Рішення

від 07.02.2022 по справі 914/427/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 Справа № 914/427/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Дзюби М.Р., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова;

до відповідача-1: Львівської міської ради;

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп»;

про: визнання недійсними ухвал Львівської міської ради, договору про встановлення сервітуту та скасування державної реєстрації прав на землю,

Представники

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.

Відповідача-1: Поліщук О.С.

Відповідача-2: Костур Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято постанову, якою постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021р. та рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2020р. у справі №914/427/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 06.08.2021р., справу №914/427/20 передано на розгляд судді Король М.Р.

11.08.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти справу до розгляду; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 15.09.2021р.; явку прокурора та учасників справи в підготовче засідання визнати обов`язковою.

14.09.2021р., на електронну адресу суду відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21296/21.

15.09.2021р., на електронну адресу суду відповідачем-2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21386/21.

У підготовче засідання 15.09.2021р. з`явився прокурор та представник відповідача-1.

Протокольною ухвалою від 15.09.2021р. підготовче засідання відкладено на 06.10.2021р.

Крім того, ухвалою від 15.09.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-2 у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

06.10.2021р. керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова подано до суду клопотання про заміну сторони, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4028/21.

06.10.2021р. керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23455/21.

06.10.2021р. відповідачем-2 подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23478/21.

У підготовчому засіданні 06.10.2021р. учасники справи забезпечили участь повноважних представників, розгляд клопотання про заміну позивача правонаступником відкладено до наступного судового засідання, судом відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на предмет позовних вимог, на звернення з якими, в органів Держгеокадастру повноваження відсутні, а також з огляду на те, що Львівська міська рада, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає у справі відповідачем, відтак прокурор правомірно набув статусу позивача та самостійно звернувся до суду з позовною заявою без визначення органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.

Протокольною ухвалою від 06.10.2021р. підготовче засідання відкладено на 27.10.2021р.

У даній справі підготовче засідання, призначене на 27.10.2021р., у зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, не відбулося.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 02.11.2021р. у справі №914/427/20 підготовче засідання призначено на 17.11.2021р. о 12.45 год. та викликано учасників справи в підготовче засідання.

Крім того, ухвалою від 02.11.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

19.10.2021р. відповідачем-1 подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№24270/21.

16.11.2021р. прокурором у справі подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27079/21.

16.11.2021р. відповідачем-2 подано до суду клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи, а саме висновку експерта №049/21, за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12.11.2021р., вказане клопотання зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27195/21.

17.11.2021р. прокурором у справі подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27280/21.

17.11.2021р. відповідачем-1 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27328/21.

У підготовче засідання 17.11.2021р. з`явився прокурор та представник відповідача-2.

Протокольною ухвалою від 17.11.2021р. суд постановив замінити позивача у даній справі та поновити строк для подання доказу, а саме висновку експерта №049/21, за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12.11.2021р., який долучено до матеріалів справи, оголошено перерву в судовому засіданні до 01.12.2021р.

Крім того, ухвалою від 17.11.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-1 у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У даній справі підготовче засідання, призначене на 01.12.2021р., у зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, не відбулося.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 14.12.2021р. у справі №914/427/20 підготовче засідання призначено на 12.01.2022р. о 11.15 год. та викликано учасників справи в підготовче засідання.

06.12.2021р. прокурором у справі подано до суду письмове пояснення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№29222/21.

У підготовчому засіданні 12.01.2022р. учасники справи забезпечили участь повноважних представників.

Протокольною ухвалою від 12.01.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 27.01.2022р.

26.01.2022р. на електронну адресу суду відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№2227/22.

У підготовче засідання 27.01.2022р. з`явився прокурор та представник відповідача-2.

Протокольною ухвалою від 27.01.2022р. суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 08.02.2022р.

Крім того, ухвалою від 27.01.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-1 у цій справі, та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судовому засіданні 08.02.2022р. учасники справи забезпечили участь повноважних представників.

Судом під час нового розгляду справи враховуються вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021р.

Суть спору:

спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку прокурора, в даному спірному випадку має місце намір відповідачів шляхом укладення Договору від 01.03.2018р. №С-с-266 про встановлення земельного сервітуту (для реальних часток) уникнути виконання вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо продажу права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах (земельних торгах). Звертаючись із позовними вимогами, прокурор стверджує про те, що спірний договір є удаваним, оскільки за своєю суттю є договором оренди.

Позиція прокурора:

в обгрунтування позовної заяви прокурор зазначає, що земельний сервітут встановлюється у виняткових випадках, коли в інший спосіб добратися до ділянки неможливо. Будь - які докази щодо неможливості задоволення потреб ТзОВ «Девелопленд Груп» в користуванні земельною ділянкою в інший спосіб, аніж встановлення сервітуту, матеріали справи не містять, тому вважає, що між відповідачами укладено фактично договір оренди земельної ділянки, а спірний договір є удаваним.

Позиція відповідача-1: вказує, що воля власника земельної ділянки була виражена в укладенні саме договору земельного сервітуту, а не договору оренди землі, оскільки земельна ділянка є землею загального користування-зоною транспортної інфраструктури, а в протилежному випадку, орендар матиме право обмежити доступ до земельної ділянки.

Позиція відповідача-2: вказує на безпідставність доводів прокурора, вважає, що ним не доведено факти удаваності договору та невідповідності спірних ухвал Львівської міської ради вимогам чинного законодавства.

За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2016 №1292 «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул.Стрийською, вул.І.Чмоли, вул.Козельницькою, проектованою хордовою магістраллю загальноміського значення» вирішено дозволити розроблення детального плану території, обмеженої вул.Стрийською, вул.І.Чмоли, вул.Козельницькою, проектованою хордовою магістраллю загальноміського значення відповідно до державних та будівельних норм, стандартів і правил, генерального плану м.Львова та положень затвердженої містобудівної документації, відповідальним за розроблення та фінансування детального плану територій визначити ПрАТ «Агрокультура».

Державним інститутом проектування міст «Містопроект» на замовлення Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради виготовлено Детальний план території, обмеженої вул.Стрийською, вул.І.Чмоли, вул.Козельницькою, проектованою хордовою магістраллю загальноміського значення.

Ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017р. №2221 «Про надання ТзОВ «Девелопленд Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Чмоли, 1 та надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - вул. Луганській» вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0213га на вул.І.Чмоли, 1 для обслуговування нежитлової будівлі за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови; надати управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8683га на вул. Стрийській, вул. Луганській для подальшої передачі її у сервітутне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру, за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови; визначити товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» замовником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» забезпечити через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та подати міській раді на затвердження.

Рішенням Львівської міської ради від 21.07.2017р. №635 вирішено затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» торгово - громадського комплексу на вул. Стрийській - вул. І. Чмоли зі знесенням існуючих будівель. Додатком до вказаного рішення є Містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва на будівництво торгово - громадського комплексу на вул. Стрийській - вул. І. Чмоли зі знесенням існуючих будівель на нове будівництво на вул. Стрийській - вул. І. Чмоли на земельній ділянці із цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговування торгово - промислового комплексу; категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Згідно з планом зонування територій (зонінгу) Сихівського району (ухвала міської ради від 18.09.2014р. №3840), детальним планом території, обмеженим вул. Стрийською, вул. І. Чмоли, вул. Козельницькою, проектованою хордовою магістраллю загальноміського значення (рішення виконавчого комітету від 29.12.2016р. № 1292), зона Г-6 - торгівельні зони.

17.10.2017р. Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради видано Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради Містобудівні обмеження та сервітути щодо користування земельною ділянкою №2401-3249 щодо земельної ділянки за адресою: Львівська область, м.Львів, вул. Стрийська вул. Луганська, площею 0,8683га., кадастровий №4610136800:01:008:0014; категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 02.09. Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.12.2017р. №2804 «Про затвердження ТзОВ «Девелопленд Груп» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на вул. І. Чмоли, 1» вирішено затвердити товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 4,5393 га (кадастровий номер 4610136800:01:008:0011) на вул. І. Чмоли, 1 в оренду терміном на 25 років для будівництва та обслуговування громадського центру (офісних споруд, готелю з конференц - залом, торгового центру, навчального, наукового та дошкільного закладів та іншого житла) (код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель сільськогосподарського призначення; затвердити земельну ділянку площею 4,5393 га (кадастровий номер 4610136800:01:008:0011) на вул. І. Чмоли, 1 для продажу товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» для будівництва та обслуговування громадського центру (офісних споруд, готелю з конференц-залом, торгового центру, навчального, наукового та дошкільного закладів та іншого житла).

26.01.2018р. Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, на підставі розробленого Приватним підприємством «Леополіс-Клуб», Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово-громадського центру (КВЦПЗ 02.09) м. Львів, вул. Стрийська - вул. Луганська за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська - вул. Луганська площею 0,8683га. кадастровий №4610136800:01:008:0014; категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 02.09. Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру.

31.01.2018р. Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради видано Відповідачу-2 Містобудівні обмеження та сервітути щодо користування земельною ділянкою №2401-293 щодо земельної ділянки за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська - вул. Луганська площею 0,8683 га, кадастровий №4610136800:01:008:0014; категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 02.09. Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру.

Ухвалою Львівської міської ради від 15.02.2018р. №3054 «Про затвердження управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - вул. Луганській» вирішено затвердити управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8683га (у тому числі площею 0,0953га у межах червоних ліній) на вул. Стрийській - вул. Луганській (кадастровий номер 4610136800:01:008:0 0 14); надати товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» земельну ділянку, площею 0,8683га (у тому числі, площею 0,0953га, у межах червоних ліній), без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень на вул. Стрийській - вул. Луганській (кадастровий номер 4610136800:01:008:0014) у сервітутне користування терміном на 25 років для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру (код КВЦПЗ 02.09 - для будівництва та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель сільськогосподарського призначення; товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп»: Укласти у тримісячний термін з Львівською міською радою договір строкового сервітутного користування та зареєструвати його відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; сплатити кошти щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки у розмірі 61524грн.; у встановленому порядку виготовити проект зняття та перенесення родючого шару ґрунту (ріллі); приступити до освоєння земельної ділянки після повної сплати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, укладення та державної реєстрації договору строкового сервітутного користування та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових інженерних мереж; Департаменту містобудування забезпечити внесення відповідних змін у земельно - кадастрові дані.

01.03.2018р. між Відповідачем-1 (за договором - Власник) та Відповідачем-2 (за Договором - Землекористувач) укладено Договір про встановлення земельного сервітуту (для реальних часток) №С-с-266 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1., 1.2. Договору) Власник на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1676 «Про затвердження Положення про земельний сервітут та порядок визначення плати за землю при встановленні земельного сервітуту, а також Типових договорів про встановлення земельного сервітуту», ЗК України, Цивільного кодексу України (далі -України) та ухвали Львівської міської ради від 15.02.2018 №3054 «Про затвердження управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - вул. Луганській» встановлює земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Стрийська - вул. Луганська кадастровий №4610136800:01:008:0014, площею 0,8683га, (у тому числі площею 0,0953га у межах червоних ліній) без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру.

Відповідно до п. 2.1. Договору, земельний сервітут встановлюється на 25 років.

Договір про встановлення земельного сервітуту набирає чинності з дати реєстрації права користування (п. 2.2. Договору).

Згідно п.2.3. Договору, після закінчення терміну дії Договору Землекористувач має переважне право на поновлення Договору на новий термін, якщо інше не передбачено цим Договором та Ухвалою Львівської міської ради. У такому разі зацікавлена сторона повинна письмово повідомити другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Розділом 3 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 15275828, 24грн.

Відповідно до п.3.1. Договору за земельний сервітут Землекористувач сплачує плату у грошовій формі.

Пунктом 3.2. Договору, Сторонами передбачено, що плата за землю при встановленні земельного сервітуту (плата за земельний сервітут) вносить Землекористувач відповідно до 195 економіко-планувальної зони м. Львова, і складає 458 274,85грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 34222000003002 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014. ЄДРПОУ 34857384 одержувач: Департамент фінансової політики Львівської міської ради, код платежу 18010600 для юридичних осіб - до 30 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір плати за земельний сервітут не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки земельної ділянки та внесенням змін на підставі вимог чинного законодавства України і інших нормативних документів (п.3.4. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, земельний сервітут встановлюється для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово - громадського центру. Цільове призначення земельної ділянки код КВІІПЗ 02.09 - для будівництва та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови. Категорія земельної ділянки згідно ст. 19 ЗК України землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 4.2. Договору встановлено умови використання, зокрема Землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку згідно з п.4.1.; дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено земельний сервітут, до іншої особи; Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Пунктом п.4.3. Договору визначено умови збереження якості землі, згідно яких Землекористувач у відповідності до статті 162 ЗК України здійснює захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування; забезпечує знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов`язаних з порушенням земель; перед порушенням ґрунтового покриву земельної ділянки у зоні розміщення археологічних пам`яток забезпечує письмове повідомлення органів охорони культурної спадщини про заплановані роботи і сприяє проведенню археологічних досліджень.

Пунктом 10.1. Договору роз`яснено Сторонам статті 98, 99, 101,102 ЗК України.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

05.03.2018р. о 15:16:54 год. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. зареєстровано за Відповідачем-2 право користування (сервітут) на земельну ділянку площею 0,8683га, кадастровий №4610136800:01:008:0014 за адресою: м. Львів, вул. Стрийська - вул. Луганська строком дії на 25 років.

05.03.2018р. о 16:06:10 год. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. зареєстровано за Відповідачем-2 право оренди земельної ділянки, площею 1,4376га, кадастровий №4610136800:01:008:0012 за адресою: м. Львів, вул. І.Чмоли, 1; цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: для обслуговування громадського центру (офісних споруд, готелю з конференц-залом, торгового центру, навчального, наукового та дошкільного закладів та іншого житла), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2020 №208422798.

05.10.2018р. Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018140000000310 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Львівської міської ради, які, діючи в інтересах ТОВ «Девелопмент Груп», всупереч інтересам служби, передали йому в строкове платне користування без проведення земельних торгів, земельну ділянку, площею 0,8683га, на вул. Стрийській-вул. Луганській, нормативна грошова оцінка якої становить 15275828,24грн., чим заподіяно істотну шкоду інтересам територіальної громади м. Львова.

Листом від 05.02.2020р., вих. №10-28-0.19-830/2-20, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Прокурора про прийняття Відповідачем-1 ухвали від 29.06.2017р. №2221 «Про надання ТзОВ «Девелопленд Груп» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. І.Чмоли, 1 та надання Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - Луганській» з порушенням вимог першого абзацу ч.2 ст.123 ЗК України, а обов`язок Відповідача-2 сплатити кошти щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та виготовлення проекту зняття та перенесення родючого шару ґрунту свідчить про удаваний правочин - передача в оренду земельної ділянки, без проведення земельних торгів.

З врахуванням наведеного, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у вказаному листі робить висновки про прийняття Відповідачем-1 ухвали від 15.02.2018р. №3054 «Про затвердження Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - Луганській» з порушенням вимог статей 20, 79-1, 99, 123, 124, 134 ЗК України, ст.401 ЦК України та Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279. Відтак, розпорядження Відповідачем-1 спірною земельною ділянкою здійснено з порушенням вимог земельного законодавства.

Листом від 12.05.2020 р. №4-2201-13556, Управління адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради повідомило Юридичний департамент Львівської міської ради про відсутність станом на 12.05.2020р. заборгованості зі сплати за сервітут згідно Договору від 01.03.2018р. №С-с-266 про встановлення земельного сервітуту (для реальних часток).

Листом від 27.10.2020р. №К-184/Аз/16101-20СУ ГУ НП у Львівській області повідомило Відповідача-2 про те, що кримінальне провадження №42018140000000310, яке розпочато 05.10.2018р., закрите 14.07.2020р. на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.

12.11.2021р. за результатами проведення земельно - технічної експертизи судовим експертом Табунщик Т.Я. підготовлено висновок експерта №049/21, який містить висновок про те, що: «неможливо ТзОВ «Девелопленд Груп» задовільнити потреби у влаштуванні транспортної інфраструктури (транспортно - пересадочні вузли, пішоходні зони, території зберігання транспортних засобів, благоустрою), заїзду до земельної ділянки, кадастровий номер якої 4610136800:01:008:0016, з подальшим на ній будівництвом торгово - громадського центру, будь - яким іншим способом, ніж через земельну ділянку, кадастровий номер якої 4610136800:01:008:0014».

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав:

прокурор, обґрунтовуючи позов, вказує, що спірний договір є удаваним, оскільки за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ст.1 Закону «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно ст. 404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У відповідності до ст. ст. 98, 99 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору):

- право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками); земельні сервітути можуть бути постійними і строковими; встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею; земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений;

- власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Згідно ст. 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

З вищевказаних законодавчих визначень сервітутів та оренди землі слідує, що для ідентифікації правової природи відповідних правовідносин необхідні такі обставини:

для сервітуту:

- сервітут це право користування чужою земельною ділянкою;

- таке право може бути або платне, або безоплатне;

- сервітут може бути постійним і строковим;

-право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом;

- сервітут може бути встановлений, як на основі договору, так і на основі заповіту, рішення суду, закону.

для оренди:

- оренда має відбуватись за договором;

- земельна ділянка передається у володіння та користування;

- земля передається за плату;

- земля передається для проведення підприємницької та інших видів діяльності (вказана умова за спеціальним законом);

- земля передається на визначений строк.

Про те, що в даному випадку, відповідач є обмежений у задоволенні своїх потреб іншим способом, свідчить наявний у справі експертний висновок №049/21, за результатами проведення земельно - технічної експертизи від 12.11.2021р.

Згідно із ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

При цьому, доводи прокурора про те, що наявний у справі експертний висновок є неповним не заслуговують на увагу з огляду на те, що Наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 затверджено «Порядок проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень», яке визначає процедуру проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, складених судовими експертами науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) і судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ. Рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше, ніж трирічний стаж експертної роботи.

Тобто, якщо позивач ставить під сумнів експертний висновок у справі, він мав та має право скерувати копію висновку експертизи у даній справі на рецензування, яке буде проведено фахівцями експертами НДУСЕ.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника та використовується відповідачем -2 не у спосіб, передбачений договором про встановлення сервітуту.

Укладений відповідачами договір не є удаваним правочином в розумінні ст.235 ЦК України, оскільки відповідачі його виконують з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Предметом спірного договору, а відповідно і метою сторін під час укладення договору було встановлення сервітуту та сплати/отримання коштів за такий, що відповідає предмету оспорюваного договору (пункти 1.1,1.2 договору), водночас, у такому наявний ряд положень властивих саме встановленню земельного сервітуту (пп.4.2.2 п.4.2, пп4.2.3 п.4.2, пп9.2.1 п.9.2, пп9.3.3 п.9.3, пп9.3.4 п.9.3, пп9.3.5 п.9.3), наявні посилання (п.10.1 договору) на відповідні положення ЗК України, які регулюють вказаний інститут.

Враховуючи вказані законодавчі умови, а також встановлений судом факт вчинення відповідачами договору (спірного), зміст якого відповідає фактичним правовідносинам, в які вступили відповідачі, суд не погоджується з доводами позивача, що спірний договір є удаваним (фактично договором оренди). Таким чином, правовідносини за таким договором мають регулюватися правилами щодо правочину, який насправді вчинено (тобто сервітуту).

Положеннями статті 215 частини першої Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 203 цього Кодексу, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, суд відзначає про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки відповідач- 1 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення спірного договору.

Так, відповідач-1 мав підстави для укладення договору на встановлення земельного сервітуту, оскільки: в даному випадку неможливо задовольнити потреби відповідача -2 у влаштуванні транспортної інфраструктури (транспортно - пересадочні вузли, пішохідні зони, території зберігання транспортних засобів, благоустрою), заїзду до земельної ділянки, кадастровий номер якої 4610136800:01:008:0016, з подальшим на ній будівництвом торгово - громадського центру, будь - яким іншим способом, ніж через спірну земельну ділянку; як встановлено судом, земельну ділянку надано в сервітутне користування за наявності відповідного рішення уповноваженого на це органу.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем-1 спірних рішень було спрямовано на недопущення порушення прав, як власника спірної земельної ділянки, так і землекористувача.

Не доведено прокурором також того факту, що територіальна громада недоотримує грошові кошти у зв`язку з укладенням договору про встановлення сервітуту, а не договору оренди, з врахуванням того, що встановлений сервітут є платним.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, на підставі котрих суд міг би встановити можливість, доцільність та наявність, чи відсутність наміру органу місцевого самоврядування передати спірну ділянку в оренду на конкурсних засадах. Право розпорядження земельними ділянками комунальної власності віднесено до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади. Власник вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Наведене спростовує твердження прокурора про те, що земельна ділянка могла бути передана в оренду на конкурсних засадах без відповідного волевиявлення власника.

Підставою для визнання недійсним спірного договору, прокурор визначає те, що спірний договір укладено на виконання незаконного рішення ради. Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження вищезазначених обставин, відсутні правові підстави для визнання спірного договору недійсним та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про реєстрацію речового права відповідача-2.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необґрунтованість та безпідстаність позову.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суть даного спору полягає у тому, що позов у ній заявлено не тільки до органу місцевого самоврядування, який розпорядився спірною земельною ділянкою, а й до підприємства, яке одержало право такою ділянкою користуватися.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак, і «майном». До таких активів може відноситися право користування (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі «Ятрідіс проти Греції», заява № 311107/96, п. 54). Тобто, крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов`язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність, тощо), власністю у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції є і користування майном, зокрема право земельного сервітуту.

Таким чином, право відповідача-2 підпадає під захист не тільки національного, а і міжнародного законодавства, зокрема, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу до неї.

Використовуючи своє право на отримання в користування земельної ділянки, особа обґрунтовано передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють правомірно, оскільки така поведінка є їхнім прямим обов`язком.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку особи перевіряти правомірність дій органу щодо надання останнім земельної ділянки чи дотримання порядку розпорядження нею.

Таким чином, у разі задоволення позову обов`язки органу влади чи місцевого самоврядування з дотримання законодавства при вирішенні земельних питань перекладаються на відповідача-2.

У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Конституції України). Споживач послуг органу місцевого самоврядування законно презюмує, що рішення цього органу є законними і такими, що прийняті у межах компетенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії»).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються («Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії»).

Частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Як вже зазначалося, право земельного сервітуту на спірну земельну ділянку становить «майно», яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Серков проти України») напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш, як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися, як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Задоволення позовних вимог у даній справі у будь-якому випадку не відповідатиме наведеному «принципу пропорційності», оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача-2, який за сприяння органів влади добросовісно набув право сервітуту спірної земельної ділянки, а у випадку задоволення позову буде свого права позбавлений.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Отже, з огляду на результати нового розгляду справи, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 18.02.2022 р.

Суддя Король М.Р.