Постанова

від 08.02.2022 по справі 626/132/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Харків

справа № 626/132/21

провадження № 22-ц/818/762/22; № 22-ц/818/820/22

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря Гармаш К.В.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідач: Приватне аграрно-оренднепідприємство "Промінь",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендногопідприємства "Промінь" про розірвання договору оренди землі, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 , на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 року та на додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року, постановлене в складі судді Гусара П.І.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАОП «Промінь», в якому просила припинити договір оренди землі №801 від 01.01.2007 року шляхом розірвання, який зареєстрований 18 квітні 2008 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та нею на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,15 га кадастровий номер 6323381200:11:000:0043, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що в її власності знаходиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,15га, кадастровий №6323381200:11:000:0043, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на землю серія ЯБ №619500 від 20 січня 2007 року, який виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-1108 від 27 травня 2006 після смерті ОСОБА_3 . В 2007 році між нею та ПАОП «Промінь» був підписаний договір оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року на передачу даної земельної ділянки в оренду строком на 25 років. Відповідно до умов договору орендна плата нараховується орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 884,76грн на рік. За умовами договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року зокрема п.4.7 Договору вбачається, що відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року. 27 грудня 2019 року між нею та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову Угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року зареєстрованого 18 квітня 2008 року за №040769800028 та підпункт 4.1 викладено у редакції «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18 348грн», інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою залишаються незмінними. Умовами договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати їй орендну плату за місцем її проживання, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем її проживання, внести орендну плату за договором оренди землі на депозит нотаріуса. Крім того, відповідач відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити орендну плату поштовим переказом. Пунктом 14.5 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року, зокрема п. 4.1 не сплатив орендну плату у строки визначені п.4.7. договору, за період користування земельною ділянкою протягом 2019 року та за 2020 рік. Оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2019-2020 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року користування земельною ділянку спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Додатковим рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 08 серпня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАОП «Промінь» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000грн.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, додаткове рішення скасувати, відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2019-2020 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року користування земельною ділянкою спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим. Наголошує, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 року у справі № 479/1073/18. Зазначає, що відповідач мав можливість сплатити позивачу орендну плату поштовим переказом, між тим відповідач не надав суду доказів про відмову позивача від отримання поштового переказу за орендну плату. Відповідач не довів, що позивач ухилялась від отримання орендної плати, відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату за місцем проживання позивача. Вважає, що договір оренди повинен бути розірваний на підставі ст.ст.15, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», а також ст.141 ЗК України. Зазначає, що відповідачем подано відзив на позов разом із доказами з пропуском строків, передбачених законодавством, отже суд повинен був залишити відзив без розгляду. Стосовно додаткового рішення зазначає, що оскільки оскаржуване рішення має бути скасоване, а позов задоволений, то додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року також підлягає скасуванню.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виникла заборгованість по орендній платі позивачу не є наслідком винної поведінки відповідача з невиплати орендної плати, а тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю ЯБ №619500 від 20 січня 2007 року належить земельна ділянка кадастровий номер 6323381200:11:000:0043, площею 6,1452га, із цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

01 січня 2007 року між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №801, згідно умов якого остання передала в оренду ПАОП «Промінь» належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6323381200:11:000:0043, площею 6,1452га, строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації

Вказаний вище договір зареєстрований 18 квітня 2008 року за №040869800028 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Відповідно до Акту передачі-прийому земельних ділянок за договором оренди №801 від 01 січня 2007 року вказана земельна ділянка була передана орендарю ПАОП «Промінь» згідно з планом (схемою) розміщення земельної ділянки на місцевості.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19 серпня 2019 року за ПАОП «Промінь» зареєстроване речове право оренди земельної ділянки загальною площею 6,1452 га, кадастровий номер 6323381200:11:000:00043.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п 4.1 Договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року за користування вказаною в Договорі земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням 1,5% від грошової оцінки складає 885,72грн на рік.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що Орендар має право виплатити орендну плату Орендодавцю авансом, за наступний термін, але не більше одного року. У разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період орендна плата повертається Орендарю протягом 6 місяців з дня припинення чи розірвання договору.

Згідно п.4.3 Договору орендна плата, враховуючи і не виплачену, підлягає застосуванню коефіцієнту індексації грошової оцінки земель на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної грошової одиниці та переглядається кожного року.

Відповідно до п. 4.4. договору за письмовою домовленістю сторін, орендна плата за користування земельною ділянкою може сплавлятися у натуральній, грошовій та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату протягом дії договору, не пізніше, як у термін від 01 серпня до 31 грудня кожного року.

01 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року відповідно до якої п.4.1 Договору оренди викладено у новій редакції: «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» та доповнено Договір оренди пунктом «14.16. Орендар має право самостійно без погодження з Орендодавцем підвищувати процент нарахування розміру орендної плати».

Відповідно до п. 1.5 Додаткової угоди від 01 грудня 2016 року Договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Також, матеріали справи свідчать, що 27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» було укладено Додаткову угоду про зміни до Договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції «За користування вказаної в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18 348грн та доповнено пункт 4 підпунктом 4.15 «Зміни розміру орендної плати здійснюється за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди між Орендарем і Орендодавцем. Зміни внесені до даного пункту в попередніх додаткових угодах щодо одностороннього порядку збільшення розміру орендної плати, визнати такими, що не відповідають нормам закону та протирічить умовам самого договору».

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем не виплачувалась орендна плата за 2019 2020 роки у строки та в розмірі передбачені умовами договору оренди землі, що є підставою для припинення останнього шляхом його розірвання.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третястатті 13 ЦПК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, а також законами України, зокрема Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.

Так, власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст.90 ЗК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Згідно положень ст.1, 3, 13 Закону України «Про оренду землі» (надалі Закону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.14, 15 Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є в т.ч. є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 21, 22 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до положень ст.25 Закону орендар земельної ділянки поміж іншого зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 651 ЦК України передбачено зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч.1 ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що «тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.12.2019 року у справі № 318/433/18 міститься висновок, що неналежне виконання умов договорів також є порушенням умов договорів оренди, яке дає право орендодавцям вимагати розірвання таких договорів, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість по договору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Оскільки матеріали справи не містять даних про реєстрацію даної додаткової угоди від 27 грудня 2019 року до основного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати, що остання набула чинності.

Таким чином, останнім діючими змінами до договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року є додаткова угода від 01 грудня 2016 року, згідно якої розмір орендної плати за користування належної позивачеві земельною ділянкою становить 6,5% від грошової оцінки на рік з урахуванням коефіцієнту.

Матеріали справи свідчать, що 22 січня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача із заявою про виплату орендної плати за 2019 2020 роки на підставі договору оренди землі від 01 січня 2007 року, що підтверджується заявою від 22 січня 2021 року, квитанцією про оплату поштового відправлення та описом вкладення до листа.

Як вбачається зі змісту листа (відповідь на заяву) ПАОП «Промінь», останній не заперечує, щодо наявності заборгованості по орендній платі. Разом з тим, зазначає, що заборгованість з орендної плати ними було сплачено шляхом грошового переказу через «Укрпошта», проте, позивач відмовився від її отримання, а тому вважати, що орендар виконав свій обов`язок щодо виплати орендної плати підстав не має.

Так, на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано суду: копію спільного листа директора та бухгалтера ПАОП «Промінь» від 30 грудня 2020 року, в якому визначений перелік осіб, в тому числі позивач, їх адреса та суми, які підлягають перерахуванню в рахунок погашення заборгованості по орендній платі згідно цього списку; копію списку згрупованих відправлень від 31 грудня 2020 року; копію квитанції щодо оплати послуг «Укрпошта»; копію листа від 28 грудня 2019 року із проханням до позивача щодо відкриття останнім карткового рахунку для перерахування коштів зі сплати орендної плати.

Досліджуючи вказані докази, апеляційним судом встановлено наступне.

Частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Оскільки сторонами не узгоджено місце виконання договору оренди, тому місцем виконання договору є місце проживання орендодавця.

Як вбачається зі змісту листа ПАОП «Промінь» від 30 грудня 2020 року, що керівництво ПАОП «Промінь» просить ПАТ «Укрпошта» перерахувати орендну плату за земельні ділянки (паї) за 2020 рік згідно наданого списку, в тому числі ОСОБА_1 , в розмірі 59081грн. за наступною адресою: 63361, с. Кобзівка, Красноградський район, Харківська область.

Як вбачається зі списку згрупованих відправлень від 31 грудня 2020 року вказані грошові кошти були перераховані ПАТ «Укрпошта» згідно наданих ПАОП «Промінь» даних щодо отримувача.

Між тим, вказана ПАОП «Промінь» адреса для перерахування ПАТ «Укрпошта» заборгованості з орендної плати є неповною.

Зі змісту додаткової угоди від 27 грудня 2019 року про зміни до Договору оренди земельної ділянки №801 від 01 січня 2007 року вбачається, що адреса орендодавця (позивача по справі): АДРЕСА_1 .

Відсутність реєстрації вказаної додаткової угоди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права не спростовує того факту, що позивач проживає саме за цією адресою, а також те, що підписуючи цю додаткову угоди сторони повідомили один одного щодо місця свого проживання (знаходження).

Більш того, як вбачається із змісту додаткової угоди від 27 грудня 2016 року, адреса орендодавця зазначена на підставі паспортних даних орендодавця.

Згідно копії паспорта позивача остання зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, поштовий грошовий переказ направлений позивачу відповідачем за допомогою ПАТ «Укрпошта» не міг бути доставлений позивачу через зазначення неповної адреси отримувача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач відмовився від отримання поштового грошового переказу.

Що стосується листа від 28 грудня 2019 року із проханням до позивача щодо відкриття останнім карткового рахунку для перерахування коштів зі сплати орендної плати, то будь-яких домовленостей з цього приводу ані основний договір оренди, ані додаткові угоди до нього не містять.

Згідно п.1, 2 ч.1 та ч.2 ст.537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Вважаючи, що орендодавець (позивач по справі) ухиляється від отримання орендної плати, або останній відсутній у місці виконання (в даному випадку за місцем проживання орендодавця), орендар (відповідач по справі) не був позбавлений можливості внести грошові кошти (перерахувати орендну плату) на депозит нотаріуса.

Оскільки аргументи відповідача про те, що ним виконувались умови договору оренди землі щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за 2019, 2020 роки не знайшли свого підтвердження, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для його розірвання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового про задоволення позову.

Скасоване основне судове рішення тягне за собою і скасування додаткового рішення, яке є невід`ємною частиною основного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 року та додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства "Промінь" про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №801 від 01.01.2007 року, зареєстрований 18.04.2008 року № 040869800028 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,15 га кадастровий номер 6323381200:11:000:0043.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2022 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова