Ухвала

від 15.02.2022 по справі 2-880/2008

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2022року місто Київ.

Справа 2-880/2008

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1969/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Желепа О.В.

суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

секретар судового засідання Гордійчук Ж.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 до якої приєдналась ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2008 року (у складі судді Іванової І.В. інформація щодо дати складання повного тексту відсутня )

в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Софіївсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2008 року :

Визнано, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 , та земельна ділянка площею 0,2071 га за тією ж адресою, на яку виданий Державний акт на право власності на землю ІІІ-КВ за № 039775 від 13.06.2002 р. на ім`я ОСОБА_5 , є загальною спільною власністю в рівних частках його та ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки;

Визнано, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на частину цього будинку та на 1/4 частину земельної ділянки і власниками цієї частини спірного майна стали в порядку спадкування за законом у рівних частинах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

Визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/6 частині за кожною і за ОСОБА_3 у розмірі 2/3 частини;

Визнано право власності на земельну ділянку № 2 площею 0,1295 га, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

Визнано право власності на земельну ділянку № 1 площею 0,0776 га, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 особа, яка не брав участі у справі безпосередньо до апеляційного суду 17.12.2021 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення:

Визнати право власності на земельну ділянку № 1 (кадастровий номер 3222486201:01:034:0015) площею 0,0776 га, розташовану по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/6 частині за кожною і за ОСОБА_3 на 2/3 частини;

Визнати право власності на земельну ділянку № 2 (кадастровий номер 3222486201:01:034:0016) площею 0,1295 га, розташовану по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/6 частині за кожною і за ОСОБА_3 на 2/3 частини.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року учасникам справи було встановлено 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Станом на 15 лютого 2022 року відзиви на апеляційну скаргу не подані.

14 лютого 2022 року, в порядку ст. 363 ЦПК України, ОСОБА_2 подала заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 в якій вказувала на те, що рішення в частині визнання права власності на земельні ділянки та припинення її права власності на земельні ділянки є незаконним та підлягає зміні з встановленням часток у праві власності на землю, що відповідають спадковим правам на житловий будинок.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Ушакова Т.Є, а також ОСОБА_3 доводи скарги підтримали з підстав викладених в ній.

ОСОБА_4 до суду не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась за наявною в справі адресою.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що судовим рішенням в даній справі питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувались, а тому відповідно до ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження має бути закрито.

Апеляційним судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

28 лютого 2008 року був вирішений спір між спадкоємцями, щодо спадкування права на частину будинку та земельні ділянки, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2008 року задоволені позовні вимоги.

Визнано, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 , та земельна ділянка площею 0,2071 га за тією ж адресою, на яку виданий Державний акт на право власності на землю ІІІ-КВ за № 039775 від 13.06.2002 р. на ім`я ОСОБА_5 , є загальною спільною власністю в рівних частках його та ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки;

Визнано, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на частину цього будинку та на 1/4 частину земельної ділянки і власниками цієї частини спірного майна стали в порядку спадкування за законом у рівних частинах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

Визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/6 частині за кожною і за ОСОБА_3 у розмірі 2/3 частини;

Визнано право власності на земельну ділянку № 2 площею 0,1295 га, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

Визнано право власності на земельну ділянку № 1 площею 0,0776 га, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

В апеляційному порядку вказане рішення не оскаржувалось.

Зі змісту рішення вбачається, що ОСОБА_6 отримала грошову компенсацію за свою частку у праві на землю.

В подальшому ОСОБА_2 зверталась з заявою про скасування вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2012 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення суду в даній справі за ново-виявленими обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушено її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції встановлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав та обов`язків, виходячи з ухваленого рішення.

З рішення суду, що оскаржується вбачається, що судом вирішувався спір між спадкоємцями, щодо їх прав на спадкове майно.

ОСОБА_1 , який подав апеляційну скаргу не входив до складу спадкоємців першої черги, між якими вирішувався спір.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , вказує на те, що він проживає в будинку право власності на який за його матір`ю було визнано на 1/6 частину, проте інші співвласники будинку не визнають його права на користування земельною ділянкою. ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням суду, яке він оскаржує повністю позбавлено права власності на землю його матір та бабусю, внаслідок чого порушуються і його права як мешканця будинку на користування надвірними спорудами, сараєм, літньою кухнею, душем та право користування земельною ділянкою .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що право користування вищенаведеним будинком ОСОБА_1 набув з 23 листопада 2018 року, вказане підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що станом на час вирішення спору він проживав та був зареєстрований за іншою адресою.

Право ОСОБА_1 , як члена сім`ї ОСОБА_2 на користування будинком є похідним від права власності його матері на будинок .

Як вбачається з рішення суду, останнім не вирішувались питання про права та обов`язки ОСОБА_1 . Його мати зверталась до суду з заявою про перегляд вищевказаного рішення за ново-виявленими обставинами.

Право користування на будинок ОСОБА_1 набув в 2018 році, а відповідно рішенням, яке ухвалено в 2008 році, не може порушуватись право користування, яке виникло в 2018 році.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 363 ЦПК України учасник справи має право приєднатись до апеляційної скарги поданої особою, на стороні якої вони виступали.

Право приєднатись до апеляційної скарги є спеціальним правом учасника справи, яке зумовлене спільними інтересами з іншим учасником справи та виявляється в тому, що учасник справи, володіє самостійним правом оскарження такого самого судового рішення, висловлює свою згоду з аргументами та доводами особи, яка звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Сутність такого приєднання полягає у приєднанні одного учасника справи до викладених іншим апелянтом вимог апеляційної скарги з метою їх підтримки та навіть із викладенням більш розширених або уточнених доводів апеляційної скарги.

Цілком очевидно, що приєднатись до поданої учасником справи апеляційної скарги матиме інтерес лише співпозивач/співвідповідач або третя особа, які виступали у справі на боці того учасника. яким і було оскаржено рішення.

Оскільки ОСОБА_1 не брав участі в розгляді справи, відповідно його мати ОСОБА_2 , хоч і є учасником справи, але не є особою яка під час розгляду справи виступала на стороні апелянта, який участі в розгляді справи не брав.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 обізнана про рішення суду, брала участь в розгляді справи в суді першої інстанції , в 2012 році зверталась з заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами, а тому приєднуючись до скарги ОСОБА_1 в 2022 році пропустила строк апеляційного оскарження вказаного рішення більш ніж на 10 років.

Нормами ЦПК України не передбачений окремий ( не одночасний зі скаргою, до якої особа приєднується) розгляд заяви про приєднання до скарги особи, яка не має право на оскарження такого рішення, з огляду на те, що суд не вирішував жодних питань про її права та обов`язки.

За таких обставин, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до якої приєдналась ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2008 року підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, 362, 363 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до якої приєдналась ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Софіївсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16 лютого 2022 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді: В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик