ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.02.2022Справа № 910/15911/21За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАМ" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАМ"
до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Укртрансгаз
про стягнення 140751,67 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику сторін (судове засідання не проводилося).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 910/15911/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАМ" 140751 грн. 67 коп. грошових коштів та 2270 грн. судового збору.
Судом враховано, що позивачем заявлено про те, що докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані останнім протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду у даній справі. У зв`язку із цим судом не вирішується питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даному рішенні.
31.01.2022 до Господарського суду надійшла заява від позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
У зв`язку із перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному, суд розглядає подану заяву після виходу судді з лікарняного.
Так, у поданій заяві позивач просив суд поновити йому строк на звернення із даною заявою, оскільки про рішення суду у даній справі він дізнався на сайті Судової влади України 25.01.2022, та просив суд покласти понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 25000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У частині 8 ст. 129 ГПК України вказано, що оозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що позивачем у своїй позовній заяві було зазначено, що докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
Так, рішення у даній справі ухвалено 21.01.2022, проте суд бере до уваги, що справа розглядалася у спрощеному провадженні без проведення судового засідання.
Таким чином, посилання позивача, що він дізнався про рішення у даній справі на сайті Судової влади України 25.01.2022 та враховуючи, що заяву про розподіл судових витрат направив суду 27.01.2022, тобто з пропущенням одного дня, суд вважає причини пропуску встановленого законом строку на подання даної заяви поважними та поновлює позивачу відповідний процесуальний строк.
Досліджуючи подану позивачем заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивач додав наступні документи: копію договору про надання правової допомоги від 05.08.2021 № 21-2, укладеного між позивачем та адвокатським бюро "КУЛИГІН І ПАРТНЕРИ"; рахунок на оплату від 05.08.2021 № б/н на суму 15000 грн.; рахунок на оплату від 25.01.2022 № б/н на суму 10000 грн.; платіжне доручення від 09.08.2021 № 136 на суму 15000 грн.; платіжне доручення від 25.01.2022 № 206 на суму 10000 грн.; акт виконаних робіт від 27.01.2022 № б/н на суму 25000 грн.; ордер АА №1126979 від 05.08.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Кулигіним А.Є.
Через відділ діловодства суду 09.02.2022 від відповідача надійшли заперечення з приводу розподілу судових витрат позивача на правову допомогу, де зазначено наступні непогодження:
- подані позивачем платіжні доручення не підписані уповноваженими особами банківської установи;
- в акті виконаних робіт від 27.01.2022 № б/н не зазначений витрачений на виконання роботи час;
- заявлені витрати не є співмірними з сумою заявлених позовних вимог.
Вказані заперечення відповідача в частині відсутності підписання платіжних доручень та відсутності зазначення часу у вказаному вище акті відхилені судом, оскільки враховуючи правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 № 922/445/19, подання доказів понесення оплати витрат на правничу допомогу не є обов`язковим.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Приймаючи до уваги приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача (в частині співмірності заявлених витрат на правову допомогу з сумою заявлених позовних вимог), суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково, а розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 10000 грн., в розумінні приписів частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи подання до суду аналогічних позовів з приводу виконання умов банківських гарантій за участю тих самих сторін з аналогічним обґрунтуванням, на які позивач самостійно здійснює посилання в позові, як на підставу задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 119, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕНТАМ" пропущений процесуальний строк на подання до суду доказів розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 83-Д, ідентифікаційний код: 33695095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАМ" (Україна, 03126, місто Київ, ВУЛИЦЯ БІЛЕЦЬКОГО АКАДЕМІКА, будинок 9В, ідентифікаційний код: 37888745) витрати на правову допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення підписано 22.02.2022.
Суддя Р.Б. Сташків
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 24.02.2022 |
Номер документу | 103485873 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні