Ухвала

від 22.02.2022 по справі 2-3112/10

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3112/10

Провадження № 4-с/0182/11/2022

У Х В А Л А

Іменем України

22.02.2022 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа -,

В С Т А Н О В И В:

21.02.2022 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни.

21.02.2022 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 разом зі скаргою на дії приватного виконавця подано до суду заяву про зупинення стягненя на підставі виконавчого документа, в якій він просить суд:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-3112-2010 від 28 грудня 2010 року у виконавчому провадженні № 62767497 Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни.

Заява про зупинення стягнення мотивована тим, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перебуває Виконавчий лист Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-3112-2010 від 28.12.2010 року.

24 лютого 2022 року в рамках вказаного виконавчого провадження призначено проведення електронних торгів з продажу квартири як єдиного житла, належної ОСОБА_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

21 лютого 2022 року ним було подано до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2 скаргу на неправомірні рішення приватного виконавця.

Щоб не допустити продажу 24.02.2022 року з електронних торгів єдиного житла ОСОБА_2 до розгляду скарги на неправомірні рішення приватного виконавця як і всього виконавчого провадження в цілому, без застосування вказаних заходів зупинення стягнення на підставі виконавчого листа суду - єдине житло ОСОБА_2 вже буде продано і це істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав.

Розглянувши заяву про зупинення стягнення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Звертаючись до суду представник заявника ОСОБА_1 просить суд не допустити продажу 24.02.2022 року з електронних торгів єдиного житла його довірителя ОСОБА_2 .

З аналізу заяви про зупинення стягнення, що подано представником заявника ОСОБА_1 разом із скаргою слідує, що за своєю юридичною природою вищевказана заява відноситься до забезпечення позову.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

У статтях 149 , 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України ).

Отже, положення статей 149-153 ЦПК України , які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України ), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові по справі №752/26606/18 від 01 березня 2021 року.

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах судам зазначено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149 , 150 ЦПК України , вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа необхідно - відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, починаючи з наступного дня, з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева