Ухвала

від 20.02.2022 по справі 638/13447/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» лютого 2022 року

м. Харків

справа № 638/13447/19

провадження № 88ц/818/6/22

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Черненко В.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба, представниця відповідача Ярова М. В.,

третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року за нововиявленими обставинами

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська Марина Миколаївна про скасування реєстрації, який в подальшому уточнив та просив скасувати реєстрацію права власності на двоповерхову нежитлову будівлю літ «Г-2» загальною площею 1216,5 кв м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за Державою Україна в особі балансоутримувача Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня2020 року позов задоволено, скасовано реєстрацію права власності на двоповерхову нежитлову будівлю літ «Г-2» загальною площею 1216,5 кв м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна в особі балансоутримувача Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року апеляційні скарги Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба та Військової прокуратури Харківського гарнізону задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від20 травня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року - залишено без змін.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року за апеляційними скаргами Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба та Військової прокуратури Харківського гарнізону на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська Марина Миколаївна про скасування реєстрації за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2021 року у справі № 922/3936/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного Господарського суду від 16 листопада 2021 року скасовано пункт 3 додатку № 1 рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26 лютого 2020 року № 2009/20 про надання Харківському національному університету повітряних сил імені Івана Кожедуба дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ «Г-2» під житлові будинки по АДРЕСА_1 ; визнано незаконними дії Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:07:002:0028, з цільовим призначенням 15.01. «Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ «Б-5», літ «В-5» та літ «Г-2» під житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 » та скасовано відповідну реєстрацію земельної ділянки.

Вказав, що вказану постанову він фактично отримав поштою 29 листопада 2021 року.

Просив задовольнити заяву про перегляд справи № 638/13447/19 за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року та ухвалити нове рішення.

03 лютого 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на заяву, в якому Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба вважав заяву необгрунтованою, посилаючись на те, що обставини, на які посилався заявник, не є нововиявленими.

В суді апеляційної інстанції представник заявника посилався на те, що судовими рішеннями у господарській справі встановлено, що вся двоповерхова нежитлова будівля літ «Б-2», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , про що свідчать відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба не надав суду доказів наявності в нього правовстановлюючого документу на нежитлову будівлю під літ «Г-2» площею 1216,5 кв м. Згідно з висновком Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № ЕД-19/121-21/2852 БТ від 19 березня 2021 року будівля літ «Б-2» загальною площею 1190,7 кв м та будівля літ «Г-2» загальною площею 1216,5 кв м за адресою: АДРЕСА_1 з технічної точки зору є однією і тією ж будівлею. До того ж, наявність у ОСОБА_1 зареєстрованого права власності на нежитлову будівлю площею 1190,7 кв м фактично унеможливлює наявність у Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба права власності на цю ж будівлю в зареєстрованому розмірі 1216,5 кв м.

Вважав, що нововиявленою обставиною у цій справі є постанова Східного апеляційного Господарського суду від 16 листопада 2021 року та висновок Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № ЕД-19/121-21/2852 БТ від 19 березня 2021 року.

В свою чергу представниця Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба в суді апеляційної інстанції підтримала свій відзив на заяву та вважала, що вона не містить підстав для перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.

Як було встановлено судами ОСОБА_1 є власником двоповерхової нежитлової будівлі літ «Б-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 29 лютого 2008 року, 24 березня 2008 року, 27 березня 2008 року, укладених з ОСОБА_3 , який був власником цих приміщень з 2006 року, а саме:

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-2, 2-3, 2-5, 2-6 в літ «Б-2» загальною площею 131,8 кв м на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. реєстр № 988 (а.с.18-19,89 том 1);

- нежитлові приміщення підвалу № 0-6-:-0-11, 0-17-:-0-21 в літ «Б-2» загальною площею 204,5 кв м на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. реєстр № 1065 (а.с.23-24,83 том 1);

- нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-5, 0-12-:-0-16, 0-22-:-0-27 в літ «Б-2» загальною площею 191,4 кв м на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. реєстр № 987 (а.с.28-29, 80 том 1);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-4, 1-5, 1-29 та 2-го поверху № 2-1, 2-4, 2-8 в літ «Б-2» загальною площею 148,2 кв м на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. реєстр № 990 (а.с.49-50,86 том 1);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-6, 1-7, 1-13-:-1-17, 1-30, 1-31 загальною площею 143,5 кв м; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-3, 1-8-:-1-12, 1-21-:-1-25, 1-32 загальною площею 129,4 кв м; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-18-:-1-20, 1-26-:-1-28 загальною площею 108,1 кв м; нежитлове приміщення 1-го поверху за № 2-7 загальною площею 141,9 кв м, на підставі договору купівлі-продажу від 29 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлевою К.Б., реєстр № 392 (а.с.33-36, 70-71 том 1).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 179023344 від 29 серпня 2019 року, нежитлова будівля літ «Г-2» загальною площею 1216,5 кв м за адресою: АДРЕСА_1 з 06 серпня 2019 року належить Державі України в особі балансоутримувача Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба на підставі листа серії та номер № 10-16-13069, виданого 18 липня 2019 року Фонду державного майна України (а.с.5-12, 62-69 том 1).

Двоповерхова нежитлова будівля літ «Г-2» (колишня їдальня), розташована за адресою: АДРЕСА_1 до 2004 року належала Державі Україна відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 23 листопада 2004 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради та була проінвентаризована Комунальним підприємством «Харківське МБТІ» 13 квітня 2004 року. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інветарізації» щодо цієї будівлі створено інвентаризаційну справу № 84023, реєстровий № 5548. З власності Держави нежитлова будівля літ «Б-2», розташована за адресою: АДРЕСА_1 вибула на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., реєстр № 6824 та акту прийому-передачі від 11 січня 2005 року. Покупцем будівлі стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедполіс».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2021 року, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного Господарського суду від 16 листопада 2021 року у справі № 922/3936/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Харківської міської ради, Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Рахів, Закарпатська області про скасування рішення та зобов`язання припинити незаконні дії, позов задоволено частково, скасовано пункт 3 додатку № 1 рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26 лютого 2020 року № 2009/20 про надання Харківському національному університету повітряних сил дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 ; визнано незаконними дії Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:07:002:0028, з цільовим призначенням 15.01. "Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ Б-5, літВ-5 та літ Г-2 під житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати відповідну реєстрацію земельної ділянки, в іншій частині позову відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.

Із змісту судових рішень вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень у двоповерховій нежитловій будівлі літ "Б-2", розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 29 лютого 2008 року, 24 березня 2008 року, 27 березня 2008 року, які додано до матеріалів справи. Відомостей щодо наявності інших власників на будівлю літ "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 або частину вказаної будівлі матеріали справи не містять. Наведене свідчить, що на час розгляду даного спору двоповерхова нежитлова будівля літ "Б-2", розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 серпня 2019 року № 179023344. Із інформації, наданої Харківським національним університетом повітряних сил імені Івана Кожедуба вбачається, що при зверненні до Харківської міської ради з відповідною заявою, на підставі якої Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради були підготовлені графічні матеріали місця розташування земельної ділянки 2019 року на земельній ділянці, що формується, розташовані нежитлові будівлі літ "Б-5", літ "В-5" та літ "Г-2", які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за Державою Україна в особі балансоутримувача Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба не має правовстановлюючого документа на нежитлову будівлю літ "Г-2" загальною площею 1216,5 кв м, за адресою АДРЕСА_1 , щодо якої Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба просив Харківську міську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції під житлові будинки. Зазначені обставини уповноваженими особами Харківської міської ради при вирішення даного питання не були враховані.

Також, було зазначено, що будівля літ "Б-2" загальною площею 1190,7 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та будівля літ "Г-2" загальною площею 1216,5 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 фактично є однією і тією ж будівлею. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, висновком експертного дослідження від 19 березня 2021 року № ЕД-19/121-21/2852 БТ, складеним Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, в якому зазначено, що з технічної точки зору вказані будівлі є однією і тією ж будівлею, та не заперечуються сторонами. Проте, під час вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова, Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проігноровано наявність на земельній ділянці, щодо якої Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба просив надати дозвіл, зареєстрованої на праві власності за фізичною особою підприємством ОСОБА_1 двоповерхової нежитлової будівлі літ "Б-2", з метою обслуговування якої позивач в силу закону має право отримати в користування земельну ділянку. Надання Харківською міською радою на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції, у тому числі, будівлі літ "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 згідно з пунктом 3 додатку № 1 рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від26.02.2020 № 2009/20 порушує права позивача на отримання в користування земельної ділянки, на якій безпосередньо розташована належна йому на праві власності будівля та частини земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Реєстрація Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:07:002:0028, площею 0,60 га для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України для реконструкції нежитлових будівель літ "Б-5", літ "В-5" та літ "Г-2" під житлові будинки також є незаконною, оскільки на зареєстрованій земельній ділянці, кадастровий номер 6310136300:07:002:0028, розміщується, зокрема, належна фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нежитлова будівлі літ "Б-2", за адресою: АДРЕСА_1 , з метою обслуговування якої позивач має право отримати в користування земельну ділянку(а.с.33-48, 49-71, 83-105 том 3).

Відповідно до частини першої статті 423ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Стаття 429ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 760/20599/15-ц (провадження № 14-207цс19) зроблено висновок про те, що держава має забезпечити особі додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та, оскільки право на касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 429 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності в установлених процесуальним законодавством підстав, у тому числі, на предмет процесуальних порушень, які спричиняють безумовне скасування судового рішення.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 826/11952/16.

He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц (провадження № 61-7793св19).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а та від 12 серпня 2020 року у справі № 826/17305/15, від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Як вбачається з рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а.

Подаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вважає нововиявленою обставиною саме встановлення вказаним судовим рішенням у справі № 922/3936/20 того, що будівля літ "Б-2" загальною площею 1190,7 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та будівля літ "Г-2" загальною площею 1216,5 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є однією і тією ж будівлею, що підтверджується і висновком експертного дослідження від 19 березня 2021 року № ЕД-19/121-21/2852 БТ, складеним Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України. Тобто, якщо виходити з цього судового рішення та висновку експертного дослідження, його позовні вимоги щодо скасування реєстрації права власності на двоповерхову нежитлову будівлю літ «Г-2» загальною площею 1216,5 кв м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за Державою Україна в особі балансоутримувача Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба є законними.

Разом з тим, ані судове рішення у господарській справі, ані висновок експертного дослідження не можуть бути нововиявленими обставинами у цій справі, оскільки вони мали місце вже після ухвалення судових рішень, тому є новими доказами.

Таким чином, оскільки заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подана ОСОБА_1 , не містить нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 368, 389, 429 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2022 року.