ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2022 р. Справа№ 910/15911/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача: Кулигін А.Є. (ордер серія АА №1126979 від 05.08.2021)
від відповідача: не з`явились
від третьої особи : Мотлях О.О. (довіреність №1-2827 від 29.11.2021)
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022
у справі №910/15911/21 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТАМ»
до акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство «Укртрансгаз»
про стягнення 140 751,67 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Позов заявлено про стягнення з відповідача сплачених за банківською гарантією №21444/19-ТГ від 06.11.2019 коштів в сумі 140 751,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перехований відповідачем третій особі за банківською гарантією №21444/19-ТГ від 06.11.2019 гарантійний платіж у сумі 140 751,67 грн., який в подальшому було відшкодовано позивачем відповідачу, сплачений безпідставно, так як гарантійний випадок не настав оскільки умови спірної гарантії передбачають виплату гарантії, серед іншого, у випадку, якщо принципал-переможець торгів не надав у строк, визначений у абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 2, 3, 5, 6, 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», в той час як спірну суму було виплачено з огляду на ненадання позивачем третій особі документів, що підтверджують відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Крім того, у позові позивач просив стягнути з відповідача витрати позивача на правову допомогу, навів попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат та, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, заявив про те, що докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів з моменту ухвалення судом остаточного рішення у справі.
Колегія суддів зауважує на тому, що в тексті позовної заяви позивач визначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу складає 15 000,00 грн., в той час як у прохальній частині позову просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу попередній (орієнтовний) розрахунок яких складає 25 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2022 по справі № 910/15911/21 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 140 751,67 грн. грошових коштів та 2 270,00 грн. судового збору.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції:
- встановив, що за умовами спірної банківської гарантії не передбачено такої умови, як неподання принципалом замовнику документів, що підтверджують відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів, а тому у замовника (бенефіціара), в силу наведених приписів закону та умов такої банківської гарантії, не виникло право вимоги до гаранта (банку) щодо виконання умов банківської гарантії, як відповідно і у гаранта обов`язку щодо перерахування грошових коштів;
- дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми банківської гарантії в розмірі 140 751,67 грн. підлягає задоволенню повністю, оскільки права та законні інтереси принципала (позивача), яким було сплачено грошові кошти на зворотню вимогу гаранта, сплатившого суму банківської гарантії без відповідної на те правової підстави бенефіціару, підлягають захисту саме шляхом подання позову про стягнення з банку-гаранта (відповідача) грошових коштів, які належать позивачу.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2022 по справі № 910/15911/21 позивачу поновлено пропущений процесуальний строк на подання суду доказів розміру понесених судових витрат на правничу допомогу, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТАМ» до акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення 140 751,67 грн. безпідставно набутих коштів повністю.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення суду першої інстанції є незаконними, необґрунтованим та таким, що постановлено з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 11, 75, 86, 236 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 1, 24, 26 Закону України «Про публічні закупівлі», Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, ст.ст. 11, 14, 509, 569, 612, 629, 1212 ЦК України).
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що під час розгляду справи в суді першої інстанції зауваживши на тому, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались умови укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання банківської гарантії № 214444/19-ТГ від 29.10.2019 на предмет наявності у позивача правових підстав для повернення спірних коштів.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що апелянтом додаткове рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у цій справі не оскаржується.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу у справі №910/15911/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 14.02.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/15911/21 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15911/21.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні, із змінами Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Повторно листом Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15911/21.
10.05.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15911/21.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 враховуючи перебування у відпустці судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим суддею, справу №910/15911/21 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2022, справу №910/15911/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуюча суддя), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21, справу №910/15911/21 призначено до розгляду на 12.07.2022 об 11 год. 00 хв.
20.05.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на те, що тендерна пропозиція була правомірно відхилена, оскільки позивачем не надано усіх необхідних документів на виконання умов тендерної документації, що свідчить про настання гарантійного випадку та, відповідно, наявності правових підстав для сплати суми гарантії, просить апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21 задовольнити.
14.06.2022 через систему «Електронний суд» Північного апеляційного господарського суду від адвоката акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» Мартиненка О.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 15.06.2022.
08.07.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
11.07.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній повідомив, що якщо в судове зсідання призначене на 12.07.2022 від ТОВ «Сентам» не з`явиться представник, то просить апеляційний суд проводити розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Окрім того, 11.07.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд судового засідання без участі представника відповідача. Просив апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва №910/15911/21 від 21.01.2022 - задовольнити.
У судовому засіданні, 12.07.2022 представник третьої особи, підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача, з`явився у судове засідання, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів порадившись а місце, ухвалила клопотання відповідача, щодо розгляду справи у відсутності уповноваженого представника відповідача задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на веб-порталі «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-10-04-000532-а відносно процедури закупівлі «Послуги з прибирання» код ДК 021:2015-90910000-9, замовником якого виступила третя особа в особі філії «Оператор газотранспортної системи України».(а.с.12-13 т.1)
Протоколом тендерного комітету третьої особи в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» № 816 від 02.10.2019 затверджено тендерну документацію відносно вказаної процедури закупівлі.(а.с.14-31 т.1)
29.10.2019 позивач як принципал та відповідач як гарант уклали договір про надання банківської гарантії № 21444/19-ТГ (далі договір) (а.с.58-60 т.1) відповідно до п. 1.1 якого: за гарант за заявою принципала надає банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції, а саме пропозиції на участь у спірні процедурі закупівлі на користь третьої особи з метою участі позивача у процедурі закупівлі; гарантія видається відповідачем у вигляд банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції № 21444/19-ТГ на суму 140 751,67 грн., яка є невід`ємною частиною Договору, права та обв`язки за якою не можуть бути передані іншій особі; гарантія видається гарантом у формі електронного документа з електронним цифровим підписом, створеного відповідно до вимог чинного законодавства.
З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору відповідач видав банківську гарантію № 21444/19-ТГ від 06.11.2019 (далі Банківська гарантія). (а.с.61-63 т.1)
Рішеннями тендерного комітету третьої особи, оформленими протоколом засідання тендерного комітету № 2R00/19/925-д від 02.12.2019, (а.с.39-41 т.1) визначено переможцем вказаної процедури закупівлі позивача та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з позивачем.
Рішенням тендерного комітету третьої особи, оформленим протоколом № 2R00/19/931-ск від 11.12.2019, (а.с.43-45 т.1) тендерну пропозицію позивача відхилено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (позивачем не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (позивачем не надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, яка є не чинною на дату надання - примітка суду).
З огляду на відхилення тендерної пропозиції позивача третя особа звернулася з письмовою вимогою № 21444/19-ТГ від 06.11.2019 (а.с.64 т.) до відповідача, в якій зазначила, що принципал (позивач) не надав у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що засвідчують обставини, передбачені ст. 17 вказаного закону, а саме - не надав інформацію про наявність або відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, чинну на дату надання її позивачем, з огляду на що за умовами Банківської гарантіє відповідач має сплатити третій особі грошові кошти в сумі 140 751,67 грн. за вказаними у вимозі реквізитами.
Листом вих.№ 03-1/2-4/7752 від 27.12.2019 відповідач повідомив позивача про отримання письмової вимоги бенефіціара по Банківській гарантії про сплату гарантійної суми. (а.с.67-68 т.)
08.01.2020 відповідач перерахував третій особі гарантію в розмірі 140751,67 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного дорученням № 249544 від 08.01.2020. (а.с.70 т.1)
У подальшому, позивачем перераховано на користь відповідача сплачені за Банківською гарантією грошові кошти у загальній сумі 140 751,67 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 03.01.2020 № 1676 на суму 96000 грн. та № 1677 на суму 44 751,67 грн. (а.с.71-72 т.1)
Вказані факти учасниками судового процесу не заперечуються.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить стягнути з відповідача сплачені йому позивачем за Банківською гарантією №21444/19-ТГ від 06.11.2019 кошти в сумі 140 751,67 грн. так як гарантійний випадок не настав, а відтак підстави для сплати вказаних коштів відсутні.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом положень ст. 200 ГК України:
- гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні (ч. 1);
- зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2);
- гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3);
- до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України (ч. 4).
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 560 ЦК України).
Частина 1 ст. 563 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Частиною 2 ст. 564 ЦК України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 дійшла висновку, що відповідно до ст.ст. 560, 563, 565 ЦК України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.
Відповідно до Банківської гарантії (а.с.61-62 т.1), відповідач (гарант) зобов`язався протягом п`яти банківських днів сплатити суму гарантії в розмірі 140 751,67 грн. після одержання паперового оригіналу оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка третьої особи) першої письмової вимоги третьої особи, без необхідності для третьої особи обґрунтовувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна з таких обставин:
- позивач відкликав свою тендерну пропозицію після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
- та/або позивач, який став переможцем процедури торгів, не підписав договір про закупівлю та/або принципал - переможець процедури торгів не надав у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- та/або позивач-переможець процедури торгів не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Отже, умовами Банківської гарантії чітко визначено перелік обставин настання яких є підставою для виплати коштів за цією гарантією.
Так, підставою для сплати грошових коштів за Банківською гарантією відповідно до її умов є, зокрема, ненадання документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто:
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;
3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;
5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
В свою чергу, як встановлено вище, спірна сума гарантії була виплачена з огляду на не надання позивачем (принципалом) в строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 вказаного закону, а саме: не надання інформації про наявність або відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, чинної на дату надання її позивачем.
Таким чином, враховуючи, що умовами Банківської гарантії не передбачено такої умови, як неподання принципалом замовнику документів, що підтверджують відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів, у замовника (бенефіціара), в силу наведених приписів закону та умов Банківської гарантії, не виникло право вимоги до гаранта (банку) щодо виконання умов банківської гарантії, так само як і у гаранта не виникло обов`язку щодо перерахування грошових коштів.
Колегія суддів зауважує третій особі на тому, що наведені у Банківській гарантій випадки за умови настання яких гарант має виплати бенефіціару суму гарантії повністю відповідають вимогами до банківської гарантії, які наведені у затвердженій нею тендерній документації.
Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору на предмет наявності у позивача правових підстав для повернення спірних коштів колегія суддів зазначає про те, що умови вказаного договору встановлюють право відповідача на отримання від позивача фактично виплачених третій особі відповідно до умов Банківської гарантії коштів, в той час як у спірному випадку такі кошти були виплачені не у відповідності з умовами Банківської гарантії.
Колегія суддів вважає помилковою позицію третьої особи про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірних коштів, так як добросовісним набувачем є особа яка не знала і не могла знати, про те, що вона придбала майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати, тобто у спірному випадку для визнання відповідача добросовісним набувачем грошових коштів в сумі 140 751,67 грн. останній мав не знати та не мати можливість знати про те, що за умовами Банківської гарантії він не мав обов`язку виплатити третій особі суму гарантії, проте видавши Банківську гарантію відповідач в будь-якому випадку був обізнаний з її умовами та, відповідно, мав усвідомлювати відсутність у нього як обов`язку виплатити суму гарантії третій особі, так і права на отримання від позивача грошових коштів в сумі 140 751,67 грн.
В свою чергу той факт що позивач за вимогою відповідача сплатив йому грошові кошти в сумі 140 751,67 грн. не свідчить про наявність у відповідача правових підстав для отримання таких коштів та, відповідно, не може бути підставою для відмови у позові.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача сплачених за банківською гарантією №21444/19-ТГ від 06.11.2019 коштів в сумі 140 751,67 грн.
Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суд не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/15911/21 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/15911/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 18.07.2022.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2022 |
Оприлюднено | 19.07.2022 |
Номер документу | 105276999 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Руденко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні