових прав на об`єкт авторського права в досудовому порядку не надано, що не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст. ст. 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені ст. ст. 15, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно п. г), д) ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , за захистом свого авторського права позивач, в свою чергу, має право звернутись в установленому порядку до суду з позовом про виплату компенсацій, виходячи з факту порушення авторських прав відповідачем, вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог до відповідача 3.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів 1-3 не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 41, 54 Конституції України; ст. ст. 22, 433, 435, 437, 440, 441, 445 ЦК України; ст. ст. 7, 8, 11, 14, 15, 28, 50 -52 Закону України Про авторське право і суміжні права ; Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 04 червня 2010 р. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРВЕО (код ЄДРПОУ 42330106, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 4, приміщення Д), Товариства з обмеженою відповідальністю 27 (код ЄДРПОУ 40063820, місцезнаходження: Хмельницька обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Грушевського, 59), Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (код ЄДРПОУ: 32490244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-К), Товариство з обмеженою відповідальністю Цифротех (код ЄДРПОУ: 33164534, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 4-Д), про стягнення компенсації за порушення авторських прав; заборони вчиняти дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 лютого 2022р.

Суддя :