Ухвала

від 07.04.2021 по справі 640/7799/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

07 квітня 2021 року м. Київ № 640/7799/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доКабінет Міністрів України, Міністерства юстиції України провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008), Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо подання до Кабінету Міністрів України проекту розпорядження за №6953-11.4.2-20 від 25.11.2020 "Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України" (код згідно з ЄДРПОУ 02883147) шляхом приєднання його до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції (код згідно з ЄДРПОУ 02883133) та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2021р. №531/5 "Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз";

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття розпорядження №52-р від 27 січня 2021 року "Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції" та скасувати розпорядження КМУ №52-р від 27 січня 2021 року "Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції".

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала незгода з діями відповідачів щодо реорганізації Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

Разом із позовом була подана заява про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 29 березня 2021 року було відмовлено.

05.04.2021 року до суду повторно надійшла заява про забезпечення позову у справі № 640/7799/21, в якій позивач просить суд забезпечити позов в адміністративній справі наступним шляхом:

- зупинити дію нормативно-правового акту - розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 52-р Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства' юстиції до набрання законної сили рішенням по суті спору;

- зупинити дію нормативно-правового акту - наказу Міністерства юстиції України від 12.02.2021 № 531/5 Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до набрання законної сили рішенням по суті спору;

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо наступних відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Донецький науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України - повне найменування юридичної особи та скорочене - Донецький НДІСЕ; ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ 02883147; Дата державної реєстрації: 18.07.2002р., дата запису: 08.04.2005р., Номер запису: 12661200000006639, дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстави для його внесення; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб-цравонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди.

В обґрунтування повторної заяви про забезпечення позову, позивачем зазначено, що на даний час розпочато процедуру реорганізації Донецького НДІСЕ, в результаті якої цей науковий заклад буде припинено, як юридичну особу ф його працівники будуть переведені на роботу до іншої юридичної особи, що істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки фактична реалізація Розпорядження №52-р призведе до того, що у випадку задоволення судом позовних вимог та зупинення процедури реорганізації установи, переведення та звільнення працівників матимуть ознаки незаконних, а отже, доведеться докласти значних зусиль і понести витрати для повторного переведення та поновлення відповідних працівників на посадах.

07.04.2021 року від відповідачів по справі - Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких зазначено, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі фактично є неможливим, оскільки забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично буде ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Також, відповідачами зазначено, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не співмірною із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали заяви, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд приходить висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулась до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, об`єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачем зазначено, що у поданому позові позивач вказує на очевидні ознаки протиправності, як розпорядження КМУ від 27.01.2021 №52-р, так і наказу МЮУ від 12.02.2021 №531/5.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності рішень відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа