Рішення

від 24.01.2023 по справі 915/602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24 січня 2023 року Справа № 915/602/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.

при секретарі Сулеймановій С.М.,

за участі представника відповідача (заявника) Шевченка І.В.;

від позивача та третьої особи представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Естейт

про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 140000,00 грн.

у справі № 915/602/21

за позовом: акціонерного товариства Альфа-Банк (змінено назву на АТ СЕНС БАНК), вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; адреса для листування: просп. Степана Бандери, 9, корп.4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Естейт, вул. Братська, 56, м. Миколаїв, 54022;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ? ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , -

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

05.05.2021 АТ Альфа-Банк (у подальшому змінено назву на АТ СЕНС БАНК) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Інвест Естейт про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за укладеним Банком з гр. ОСОБА_1 кредитним договором від 08.02.2008 № 640/62-К62, з урахуванням додаткових угод до нього, у розмірі 49230,56 дол. США (боргу за кредитом), на предмет іпотеки: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Південна, 50/2 у м. Миколаєві.

За такими вимогами ухвалою від 31.05.2021 відкрито провадження в даній справі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2022 в даній справі у задоволенні позову АТ Альфа-Банк відмовлено.

У відзиві на позовну заяву від 18.06.2021 ТОВ Інвест Естейт зробило заяву про те, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи складається з витрат на правничу допомогу в сумі 140000 грн.

Після винесення 19.01.2022 судового рішення в даній справі від ТОВ Інвест Естейт надійшла заява від 24.01.2022, направлена в суд поштою того ж дня, про вирішення питання про розподіл судових витрат у даній справі, а саме, про стягнення на користь заявника з АТ Альфа-Банк судових витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 140000 грн.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

З урахуванням викладених положень законодавства та того, що дана справа розглядалася судом у порядку загального позовного провадження, ухвалою суду від 26.01.2022 прийнято заяву ТОВ Інвест Естейт до розгляду, який призначено на 10.02.2022.

Ухвалою від 10.02.2022 відкладено розгляд заяви на 24.02.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд заяви відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 31.10.2022 призначено дану заяву до розгляду на 30.11.2022.

Ухвалою від 30.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви на 24.01.2023.

АТ Альфа-Банк (АТ СЕНС БАНК) у запереченнях від 09.02.2022 проти заяви ТОВ Інвест Естейт про розподіл судових витрат зазначило, що вважає указану заяву не підлягаючою задоволенню, оскільки:

- заявником значно завищений розмір витрат на правничу допомогу, перелік наданих послуг не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи; заявником не надано попереднього орієнтовного розрахунку витрат (та й взагалі незрозуміло порядок розрахунку витрат), матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу, і відзив не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права; обсяг та вартість витрат не відповідає критерію реальності таких витрат;

- заявником не виконано приписи ст. 124 ГПК України та не надано попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви;

- в акті приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової(правничої) допомоги не містяться відомості щодо значної кількості витрачених годин та їх вартості; не зрозуміло на складання та подання яких заяв, клопотань та пояснень було витрачено значний час, адже матеріали справи містять лише відзив на позовну заяву;

- не заслуговують на увагу надумані підстави щодо впливу на репутацію заявника, неможливість виконання наявних зобов`язань, та значних збитків, адже жодного доказу в обґрунтування зазначених обставин заявником не надано.

ТОВ Інвест Естейт у запереченнях від 10.02.2022 на заперечення позивача проти стягнення судових витрат на правову допомогу виклало незгоду з позицією АТ Альфа-Банк, зазначивши, що відповідачем належним чином виконано вимоги ст. 124 ГПК України та надано у відзиві на позовну заяву попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ Інвест Естейт також указало, що ним надано копію договору про надання правової допомоги, він є дійсним і ніким не оскаржувався, клієнт за цим договором узгодив суму гонорару в 140000 грн. і шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг узгодив свій обов`язок сплатити цю суму; цей розмір гонорару цілком відповідає складності та значенню справи для сторін.

Крім того, заявник звернув увагу на те, що подане позивачем заперечення містить лише одне сформульоване прохання ? відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; це заперечення не містить прохання щодо зменшення розміру витрат. Позивач, висловлюючи свої міркування щодо завищеного розміру витрат, не наводить своєї позиції щодо того, який розмір витрат є належним, і не просить суд зменшити розмір витрат. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності сторін, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Так як подане позивачем заперечення підіймає тільки одне питання ? можливої відмови у задоволенні клопотання, суд має розглядати його лише в цих межах ? або задовольнити, або відмовити у задоволенні клопотання. Питання про зменшення розміру витрат, на думку відповідача, за таких умов розглядатись не може.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися, проте від АТ Альфа-Банк (АТ СЕНС БАНК) надійшов письмовий виступ від 23.01.2023, в якому товариство зазначило, що заперечує проти стягнення на користь заявника судових витрат, оскільки:

- заяву про ухвалення додаткового рішення подано з пропуском 5-денного строку, визначеного господарським процесуальним законодавством;

- до матеріалів справи заявником не додано доказів на підтвердження розміру заявлених витрат на правову допомогу; на думку АТ Альфа-Банк (АТ СЕНС БАНК), докази, долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення, не можуть прийматись до уваги судом, оскільки подані з пропуском строку, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

У зв?язку з наведеним АТ Альфа-Банк (АТ СЕНС БАНК) просило суд про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат без розгляду.

Крім того, АТ Альфа-Банк (АТ СЕНС БАНК) просило суд про розгляд заяви за відсутності його представника.

Вислухавши пояснення представника, який просив суд про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з підстав, викладених у цій заяві та запереченнях від 10.02.2022, дослідивши матеріали справи щодо заяви ТОВ Інвест Естейт, суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 123 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 233 ГПК України).

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В даному випадку рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2022 в даній справі відмовлено у задоволенні позову АТ Альфа-Банк.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, на даний час не вирішене.

При цьому, як зазначалося вище, позивачем до закінчення судових дебатів заявлено про те, що він має намір подати докази на підтвердження розміру понесених судових витрат у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Судом встановлено, що заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат у даній справі подано ТОВ Інвест Естейт з дотриманням п?ятиденного строку, встановленого в абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме, направлено поштою 24.01.2022, що підтверджується відповідною позначкою поштового відділення на конверті, в якому заява надійшла до суду.

Законодавством визначено, що витрати, пов?язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов?язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об?єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв?язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ТОВ Інвест Естейт на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 140000 грн. подано суду:

1) договір від 01.06.2021 про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі ? договір), укладений ТОВ Інвест Естейт (Клієнтом) з адвокатом Шевченком І.В. (Виконавцем), згідно умов якого Виконавець зобов`язався усіма законними способами здійснювати представництво Клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, а Клієнт ? оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору; представляти інтереси Клієнта піл час супроводу судового процесу в суді першої інстанції у справі № 915/602/21 за позовною заявою Акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК (п. 1.1 договору).

Сторонами зазначеного договору погоджено, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) в обсязі, шо визначений п. 1.1.1 договору, становить 140000 грн. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною договору. Сума гонорару узгоджена сторонами в фіксованому розмірі. Виконавець мас право на власний розсуд визначати дії, необхідні для захисту прав та інтересів Клієнта. Вчинення або не вчинення Виконавцем будь-яких дій не є підставою для перегляду розміру гонорару. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку (п.п. 4.1-4.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 01.06.2022 (п.п. 7.1-7.2 договору);

2) акт від 20.01.2022 приймання-передачі наданих послуг до договору, у відповідності до якого Виконавець надав, а Клієнт прийняв такі юридичні послуги щодо надання правової (правничої) допомоги Клієнту у судовій справі №915/602/21: надання професійної правничої (правової) допомоги з комплексного правового супроводу судового процесу в суді першої інстанції у справі № 915/602/21 за позовною заявою Акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК, що включає в себе: підготовку та подання відзиву на позовну заяву, формування додатків до неї; складання та подання заяв, клопотань, пояснень, тощо; участь у судових засіданнях по справі.

Вартість наданих Виконавцем послуг становить 140000 грн.; Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Виконавець не матиме жодних претензій до Клієнта. Цей акт приймання-передачі є невід`ємною частиною договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2021 та набирає силу з моменту його підписання сторонами;

3) ордер від 18.06.2021 серії ВЕ № 1030450, виданий адвокатом на представництво інтересів заявника.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатами позивачу послуг, зазначених в указаному вище акті.

Із змісту указаних вище документів також вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми (гонорару) та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

З урахуванням викладеного суд визнає, що заявником доведений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 140000 грн., який має бути сплаченим у зв?язку з розглядом даної справи.

Суд також визнає, що зазначена сума витрат на правничу допомогу відповідає критеріям реальності та розумності, є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі ? Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги ? домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ представництво ? вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги ? види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, в даному випадку матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин відсутні.

Також позивач не спростував обґрунтованості наведеного відповідачем в акті надання послуг складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, не знайшли підтвердження і доводи позивача про те, що відповідачем не виконано приписи ст. 124 ГПК України та не надано попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ? оскільки судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву міститься зазначення розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи (витрат на правничу допомогу в сумі 140000 грн.).

Ураховуючи викладене, заява ТОВ Інвест Естейт про стягнення з АТ Альфа-Банк витрат на професійну правничу допомогу у сумі 140000 грн. підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 24.01.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 128-129, 221, 233, 234, 244, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Естейт задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства Альфа-Банк, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Естейт, вул. Братська, 56, м. Миколаїв, 54022, ідентифікаційний код 41246354, грошові кошти у сумі 140000 грн. ? витрати на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.01.2023.

Суддя О.В.Ткаченко