Постанова

від 20.02.2022 по справі 21/45б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. Справа№ 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) (927/854/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Грека Б.М.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

ліквідатор ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" Артеменко О.О. - посвідчення;

від ТОВ "МЛК Бахмач" - не з`явився;

від третіх осіб: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "МЛК Бахмач"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р.

(повний текст складено 08.11.2021р.)

у справі №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б)(927/854/21)(суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 )

до ТОВ "МЛК Бахмач" (Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство (далі - ДП) "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АССЕТС ЦЕНТР") про витребування майна з чужого незаконного володіння, поданої в межах справи за заявою

кредитора: Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Ріпи Олександра Івановича

боржник: ЗАТ "Бахмачконсервмолоко"

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р. по справі №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б)(927/854/21) позов ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Артеменка О.О. до ТОВ "МЛК Бахмач" про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено повністю; витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "МЛК Бахмач" на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" під`їзну колію (внутрішню) за літерою №8, довжиною 297,5 м та під`їзну колію (внутрішню) за літерою №9, довжиною 137,5 м, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13; стягнуто з ТОВ "МЛК Бахмач" на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" 6 975 грн. 42 коп. судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 06.12.2021р. ТОВ "МЛК Бахмач" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та відмовити в задоволенні заяви ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича про витребування майна з чужого незаконного володіння повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" просить відмовити ТОВ "МЛК Бахмач" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МЛК Бахмач" на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р. по справі №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б)(927/854/21) та призначено її розгляд на 21.02.2022р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Артеменка О.О., дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006р. було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Стук І.М.

Ухвалою місцевого суду від 29.12.2010р. було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.06.2021р. було припинено виконання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. повноважень ліквідатора ЗАТ "Бахмачконсервмолоко"; призначено ліквідатором ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича.

Ухвалою місцевого суду від 29.07.2021р. по справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) (927/789/21) було задоволено заяву ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Артеменка О.О. про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі за позовом ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Артеменка О.О. до ТОВ "МЛК Бахмач" про витребування майна із чужого незаконного володіння; заборонено ТОВ "МЛК Бахмач" вчиняти дії з під`їзною колією (внутрішньою) (РНОНМ 30425574203), яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 8, довжиною 297,5 м та під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 9, довжиною 137,5 м, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, зокрема, по демонтажу, відчуженню в будь - який спосіб, даруванню, внесенню до статутного фонду господарських товариств, передачі в оренду, зберігання, постійне користування, передачі в заставу, оформленню поручительства даним майном по власним зобов`язанням або зобов`язанням інших осіб або вчиненню інших дій, спрямованих на відчуження або передачі речових прав на під`їзну колію.

11.08.2021р. в межах даної справи про банкрутство до господарського суду Чернігівської області булла подана позовна заява ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Артеменка О.О. до ТОВ "МЛК Бахмач" про витребування майна з чужого незаконного володіння (присвоєно єдиний унікальний номер 927/854/21), згідно якої позивач просив витребувати у відповідача та повернути позивачеві під`їзну колію (внутрішню) за літерою № 8, довжиною 297,5 м та під`їзну колію (внутрішню) за літерою № 9, довжиною 137,5 м, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13.

В обґрунтування поданої позовної заяви позивач посилався на незаконне заволодіння відповідачем спірним майном, яке, згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. у справі №927/939/17, мало бути передано ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Ефективним засобом захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За змістом положень ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна із чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021р. у справі №910/11702/18).

Право власності на під`їзну колію належить ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на підставі договору купівлі - продажу від 14.12.1993р., укладеного між Фондом державного майна України (продавцем) та організацією орендарів Бахмацького молочно - консервного комбінату, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої Чернігівської нотаріальної контори Пилипенко Н.С. та зареєстровано в реєстрі за №1.8240.

Даний факт було встановлено у рішенні господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. по справі № 927/939/17, яке набрало законної сили.

Обставини набуття права власності ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на під`їзну колію встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, і за правилами ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Крім того, у рішенні господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. по справі № 927/939/17 встановлено, що 10.04.2013р. між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Мурзи А.М. (продавець) та ТОВ „Бахмачмолоко" в особі директора Приходько О.Ю. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу під`їзної колії (внутрішньої), згідно якого продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах визначених в цьому договорі у власність під`їзну колію (внутрішню), що знаходиться в місті Бахмач по вулиці Перемоги за номером 13 Чернігівської області. Під`їзна колія (внутрішня) складається з під`їзної колії (внутрішньої) за літером № 8 довжиною 297,5 м та під`їзної колії (внутрішньої) за літером № 9, довжиною 137,5 м. Під`їзна колія (внутрішня) розташована на земельній ділянці площею 8,7298 га Бахмацької міської ради Чернігівської області (кадастровий номер 7420310100:00:004:0315).

19.04.2013р. між ТОВ „Бахмачмолоко" (продавець) та Дочірнім підприємством „Аромат" в особі філії „Бахмацький молочний комбінат" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (під`їзної колії (внутрішньої), згідно якого продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах визначених в цьому договорі у власність нерухоме майно - під`їзну колію (внутрішню), складові частини якої зазначені в технічному паспорті під № 8 (довжиною 297,5 м) та № 9 (довжиною 137,5 м), яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, місто Бахмач, вул. Перемоги, 13.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016р. по справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) було визнано недійсним договір купівлі-продажу під`їзної колії (внутрішньої) від 10.04.2013р., укладений між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко", посвідчений 10.04.2013р. приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О., зареєстрований в реєстрі за № 393.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. по справі №21/45б ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016р. у справі №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017р. по справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016р. в частині відмови у застосуванні наслідків недійсності договору купівлі-продажу під`їзної колії (внутрішньої) від 10.04.2013р. у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) було залишено без змін.

Рішенням місцевого суду від 11.12.2017р. по справі № 927/939/17 за позовом ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" до ДП "Аромат" (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Бахмачмолоко", ПАТ "Укрсоцбанк" та приватного нотаріуса Бахмацького районного нотаріального округу Кухти Д.О.) було витребувано у ДП "Аромат" та зобов`язано повернути ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" під`їзну колію (внутрішню), що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 8, довжиною 297,5 м; під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 9, довжиною 137,5 м.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018р. та Верховного Суду від 21.06.2018р. рішення господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. по справі № 927/939/17 було залишено без змін.

04 квітня 2018 року на примусове виконання вищевказаних судових рішень господарським судом Чернігівської області був виданий наказ, а 31 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП № 57555468 з його примусового виконання.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.04.2021р. по справі №927/939/17 було замінено стягувача ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" його правонаступником - ОСОБА_1 .

Зі змісту даної ухвали вбачається, що 18.10.2019р. між ОСОБА_1 (Покупець, новий кредитор) та ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги банкрута № 01.10-ПВ/21/45б-2019 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, в порядку та на умовах даного договору Продавець як первісний кредитор відступає Покупцю, а Покупець як новий кредитор набуває право вимоги до ДП "Аромат" повернути під`їзду колію (внутрішню), що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 8, довжиною 297,5 м; під`їзної колії (внутрішньої) за літерою № 9 довжиною 137,5 м.

Право вимоги до боржника у повному обсязі набувається Покупцем, як новим кредитором з моменту сплати ним Первісному кредитору повної вартості відступлення права вимоги визначеної в п. 5 цього Договору.

Відповідно до п. 3 Договору, право вимоги, що відступається Новому кредитору, засвідчується рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. у справі №927/939/17, постановою Київського апеляційного господарського суду по справі від 19.03.2018р. №927/939/17, постановою Верхового Суду від 21.06.2018р. у справі №927/939/17, постановами Державної виконавчої служби.

18.10.2019р. ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та ОСОБА_1 було складено та підписано акт приймання - передачі до договору № 01.10-ПВ/21/45б-2019 від 18.10.2019р. купівлі-продажу (відступлення) права вимоги банкрута.

На підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 08.04.2021р. по справі №927/939/17, головним державним виконавцем Бахмацького РВ ДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кедою В.І. булла винесена постанова від 24.05.2021р. про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні з ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на ОСОБА_1 .

Заміна ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", як стягувача у виконавчому провадженні №57555468 на його правонаступника ОСОБА_1 , не змінило статус ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", як власника майна: під`їзної колії (внутрішньої), що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літером №8, довжиною 297,5 м.; під`їзної колії (внутрішньої) за літером №9, довжиною 137,5 м., оскільки ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" відступило ОСОБА_1 лише право вимоги у виконавчому провадженні. ОСОБА_1 не набував права власності на спірне майно.

12.10.2021р. між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (Продавець, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Покупець, Новий кредитор) було укладено договір про розірвання договору купівлі - продажу (відступлення) права вимоги банкрута № 01.10-ПВ/21/45б-2019 від 18.10.2019р. (далі - Договір про розірвання).

У вказаному Договорі про розірвання сторони визначили наступне:

"У відповідності до умов договору купівлі-продажу №01ЛО-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року, Продавець як первісний кредитор відступив Покупцю, а Покупець як новий кредитор набув право вимоги до Дочірнього підприємства "Аромат" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 30737268) повернути під`їзну колію (внутрішню), що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літером-№8, довжиною 297,5 м.; під`їзної колії (внутрішньої) за літером №9, довжиною 137,5 м.

В процесі виконання судового рішення про витребування майна із чужого незаконного володіння ДП "Аромат" встановлено, що майно, право вимоги якого придбане Покупцем згідно договору купівлі-продажу №01.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10,2019 року, відсутнє у боржника - ДП "Аромат" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 30737268) та фактично знаходиться у ТОВ "МЛК Бахмач" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 43673214).

Сторони констатують, що викладені обставини не дозволяють виконати умови Договору купівлі-продажу №01.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року.

Сторони вважають, що обставини, які склалися у зв`язку з неможливістю виконання умов п.1 Договору купівлі-продажу №01.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року, є підставою для розірвання Договору купівлі-продажу №01.10- П В/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року.

З моменту підписання цього Договору сторонами Договір купівлі-продажу №0І.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року вважається розірваним."

Враховуючи вищезазначене, ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" є власником під`їзної колії, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, яка складається з: під`їзної колії (внутрішньої) за літером-№8, довжиною 297,5 м.; під`їзної колії (внутрішньої) за літером №9, довжиною 137,5 м та має суб`єктивне матеріальне право на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57555468 з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області по справі № 927/939/17 про витребування з ДП "Аромат" на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та повернення спірної під`їзної колії було встановлено, що майно, яке підлягає передачі ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 11.12.2017р. по справі №927/939/17, належить на праві власності ТОВ "МЛК Бахмач" (акт державного виконавця від 24.06.2021р.).

ТОВ "МЛК Бахмач" набуло право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2021р., укладеного з ТОВ "АССЕТС ЦЕНТР" , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 462.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, ТОВ "АССЕТС ЦЕНТР" (продавець), який набув права продавця як іпотекодержатель за Договором про відступлення (передачі) прав за договором забезпечення, посвідченим 01.10.2020р. Чуловським В.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за зареєстрованим №2428 та Іпотечним договором, посвідченим 30.12.2014р. Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №3031, передало у власність ТОВ "МЛК Бахмач" (покупець), нерухоме майно, а саме під`їзну колію (внутрішню), складові частини якої під №8 (довжиною 297,5 м) та №9 (довжиною 137,5 м), що знаходяться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Перемоги, буд.13.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ТОВ "МЛК Бахмач" 03.02.2021р. зареєстровано право власності на під`їзну колію (внутрішня) № 8, довжиною 297,5 м та під`їзну колію (внутрішню) № 9, довжиною 137,5 м, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13.

Таким чином, на думку позивача, під час здійснення Державною виконавчою службою виконавчих дій у виконавчому провадженні №57555468, відкритому 31.10.2018р. на виконання судового рішення по справі №927/939/17, було здійснено протиправне відчуження та передача ТОВ "МЛК Бахмач" майна, яке підлягало стягненню на користь власника - ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне положення закріплено у статті 321 ЦК України.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі N 183/1617/16).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в зазначеній постанові, будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору.

Право позивача на витребування майна, у разі доведення незаконності і безпідставності вибуття його із володіння позивача, передбачене чинним законодавством України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити, зокрема факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.

При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є обов`язковою для застосування судами України як джерела права.

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/ недобросовісності набувача майна.

Так, Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) у постановах від 18.03.2020р. у справі №199/7375/16-ц та від 20.05.2020р. у справі №199/8047/16-ц дійшов висновків, що "конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною.

З`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна.

Місцевим судом правильно зазначено, що можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься поняття контролю - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

З`ясування "заінтересованості", "контролю", "пов`язаності" набувача майна з боржником (попередніми набувачами майна) у межах справи про банкрутство безпосередньо пов`язане з визначенням критерію добросовісності/ недобросовісності набувача та, на переконання суддів, повинно досліджуватися за наявними у матеріалах справи доказами.

Вищенаведеного висновку дотримується Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2021р. у справі № 14/5026/1020/2011.

Слід також врахувати, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, проявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 р. справа № 916/820/20).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021р. у справі №14/5026/1020/2011).

Як вбачається із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) ДП "Аромат" і ТОВ "МЛК Бахмач" є одні й ті ж особи:

ОСОБА_5 (кінцевий бенефіціарний власник);

ОСОБА_6 (кінцевий бенефіціарний власник);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд - Україна" (код 35378893).

Отже, ТОВ "МЛК Бахмач" при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2021р. було обізнане або могло бути обізнане, що ДП "Аромат" є боржником у виконавчому провадженні № 57555468 і на виконання судового рішення з ДП "Аромат" були стягнуті грошові кошти у розмірі 1 600,00 грн. із сплати судового збору.

Зважаючи на те, що спірне майно вибуло із власності ДП "Аромат" після набрання законної сили рішенням суду про витребування майна на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та відкриття виконавчого провадження, що засновниками (учасниками) ДП "Аромат" і ТОВ "МЛК Бахмач" є одні і ті ж самі особи, судом першої інстанції правильно визнано ТОВ "МЛК Бахмач" недобросовісним набувачем майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2021р.

Таким чином, під час проведення органом державної виконавчої служби виконавчих дій було здійснено протиправне відчуження та передача ТОВ "МЛК Бахмач" майна, яке підлягало витребуванню на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".

Місцевим судом правильно враховано, що якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.03.2018р. у справі №910/22788/15.

Місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для витребування із чужого незаконного володіння відповідача, який є недобросовісним набувачем на користь позивача майна - під`їзну колію (внутрішню) за літерою № 8, довжиною 297,5 м та під`їзну колію (внутрішню) за літерою № 9, довжиною 137,5 м, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13. При цьому, при вирішенні питання співмірності втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном, з урахуванням встановлених обставин набуття у власність відповідачем спірного майна, місцевим судом правильно встановлено, що у даному випадку відсутні порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, оскільки втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном за заявленими позивачем вимогами є законним заходом, який переслідує як особистий інтерес позивача, спрямований на захист його порушеного права власності на майно, так і суспільний інтерес, спрямований на утвердження у країні суспільного правопорядку щодо недопустимості незаконного позбавлення осіб їх прав власності на майно, і є пропорційним переслідуваним таким втручанням цілям.

Суд першої інстанції законно визнав обґрунтованими та повністю задовольнив позовні вимоги ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Артеменка О.О. до ТОВ "МЛК Бахмач" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "МЛК Бахмач" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021р. по справі №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б)(927/854/21) - без змін.

Справу №21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б)(927/854/21) повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.02.2022р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

Б.М. Грек