Постанова

від 21.02.2022 по справі 2-37/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

справа № 2-37/11провадження № 22-ц/821/33/22категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря Захарченко А. Д.,

учасники справи:

заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

стягувач публічне акціонернетовариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

заінтересована особа Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Побиванця Юрія Володимировича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року у справі за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» адвоката Манзенка Руслана Анатолійовича про заміну сторони виконавчого провадження,у складі головуючої судді Ушакової К. М.,

в с т а н о в и в :

25 серпня 2021 року до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником звернулося ТОВ «Олком-Лізинг», посилаючись на те, що 14 вересня 2020 відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот № GL3N219036. Переможцем аукціону визначено ТОВ «Олком-Лізинг», код за ЄДРПОУ 40001502.

09 жовтня 2020 року, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» укладено Договір про відступлення прав вимоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступив Новому кредитору належні Банку права вимоги, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або поручителів, зазначених у Додатках № 1, 2 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами застави та договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатках № 1, 2 до цього Договору.

09 жовтня 2020 року, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступив Новому кредитору належні Банку права вимоги, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до Іпотекодавців (Заставодавців), зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

Наразі ТОВ «Олком-Лізинг» є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Окрім права вимоги за Кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, ТОВ «Олком-Лізинг» набуло права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договором іпотеки № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І. М., (зареєстровано в реєстрі за № 1823); договором поруки № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2011 року у справі 2-37/11, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» заборгованість по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року в сумі 874 912, 69 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті державного мита в сумі 2 569, 96 грн та витратна ІТЗ справи в суді в сумі 370 грн.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 06 липня 2011 рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2011 скасовано.

Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» заборгованість по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року в сумі 874 912,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті державного мита в сумі 2 569, 96 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 370 грн.

Відмовлено ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року.

Згідно відомостей з АСВП, 21 червня 2012 року ЦВ ДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 33153342 відносно боржника ОСОБА_1 .

Згідно відомостей з АСВП, 04 вересня 2014 року ЦВ ДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 44634199 відносно боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку заявника відбулася заміна стягувача у зобов`язанні, зокрема ТОВ «Олком-Лізинг» є новим кредитором у фінансових правовідносинах за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, а тому просив замінити сторону виконавчого провадження у справі № 2-37/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року заяву представника ТОВ «Олком-Лізинг» адвоката Манзенка Р. А. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» у справі № 2-37/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року.

Задовольняючи заяву ТОВ «Олком-Лізинг», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 09 жовтня 2020 року між ТОВ «Олком-Лізинг» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство набуло право вимоги за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, то суд дійшов до висновків, що заявлені вимоги законні та обґрунтовані, і відповідно сторона виконавчого провадження підлягає заміні.

Крім того, суд зазначив, що судом не враховується посилання представника боржника ОСОБА_1 адвоката Побиванця Ю. В. на можливе у майбутньому «подвійне стягнення» за договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, оскільки у даній справі вирішується питання про заміну сторони виконавчого провадження у порядку правонаступництва, а не правомірність та розмір стягуваної суми заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Олком-Лізинг» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2014 року у цивільній справі № 2314/6287/12-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа відділ ГІРФО УМВС України в Черкаській області, орган опіки та піклування в м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 86,1 кв.м, жилою площею 56,3 кв.м під номером АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на зазначену квартиру за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а саме: заборгованості 2 171 271,79 грн Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 06 травня 2014 року рішення місцевого суду від 05 березня 2014 року в справі № 2314/6287/12-ц скасовано в частині відмови у виселенні проживаючих осіб із спірної квартири, яка є предметом іпотеки та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вимог про виселення проживаючих осіб із спірної квартири, яка є предметом іпотеки. В решті рішення залишено без змін.

Рішення суду від 05 березня 2014 року набрало законної сили.

На даний час ТОВ «Олком-Лізинг» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про заміну первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «ОлкомЛізинг».

03 вересня 2021 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву ТОВ «Олком-Лізинг» задоволено. Тобто виконавче провадження № 33153342, взагалі не підлягає виконанню, оскільки з ОСОБА_1 вже стягнуто предмет іпотеки в рахунок основної заборгованості до суми якої включено і суму попереднього стягнення заборгованості за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року по справі № 2-27/11 в розмірі 874 912 грн 69 коп., оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2014 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, де розмір заборгованості вже склав 3 978 123 грн 58 коп.

В подальшому на виконання даного рішення суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» переєстрував на себе право власності на квартиру, чим задовольнив свої вимоги за кредитним договором № 656ЧД від 20 квітня 2007 року, що стверджується довідкою із Державного реєстру речових прав, яка наявна в матеріалах справи, проте суд першої інстанції на вказані доводи сторони відповідача уваги не відреагував, обмежившись посиланням на те, що в даному випадку не вирішувалося питання про розмір заборгованості чи її правомірність, а лише питання про заміну сторони виконавчого провадження у порядку правонаступництва.

Однак наявність рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по одному і тому ж кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року на загальну суму 3 978 123 грн 58 коп. до якої вже була включена сума заборгованості на виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду від 26 квітня 2011 року у справі № 2-37/11 де сума заборгованості 874 912 грн 69 коп. в рамках виконавчого провадження за № 33153342, що являється предметом розгляду взагалі не повинно існувати так як наявність вже двох виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з одного й того ж боржника по одному й тому ж кредитному договору являється подвійним стягненням.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Олком-Лізинг» просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Крім того автором відзиву зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни на забезпечувальне зобов`язання. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його зміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, і є дійсною до припинення основного зобов`язання, або до закінчення строку дії іпотечного договору. Ухвалюючи рішення 05 березня 2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 2314/6287/12, з яким в цій частині погодився апеляційний суд Черкаської області, місцевим судом враховано наявність раніше ухваленого рішення про стягнення заборгованості.

При цьому, підставою для звернення до суду стало невиконання боржником рішення суду про стягнення заборгованості.

На час звернення з даною заявою про заміну сторони виконавчого провадження рішення апеляційного суду Черкаської області від 06 липня 2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 874 912, 69 грн та рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконаними.

Згідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Побиванця Ю. В., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, приведеним вимогам в цілому відповідає.

При розгляді справи встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» заборгованість по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року в сумі 874 912, 69 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті державного мита в сумі 2 569, 96 грн. та витратна інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 370 грн (а. с. 21-22).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 06 липня 2011 рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2011 скасовано.

Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» заборгованість по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року в сумі 874 912, 69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті державного мита в сумі 2 569, 96 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 370 грн.

Відмовлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року (а. с. 23-24).

Згідно відомостей з АСВП 21 червня 2012 року ЦВ ДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 33153342 відносно боржника ОСОБА_1 (а. с. 72).

Відповідно до відомостей з АСВП 04 вересня 2014 року Центральним відділом ДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 44634199 відносно боржника ОСОБА_1 (а. с.73).

Згідно договору про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2020 року, укладеному між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізінг», право грошової вимоги за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Олком-Лізінг» (а. с. 7-10).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави від 09 жовтня 2020 року, укладеному між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізінг», ТОВ «Олком-Лізінг» набуло права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договором поруки № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року (а. с. 7-8, 13).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2021 року заяву ТОВ «Олком-Лізинг» про заміну стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2014 року у справі № 2314/6287/12-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кередит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа Відділ ГІРФО УМВС України в Черкаській області, орган опіки та піклування м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія констатує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 цього Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи і заміна її новим кредитором у справі, що проводиться відповідно до ст. 55 ЦПК України.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У справі, яка переглядається установлено, що 14 вересня 2020 року відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот № GL3N219036. Переможцем аукціону визначено ТОВ «Олком-Лізинг».

Наразі ТОВ «Олком-Лізинг» є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно договору про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2020 року, укладеному між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізінг», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , а також за договорами забезпечення, а саме: договором іпотеки № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І. М., (зареєстровано в реєстрі за № 1823); договором поруки № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року.

Судовим рішенням від 06 липня 2011 року у справі 2/37/11 (зміст якого досліджувався раніше) стягнуто заборгованість по кредитному договору № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року в сумі 874 912, 69 грн.

Судовим рішенням від 05 березня 2014 року у справі № 2314/6287/12-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2021 року у справі № 2314/6287/12-ц замінено первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг».

Місцевий суд розглядаючи приведену заяву про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовано установивши, що ТОВ «Олком-Лізінг» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які виникли за кредитним договором № 656-ЧД від 20 квітня 2007 року, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для її задоволення та заміни стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на заявника у справі № 2/37/11.

Доводи апеляційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення. Посилання, зокрема на наявність іншого судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким було забезпечено виконання вищенаведеного кредитного договору, та заміна стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Олком-Лізинг» у виконавчому провадженні, щодо виконання вказаного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також, подвійність стягнення за кредитним договором, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Водночас під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, судом досліджується безпосередньо перехід правонаступництва вибулої сторони до його правонаступника.

Отже, наведені в апеляційній скарзі аргументи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Побиванця Юрія Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2022 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко