Постанова

від 10.02.2022 по справі 640/9356/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9356/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Кузьменко В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011), представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ - Балан Світлани Михайлівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року (розглянута у письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2020 року №№0272615571, 0292615571, 0302615571, №0282615571, 0262615571, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), вважаючи протиправним зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, нарахування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних, визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, у зв`язку із тим, що господарські операції ТОВ ТД КИЇВХЛІБ із контрагентами є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат та податкового кредиту.

Як зазначає позивач, ТОВ ТД КИЇВХЛІБ в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів і послуг з метою подальшого використання у господарській діяльності. Позивач також звертає увагу, що відповідач безпідставно застосував штраф за порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із тим, що податкова накладна від 30 вересня 2018 року складена в момент виникнення податкових зобов`язань датою складення акта про надання послуг.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторонами подано апеляційні скарги, в якій представник позивача просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, а відповідач - рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги з апелянтом заявлено вимогу про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Головне управління ДПС у м. Києві замінити на Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).

Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Надаючи правову оцінку клопотанню Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, постановою КМУ від 18.12.2018 року №1200 утворено ДПС України та ДМС України, реорганізувавши ДІС шляхом поділу.

Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах.

Постановою КМ України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 року за № 537 постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема: ГУ ДФС у м.Києві приєднати до ГУ ДПС у м. Києві.

Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи ДПС України.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що територіальні органи ДПС України були ліквідовані як юридичні особи публічного права постановою КМУ від 30.09.2020 № 893.

Наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 утворено нову мережу територіальних органів ДПС.

Наказом ДПС від 24.12.2020 № 755 оголошено про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій новоствореними територіальними органами ДПС.

Так, повноваження (функції) ліквідованих органів ДПС перейшли до відповідних органів у системі ДПС.

Постановою КМУ від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про ДПС України та ДМС України (зі змінами) та у відповідності до ч.2 п. 2 постанови КМУ від 30.09.2020 року №893 Деякі питання територіальних органів ДПС , у зв`язку з ліквідацією територіальних органів ДПС шляхом утворення відокремлених підрозділів ДПС, правонаступником Головного управління ДПС у м. Києві є ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, відокремлений підрозділ ДПС України).

Отже, відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво від ліквідованих органів ДПС до новостворених органів ДПС, що є підставою для заміни сторони у справі в порядку ст. 52 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Відтак, Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, відокремлений підрозділ ДПС України) підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Головного управлінням ДПС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, оскаржуване рішення - в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0262615571 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України ТОВ ТД КИЇВХЛІБ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 7 896 835,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0272615571 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134 Податкового кодексу України ТОВ ТД КИЇВХЛІБ зменшено суму від`ємного значення оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2019 року на 7 164 485,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0282615571 за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ ТД КИЇВХЛІБ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 999 690,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0292615571 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України ТОВ ТД КИЇВХЛІБ зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2019 року на 3 565 333, 00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571 за порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та на підставі статті 120 1 цього Кодексу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 029 407, 86 грн. до ТОВ ТД КИЇВХЛІБ застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 514 704, 00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 11 грудня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТД КИЇВХЛІБ (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним завищенням витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та заниженням податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин із контрагентами ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол (нова назва ТОВ Джунглі ), ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс у зв`язку із неможливістю здійснення такими контрагентами придбаних послуг, зокрема відповідних транспортних засобів, кількості працівників тощо.

Зокрема відповідач зазначив в акті перевірки про таке: позивач створив штучну видимість господарських операцій з ТОВ Новінол шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме із цим контрагентом; до перевірки не надано жодної інформації щодо залучення клієнтів та дилерів для реалізації хлібобулочної продукції саме зі сторони ТОВ Солом Трейд , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп та ТОВ Кама Сервіс .

Перевіркою також встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1 029 407, 86 грн. у серпні 2018 року, а саме період фактично здійснених позивачем послуг був у серпні 2018 року, тобто в іншому податковому періоді з ПДВ ніж дата виписки податкової накладної.

Крім того, в акті перевірки вказано про наявність в Єдиному реєстрі судових рішень ухвал у кримінальних провадженнях, де згадуються контрагенти позивача як підприємства з ознаками фіктивності.

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1 029 407, 86 грн. у серпні 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571 до ТОВ ТД КИЇВХЛІБ застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 514 704, 00 грн. за порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та на підставі статті 120 1 цього Кодексу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 029 407, 86 грн.

В акті перевірки по даному епізоду порушення зазначено, що ТОВ ТД КИЇВХЛІБ надало ПАТ КИЇВХЛІБ маркетингові послуги з метою продажу товарів. Згідно протоколу погодження ціни від 31 липня 2018 року б/н, що є додатком до договору надання маркетингових послуг від 31 липня 2018 року №31072018, за надання виконавцем маркетингових послуг у періоді з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року включно замовник виплачує винагороду, розмір (сума) якої становить 5% від загальної кількості реалізованого замовником виконавцю товару по договору поставки, укладеному між сторонами, та яка не включає вартість поверненого замовнику товару за серпень 2018 року.

Акт здачі-надання послуг виписаний та підписаний 30 вересня 2018 року №242 маркетингові послуги надані на суму 6 176 447, 13 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 029 407,86 грн. В цьому акті не зазначено період надання послуг, однак, до акта додається звіт з переліком товару, який був розповсюджений в серпні 2018 року.

У зв`язку із цим, на думку відповідача, фактично послуга з розповсюдження товарів надана у серпні 2018 року, перевіркою встановлено, що послуги станом на 01 вересня 2018 року вже були фактично виконані та здійснені за серпень 2018 року, тому період фактично здійснених позивачем послуг був у серпні 2018 року, тобто в іншому податковому періоді з ПДВ ніж дата виписки податкової накладної.

Крім того, у зв`язку із наведеним відповідач зазначає, що позивач занизив податок на додану вартість у серпні 2018 року на суму 1 029 407, 86 грн. та завищив відповідно податок на додану вартість у вересні 2018 року на цю ж суму.

Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки не згадуються будь-які податкові накладні ТОВ ТД КИЇВХЛІБ , зареєстровані із порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1 029 407, 86 грн. у серпні 2018 року.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наявні у справі докази підтверджують, що у межах спірних правовідносин першою подією є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а саме акт здачі-надання послуг від 30 вересня 2018 року №242.

Саме у зв`язку із складенням акт здачі-надання послуг від 30 вересня 2018 року №242 позивач виписав ПАТ КИЇВХЛІБ податку накладну на надання маркетингових послуг від 30 вересня 2018 року №4713.

Таким чином, позивач склав податкову накладну від 30 вересня 2018 року №4713 відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що податкова накладна від 30 вересня 2018 року №4713 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних цією ж датою, що підтверджується відповідною квитанцією від 30 вересня 2018 року №9220976634, тобто у межах строку згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно розрахунку штрафних санкцій штраф до позивача застосовано на підставі пункту 120 1 2 статті 120 1 Податкового кодексу України, згідно з яким відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній.

Проте, як встановлено вище, позивач зареєстрував спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, що виключає накладення штрафу на підставі пункту 120 1. 2 статті 120 1 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи позивача про безпідставність застосування штрафних санкцій у розмірі 50% повторне вчинення порушення, оскільки штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571 застосовані не за повторність правопорушення, а саме на підставі пункту 120 1. 2 статті 120 1 Податкового кодексу України.

Окрім зазначеного звертає увагу на те, що відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Проте, як вбачається зі змісту зазначеної апеляційної скарги, відповідач не погоджується саме із оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15 січня 2020 року №0302615571.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в зазначеній частині з підстав, викладених у його рішенні, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №№ 0272615571, 0292615571, №0282615571, 0262615571.

Так, з наданих пояснень представників позивача та матеріалів справи встановлено, що ТОВ ТД КИЇВХЛІБ створювалось та на даний час функціонує як торгівельне підприємство, що займається, в т.ч., закупівлею та подальшим продажем хлібобулочних виробів (КВЕД основного виду діяльності 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами).

Тобто, фактично позивач є посередником між виробниками хлібобулочних виробів та покупцями різних напрямів (торгівельні мережі, підприємства роздрібної торгівлі, дилери, дистриб`ютори тощо).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Новінол по укладеному між сторонами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом, колегія суддів зазначає наступне.

При розгляді справи та ухвалення рішення суд першої інстанції взяв до уваги лише Акт перевірки, зазначивши у рішенні наступне: Позивач не надав належних та допустимих доказів, які 6 підтверджували реальність господарських операцій на перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема відповідних товарно-транспортних документів (товарно-транспортних накладних або інших документів (наказ на відпуск готової продукції та/або талон на завантаження готової продукції)), з яких можливо було б дослідити операції із доставки автомобільним транспортом хлібобулочних виробів з місця відправлення до місця призначення; у справі відсутні докази на підтвердження належності позивачу відповідних місць відправлення та призначення, а також на підтвердження фактів відпуску та прийняття відповідної продукції ТОВ ТД КИЇВХЛІБ .

У справі відсутні будь-які докази щодо надання перевізником послуг із організації перевезення вантажу, забезпечення повернення зворотної тари відправнику, забезпечення приймання від вантажоодержувачів вантажу, що підлягає поверненню та його зворотну доставку до відправника.

Також суд першої інстанції погодився з висновками Акту перевірки щодо створення нібито позивачем штучної видимості господарських операцій з ТОВ Новінол шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме із цим контрагентом.

Однак, суд першої інстанції не надав жодної оцінки доказам, які були надані позивачем та містяться у матеріалах справи.

Так, на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ Новінол позивачем надано Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №115 від 01.09.2017 р., реєстр Актів наданих послуг за період надання послуг з 10.09.2017 р. по 31.10.2017 р. та безпосередньо самі Акти наданих послуг за зазначений період.

До кожного Акту додається Зведений додаток, у якому наявна інформація щодо пунктів завантаження/розвантаження з вказанням їх адрес, тарифів, кількість торгівельних точок, загальна вага та вартість перевезення.

Також до кожного Зведеного додатку долучено перелік товарно-транспортних накладних в розрізі кожного автомобіля, який здійснював перевезення протягом періоду надання послуг.

Крім того, до Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №115 від 01.09.2017 р. надані додатки, у яких вказаний розмір тарифу (або фіксований або розрахований в залежності від ваги перевезення в кожну торгівельну точку (пункт розвантаження).

Пунктами завантаження були експедиції (структурні підрозділи) позивача.

Окрім зазначеного вище, представником позивача зазначено та додано до матеріалів справи наказ про затвердження Порядку, який визначає порядок відпуску товару.

Також представником позивача зазначено, що внутрішнім Порядком підприємства передбачено ведення або наказів або талонів або ТТН ні відпуск товару.

Щодо підтвердженні руху товару по складу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріалами справи встановлено та надано на підтвердження представником позивача пояснення про те, що зазначене вище підтверджується витягами з системи 1С Блок звіт по логістиці та продажу 1С .

Таким чином посилання відповідача щодо штучної видимості господарських операцій позивача з ТОВ Новінол шляхом формального складення первинних документів є безпідставною та не підтверджується доказами.

Щодо відсутності у справі товарно-транспортних накладних до Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом МІ 15 від 01.09.2017 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, у період проведення перевірки органом ДПС у позивача, відповідно до вимог Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , були в наявності усі первинні документи, в тому числі оригінали товарно-транспортних накладних, складених по відносинах перевезення між Позивачем та ТОВ НОВІНОЛ . Однак, враховуючи значний об`єм таких документів, обмін документами та інформацією під час здійснення перевірки відбувався виключно на підставі письмових запитів перевіряючих. Оскільки фізично товарно-транспортні накладні знаходилися не за адресою проведення перевірки, яка проходила у головному офісі позивача, а у структурних підрозділах Позивача (експедиціях), де безпосередньо здійснюється завантаження продукції і які розташовані у різних районах Києва та області, перевіряючим було запропоновано надати письмовий запит щодо надання товарно - транспортних накладних на конкретну дату.

Колегія суддів звертає увагу на пояснення представника позивача, щодо яких не надано заперечень представником відповідача, що перевіряючі не надали такого запиту, а, отже, можна зробити висновок, що їм достатньо було переліків товарно-транспортних накладних по кожному автомобілю, задіяному в перевезенні вантажу.

Такі переліки містяться у Зведених додатках до Актів наданих послуг перевезення.

Враховуючи, що сторонами по справі не ставилося під сумнів питання наявності товаро - транспортних накладних та зазначене суд також не ставить їх під сумнів, а згідно ч. 1 ст. 78 КАСУ обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, відповідно позивач не надавав товарно - транспортних документів, однак, враховуючи, що в судовому рішенні суд звернув на зазначене увагу, вважаємо за необхідне надати суду частину товарно-транспортних накладних, копії яких залишилися у нашому розпорядженні після виїмки оригіналів під час обшуку.

Наявність товарно-транспортних накладних по перевізнику ТОВ НОВІНОЛ додатково підтверджується ще одним фактом.

Так, матеріалам справи встановлено та не заперечується сторонами у справі, що більшість ТТН по зазначеному вище контрагенту було вилучено, під час проведення обшуку та до цього часу не повернуто позивачеві.

Після відкриття адміністративної справи №640/9356/20 29 квітня 2020 року Слідчим Управлінням ГУ ДФС у м. Києві було порушено кримінальну справу №32020100000000405 від 07.08.2020р.

У листопаді 2020 року групою слідчих було здійснено обшук за місцезнаходженням Позивача (вул. Костянтинівська, 64, м. Київ), а також за місцезнаходженням його експедицій (структурних підрозділів) за адресами: м. Київ, вул. Богатирська, 5, вул. Чернігівська, 51, вул. Турівська,40 (раніше Щекавицька, 55), вул. А.Цедіка (раніше Є.Потьє), 4-Б, вул. Бориспільська, 24. Під час обшуків було вилучено оригінали договорів з додатками, актів наданих послуг, а також товарно-транспортні накладні по взаємовідносинах з ТОВ НОВІНОЛ , ТОВ СОЛОМ ТРЕЙД , ТОВ ЛОГІСТ СЕРВІС , ТОВ ЗЕРНОТРАСТ ГРУП , ТОВ КАМА СЕРВІС . Копії Ухвал про обшук за вищезазначеними адресами та Протоколи обшуків також додаються до цієї апеляційної скарги.

Окрім зазначеного представник позивача вказує про те, що у відповіді на заперечення Товариства податковий орган вніс зміни до акту перевірки на підстав яких виключено пунк про ненадання позивачем підтверджуючих товаро - транспортних накладних по ТОВ Новінол , а саме зазначено: Абзац 7 стор.14 п.п.2) п.3.1.1.. розділу III акта перевірки від 11.12.2019 р. №90/26-15-05-07-01-22/41202432, щодо ненадання товарно-транспортних накладних під час перевірки, виключити . .

Щодо суті суть господарських операцій перевезення та поставки відображається у бухгалтерському обліку ТОВ ТД КИЇВХЛІБ , колегія суддів зазначає наступне.

Так, закупівля хлібобулочних виробів відбувається за укладеними договорами поставки безпосередньо у виробників.

Процес закупівлі, перевезення та продажу відбувається відповідно до Порядку визначеному підприємством.

Оприбуткування закуплених товарів проводиться в бухгалтерському обліку Товариства наступним чином: 1. дебет - 281 товари на складі ; кредит - 631 Розрахунки вітчизняними постачальниками ; найменування господарської операції - Оприбуткування товарів на склад, без ПДВ Товар оприбутковується на баланс Товариства за закупівельними цінами. 2. дебет - 644 податковий кредит ; кредит - 631 Розрахунки вітчизняними постачальниками ; найменування господарської операції - Сума ПДВ на оприбуткований товар.

Подальший продаж товарів відбувається покупцям на підставі укладених договорів поставки та відображається у бухгалтерському обліку Товариства наступним чином : 1. дебет - 361 розрахунки з вітчизняними покупцями ; кредит - 702 дохід від реалізації товарів ; найменування господарської операції - Дохід по відвантаженим товарам, в т.ч. ПДВ Дохід відображається в обліку по договірним цінам. 2. дебет -702 дохід від реалізації товарів ; кредит - 643 податкове зобов`язання ; найменування господарської операції - Сума ПДВ по відвантаженим товарам. 3. дебет - 902; кредит - 281; найменування господарської операції - Сума собівартості реалізованих товарів. Відображається в обліку по ціні оприбуткування на склад.

Доставка товарів відбувається із залученням транспорту третіх осіб, при цьому транспортні витрати в обліку Товариства відображаються наступним чином: 1. дебет - 93 витрати на збут ; кредит - 6851 розрахунки з іншими кредиторами ; найменування господарської операції - Витрати на транспортні послуги відповідно до суми, відображеної в акті приймання-передачі наданих послуг, без ПДВ. 2. дебет - 644 податковий кредит ; кредит - 6851 розрахунки з Іншими кредиторами ; найменування господарської операції - сума ПДВ по транспортним послугам.

Різниця між ціною продажу і собівартістю реалізованих товарів і є валовим прибутком від реалізації, що в свою чергу, є вагомим чинником формування прибутку як основного показника діяльності підприємства.

Валовий прибуток Товариства (ряд. 2090 форми 2) за 2017 рік склав 116206974 грн. Копію звіту про фінансові результати за 2017 додаємо до цих пояснень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами договорів поставки, укладених з більшістю контрагентів вартість доставки товару включена в ціну реалізації. Тобто, для того, щоб отримати дохід від реалізації, його (товар) необхідно доставити покупцю.

При здійснення кожної поставки товару за укладеними договорами поставки постачальниками було оформлено товарно-транспортні накладні за формою 1-ТТН (хліб) - спеціалізована форма первинного обліку, затверджена Наказом Мінагрополітики від 06.06.2001 р №153, (в подальшому - ТТН).

Крім того, ТТН за формою 1 -ТТН (хліб) є єдиним первинним документом, що використовується:

- для списання з балансу ХБВ підприємством, що здійснило його відпуск (в нашому випадку це ТОВ ТД КИЇВХЛІБ );

- для дозволу на вивіз з території підприємства - постачальника (в нашому випадку це ТОВ ТД КИЇВХЛІБ );

- для оприбуткування їх на склад підприємством - отримувачем (покупцем);

- для складського, оперативного та бухгалтерського обліку ХБВ

- для перевезення ХБВ для власних або комерційних потреб.

Колегія суддів звертає увагу нате, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту від 14.10.1997р. №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухобліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, на підставі ТТН спеціалізованої форми формуються як доходи від реалізації хлібобулочних виробів, так і витрати на їх перевезення.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу нате, що за Актом про результати документальної планової виїзної перевірки від 11.12.2019 р. №90/26-15-05-07-01-22/41202432 працівники державної податкової служби відобразили порушення в частині завищення фінансового результату до оподаткування як наслідок відображення зайвих, на їх погляд, витрат.

Проте, ними не було описано жодного порушення щодо недостовірності відображення доходів підприємства, що опосередковано може бути використано в якості доказової бази правильності відображення транспортних витрат на доставку товару, адже, якщо покупці отримали товар, Товариством було здійснено його доставку.

Так, одним із перевізників в вересні-жовтні 2017 року був ТОВ НОВІНОЛ .

Матеріали справи містять реєстри ТТН (додатки до актів), витрати на доставку товару за якими знайшли відображення в актах приймання-передачі наданих послуг за укладеним договором перевезення між Товариством та перевізником ТОВ НОВІНОЛ .

Надаючи оцінку наявним ТТН по перевізнику ТОВ НОВІНОЛ за вересень та жовтень 2017 року встановлено наявність зазначення адреси доставки хлібобулочних виробів та найменування покупця.

На підтвердження відображення в обліку доходів від реалізації по покупцям з ТТН, які знаходяться в реєстрі, представником позивача надано обороти рахунку 361 за вересень-жовтень 2017 року.

Також, для підтвердження відображення в обліку транспортних витрат надано картку рахунку 6851 по перевізнику ТОВ НОВІНОЛ .

Окремі недоліки в товарно - транспортних накладних на, які посилається відповідач не спростовують здійснення господарських операцій.

Щодо не надання доказів, які б дозволили ідентифікувати участь ТОВ НОВІНОЛ у наданні послуг з перевезення вантажу, зокрема щодо наявності власних або залучених автомобілів, колегія суддів зазначає наступне

Так, згідно п.2.1. укладеного договору перевезення з ТОВ НОВІНОЛ підписанням цього Договору Перевізник підтверджує, що перевезення вантажу здійснюється автомобілями, які є власністю Перевізника, або які залучені для організації перевезень у інших осіб на підставах, не заборонених чинним законодавством України. Перевізник відповідає за наявність у нього всіх необхідних згідно чинного законодавства України документів, що підтверджують використання транспорту для виконання зобов`язань за цим Договором .

Тобто посилання суду першої інстанції, що позивач не надав суду доказів, зокрема щодо наявності власних або залучених автомобілів у ТОВ НОВІНОЛ , є безпідставними, оскільки договором не передбачено надання такої інформації, а тому такі докази позивач не може надати. Більше того, ТОВ НОВІНОЛ не є стороною по справі, а тому не зобов`язане надавати такі докази суду.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на посилання відповідача на те, що знищені книги, які відстежували рух водіїв, колегія суддів зазначає наступне.

Так, списки авто, водіїв були знищені за строком зберігання та не є первинними документами на час проведення перевірки відповідачем.

Також, встановлено, що автомобілі пропускаються на територію по списку програми 1С.

Підприємством перевіряється авто відповідно до замовлення в якому вказується авто та возій, який є експедитором, списку експедиції на замовлення товару та звіряється через систему 1С.

Окрім зазначеного вище представником позивача звернуто увагу суду на те, що списки з автомобілями та водіями надаються безпосередньо самим перевізником та зазначаються у договорі. Також вказано про те, що складається довідковий лист про внесення списку до системи 1С.

Колегія суддів звертає увагу на те, що представником позивача звернуто увагу на те, що були договору трекінгу відповідно до яких відстежується рух автомобіля, проте термін зберігання та відстеження руху авто 400 днів, у зв`язку із чим надати безпосередньо доказ про рух товару на авто можливості немає.

Щодо відсутності доказів на підтвердження належності позивачу відповідних місць відправлення та призначення, колегія суддів зазначає.

Так, у справі не повинні бути докази належності відповідних місць відправлення позивачеві, оскільки дане питання не є предметом спору, а, отже, і не підлягає доказуванню в силу ст.78 КАСУ.

Крім того, ані в акті перевірки, ані у відзиві відповідача, ані у судовому засіданні питання належності відповідних місць відправлення позивачеві не піднімалося та не було предметом судового розгляду.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки вказано про ненадання позивачем договори оренди приміщень відносно перевіряємого періоду , в яких розміщувались структурні підрозділи позивач (експедиції), де і відбувалось фактичне завантаження товару.

Такі договори оренди надавались перевіряючим під час перевірки, і згідно акту перевірки, по взаємовідносинам оренди зауважень до позивача з боку органу ДПС не було.

Згідно ч. 1 ст. 78 КАСУ обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ КИЇВХЛІБ є підприємством, яке здебільшого займається торгівлею товарами, в тому числі хлібобулочними виробами. Оскільки у нього відсутній власний автомобільний транспорт і договорами поставки передбачена передача товару у місці знаходження покупця, то Товариство користується послугами перевізників, що економічно-доцільним. Для прикладу надаємо Суду копії договорів поставки.

Більше того, зі змісту первинних документів, наданих позивачем під час планової виїзної перевірки ДПС, випливає, що у діяльності ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ та його контрагентів наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні причини для укладання договорів, а також наявні чинники, з якими закон пов`язує можливість формування у ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ податкового кредиту за операціями, зокрема витрати Товариства за договором перевезення вантажів повною мірою пов`язані з його господарською діяльністю. А тому позивач цілком правомірно включив до складу витрат витрати по вищезазначеним господарським операціям та підтвердив їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо посилання відповідача про неповернення тари, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідно до договору перевезення всі авто обладнані спеціальними тарами - піддонами, які не підлягають поверненню на виробництво, тому зазначені вище посилання відповідача не знайшли свого підтвердження та не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Щодо взаємовідносин з контрагентами - постачальниками послуг зі стимулювання продажу продукції ТОВ Новінол (код 40815766), ТОВ Солом Трейд (код 41139387), ТОВ Логіст сервіс (код 41406027), ТОВ Зернотраст груп (код 41071785), ТОВ Кама Сервіс (код 39927995), колегія суддів зазначає наступне.

Так, у зв`язку з тим, що ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ КИЇВХЛІБ не має власної торгової мережі, а є лише постачальником товарів, то з метою розповсюдження свого товару, популяризації ТМ КИЇВХЛІБ та задля збільшення обсягів продажів, у перевіряємий період Товариство залучало на оплатній основі дилерів на підставі укладених договорів про надання послуг стимулювання продажів товарів (надалі - Договори).

Згідно п.3.1. Договорів Партнер використовує власну торгову мережу або торгову (дилерську) мережу клієнта. Клієнт вважається залученим Партнером у разі включення його до розділу Торгова (дилерська) мережа Клієнта згідно Додатку №2 до Договорів.

Умовами договорів не передбачено надання іншої інформації або документів на підтвердження залучення Клієнтів та Дилерів для реалізації хлібо-булочної продукції.

Колегія суддів зазначає, що під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору, на власний розсуд та за взаємною згодою визначають умови, порядок розрахунків і платежів.

Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права. У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно умов договорів стимулювання продажу товару (дилерські послуги) дилери залучали клієнтів і однією з умов надання послуг було укладення прямих договорів поставки між залученими клієнтами та ТОВ ТД КИЇВХЛІБ .

Оскільки згідно умов укладених договорів поставки, транспортування товару до місця призначення здійснюється Постачальником і, враховуючи специфіку товару, який поставляється (а це хлібобулочні вироби), то складалися товарно-транспортні накладні за формою N 1-ТТН (хліб), які в розумінні ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, на підставі яких здійснюється як оплата за товар, так і оплата за послуги перевезення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з наданих пояснень представників позивача встановлено, що основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку від його господарської діяльності.

Фактично за 2018 рік та 1 - ше півріччя 2019 року ТОВ ТД КИЇВХЛІБ працювало з прибутком 11 795 241 грн. та 2 770 000 грн. відповідно.

Збитки в сумі 21 754 325 грн. були отримані в 2017 році, коли підприємство тільки розпочало свою роботу.

З пояснень представника позивача встановлено, що були понесені постійні витрати, пов`язані з господарською діяльністю (такі, як оренда, заробітна плата, відшкодування комунальних послуг тощо), в той час як договори на поставку та на послуги стимулювання товарів укладались поступово. Більша їх частина була укладена в січні-березні 2018 року, що і призвело до дисбалансу на початку роботи підприємства. Поступово збиток з суми 21 754 325 грн. зменшується. Так станом на 31.12.2018 року сума збитку становила 9 934 135 грн. Тенденція до зменшення збиткового результату зберіглася і в 2019 році. Сума збитку станом на 30.06.2019 року скоротилась до 7 164 485 грн.

Також, з пояснень представника позивача встановлено, що без укладання дилерських договорів Товариство просто не отримало б доходи від реалізації товарів.

Тому, кожне торгівельне підприємство вимушено залучати дилерів до реалізації товарів з метою підвищення обсягу реалізації. В свою чергу дилерські договори з партнерами передбачають винагороду, яка і була сплачена Товариством.

Для підтвердження реальності надання дилерських послуг представниками позивача надано до суду апеляційної інстанції копії звітів про фінансові результати та декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період, а також таблиці з отриманих доходів в цілому по підприємству та доходів і витрат від контрагентів, за операціями, що оскаржуються.

Крім того, зазначено, що доходи від реалізації відображаються в обліку у відповідності з проведеннями, відображаються в обліку у відповідності з бухгалтерськими проводками.

На підтвердження зазначеного вище надано обороти рахунку 361 та картку рахунку 6851 по контрагентах, що оскаржуються.

Щодо отримання чистого прибутку від реалізації: 1. дебет - 704 вирахування з доходу ; кредит - 361 розрахунки з вітчизняними покупцями ; найменування господарської операції - Зменшення доходу по відвантаженим товарам на суму повернутого товару, в т.ч. ПДВ Зменшення доходу відображається в обліку по договірним цінам. 2. дебет - 704 вирахування з доходу ; кредит - 643 податкове зобов`язання ; найменування господарської операції - Сума ПДВ по повернутим товарам. Відображається в обліку червоним записом (сторно). 3. дебет - 902; кредит - 281; найменування господарської операції - Сума собівартості повернутих товарів. Відображається в обліку по закупівельній ціні червоним записом (сторно).

Фактично дохід, зменшений на суму повернутих товарів, по контрагентах, операції по яких оскаржуються, за вирахуванням ПДВ і є чистим доходом від реалізації. Ця ж сума і використовується як база для нарахування винагороди за дилерські послуги по контрагентам, операції по яких оскаржуються. Виключення можуть становити деякі номенклатурні позиції, тобто база для нарахування винагороди може бути дещо меншою, якщо є письмова домовленість по товарах, на які не розповсюджується її нарахування. Такі виключення прописані в договорі та/або додатках до нього або за усною домовленістю з партнерами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вартість послуг стимулювання (дилерські послуги) розраховувалась дилерами самостійно, а відповідальні працівники Товариства обов`язково перевіряють такі розрахунки на відповідність дійсності і виконанню умов договору.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до дилерських договорів (договорів стимулювання) прописано знаходження клієнтів. В подальшому підписується специфікація з переліком торгових точок за об`єктами реалізації товарів, укладаються договори на поставку з відповідними точками реалізації на постачання продукції та на підставі реалізації товару здійснюється звірка шляхом складання звітів та нарахування бонусів

Щодо нарахування бонусів та підтвердження представник позивача як на приклад посилався на взаємовідносини з ТОВ СОЛОМ ТРЕЙД , відповідно до яких Товариством не прийнято послуги за березень 2018 року, відповідно, і не відображені витрати та податковий кредит з ПДВ. При тому, що реалізація товарів клієнтам, залученим партнером, в березні 2018 року була. Правомірність дій позивача підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 р. у справі №910/1037/19.

Щодо посилання відповідача на те, що ТОВ ТД КИЇВХЛІБ не відобразило господарську операцію (послуга з розповсюдження товарів) за договором №31072018 від 31.07.2018 про надання маркетингових послуг укладеного з ПАТ КИЇВХЛІБ, який є замовником послуг, у складі податкового зобов`язання в декларації з ПДВ у серпні 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів з даним твердженнями не погоджується, оскільки згідно умов Договору №31072018 від 31.07.2018 про надання маркетингових послуг, укладеного між ТОВ ТД Київхліб (Виконавець) та ПрАТ Київхліб (Замовник), Виконавець періодично виконує послуги з розповсюдження товарів, а Замовник приймає та сплачує маркетингові послуги на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Надання маркетингових послуг оформлюється виключно Актом приймання-передачі наданих послуг, який проходить процедуру узгодження сторонами прописану в Розділі 2 Договору.

Отже, тільки Акт, узгоджений сторонами без зауважень, є підставою для оплати послуг Виконавця (що зазначено в п.2.3 Р.2 Договору) та визнання у бухгалтерському обліку зобов`язань і збільшенні активів.

Враховуючи те, що більшість послуг, які надаються ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ контрагентам обчислюються в залежності від обсягу реалізованих за договором поставки товарів, обсяг господарської операції можливо визначити та узгодити з контрагентом тільки в наступному місяці після закриття звітного. В такому разі сума винагороди частіше визначається у поточному місяці на підставі обсягів реалізованих товарів минулого місяця. Продаж товарів, що були поставлені, в даному випадку, ПАТ КИЇВХЛІБ на ТОВ ТД КИЇВХЛІБ в серпні 2018р., були продані не лише в серпні, вересні, а й в жовтні 2018р., а можливо, і в листопаді 2018 р. (в залежності від термінів реалізації товару). А от ціна послуг, наданих у вересні 2018р., розрахована від вартості реалізованих товарів минулого місяця.

Тобто, сторони визначили розмір винагороди за послуги, що надавались ТОВ ТД КИЇВХЛІБ у вересні 2018 р., про що складений протокол погодження договірної ціни.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що суть послуги не в тому, що ПАТ КИЇВХЛІБ реалізував товар ТОВ ТД КИЇВХЛІБ , а саме в подальшій реалізації отриманого від ПАТ КИЇВХЛІБ товару третім особам. Саме ця послуга надавалась в вересні 2018 р., а її вартість розрахована, виходячи з обсягів товарів, поставлених в серпні 2018р.

Таким чином, винагорода за надання маркетингових послуг ПрАТ КИЇВХЛІБ у вересні 2018 року по Акту №242 від 30.09.2018р. обчислювалася з урахуванням загальної вартості обсягу товарів поставленого ПрАТ КИЇВХЛІБ на адресу ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ у серпні 2018 року по договору поставки укладеному між підприємствами № 18600 від 08 серпня 201 7 року.

Первинний документ - Акт здачі-надання послуг №242 був оформлений та узгоджений керівництвом підприємств - 30.09.2018 р.

На вимогу норми п.5 cm. 9 Закону №996 господарська операція по вищенаведеному документу була відображена в облікових регістрах - 30.09.2018р., тобто у тому звітному періоді, в якому вона була здійснена.

На дату оформлення первинного документу - Акту здачі-надання послуг №242 від 30.09.2018 р. ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку податкова накладна №4713 від 30.09.2018р. (квитанція №9220976634 від 30.09.2018р.).

Отже, ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ не порушуючи норми ПКУ та Закону N 996 правомірно, своєчасно та в повному розмірі включив суму ПЛВ 1 029 407,86 гри, до складу показника податкових зобов`язання в декларацію з ПДВ у вересні 2018 року.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновки контролюючого органу відносно того, що ТОВ ТД Київхліб повинен був визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти видаткову накладну на маркетингові послуги, надані по Договору №31072018 від 31.07.2018, без оформлення первинного документу, тобто не на дату оформлення Акту приймання-передачі маркетингових послуг, а по звіту, що є додатком до цього Акту, та у урахуванням протоколу погодження ціни від 31.07.2018, що є додатком до Договору №31072018, є хибними та суперечать нормам:

- п. 187.1 ст.187 p.V ПКУ - у якому чітко визначено - датою виникнення податкових зобов`язань з постачання послуг вважається дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку;

- п. 44.1 ПКУ - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами;

- ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України - підставою для перенесення інформації про господарську операцію до облікових регістрів бухобліку є належним чином оформлений первинний документ, який має обов`язкові реквізити, передбачені законодавством. Правилами документообігу підприємства не передбачена можливість відображення у облікових регістрах бухобліку господарської операції без отриманого від контрагенту первинного документу та/або на підставі будь-яких інших внутрішніх документів;

- п. 5 П(С)БО 15 Дохід - дохід у бухобліку визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов`язання, що приводить до збільшення власного капіталу, при умові, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Якщо у бухгалтерському обліку згідно ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України передбачена можливість відображення господарської операції у облікових регістрах на підставі належним чином оформленого внутрішнього первинного документу, складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарів, робіт, послуг та затвердженого обліковою політикою підприємства, то для податкового обліку чітко визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ є дата оформлення акту виконаних робіт (наданих послуг), який засвідчує факт здійснення господарської операції, що була проведена.

Зазначена позиція підтверджується також у листі Міністерства фінансів України від 26.12.2019 р. №35210-06-62/35178, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, Товариством без порушення норм ПКУ та норм Закону № 996 правомірно, своєчасно та в повному розмірі: перенесена інформація про таку господарську операцію до облікових регістрів бухобліку у вересні 2018 р.; на 30.09.2018 р. - на дату оформлення первинного документу - Акту здачі-надання маркетингових послуг Товариством була складена та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку податкова накладна суми ПДВ по такій операції були включені до складу показника податкових зобов`язання в Декларацію з ПДВ у відповідному періоді - вересні 2018 р.

На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновок відповідача про порушення ТОВ ТД КИЇВХЛІБ граничного терміну реєстрації податкової накладної від 30.09.2018р., визначеної ст. 201 ПКУ, та застосування штрафу за таке порушення є неправомірним.

Крім того, у своєму рішенні суд першої інстанції правильно зазначив, що наявні у справі докази підтверджують, що у межах спірних правовідносин першою подією є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а саме акт здачі-надання послуг від 30 вересня 2018 року №242. Саме у зв`язку із складенням акт здачі-надання послуг від 30 вересня 2018 року №242 позивач виписав ПАТ КИЇВХЛІБ податку накладну на надання маркетингових послуг від 30 вересня 2018 року №4713. Таким чином, позивач склав податкову накладну від 30 вересня 2018 року №4713 відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань.

Також, встановив, що податкова накладна від 30 вересня 2018 року №4713 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних цією ж датою, що підтверджується відповідною квитанцією від ЗО вересня 2018 року №9220976634, тобто у межах строку згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Проте, як встановлено матеріалами справи та підтверджено додатковими доказами, позивач зареєстрував спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, що виключає накладення штрафу на підставі пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0302615571 є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що постачальники послуг фактично надали послуги з перевезення вантажу та зі стимулювання продукції, що підтверджується документами, позивач здійснив оплату таких послуг, що свідчить про реальність господарської операції. Крім того, на підтвердження факту надання послуг було складено товарно - транспортні накладні, однак, суд першої інстанції послався на відсутність будь-яких товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у Акті перевірки (а.с. 29-81 том 1 , стор.14 Акту) зазначено, що по взаємовідносинам із ТОВ НОВІНОЛ підприємством до перевірки не надано: накази про відпуск товарів, журнали контрольних пропусків автомобілів на території вивантаження/розвантаження (експедиції) хлібобулочної продукції, або інші документи, що підтверджують доступ на дану територію, товарно-транспортні накладні до договору перевезення.

Однак, у відповіді на заперечення Товариства податковий орган виключив цей абзац з Акту, тим самим підтвердив, що товарно - транспортні накладні надавались, про що зазначив у своїй відповіді на заперечення: під час розгляду заперечення ТОВ ТД КИІВХЛІБ додатково надано товарно-транспортні накладні до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ НОВІНОЛ , що не вплинуло на висновки перевірки. Абзац 7 стор.14 п.п.2) п.3.1.1. розділу III акта перевірки від 11.12.2019 р. №90/26-15-05-07-01-22/41202432, щодо ненадання товарно-транспортних накладних під час перевірки, виключити .

Щодо зазначення в Акті перевірки на те, що позивач не надав до перевірки накази на відпуск товарів. журнали контрольних пропусків автомобілів на території вивантаження/завантаження ь (експедиції) хлібобулочної продукції або інші документи, що підтверджують доступ на його територію; товарно-транспортні накладні до договору транспортних послуг із ТОВ Новінол , колегія суддів зазначає наступне.

З усього переліку надавались лише товарно - транспортні накладні, оскільки складання інших документів не передбачено ані договором перевезення, ані внутрішніми локальними актами підприємства. У спірний період контроль виїзду/виїзду транспорту на територію експедицій підприємства здійснювала служба охорони, яка видавала тимчасові талони при в`їзді, які були однією з підстав для завантаження автомобілів. У зв`язку з невеликим строком зберігання тимчасових талонів їх було знищено. Тому під час перевірки вони не пред`являлись.

Проте повна інформація щодо пропуску на територію підприємства та чіткої ідентифікації автомобільного транспорту, водіїв, навіть часу перебування автомобілів для завантаження продукції, відображені в СІ підприємства, доступ до якої мали податкові органи та витяги з якої надаються до цих пояснень.

Представником позивача надано пояснення, що підставою для пропуску автомобілів перевізників на територію підприємства є наявність інформації про такий автомобіль в Довіднику системи 1С Підприємства.

На підприємстві затверджені Наказом від 22.09.2017 №16/2 блок-схеми Приймання готової продукції із цеху та Відвантаження готової продукції у ВСД та торгові точки , які відображають увесь цикл руху готової продукції, яку придбаває Товариство, від приймання готової продукції з цеху виробника на підставі замовлень (формуються в електронному вигляді) до доставки продукції по торговим точкам контрагентів.

Інформація щодо процесу замовлення продукції, завантаження продукції у автомобілі міститься у системі 1С. Для прикладу надається Витяг з системи 1С Блок звіт по логістиці та продажам за один робочий день 27.10.2017 р.)

Також, на підтвердження факту завантаження автомобілів надаємо для прикладу Витяги із системи 1С за період 26.10.-27.10.2017р. (окремо по ТОВ НОВІНОЛ та по всім перевізникам у цей період.)

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували реальність (товарність) здійснення господарських операцій із ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс . Так, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальність господарських операцій на перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема відповідних товарно-транспортних документів (товарно - транспортних накладних або інших документів наказ на відпуск готової продукції та/або талон навантаження готової продукції, з яких можливо було б дослідити операції із доставки автомобільним транспортом хлібобулочних виробів з місця відправлення до місця призначення; v справі відсутні докази на підтвердження належності позивачу відповідних місць відправлення та призначення, а також на підтвердження фактів відпуску та прийняття відповідної продукції ТОТ ТТ КИЇВХЛІБ , колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з пояснень представника позивача, що докази на підтвердження належності позивачу відповідних місць відправлення та призначення - в суд першої інстанції не надавались, оскільки договори оренди надавались під час перевірки, про що зазначено в Акті перевірки (а.с. 29-81 Том 1, абз.4 стор.4); Перелік інших орендованих приміщень, будівель (офісних, складських) ТОВ ТД КИЇВХЛІБ за період з 09.03.2017р. по 30.06.2019 наведено в додатку 15 до акта перевірки. Копії договорів оренди долучено до апеляційної скарги (Том 3 а.с. 242- 250, Том 4 а.с. 01-27).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем надано до матеріалів справи договір оренди нерухомого майна на адресу місцезнаходження Товариства, оскільки ця адреса також зазначається у деяких товарно-транспортних накладних.

На підтвердження фактів відпуску та прийняття відповідної продукції ТОВ ТД КИЇВХЛІБ на стадії апеляційного оскарження долучено до матеріалів справи товарно- транспортні накладні до договорів поставки кінцевим покупцям (дилерська мережа контрагентів), договори поставки продукції, наказ про затвердження процесу замовлень (Томи 5- 10 справи).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у період з 01.09.2017 по 30.06.2019 продукція придбавалася у виробника ПрАТ КИЇВХЛІБ .

Для прикладу позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні за 26.10.-27.10.2017р. про відвантаження готової продукції Товариству від виробника.

Також для прикладу надано Витяг із системи 1С про реалізацію продукції контрагентам/дилерам за 26.10.-27.10.2017, який відображає інформацію по сформованим ТТН, адресами доставки, вагу та суму поставок.

Щодо відсутності доказів щодо надання перевізником послуг із організації перевезення вантажу, забезпечення повернення зворотної тари відправнику, забезпечення приймання від вантажоодержувачів вантажу, що підлягає поверненню та його зворотну доставку до відправника, а також доказів ідентифікування участі ТОВ Новінол у наданні послуг з перевезення вантажу, зокрема щодо наявності власних або залучених автомобілів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на підтвердження надання перевізником послуг представником позивача надано до суду апеляційної інстанції:

- перелік авто та список водіїв для перевезення продукції згідно договору №115 від 01.09.2017р.;

- листки перевізника по місцям відвантаження (експедиціям) із зазначенням авто та прізвищ водіїв, задіяних у перевезеннях;

- свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

- службову записку про організацію внесення в Довідник 1С переліку автомобілів та водіїв по перевізнику ТОВ Новінол ;

- Договір позички треків - пристроїв спостереження за рухомими об`єктами, які встановлювалися в автомобілях, задіяних у перевезеннях продукції ТОВ ТД Київхліб ;

- Договір абонентського обслуговування №150817-02-А від 15.08.2017р. треків.

Додатково повідомлено, що дані пристроїв спостереження надати не має можливості, оскільки вони не збереглися. Н а підтвердження зазначеного, представником позивача надано лист щодо обмеженого строку зберігання інформації .

З пояснень представника позивача встановлено, що вся інформація щодо ідентифікації автомобілів та водіїв занесена в базу бухгалтерського обліку підприємства С1 та дозволяла представникам податкових органів, у випадку виникнення сумнівів щодо реальності операцїі поставки, ідентифікувати всіх осіб, які були залученні до надання таких послуг.

Дана інформація відображена не лише в системі внутрішнього бухгалтерського обліку, але й у всіх ТТН, які були надані податковій та отримання яких вона підтвердила.

При цьому, дані ТТН формуються кожного дня і інформація щодо автомобілів та водіїв підтягується з системи при формуванні та розподілі замовлення, та відображена у всіх ТТН.

Щодо відсутності у справі доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс щодо надання послуг зі стимулювання продажу продукції та надання дилерських послуг, ненадання позивачем жодної інформації щодо залучення клієнтів та дилерів для реалізації хлібобулочної продукції саме зі сторони ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс , у тому числі наявності у цих осіб власної або дилерської мережі, та відсутність доказів, з яких можливо було б встановити зміст та об`єм послуг зі стимулювання продажу продукції та дилерських послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріали справи містять договори про надання послуг із стимулювання продажу продукції, укладені із ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс та додаткові угоди до них, реєстри актів здачі - прийому робіт (надання послуг), акти здачі - прийому робіт (надання послуг), додатки звіти по обсягах послуг.

Проте, судом першої інстанції не надано оцінку зазначеним вище документам.

Колегія суддів звертає увагу на наданий детальний розрахунок вартості послуг за вересень 2017 року з системи 1С, на підставі яких в подальшому було сформовано звіти та акти виконаних робіт по контрагенту ТОВ Кама Сервіс , а також помісячний розрахунок вартості послуг по кожному контрагенту за весь період у формі таблиць.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із ТОВ Солом Трейд , ТОВ Новінол , ТОВ Логіст Сервіс , ТОВ Зернотранс Груп , ТОВ Кама Сервіс та пов`язаність придбаних у них послуг із господарською діяльністю підприємства, що виключає правомірність формування витрат у межах спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Так, первинними документами, які підтверджують надання послуг є договори та акти виконаних робіт.

Судом першої інстанції відхилено надані документи без будь-якого посилання на норми чинного законодавства.

При цьому, посилання на те, що ці послуги не пов`язані з господарською діяльністю підприємства прямо суперечать як матеріалам справи, так і логіці самого поняття господарської діяльності та її процесів.

Так, колегія суддів зазначає, що позивач займається реалізацією хлібобулочних виробів. Це його основний вид господарської діяльності. Послуги зі стимулювання продажів напряму пов`язані саме зі збільшенням обсягів основного виду діяльності - реалізації хлібобулочних виробів.

При цьому, аналогічні послуги надаються позивачеві не лише цими компаніями (послуги яких були зняті податковою з наших витрат та по поставлені під сумніви щодо їх реальності), а й іншими товариствами, на підтвердження чого надається інформацію щодо сплачених послуг за період з 01.09.2017 по 30.06.2019.

Також на прикладі ТОВ КАМА СЕРВІС надаємо реєстр вхідних платежів від його субдилерів TOB СВО ПЛЮС , ТОВ ЛІАН ТРЕЙД , ТОВ ДДС ГРУП за укладеними прямими договорами поставки (містяться у матеріалах справи Том 3) за період з 01.09.2017 по 30.06.2019.

Щодо посилання на те, що у справі відсутні копії відповідних податкових накладних, на підставі яких позивач формував податковий кредит за спірний період, що позбавляє можливості дослідити із відповідність вимогам Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, податкові накладні не надавалися у суді першої інстанції, оскільки не досліджувалося питання правильності їх складання та своєчасної реєстрації.

В акті податкової перевірки не було жодних зауважень щодо оформлення та реєстрації податкових накладних.

В силу ст.78 КАСУ ми не доводили обставини, які визнавались податковою та не ставились під сумнів під час перевірки.

Представником позивача надано до суду апеляційної інстанції реєстр податкових накладних та для прикладу надано податкові накладні зареєстровані щодо наданих послуг дилером ТОВ КАМА СЕРВІС Товариству у вересні 2017 року.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на надані до суду апеляційної інстанції блок - схему №1 Приймання готової продукції із цеху та блок - схему №2 Відвантаження готової продукції у ВСД та торгові точки , та зазначає наступне.

Так, відповідно до зазначених вище блок - схем судом першої інстанції встановлено рух готової продукції, а саме:

Початок руху:

1. Приймання готової продукції із цеху постачальника згідно замовлення (старший - приймальник здавальник): переміщення упакованої / не упакованої продукції у лотках/пластикових ящиках на візках або карою.

2. Проведення вхідного контролю (старший - приймальник здавальник): візуальний зовнішній огляд продукції (відповідність маркування, відсутність механічних пошкоджень продукції, цілісність пакування і відсутність ознак конденсату, відсутність попадання сторонніх предметів та забруднення дерев`яних лотків та пластових ящиків з продукцією. В разі наявності зауважень продукція не приймається, повертається назад у складські приміщення постачальника. Проводиться обмін на відповідну продукцію. Дія фіксується в Картці ведення діяльності зі зберігання та транспортування продукції Ф-ОЗ/М 01.

3. Підтвердження видаткових накладних на продаж продукції (старший - приймальник здавальник): переміщення на візках або у пластикових ящиках продукції на склад дія зберігання;

4. Зберігання продукції у складських приміщеннях (старший - приймальник здавальник): тимчасове зберігання упакованої та не упакованої продукції. Забезпечення простежуваності та кліматичних умов зберігання. Забезпечення товарного сусідства для зменшення перехресного забруднення алергенами.

5. Формування наряду на роботу автотранспорту (диспетчер): оцінювання та вибір постачальника транспортних послуг згідно ПП 03 Закупівлі . Чистий автотранспорт, захист продукції від опадів згідно з вимогами Специфікації на послуги з транспортування продукції.

6.Формування зведених замовлень (диспетчер: забезпечення простежуваності, принципів FIFO FEFO.

7. Постановка на рампи автотранспорту та фіксація даних в програмі 1C (диспетчер): забезпечення простежуваності, принципів FIFO FEFO.

8. Друк та видача вантажникам талонів на комплектацію готової Продукції (диспетчер): забезпечення простежуваності, принципів FIFO FEFO.

9. Комплектація продукції у тару (приймальник - здавальник): підготовка / комплектація продукції ВСД для транспортування у торгові точки. Забезпечення просгежуваності, принципів FIFO FEFO.

10. Викатка продукції на рампу водію (приймальник - здавальник): огляд санітарного та технічного стану автотранспорту. Чистий автотранспорт згідно з вимогами Специфікації на послуги з транспортування продукції. Захист продукції на рампі від опадів, птахів, пилу. Забезпечення товарного сусідства для зменшення перехресного забруднення аллергенами.

11. Оформлення на друк ТТН (оператор): коректність інформації про вантаж та одержувача продукції для забезпечення простежуваності.

12. Доставка продукції по торговим точкам (водій): транспортування та відвантаження продукції Замовнику Із наданням супроводжувальної документації.

Кінець.

По взаємовідносинах із дилером ТОВ Логіст сервіс , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Додатку №2 до укладеного Договору, ТОВ Логіст сервіс залучив клієнтів ТОВ ВКК ПАЛЕСА , ТОВ ТРАНСТОРГ ПЛЮС , ТОВ ВАН ДЕР МАК . З даними клієнтами Позивач уклав прямі договори поставки, по яким відбувалися відвантаження товарів. Прямі договори поставки були укладені з самими дилерами, а також з іншими залученими клієнтами по дилерам ТОВ Новінол , ТОВ Солом Трейд , ТОВ Логіст сервіс , ТОВ Зернотраст груп , ТОВ Кама Сервіс , а саме з: ТОВ МЕГ А АБСОЛЮТ 06 , ТОВ СВО ПЛЮС , ТОВ ЛІАН ТРЕЙД , ТОВ ДДС ГРУП , ТОВ ВКК ПАЛЕСА , ТОВ ТРАНСТОРГ ПЛЮС , ТОВ ВАН ДЕР МАК , ТОВ ГРАВЮЙЛ , ТОВ ЄВРОЕКОЛЕД , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом надано договори рів поставки та копії товарно - транспортних накладних, оскільки питання щодо надання додаткових документів у суд першої інстанції не виникало.

Також на підтвердження реальності поставок за вищезазначеними договорами надано копії товарно-транспортних накладних, які частково залишилися у розпорядженні позивача після вилучення їх оригіналів під час обшуку у листопаді 2020 року.

Ані договори поставки, ані товарно-транспортні накладні не надавались суду першої інстанції, оскільки в судових засіданнях доцільність їх надання не виникала, відзив відповідача також не містив необхідності надати додаткові докази.

Крім того, в матеріалах справи №640/9356/20 містяться письмові покази директора ТОВ Логіст сервіс від 02.03.2021р. - ОСОБА_3 .

Відповідно до яких підтверджено реальність господарських операцій ТОВ Логіст сервіс з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ КИЇВХЛІБ .

Матеріалами справи встановлено, що в укладених договорах стимулювання продажу продукції чітко визначено територію надання послуг, визначені конкретні торгові точки клієнтів (із зазначенням їх адрес), умови і порядок нарахування винагороди.

Послуги надавалися в усіх торгових точках, зазначених у відповідному додатку до Договору. Факт надання послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг та письмовими звітами про обсяг наданих послуг.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції взагалі не досліджено письмові звіти до Актів наданих послуг, водночас у своєму рішенні зазначено: суд погоджується із висновками акта перевірки про ненадання позивачем жодної інформації щодо залучення клієнтів та дилерів, у справі відсутні докази, з яких можливо було встановити зміст та об`єм послуг зі стимулювання продажу продукції та дилерських послуг. .

Дане висловлювання суду першої інстанції є безпідставними, оскільки, як вже неодноразово зазначав позивач, підтвердженням надання послуг є: включення торгової точки до Додатку 2 (Специфікації), укладення прямих договорів поставки Клієнтами з позивачем, розповсюдження об`ємів продукції, номенклатура якої зазначена в письмових звітах до актів наданих послуг.

Колегія суддів звертає увагу нате, що ані суд першої інстанції, ані відповідач у своєму відзиві не піднімали питання щодо надання позивачем додаткових доказів по взаємовідносинах стосовно дилерських послуг.

Таким чином, суд першої інстанції формально підійшов до вивчення питання, не дослідив надані позивачем докази, обмежився лише загальними фразами, на кшталт: разом із тим, суд звертає увагу, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували реальність (товарність) здійснення господарських операцій із ТОВ Новінол , ТОВ Солом Трейд , ТОВ Логіст сервіс , ТОВ Зернотраст груп , ТОВ Кама Сервіс .

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції без повного і всебічного дослідження доказів, наданих позивачем, взявши до уваги лише акт перевірки податкового органу, зробив хибний висновок про неправомірне включення до складу витрат витрати позивач по господарським взаємовідносинам з ТОВ Новінол , ТОВ Солом Трейд , ТОВ Логіст сервіс , ТОВ Зернотраст груп , ТОВ Кама Сервіс та вважає безпідставним включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість останнього відповідних сум податку по вищезазначеним операціям. Також суд першої інстанції вважає обґрунтованим акт перевірки в частині висновків про порушення Позивачем норм ПКУ щодо заниження податку на додану вартість та завищення від`ємного значення з цього податку по операціям з вищезазначеним контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції в основній частині винесено лише на підставі даних акту перевірки, який не є належним носієм доказової інформації, оскільки не містить суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача.

У своєму рішенні суд першої інстанції погодився з висновками акта перевірки про ненадання позивачем жодної інформації щодо наявності власної або дилерської мережі у його контрагентів . Також у акті перевірки орган ДПС вказав у якості доказу відсутності торгової мережі - неподання статистичного звіту по формі №7-торг.

Однак, такі висновки є припущенням, оскільки джерело походження такої інформації невідоме: інформація щодо подання або неподання статистичних звітів не є у загальному доступі (орган ДПС не міг дізнатися про неї з відкритих джерел), а матеріали справи не містять ані письмового запиту органів ДПС до органів статистики, ані відповіді органу статистики щодо неподання саме ТОВ Новінол , ТОВ Солом Трейд , ТОВ Логіст сервіс , ТОВ Зернотраст груп , ТОВ Кама Сервіс форми державного статистичного спостереження №7-торг (річна) Звіт про наявність торгової мережі.

Тому висновок органу ДПС, з яким погодився суд першої інстанції, щодо відсутності у вищезазначених контрагентів власної або дилерської торгової мережі є передчасним та необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ не може відповідати за неподання статистичної звітності своїми контрагентами.

Неподання фінансової та іншої звітності не може свідчити про відсутність активів, зобов`язань, капіталу, найманих працівників, торгової мережі, а може свідчити лише про порушення контрагентом норм чинного законодавства.

Також суд першої інстанції звернув увагу, що у справі відсутні копії відповідних податкових накладних, на підставі яких позивач формував податковий кредит за спірний період, що позбавляє суд дослідити їх відповідність вимогам Податкового кодексу України .

Проте, дослідження таких доказів як податкові накладні виходить поза межі предмету спору, а також факт їх реєстрації згідно вимог чинного податкового законодавства визнається сторонами, не оспорюється і не підлягає доказуванню в силу ст. 78 КАСУ.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що в рішенню суду першої інстанції зазначено про відсутність доказів, які б дозволили ідентифікувати участь у виконанні послуг з прибирання приміщень та прилеглих територій торгових центрів (а.с.60 том 2), проте колегія суддів зазначає про відсутність господарських операцій та спору щодо договорів прибирання та на дання послуг з прибирання.

Надаючи оцінку всім доводам обох сторін, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до ст. 6 КАС України, ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи у зв`язку з чим порушено норми матеріального та процесуального права та зроблено помилковий висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення понесених судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 21 020, 00 грн. та 31 530, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ ДТ005623 від 14 квітня 2021 року та № ДТ011064 від 17.08.2021 р.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У вищезазначеному адміністративному позові, який подано у квітні 2020 року заявлено 5 вимог майнового характеру.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2020 року становить 2 102 грн.).

З урахуванням того, що сума сплати судового збору становить більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, сума сплати судового збору не може бути більше ніж 21 020 грн.

Тому, за подання апеляційної скарги сума судового збору становить: 21 020 *150%= 31 530 грн.

При звернені до суду було сплачено судовий збір в сумі 21 020, 00 грн., суд першої інстанції при розподілі судових витрат в частині задоволених вимог стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 447, 73 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у розмірі 52 102, 27 грн. ( (21 020, 00 грн. - 447,73 грн.) + 31 530, 00 грн.) підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 139, 143, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ - Балан Світлани Михайлівни - задоволити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №№ 0272615571, 0292615571, №0282615571, 0262615571.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ (адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 64, ЄДРПОУ 41202432), у розмірі 52 102 (п`ятдесяти двох тисяч ста двох) гривень 27 копійок , сплачених відповідно до платіжних доручень №№ ДТ005623 від 14 квітня 2021 року та № ДТ011064 від 17.08.2021 р.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 11 лютого 2022 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль