Рішення

від 19.01.2022 по справі 915/602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Справа № 915/602/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

від позивача: Коваленко О.Л.

від відповідача: Шевченко І.В.

від третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : акціонерного товариства "Альфа-Банк", вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; адреса для листування: просп. Степана Бандери, 9, корп.4б, поверх 5, БЦ "Форум Парк Плаза", м. Київ, 04073;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Естейт", вул. Братська, 56, м. Миколаїв, 54022;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ? ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : 05.05.2021 АТ "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Інвест Естейт" про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за укладеним Банком з гр. ОСОБА_1 кредитним договором від 08.02.2008 № 640/62-К62, з урахуванням додаткових угод до нього, у розмірі 49230,56 дол. США (боргу за кредитом), на предмет іпотеки: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Південна, 50/2 у м. Миколаєві.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором від 08.02.2008 № 640/62-К62 було укладено іпотечний договір від 08.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Швейновою Н.С. та зареєстрований за № 219, згідно якого передане указане вище нежитлове приміщення в іпотеку Банку, проте у подальшому право власності на указаний предмет іпотеки набуто ТОВ "Інвест Естейт", у зв?язку з чим у розумінні ст. 29 Закону Украни "Про іпотеку" товариство є іпотекодежателем за договором іпотеки.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 11.05.2021 позивачем 25.05.2021 подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.05.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.07.2021 о 09:30.

22.06.2021 від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач проти позову заперечує та вважає, що: по-перше , позивачем не доведено наявність заборгованості за кредитним договором, оскільки до позову не додано належних та допустимих доказів такого боргу; по-друге , позивачем не доведено, що нерухоме майно, на яке він просить звернути стягнення, взагалі є предметом іпотеки; по-третє , відповідач вказує, що є добросовісним набувачем спірного майна та за відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не міг знати про існування обтяжень; по-четверте , позивачем, на думку відповідача, пропущено строк позовної давності та не обґрунтовано поважність причин для такого пропуску.

08.07.2021 від третьої особи до суду надійшли пояснення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.07.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09 вересня 2021 року о 13:00.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Ухвалою суду від 09.09.2021 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 05 жовтня 2021 року о 13:30.

05.10.2021 судом у судовому засіданні було оголошено перерву на 26.10.2021 о 14:00.

Проте судове засідання, призначене на 26.10.2021, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого у справі у нарадчій кімнаті у судовому процесі щодо розгляду справи № 915/315/21, про що складено відповідне повідомлення від 26.10.2021.

Ухвалою суду від 28.10.2021 учасників справи було повідомлено, що судове засідання щодо розгляду справи по суті відбудеться 17 листопада 2021 року о 15:00.

Також 17.11.2021 позивачем подано пояснення щодо наявності кредитної заборгованості у ОСОБА_1 , в підтвердження чого позивач також просить долучити до матеріалів справи копії банківських виписок з рахунків та докази направлення їх відповідачу та третій особі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти залучення додаткових доказів до матеріалів справи та вказав на необхідність залишення без розгляду поданого клопотання з огляду на пропущення позивачем строків на подання доказів.

Ухвалою суду від 17.11.2021 розгляд справи по суті було відкладено у судовому засіданні 14 грудня 2021 року о 15:00.

Згідно пояснень третьої особи (Т.2 а.с. 53-55) ОСОБА_2 , вказує на пропущення строку позовної давності для звернення до суду, оскільки починаючи з 12.07.2009 залишок по тілу кредиту не змінювався та становив 49231,41 дол. США, а обов`язок повернення кредиту у повному обсязі згідно п. 4.5. кредитного договору настав 10.09.2009. Крім того, посилаючись на викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19.03.2019 року у справі № 904/2538/18 висновки, третя особа просить закрити провадження у справі з огляду на неналежність даної справи до справ господарської юрисдикції, оскільки сторонами кредитного договору № 640/62-К62 від 08.02.2008 є банк та громадянин України ОСОБА_1 .

14.12.2021 від відповідача у справі надійшли пояснення з приводу позиції третьої особи щодо закриття провадження у справі, за змістом яких відповідач вважає необґрунтованою позицію третьої особи, оскільки сторонами у даній справі є юридичні особи - сторони у договорі іпотеки, між якими виник спір стосовно договірних зобов`язань, що повністю відповідає предметній юрисдикції господарських судів, встановленій у п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2021 заперечував проти закриття провадження у справі та наголосив на підсудності даної справи саме господарським судам.

Розглянувши заявлене у поясненнях третьою особою клопотання про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору господарським судам, суд протокольною ухвалою від 14.12.2021 відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

У справі, яка розглядається, позивач - іпотекодержатель звернувся до суду з позовом до юридичної особи - ТОВ "Інвест Естейт", який на даний час, на думку банку, є власником предмета іпотеки з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 44,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з невиконанням третьою особою зобов`язань за кредитним договором № 640/62-К62 від 08.02.2008.

При цьому суб`єктами іпотечних правовідносин Закон України Про іпотеку № 898-IV визначає іпотекодавця та іпотекодержателя.

Відповідно до визначень, що містяться в статті 1 цього Закону, іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Враховуючи, що в даному випадку сторони у справі, визначені позивачем, як іпотекодержатель та іпотекодавець, є юридичними особами, суд доходить до висновку, що спір між ними належить розглядати в порядку господарського судочинства.

14.12.2021 суд протокольною ухвалою постановив відкласти розгляд справи у судовому засіданні 19.01.2022 об 11:00.

19.01.2022 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, за змістом яких позивач з метою встановлення обставин зміни адреси предмету іпотеки заявив клопотання про виклик свідка - первісного іпотекодавця - ОСОБА_3 для надання особистих пояснень.

У судовому засіданні 19.01.2022 представник позивача підтримав подане клопотання про виклик свідка - ОСОБА_3 .

Представник відповідача у судовому засіданні проти клопотання позивача заперечував з огляду на недотримання останнім встановленого ст.88, 89 ГПК України порядку та строків подання клопотання про виклик свідка.

Розглянувши подане позивачем клопотання про виклик свідка суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

За вимогами ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

У відповідності до приписів ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи поданої у встановленому ст. 88 ГПК України порядку заяви свідка, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про виклик свідка - ОСОБА_3 .

У судовому засіданні 19.01.2022 представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для подання додаткових доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.01.2022 проти відкладення розгляду справи із вказаних причин заперечував з огляду на неможливість подання доказів на стадії розгляду справи по суті та відсутність поважних причин для пропуску встановлених процесуальних строків для подання додаткових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За приписами ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані па отримання вказаного доказу.

В даному випадку позивачем не було дотримано вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України в частині своєчасного повідомлення щодо необхідності подання таких доказів та причин неможливості виконання такого обов`язку у встановлений строк.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи для подання додаткових доказів.

Також у судовому засіданні 19.01.2022 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготування до судових дебатів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, вказуючи, що приписами ГПК України передбачено висловлення сторонами своїх позицій у заявах по суті.

У відповідності до ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено випадки відкладення судом розгляду справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку.

Враховуючи закінчення процесуальних строків розгляду справи по суті, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.01.2022 за наслідками розгляду справи після повернення з нарадчої кімнати суд у відповідності до ст.ст. 233, 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази, суд встановив наступне.

Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРСОЦБАНК , а з 10 серпня 2018 року ПАТ Укрсоцбанк змінило найменування на Акціонерне товариство Укрсоцбанк (скорочено - АТ Укрсоцбанк ).

Згідно рішення №5/2019 АТ Укрсоцбанк від 15 жовтня 2019 року, було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного Товариста УКРСОЦБАНК шляхом приєднання до Акціонерного Товариства АЛЬФА-БАНК де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк , виникає у Акціонерного Товариста Альфа-Банк з 15 жовтня 2019 року. (Т. 1 а.с. 44)

АТ "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Інвест Естейт" про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за укладеним Банком з гр. ОСОБА_1 кредитним договором від 08.02.2008 № 640/62-К62, з урахуванням додаткових угод до нього, у розмірі 49230,56 дол. США - боргу за кредитом, на предмет іпотеки: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором від 08.02.2008 № 640/62-К62 було укладено іпотечний договір від 08.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Швейновою Н.С. та зареєстрований за № 219, згідно якого передане указане вище нежитлове приміщення в іпотеку Банку, проте у подальшому право власності на указаний предмет іпотеки набуто ТОВ "Інвест Естейт", у зв?язку з чим у розумінні ст. 29 Закону Украни "Про іпотеку" товариство є іпотекодежателем за договором іпотеки.

При цьому, як свідчить укладений 08.02.2008 між банком (іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (іпотекодателем) договір іпотеки, в якості забезпечення основного зобов`язання було передано наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 14.12.2007 року, справа № 2-7101, зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.12.2007 року згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17262160, виданому Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 29 грудня 2007 року , реєстраційний номер 21639794, номер запису 1177 в книзі 12. (п. 1.1. договору іпотеки) (Т. 1 а.с. 11)

Посилаючись на рішення Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 761, позивач вказує на зміну адреси предмета іпотеки на : АДРЕСА_2 .

За змістом роздрукованої позивачем з сайту Миколаївської міської ради електронної копії рішення № 761 від 27.07.2012, вказано:

- згідно із свідоцтвом про право власності від 04.12.2008 гр. ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 . Відповідно до сертифіката відповідності від 11.03.2001 МК 000673 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області засвідчено відповідність проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам нежитлових приміщень магазину промислових товарів загальною площею 44.6 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_2 та належать гр. ОСОБА_3 . (Т. 1 а.с. 21)

З викладеного змісту рішення не вбачається факт зміни адреси нерухомого майна, яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки. Зазначений текст свідчить про наявність права власності у гр. ОСОБА_3 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає електронну копію рішення № 761 від 27.07.2012 неналежним доказом зміни адреси іпотечного майна.

У відповідності до наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 202668056 від 03.03.2020 власником об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 351198048101) - нежитлові приміщення магазину промислових товарів загальною площею 44,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вказано ТОВ "Інвест Естейт" (ЄДРПОУ 41246354). (Т. 1 а.с. 14-15)

При цьому згідно вказаної інформаційної довідки № 202668056 від 03.03.2020 у Державному реєстрі щодо вказаного нерухомого майна (реєстраційний номер 351198048101) відсутні записи про зареєстроване обтяження у вигляді іпотеки.

Натомість суд констатує, що за змістом даної інформаційної довідки вбачається також наявність і об`єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого вказано фізичну особу - ОСОБА_4 .

З огляду на встановлені обставини суд зазначає про неповноту поданих банком доказів, у зв`язку з чим суд не може дійти до однозначного висновку, що саме об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 351198048101), власником якого є ТОВ "Інвест Естейт" (ЄДРПОУ 41246354), є іпотечним майном за договором іпотеки від 08.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Швейновою Н.С. та зареєстрований за № 219.

Крім того, враховуючи відсутність згідно вказаної інформаційної довідки № 202668056 від 03.03.2020 у Державному реєстрі щодо нерухомого майна (реєстраційний номер 351198048101) записів про зареєстроване обтяження у вигляді іпотеки, суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Вказаний висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином позивач не довів ані факту знаходження у власності відповідача предмету іпотеки, ані факту недобросовісного придбання спірного майна.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний: 21 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Ткаченко