Ухвала

від 22.02.2022 по справі 520/16121/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 лютого 2022 р.Справа № 520/16121/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Київської митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 року по справі № 520/16121/2020

за позовом Приватного підприємства "Марго Імпекс"

до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 року задоволено позов Приватного підприємства "Марго Імпекс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

16.07.2021 р. через засоби поштового зв`язку на зазначене рішення суду Київською митницею Держмитслужби вперше подано апеляційну скаргу.

В рамках апеляційної скарги апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 р. клопотання задоволено, строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 р. було поновлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через несплату судового збору та наданий десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021р. апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 року по справі № 520/16121/2020 за позовом Приватного підприємства "Марго Імпекс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення повернуто скаржнику.

24.12.2021 р. через засоби поштового зв`язку Київською митницею Держмитслужби повторно направлено апеляційну скаргу на зазначене рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 р. справу №520/16121/2020 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду.

18.02.2022 р. справа №520/16121/2020 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.

В рамках апеляційної скарги апелянт також заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 р. було розглянуто у відкритому судовому засіданні, повний текст рішення виготовлено 11.06.2021 р.

Апеляційна скарга вдруге направлена до суду 24.12.2021 р., про що свідчить штамп, вказаний на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання, які вираховуються з дати повного тексту рішення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги зазначає, що Державною митною службою України затверджено план асигнувань на видатки із сплати судового збору при підготовці звернень щодо проведення оплати. З огляду на зазначене, митному органу, помісячно виділяється сума коштів на сплату судового збору. Станом на 01.12.2021 р., було відкрито додаткові бюджетні асигнування на вказані цілі, однак сплата судового збору у справі №520/16121/2020 потребувала додаткового часу. Митний орган зазначає, що вказані обставини були поважними, об`єктивно непереборними та незалежними від волевиявлення митного органу. Митниця бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в даній справі в найкоротші строки, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій митного органу, які були спрямовані на отримання належного для сплати судового збору у справі №520/16121/2020. Апелянт вказує на те, що такі дії свідчать про бажання відповідача реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справу. З огляду на зазначене та керуючись ст.169 КАС апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

До апеляційної скарги додано платіжне доручення № 819 від 10.12.2021 про сплату судового збору на суму 3153,00 грн.

Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Окрім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (К/9901/60991/18).

Колегія суддів зазначає, що жодних доказів в підтвердження скрутного матеріального становища в період з 11.06.2021 (дата повного тексту оскаржуваного рішення) до 10.12.2021 р. (дата платіжного доручення), матеріали справи та апеляційна скарга не містить.

Також колегія суддів зазначає, що Київська митниця Держмитслужби має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд із іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень й, до того ж, є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак неналежне фінансування податкового органу, що, в свою чергу, зумовило неможливість виконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху, і, як наслідок,

Інших обґрунтувань та належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання та надання не завірених копій документів, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та з урахуванням наданих ним документів, які не завірені належним чином.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Київської митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис)Подобайло З.Г. Бершов Г.Є.