Рішення

від 17.01.2022 по справі 640/17816/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Київ № 640/17816/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Ларіонова М.О. (ордер від 25.06.2021 року серії АО №1033200), представника відповідача Норця В.М., вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна

до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі також - відповідач, податковий орган), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.03.2021 року №00001060702.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2021 року №2843100070201.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у Акті перевірки, а саме, про порушення ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем нібито завищено кредит по декларації з ПДВ за листопад 2020 року у сумі 8 581 608 грн. та нібито завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язанням та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показника рядка 19 Декларації) у сумі 8 581 608 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 327 713 грн. та завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 4 253 895 грн.

Так, під час спірної перевірки позивачем подано усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період жовтень-листопад 2020 року. Зокрема, позивач дотримався вимог належної податкової обачності, в той час як податковий орган протиправно посилається на ймовірні порушення контрагентів, допущені у попередніх ланцюгах постачання. Крім того, позивач зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платників податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами та іншими особами по ланцюгу постачання, в тому числі подання ними податкової звітності, реєстрації податкових накладних тощо. Наявність у сільськогосподарських виробників значних матеріальних та земельних ресурсів підтверджується статистичною звітністю, а також самим податковим органом, а розрахунки податкового органу щодо достатності трудових ресурсів для виробництва законтрактованого обсягу зернових є суб`єктивними та є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім іншого, позивач вважає, що не мав обов`язку відображати суму від`ємного значення ПДВ попереднього податкового (звітного) періоду, не підтверджену за результатами податкової перевірки, оскільки станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року податкові повідомлення-рішення від 17.11.2020 року №00126040102 та №00125040102 не були узгодженими, та залишаються такими наразі.

В свою чергу, господарські операції здійснені після початку повноцінної роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, позаяк податковий кредит позивача не потребує жодного підтвердження.

Серед іншого, на переконання позивача, у податкового органу відсутні підстави перевіряти правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ під час проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати протиправні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків спірної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.08.2021 року.

Через канцелярію суду 14.07.2021 року представником позивача подані письмові докази.

Через канцелярію суду 03.08.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених в Акті перевірки.

Так, під час спірної перевірки податковим органом встановлено відсутність доказів підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Кагарлицьке ХПП (код ЄДРПОУ 42990575), ТОВ ТД Українська борошномельна компанія (код ЄДРПОУ 40645413), ТОВ Інокс Сервіс (код ЄДРПОУ 41122148).

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Кагарлицьке ХПП відповідачем зазначено, що перевіряючи ланцюг постачання, податковим органом встановлено, що за адресою, що є місцем поставки кукурудзи відповідно до умов договору у ТОВ Кагарлицьке ХПП немає об`єктів оподаткування, а за вказаною адресою знаходиться нерухоме майно, яке не є зерновим складом, крім того, зазначене майно належить сторонній фізичній особі, на майно якого накладено арешт. Зокрема, вказані дані у складській квитанції БА 535029 від 23.11.2020 року є недостовірними, оскільки згідно з відомостями Державного реєстру нерухомого майна за вказаною в складській квитанції адресою знаходиться майновий комплекс, що належить сторонній юридичній особі, яка не пов`язана із здійсненням спірних господарських операцій.

Крім того, у додатках до укладених угод між ТОВ Кагарлицьке ХПП та його контрагентом ТОВ ЛДК Україна податковим органом встановлено, що товар, який поставлявся є товаром, придбаним у сільськогосподарських виробників, які поставили вирощений товар ТОВ Кагарлицьке ХПП , а саме виробником зазначено Іноземне підприємство Драйфхолм Фармінг (код ЄДРПОУ 35039089), яке уникає від проведення зустрічних звірок з даними контролюючих органів, оскільки останнє не перебуває за місцезнаходженням.

Серед іншого, Іноземне підприємство Драйфхолм Фармінг не могло використовувати свою єдину земельну ділянку, здану в суборенду ТОВ Агросимвол (код ЄДРПОУ 42022676), яке використовувало її в своїй господарській діяльності у 2020 році за відомостями баз даних податкового органу.

Зокрема, щодо операцій з придбання ячменю фуражного урожаю 2020 року, позивачем не надано в ході спірної перевірки товарно-транспортних накладних, якими б підтверджувалося транспортування вказаного товару від зазначеного контрагента до терміналу ТОВ Боріваж , як то визначено у договорі.

Іншими доказами неможливості реальності виконання господарських операцій відповідачем зазначено відсутність достатньої кількості працівників у контрагентів, основних засобів та формальний підхід до оформлення первинної документації, що має своїм наслідком юридичну дефектність останньої.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД Українська борошномельна компанія , відповідачем зазначено, що перевіряючи ланцюг постачання, податковим органом встановлено, що за адресою, що є місцем поставки, згідно з даними Державного реєстру нерухомого майна не встановлено знаходження зернового складу, а контрагент позивача послуги із зберігання сої у інших контрагентів не придбавав.

Зокрема, податковим органом взято до уваги, що контрагентом ТВО ТД Українська борошномельна компанія ТОВ Аграрне майбутнє (код ЄДРПОУ 42659728) здійснювалося користування в суборенді земельною ділянкою, договір про що не пройшов державну реєстрацію.

Також, податковий орган зазначає, що інформація зі Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4-сг) за 2020 рік ТОВ АБРАУ КУПАЖ (код ЄДРПОУ 43210932), на який посилається позивач, носить недостовірний характер, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності, інші речові права, іпотеки , обтяження, відсутні відомості державної реєстрації власності та будь-яких договорів оренди, суборенди земельних ділянок по юридичній особі ТОВ АБРАУ КУПАЖ .

Крім того, відповідач посилається на те, що не підтвердження реальності взаємовідносин між ТОВ ЛДК Україна та контрагентами постачальниками позивача висновується на підставі наданих до перевірки паперових носіїв за формою первинних документів, договору поставки, підсистем баз даних АІС Податковий блок ( Обробка ПЗ та платежів , Реєстрація ПП , Картка платника , Автоматизоване співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України ), Єдиного реєстру податкових накладних, даних Державного реєстру нерухомого майна, податкових інформацій, інших джерел інформації.

Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позов є необґрунтованим.

У підготовче засідання 11.08.2021 року прибув представник позивача, яким заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки відповіді на відзив у зв`язку з отриманням відзиву із запізненням.

Через канцелярію суду 16.08.2021 року позивачем подано відповідь на відзив.

Позивачем зазначено, що аргументи відповідача, викладені у відзиві, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також спростовуються поданими позивачем документами до матеріалів справи.

Зокрема, позивачем зауважено, що усі твердження позивача обґрунтовуються виключно посиланнями на бази даних податкових органів, відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних, та наведено на кожен аргумент відповідача, викладений у відзиві, свою позицію щодо їх спростування.

Судом відкладено підготовче засідання на 01.09.2021 року.

У підготовче засідання 01.09.2021 року прибули представники сторін.

Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання додаткових доказів.

Судом відкладено підготовче засідання на 13.09.2021 року.

Через канцелярію суду 13.09.2021 року відповідачем подано письмові пояснення, в який зазначено, що документально оформлені поставки на ТОВ ЛДК Україна товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою), не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від ТОВ Кагарлицьке ХПП , від ТОВ ТД Українська борошномельна компанія та ТОВ Інокс Сервіс , а відсутність придбання товару у контрагентів не виробників сільськогосподарської продукції засвідчує неможливість формування ним відповідного активу та доводить неможливість здійснення поставки (продажу) товару на адресу ТОВ ЛДК Україна .

У судове засідання 13.09.2021 року прибули представники сторін.

З огляду на неотримання позивачем письмових пояснень відповідача, судом відкладено підготовче засідання до 29.09.2021 року з метою надання позивачу часу для реагування на останні.

У підготовче засідання 29.09.2021 року прибув представник позивача.

Судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення та докази, подані представником позивача.

Так, позивачем повідомлено про отримання витягів з Реєстру складських документів на зерно, що підтверджують факт зберігання сільськогосподарської продукції, поставленої позивачеві, на зернових складах ТОВ Кагарлицьке ХПП та ТОВ Торгівельний дім Українська борошномельна компанія .

Зокрема, на підтвердження реальності руху сільськогосподарської продукції, придбаної позивачем у ТОВ Торгівельний дім Українська борошномельна компанія позивачем долучено копії залізничних накладних, а також, з метою додаткового підтвердження наявності сільськогосподарської продукції та реальності її перевезення залізничним транспортом, позивачем отримано та долучено до матеріалів справи лист-підтвердження прийняття зернових припортовим зерноперевантажувальним терміналом ТОВ Бруклін-Київ (код ЄДРПОУ 31795619).

Крім того, позивачем надано суду інші докази, що, на переконання позивача, підтверджують залізничне перевезення зернових.

Вказані пояснення та докази позивач просить суд врахувати під час ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 року закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду в судовому засіданні для розгляду справи по суті на 15.11.2021 року.

Згідно з Довідки секретаря судового засідання від 15.11.2021 року зважаючи на перебування судді у відпустці, справу №640/17816/21 знято з розгляду.

Наступне засідання призначено на 08.12.2021 року, про що сторін повідомлено у порядку, встановленому статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання 08.12.2021 року прибули представники сторін.

Судом заслухано вступні слова сторін, їх пояснення по суті позову, та відкладено судове засідання на 17.01.2022 року.

У судове засідання 17.01.2022 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 17.01.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна (код ЄДРПОУ 30307207) є юридичною особою, що входить до міжнародної групи компаній Louis Dreyfus, що здійснює діяльність з виробництва та продажу продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції.

Позивачем подано до Державної податкової служби України Податкову декларацію з ПДВ за період листопад 2020 року, розрахунок коригування сум податку на ПДВ (Д1) за листопад 2020 року, Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) за листопад 2020 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за листопад 2020 року, Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (Д4) за листопад 2020 року у сумі 155 312 351 грн., розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2020 року,.

На підставі направлень від 25.01.2021 року №4, №5, виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.01.2021 року №52, виданого на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.12.2020 року №9337260812 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.01.2021 року №9002863586 (далі також - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі також - спірна перевірка), податковим органом складено Акт від 18.02.2021 року №77/37-00-07-02-01-16/30307207 (далі також - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення платником податків пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 8 392 443 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) у сумі 8 392 443 грн., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 327 713 грн., та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 969 226 грн., яка підлягає зменшенню.

05.03.2021 року ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна подано Заперечення на Акт перевірки.

Листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.03.2021 року повідомлено платника податків про неприйняття позиції, викладеної у Запереченнях та деякі пункти (висновки) Акта перевірки викладено у іншій редакції (на стор. 26 по взаємовідносинах ТОВ ЛДК Україна та ТОВ ІНОКС СЕРВІС ; на стор. 26-27 щодо перенесення від`ємного значення, суми ПДВ яких не підтверджено результатами акту попередньої перевірки від 19.10.2020 №42/28-10-04-01-02/30307207); пункту 3.3 Результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (розділ ІІІ Декларації) ) та пункті 4 Висновок Акта перевірки, шляхом викладення останнього в наступній редакції : … встановлено порушення платником податків пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 8 581 608 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) у сумі 8 581 608 грн., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 327 713 грн., та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 4 253 895 грн., яка підлягає зменшенню .

23.03.2021 року податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- №00001050702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 4 327 713 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 163 856, 50 грн.,

- та №00001060702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 4 253 895 грн.

12.04.2021 року ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 року №00125040702 та №00001060702.

Рішенням Державної податкової служби України від 08.06.2021 року №12803/6/99-00-06-01-02-06 скаргу частково задоволено шляхом скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2021 року №00001050702 у частині застосування штрафних санкцій, які перевищують розмір, визначений пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення - рішення від 23.03.2021 року №00001060702 залишені без змін.

Відповідно до положень статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення від 23.03.2021 року №00001050702 є відкликаним.

10.06.2021 року відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення №284310007020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 4 327 713 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 081 928, 25 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 року №00001060702 та від 10.06.2021 року №284310007020 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до змісту підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пунктів 78.4. -78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що спірну перевірку призначено на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті ПК України, з чим позивач не погоджується з тих підстав, що останнім не було сформовано від`ємне значення ПДВ, яке в подальшому включено до суми бюджетного відшкодування ПДВ, за операціями, переліченими у пункті 200.11 статті 200 ПК України, що свідчить про відсутність підстав для здійснення податковим органом перевірки правомірності декларування бюджетного відшкодування ПДВ. Зокрема, відповідачем не проводилася попередньо камеральна перевірка позивача.

Щодо вказаних підстав позову, суд дійшов наступних висновків.

З Акта перевірки судом встановлено, що предметом спірної перевірки є дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

З системного аналізу ПК України висновується, що правильність декларування платником ПДВ суми бюджетного відшкодування може бути предметом як камеральної, так і документальної, в тому числі позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку, який відповідає спірним правовідносинам у цій справі, позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК

Статтею 200 розділу V Податок на додану вартість ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11 контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК України).

Системне застосування наведених норм дає підстави для такого висновку: підставою для камеральної перевірки даних податкової декларації з ПДВ є заява платника податку про повернення задекларованої суми бюджетного відшкодування незалежно від розміру цієї суми. Якщо розрахунок задекларованої суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями, здійсненими до 1 липня 2015 року, і яке не підтверджено документальними перевірками, або за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку у відповідності з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Якщо за результатами камеральної або позапланової документальної перевірки даних податкової декларації були виявлені порушення податкового законодавства, контролюючий орган складає акт перевірки та приймає податкове повідомлення-рішення про зменшення або про відмову в бюджетному відшкодуванні. У разі коли перевіркою не встановлено порушень складається довідка, а заявлена платником ПДВ сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дати, визначеної відповідно до норм підпунктів а , б , в , г , ґ пункту 200.12 статті 200 ПК України.

Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК словосполучень відшкодування з бюджету податку на додану вартість , сума бюджетного відшкодування наряду із від`ємне значення з податку на додану вартість свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Зазначену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №460/2939/18, від 19.02.2021 року у справі №821/1235/17, від 23.09.2021 року у справі №814/3860/14.

Разом з тим, відповідач обґрунтовує наявність підстав для проведення позапланової документальної перевірки позивача лише посиланням на те, що останнім в декларації за листопад 2020 року заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 155 312 351 грн.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що від`ємне значення ПДВ позивача, яке включено до суми бюджетного відшкодування ПДВ сформовано за операціями, передбаченими у пункті 200.11 статті 200 ПК України, з огляду на що, відповідач вийшов за межі своїх повноважень призначивши спірну перевірку позивача, предметом якої є дотримання правомірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2020 року за відсутності підстав, встановлених пунктом 200.11 статті 200 ПК України.

Зокрема, щодо Акту перевірки суд зауважує, що пунктами 2, 3, 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом 5 пункту 6 цього Порядку, в акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

В той же час, з матеріалів справи судом встановлено, що за результатами розгляду Заперечень позивача на Акт перевірки, листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.03.2021 року Про розгляд заперечень викладено деякі пункти, зокрема, цифрові значення суми завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року та суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у висновках Акта перевірки, у іншій редакції, тобто, фактично внесено виправлення до Акта перевірки, на підставі якого в подальшому прийняті оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Зазначені дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства в частині оформлення результатів перевірки.

Відповідно до усталеної судової практики щодо дослідження судом підстав призначення перевірки податковим органом, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Суди повинні надавати правову оцінку таким аргументам в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зазначену правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18.

Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання - відсутня.

Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18.

На переконання суду, встановлені процедурні порушення призначеної спірної перевірки, зокрема, відсутність правових підстав для її призначення, є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2021 року №00001060702 та від 10.06.2021 року №284310007020 як протиправних.

Водночас, ураховуючи досліджений судом Акт перевірки, суд дійшов висновку звернути увагу податкового органу на наступне.

Висновки відповідача, викладені у Акті перевірки що, начебто підтверджують порушення позивачем податкового законодавства, здебільшого ґрунтуються на даних АІС Податковий блок , відомостях з Єдиного реєстру податкових накладних в частині здійснення контрагентами позивача з їх контрагентами господарської діяльності.

Разом з тим, процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Так, будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними. Отож, виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться в податкових деклараціях платника податків, і даних ЄРПН не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та податкової звітності, оскільки самим контрагентом-постачальником або по ланцюгу постачання могло б бути не відображено сум ПДВ у Деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. При цьому, колегія суддів зазначає, що наявна податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників податків на предмет фактичності їх правовідносин. З огляду на обумовлені положення законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання або по ланцюгу постачання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а, від 04.06.2020 року у справі №340/422/19, від 16.09.2020 року у справі № 520/4150/19, від 18.06.2020 року у справі №826/10624/18.

Суд зазначає, що в порушення частини другої 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду жодних доказів в розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження викладених в Акті перевірки висновків щодо недотримання позивачем вимог ПК України. Таким чином, суд дійшов висновку, що наявна у відповідача податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах (зокрема, Єдиний реєстр податкових накладних та ІС Податковий блок ), на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійсненних господарських операцій позивача із контрагентом не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Крім того, згідно сталої судової практики, невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 815/3526/17).

Суд також зауважує, що звітування контрагентів до контролюючих органів, а також не перебування господарюючих суб`єктів за юридичною адресою не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Такий правовий висновок узгоджується із незмінною позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2018 року у справі № 2а-1484/12/1370.

Крім зазначеного, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на момент здійснення господарський операцій між позивачем та контрагентом) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Суд зауважує, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, висновки контролюючого органу мають ґрунтуватися на результатах проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, тим паче, що платником податку були пред`явлені необхідні первинні документи, які є підставою для належного формування складу податкового кредиту.

Так, під час спірної перевірки позивачем надано відповідачу укладені в межах перевіряємого періоду жовтень-листопад 2020 року: договори поставки, укладені між позивачем та контрагентами ТОВ Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство , ТОВ Торговий дім Українська борошномельна компанія та ТОВ Інокс Сервіс , договори складського зберігання зерна із ТОВ Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство , ТОВ Торговий дім Українська борошномельна компанія , складські квитанції на зерно, тристоронні акти приймання - передачі зерна, картки аналізу зерна, копії актів надання послуг зберігання, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні та залізничні накладні.

В свою чергу, подані позивачем податкові накладні складені у встановленому податковим законодавством порядку та прийняті податковим органом, що останнім не спростовано.

Суд зауважує, що фактично відповідачем здійснено перевірку та аналіз господарської діяльності на підставі відомостей податкових баз контрагентів контрагентів позивача, в той час, як діяльність позивача не досліджувався контролюючим органом під час перевірки, матеріали справи не свідчать про наявність умислу в ухиленні від оподаткування або вчиненні іншого порушення податкового законодавства, згадані доводи відповідача є лише відомостями про обставини, які без причинно-наслідкового зв`язку не мають значення для вирішення даного спору.

Крім того, позивачем надано суду докази вчинення останнім дій з перевірки джерел походження сільськогосподарської продукції контрагентів ТОВ Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство , ТОВ Торговий дім Українська борошномельна компанія та ТОВ Інокс Сервіс , що підтверджується долученими до матеріалів справи договорів, укладених між ТОВ Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство та ІП Драйфхолм Фармінг (код ЄДРПОУ 35039089), між Торговий дім Українська борошномельна компанія та ТОВ Аграрне майбутнє (код ЄДРПОУ 42659728), між ТОВ Інокс Сервіс та ТОВ АБРАУ КУПАЖ (код ЄДРПОУ 43210932).

Разом з тим, не є обґрунтованим твердження відповідача, викладені у Акті перевірки, щодо ненадання позивачем під час спірної перевірки актів приймання - передачі земельних ділянок в суборенду ІП Драйфхолм Фармінг від ТОВ Дубровиця Агро а також інших відомостей щодо контрагентів контрагентів позивача останнім, оскільки у платника податку, якого перевіряють, відсутній законодавчо встановлений обов`язок запитувати ті чи інші документи з метою підтвердження добросовісності постачальників по ланцюгу та / або про наявність у них відповідних ресурсів.

Зазначені обставини також не можуть слугувати доказами нереальності господарських операцій платника податків.

Суд зауважує, що контрагенти в даному випадку не є виробниками сільськогосподарської продукції, а є посередниками, позаяк останні не мають необхідності володіти великим обсягом ресурсів, окрім як певної кількості трудових ресурсів для здійснення посередницької діяльності.

В той же час, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача, та їх контрагентів необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність операцій з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у перевіряємий період. Більш того, законодавство не ставить у обов`язок суб`єкту господарювання наявності працівників саме у штаті такого суб`єкту для можливості здійснення ним господарської діяльності. Так, працівники можуть працювати на умовах найму, аутсорсингу, на підставі цивільно-правових та інших договорів тощо. Зазначені факти також не перевірені податковим органом, отже не є підтвердженою їх відсутність.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача про не підтвердження користування контрагентами контрагентів позивача земельними ділянками суборендованими земельними ділянками, оскільки згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 12.12.2019 року у справі №808/4490/14, відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію договору суборенди не виключає фактичного користування суборендованою земельною ділянкою.

Крім того, відповідачем не надано суду та не міститься посилання у Акті перевірки на наявність судових рішень щодо визнання договору суборенди від 17.04.2020 року №1704/2020 недійсним, що давало б підстави вважати фіктивне здійснення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ Аграрне майбутнє на відповідних земельних ділянках.

Так, з аналізу Акту перевірки суд дійшов висновку, що відповідачем жодних запитів щодо затребування додаткових документів для перевірки не направлялося.

Зокрема, з огляду на те, що відповідачем не надано оцінки наданих позивачем первинних документів, висновується, що відповідачем не встановлено їх невідповідності чинному законодавству.

У справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Судом у пункту 38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання .

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, Європейським судом з прав людини застосовано принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Судом визнано, що справедливий баланс не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит / бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо / повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників.

Відповідно, Судом констатовано факт порушення статті 1 Протоколу № 1, якою гарантується право на мирне володіння майном.

Права на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податку, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Рішення ж Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

Відповідно до абзаців 1, 2 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б встановлені судом обставини, а відтак, не довів правомірності винесеного на підставі Акту перевірки від 18.02.2021 року №77/31-00-07-02-01-16/30307207 оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, та, в першу чергу, відсутність підстав для призначення спірної перевірки, суд вважає такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 року №00001060702 та від 10.06.2021 року №284310007020.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 17.06.2021 року №31205404 на суму 22 700,00 грн., яким підтверджується сплата позивачем судового збору.

Отже, сплачена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань в повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.03.2021 року №00001060702.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2021 року №2843100070201.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" суму сплаченого судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (код ЄДРПОУ 30307207, адреса: 01001, м. Київ, площа Спортивна, 1-А, Бізнес-центр Гулівер , 15 поверх);

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДОПОУ ВП 44082145, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г).

Повне судове рішення складено 02.02.2022 року .

Суддя Л.О. Маруліна