Рішення

від 01.12.2021 по справі 640/7799/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Київ №640/7799/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючої судді - Вєкуа Н.Г., суддів: Васильченко І.П., Мазур А.С. за участю секретаря судового засідання - Яковчук М.В., представника позивача - Лещенко Ю.В., представника відповідачів - Полець Д.М., представника третьої особи - Колобнєва Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України третя особаНаціональний науковий центр Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України провизнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) (далі - відповідач-1, КМУ), Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) (далі - відповідач-2, МЮУ), третя особа - Національний науковий центр Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883133, 61177, Харківська обл., м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8А), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо подання до Кабінету Міністрів України проекту розпорядження за №6953-11.4.2-20 від 25.11.2020 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції (код згідно з ЄДРПОУ 02883147) шляхом приєднання його до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції (код згідно з ЄДРПОУ 02883133) та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2021 №531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ;

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття розпорядження №52-р від 27 січня 2021 року Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції та скасувати розпорядження КМУ №52-р від 27 січня 2021 року Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебував на посаді провідного юрисконсульта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ДНІСЕ), проте 19.02.2021 він отримав від голови комісії з ліквідації ДНІСЕ повідомлення про скорочення посади, з якого вбачалось, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №52-р від 27 січня 2021 року Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції та наказу Міністерства юстиції України від 12.02.2021 №531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України , структурний підрозділ - експлуатаційно-технічний відділ ДНІСЕ ліквідується, а займана ним посада скорочується.

Позивач стверджує, що вказане розпорядження КМУ №52-р від 27.01.2021 та наказ МЮУ від 12.02.2021 №531/5 безпосередньо стосуються його трудових прав та інтересів, оскільки врегульовують питання подальшої діяльності закладу науки, з яким він перебуває в трудових відносинах та питання подальшої наявності посади, яку він займає, а відтак він є учасником правовідносин, врегульованих оскаржуваними ним документами.

За твердженнями позивача розпорядження КМУ №52-р від 27.01.2021 та наказ МЮУ від 12.02.2021 №531/5 підлягають скасуванню, оскільки винесені із грубими порушеннями вимог чинного законодавства та Конституції України.

Так, позивач зазначає, що в розпорядженні КМУ №52-р від 27.01.2021 допущено помилку у зазначенні органу, який ліквідується, та замість вірної назви Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України зазначено Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції .

Також, позивач вважає, що відповідач-2 в порушення приписів Порядку утворення, реорганізації та ліквідації державних наукових установ, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2018 №529 (далі - Порядок №529), не отримав рекомендації Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні та не надав їх разом з іншими документами до проекту розпорядження Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції . Позивач стверджує, що факт необхідності отримання відповідачем-2 рекомендацій Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні для вирішення питання щодо реорганізації ДНІСЕ, підтверджується, в тому числі й пояснювальною запискою до проекту постанови Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції , за підписом міністра юстиції Д. Малюська та його цифровим підписом, яка розміщена на інтернет-сторінці Федерація професійних спілок України .

Вказане, на думку позивач, свідчить про те, розпорядження КМУ №52-р від 27.01.2021 прийняте з грубими процедурними порушеннями, а тому підлягає скасуванню.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що МЮУ не наділено правом на видачу наказів щодо питань реорганізації ДНІСЕ, а тому такий наказ підлягає скасуванню, як такий що винесено не в межах його повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Від представника відповідачів -1 та -2 (далі - представник) надійшов письмовий відзив на адміністративний позов в якому зазначено, що відповідачами не порушено процедури прийняття спірного розпорядження №52-р від 27.01.2021.

Представником наголошено на тому, що під час здійснення повноважень щодо припинення юридичних осіб публічного права, КМУ вправі на власний розсуд обирати форму такого припинення - реорганізацію чи ліквідацію.

Додатково представником зазначено, що фактично правовідносини, які регулюють спірні рішення виникають між КМУ, МЮУ, ДНДІСЕ та Національним науковим центром Інститут судових експертиз , а тому дані рішення не порушують права та інтереси позивача.

Через канцелярію суду від представника відповідачів -1 та -2 надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що реорганізація ДНДІСЕ забезпечить доступ до наявної потужності матеріально-технічної бази Національного наукового центру Інститут судових експертиз , що прискорить розвиток науки в галузі судової експертизи та криміналістики, та підвищить рівень наукових досліджень в цій галузі, розроблення й удосконалення методик і методів судової експертизи і наукових досліджень для максимального використання її можливостей під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, судового розгляду цивільних, господарських, адміністративних справ і справ про адміністративні правопорушення, виконавчого провадження в Луганському та Донецькому регіонах.

Також, представник відповідачів -1 та -2 на спростування тверджень позивач щодо невірного зазначення назви установи вказав на абзац шостий підпункту 3 пункту 20 Правил підготовки проектів актів КМУ, затверджених постановою КМУ від 06.09.2005 №870, згідно якого у тексті проектів постанови і розпорядження слово України у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається, а тому розпорядження за №6953-11.4.2-20 від 25.11.2020 підготовлене із врахуванням цих вимог.

Представник відповідачів -1 та -2 на спростування тверджень позивача про відсутність рекомендації Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні зазначив, що абзацом четвертим пункту 4 Порядку №529, передбачено, що до проекту акта Кабінету Міністрів України про погодження утворення, реорганізації, ліквідації державної наукової установи рекомендації Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні (далі - Міжвідомча рада) додаються у разі їх наявності. За доводами представника відповідачів, МЮУ Міжвідомчій раді для отримання рекомендацій було надіслано обґрунтування щодо реорганізації ДНДІСЕ. При цьому Національною академією наук України (далі - НАН України) було проінформовано МЮУ про неможливість надання рекомендацій у зв`язку з внесенням змін до Положення про Міжвідомчу раду та подальшим оновленням її персонального складу. Тобто, рекомендації Міжвідомчої ради не були надані з об`єктивних причин.

Також, представник відповідачів наголосив, що НАН України надано висновок Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з рекомендацією щодо підтримання реорганізації Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.

Окрім того представником відповідачів зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судову експертизу організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. Таким чином, рішення стосовно вжиття заходів з реорганізації ДНДІСЕ шляхом його приєднання до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було прийнято МЮУ у межах повноважень та у спосіб, які визначені законом.

Через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Так, позивач наголошує, що положенням про Міністерство юстиції України, яке затверджене постановою КМУ від 02.07.2014 №228, визначено повноваження Міністерства юстиції України, проте останні не містять права МЮУ на видачу наказів щодо реорганізації такої державної наукової установи, як Донецький науковий-дослідний інститут судових експертиз.

Також позивач повторно наголосив, що спірні рішення порушують його законні права та інтереси, а тому він вибрав вірний спосіб їх захисту, зокрема шляхом їх оскарження.

Через канцелярію суду від представника відповідачів -1 та -2 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що Міністерство юстиції України в межах повноважень визначених положенням про його діяльність прийняло наказ від 12.02.2021 № 531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз , як установи, яка віднесена до сфери його управління, що повністю узгоджуються із положеннями Законів України Про управління об`єктами державної власності та Про центральні органи виконавчої влади .

Представником відповідачів повторно наголошено на тому, що МЮУ Міжвідомчій раді для отримання рекомендацій було надіслано обґрунтування щодо реорганізації ДНДІСЕ, проте НАН України було проінформовано МЮУ про неможливість надання рекомендацій у зв`язку з внесенням змін до Положення про Міжвідомчу раду та подальшим оновленням її персонального складу, а відтак рекомендації Міжвідомчої ради не були надані з об`єктивних причин.

Також, представник відповідачів вказав на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2019 по справі № 755/3495/16-ц, згідно якого не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. Вказане, на думку представника відповідачів, свідчить про те, що позивач вибрав не вірний спосіб захисту своїх прав.

Третя особа надала письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що для прийняття рішення щодо реорганізації ДНДІСЕ були суттєві причини. Передусім, кількість експертиз, які призначались з Донецького та Луганського регіонів до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, постійно збільшувалось. Тобто, ННЦІСЕ фактично виконував переважну більшість криміналістичних та інших експертиз, які призначались правоохоронними органами та судами Донецької та Луганської областей України. Тенденції збільшення замовлень в адресу ННЦІСЕ з Донецької та Луганської областей пояснюються рядом об`єктивних чинників, серед яких такі: Донецький НДІСЕ не мав акредитації з міжнародних стандартів ISO 17020 та 17025, що унеможливлювало проведення певних напрямків досліджень. Натомість, Національний науковий центр був обраний членом Європейської мережі інститутів судової експертизи (ENFSI), усі лабораторії, в залежності від напрямку діяльності, мають сертифікати акредитації.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 року закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 01.12.2021 розглянуто клопотання представника відповідача-1 та третьої особи про закриття провадження у справі, та протокольною ухвалою відмовлено у їх задоволенні.

У судовому засіданні 01.12.2021 представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, представник відповідачів та третьої особи щодо позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 01.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є співробітником ДНДІСЕ та перебуває на посаді провідного юрисконсульта даної установи на підставі наказу в.о. директора Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 15.04.2015 №40/к.

19.02.2021 ОСОБА_1 отримав від голови комісії з ліквідації Донецького НДІСЕ повідомлення про скорочення посади, згідно якого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 52-р Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2021 № 531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України , структурний підрозділ - експлуатаційно-технічний відділ Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ліквідується, а посада, яку він займає підлягає скороченню.

Позивач вважає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року №52-р та наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2021 №531/5 безпосередньо стосуються його трудових прав та інтересів, оскільки вони врегульовують питання подальшої діяльності закладу науки, з яким він перебуває в трудових відносинах та питання подальшої наявності посади, яку він займає, відтак останній є учасником правовідносин, врегульованих оскаржуваними рішеннями.

Не погоджуючись із розпорядження КМУ від 27.01.2021 №52-р та наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2021 №531/5, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Суд відхиляє твердження позивача, що у заголовку спірного розпорядження - Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції та тексті даного документу назва наукової установи - Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції не відповідає назві, яка зазначена в уставі ДНІСЕ - Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, а тому у розпорядженні №52-р з боку відповідача-1 допущена невідповідність назви установи, яка підлягає реорганізації, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Постанова №870).

Пунктом 1 Постанови №870 передбачається, що ці Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

Так, абзац шостий підпункту 3 пункту 20 Правил, передбачає, що у тексті проектів постанови і розпорядження вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, а в тексті

документів, що затверджуються постановами і розпорядженнями, та додатків - скорочені. Слово України у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що розпорядження від 27.01.2021 №52-р підготовлене із врахуванням зазначених вимог.

Отже, наведене спростовує посилання позивача про невідповідність оскаржуваного розпорядження положенням Постанови №870.

Що стосується повноважень відповідачів, щодо прийняття спірних рішень, то суд зазначає наступне.

Повноваження КМУ у спірних правовідносинах зокрема, регламентовано Конституцією України, Законом України Про Кабінет Міністрів України , Законом України Про управління об`єктами державної власності , Регламентом Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950.

Відповідно до частини другої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Згідно частини першої статті 1 і статті 4 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до частини першої статті 104, частини першої статті 106 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Статтями 1, 3, 5 Закону України Про управління об`єктами державної власності управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Об`єктами управління державної власності є, у тому числі майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону державні господарські об`єднання, підприємства, установи та організації, зокрема для здійснення окремих функцій з управління об`єктами державної власності. Кабінет Міністрів України затверджує положення та статути державних господарських об`єднань, підприємств, установ та організацій, розмір асигнувань на їх утримання і граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників і заступників керівників, застосовує до них заходи дисциплінарної відповідальності.

Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою КМУ від 02.07.2014 №228 (далі - Положення №228).

Підпунктом 67 пункту 4 Положення №228 визначено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань спрямовує і контролює діяльність науково-дослідних установ, які проводять судову експертизу та належать до сфери управління Мін`юсту, здійснює нормативно-методичне забезпечення їх діяльності.

Пункт 12 5 Положення №228 передбачає, що Мін`юст забезпечує організацію науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Мін`юсту.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 8 Закону України Про центральні органи виконавчої влади Міністр як керівник міністерства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності.

Крім того, підпунктом 31 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, визначено, що Міністр здійснює інші повноваження, визначені законом.

Так, статтею 8 Закону України Про судову експертизу , зокрема, передбачено, що організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово- експертну діяльність.

Як вбачається із пункту 1.5 розділу 1 Статуту Донецького науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Статут), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2021 № 68/5 Інститут є державною спеціалізованою установою, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України і відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Статуту заходи з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації Інституту здійснюються згідно з чинним законодавством відповідно комісією (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) У разі реорганізації Інституту його майно, права та обов`язки переходять до правонаступника.

Отже, як вбачається з аналізу наведених норм, Міністерство юстиції України в межах повноважень визначених положенням про його діяльність прийняло наказ від 12.02.2021 № 531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз , як установи, яка віднесена до сфери його управління, що повністю узгоджуються із положеннями законів України Про управління об`єктами державної власності та Про центральні органи виконавчої влади .

Таким чином, рішення стосовно вжиття заходів з реорганізації Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України шляхом його приєднання до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було прийнято у межах повноважень та у спосіб, які визначені законом.

Також, суд відхиляє твердження позивача як на підставу для визнання протиправним розпорядження КМУ від 27.01.2021 №52-р на те, що відповідач-2 в порушення Порядку №529, не отримав рекомендації Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні та не надав їх разом з іншими документами до проекту розпорядження Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції , з огляду на наступне.

Пункту 4 Порядку №529 визначено, що проект акта Кабінету Міністрів України про погодження утворення, реорганізації, ліквідації державної наукової установи розробляється заінтересованим органом в установленому порядку та подається Кабінетові Міністрів України.

До проекту акта додаються: обґрунтування щодо утворення, реорганізації, ліквідації державної наукової установи (далі - обґрунтування); рекомендації (у разі наявності) Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні (далі - Міжвідомча рада).

Суд звертає увагу, що позивачем неодноразово у тексті позовної заяви зазначено посилання на пункт 4 Порядку №529 та наголошено на тому, що рекомендації надаються у разі їх наявності .

Так, в пункті 5 пояснювальної записки до проєкту розпорядження Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції зазначено, що проєкт розпорядження відповідно до Порядку утворення, реорганізації та ліквідації державних наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 №529, потребує отримання рекомендацій Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні.

Матеріали справи свідчать, що МЮУ звернулось до НАН України з листом від 26.11.2020 №926/11.4.2/33-20 про надання рекомендацій Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні.

Проте, НАН України листом від 17.12.2020 №94721-61-20 повідомила МЮУ про неможливість надання рекомендацій у зв`язку з внесенням змін до Положення про Міжвідомчу раду та подальшим оновленням її персонального складу.

Суд звертає увагу, що НАН України до листа від 17.12.2020 №94721-61-20, додано висновок Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за №126/336 від 10.12.2020 з підтримкою пропозиції МЮУ щодо реорганізації ДНДІСЕ.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що рекомендації Міжвідомчої ради не були надані з об`єктивних причин, але їх відсутність у розумінні пункту 4 Порядку №529 не свідчить про допущені процедурні порушення відповідачів при прийнятті спірних рішень.

Що стосується тверджень позивача про порушення спірними рішеннями його трудових прав у зв`язку з реорганізацією ДНДІСЕ, то суд зазначає наступне.

Розпорядження за №6953-11.4.2-20 від 25.11.2020 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції погоджувалось Мін`юстом із Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та Спільним представницьким органом зі сторони роботодавців на національному рівні, які не висловили зауважень та пропозицій до проекту оскаржуваного розпорядження, що вказує, що головним розробником під час здійснення процедури погодження оскаржуваного розпорядження вживалися заходи щодо врахування трудових прав співробітників Донецького НДІСЕ при його реорганізації (копія листа додається).

Вказане повністю підтверджує зазначену в обґрунтуванні до проекту оскаржуваного Розпорядження позицію Міністерства юстиції України, відповідно до якої при реорганізації Донецького НДІСЕ гарантується дотримання відповідно до трудового законодавства прав та інтересів працівників та їх подальше працевлаштування в територіальних відділеннях Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса .

Згідно позиції Верховного Суду викладеної в постанові 28.03.2019 по справі № 755/3495/16-ц, не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу ті є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою .

Суд вважає за необхідним наголосити позивачу, що належним способом захисту буде оскарження саме рішення про його звільнення, оскільки ним в даному випадку не доведено факту порушення прав та інтересів при прийняття відповідачами спірних рішень.

Частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2021.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді І.П. Васильченко

А.С. Мазур