Справа № 305/1528/17
Провадження по справі № 2/305/16/22 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2022 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі: секретаря судового засідання Орос С.Ю.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ясінянської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину-доручення на дарування земельної ділянки та договору дарування земельної ділянки недійсним
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Квасівської сільської ради, Рахівського району, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання правочину-доручення на дарування земельної ділянки та договору дарування земельної ділянки недійсними.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що довіреність та договір дарування земельної ділянки не відповідає вимогам норм чинного законодавства на час здійснення правочину, зокрема ст.65 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 року та іншим нормам чинного законодавства України. В рішенні Рахівського районного суду від 27.05.2013 року по справі №709/688/2011 зазначено підставу про визнання довіреності та договору дарування земельної ділянки недійсними у зв"язку з фальсифікацією довіреності, оскільки підпис ОСОБА_7 зроблений не ним, а також, що доручення дарування земельної ділянки було укладено без вільного волевиявлення ОСОБА_8 та не відповідало її внутрішній волі, тому вона не підписувала доручення на дарування земельної ділянки, тому вважали, що укладений на підставі вищезгаданого недійсного доручення є і недійсним договір дарування земельної ділянки. Із змісту доручення від 19.02.2003 року вбачається, що доручення оформлено та посвідчено секретарем Квасівської сільської ради народних депутатів Харбака О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №05 та стягнуто державне мито 0,34 грн. Аналізуючи зміст доручення від 19.02.2003 та його оформлення вважає, що доручення не відповідає положенням ст.65 ЦК УРСР ( в редакції 1963 р). Доручення нотаріально не посвідчено, його назва не відповідає назві положенням матеріального права ст.65 ЦК УРСР. Має бути назва- довіреність, а не доручення, а також Квасівська сільська рада на той час нормами чинного законодавства України не мала права посвідчувати довіреності на укладення угод. Так, пізніше була прийнята Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №25/5 від 25.08.1994 нотаріально посвідчені заповіти, довіреності, заяви та інші документи підписуються у присутності посадової особи виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальну дію. В положенні ст.47 ЦК УРСР в редакції 1963 року зазначено нотаріальне посвідчення угод обов"язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст.48 цього Кодексу. В частині 1 ст.48 ЦК УРСР зазначено недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону Договір дарування земельної ділянки від 27.02.2003 не відповідає вимогам ст.244 ЦК УРСР щодо реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Також зазначає, що поважною причиною пропуску звернення до суду з інших підстав є тривалі судові справи з предмету позову, які зазначені у рішеннях Рахівського районного суду та апеляційного суду Закарпатської області, зокрема ухвала від 22.01.2010, рішення Рахівського районного суду від 27.05.2013, рішення Рахівського районного суду від 02.12.2013, яке набрало законної сили 14.02.2014 та інші рішення та ухвали судів, зокрема апеляційного суду від 18.05.2015 та інші. У зв"язку з наведеним просила поновити строк на оскарження правочинів доручення на дарування земельної ділянки та договору дарування земельної ділянки з поважних причин, що зазначені в обгрунтуванні позову, визнати недійсним та скасувати доручення на дарування земельної ділянки, посвідченого секретарем Харбака О.Ю. Квасівської сільської ради, що зареєстровано в реєстрі за №05 від 19.02.2003 від імені ОСОБА_8 , 1910 року народження на ОСОБА_9 , 1980 року народження та визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року, посвідченого Рахівським державним нотаріусом Пріц О.І., в реєстрі за №411.
Ухвалою суду від 10.06.2020 замінено відповідача ОСОБА_6 на її правонаступника ОСОБА_5 , як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 26.05.2021 залучено Ясінянську селищну раду, Рахівського району, Закарпатської області, як правонаступника Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позові. Просять позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка, ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідачка ОСОБА_10 та її представник ОСОБА_11 в судове засідання не з"явилися, надали заяву, якою просили розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги не визнають, просять відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2003 року секретарем Квасівської сільської ради, на сьогодні правонаступником якої є Ясінянська селищна рада, Рахівського району, Закарпатської області, було посвідчено доручення, відповідно до якого ОСОБА_8 , нині померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважила ОСОБА_9 (прізвище змінено внаслідок укладення шлюбу на ОСОБА_12 , копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 січня 2011 року) подарувати належну їй на праві приватної власності земельну ділянку гр. ОСОБА_6 . Також уповноважила ОСОБА_9 представляти її інтереси у взаємовідносинах з усіма без винятку установами та органами з питань пов`язаних із укладенням та належним оформленням договору дарування. Дане доручення посвідчено секретарем Квасівської сільської ради народних депутатів, а за неписьменну ОСОБА_8 , на її прохання та в її присутності його підписав ОСОБА_7 .
Позивачкою ОСОБА_3 вже оскаржувалося вказане доручення, де рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27.05.2013 №709/688/2011, яке набрало законної сили 17 липня 2013 року, у задоволенні збільшених позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , управління держземагенства у Рахівському районі, Квасівської сільської ради Рахівського району, третя особа без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним доручення на дарування земельної ділянки, посвідченого Квасівською сільською радою в реєстрі №05 від 19.02.2003 року від імені ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року, посвідченого Рахівським державним нотаріусом Пріц О.І. в реєстрі за № 411, визнання незаконним Державного акту про право власності на земельну ділянку від 19.10.2007 року серії ЯД № 535678, визнання незаконним та скасування рішення №238 IX сесії V скликання Квасівської сільської ради від 04.09.2007 року про погодження меж по сусідньому землекористуванню, відмовлено в цілому. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 липня 2013 року дане рішення Рахівського районного суду залишено без змін.
Рішення Рахівського районного суду та ухвала апеляційного суду стосовно відмови у визнанні недійсним доручення від 19 лютого 2003 року, посвідченого секретарем Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, мотивовані тим, що позивач вказувала, що доручення за неписьменну ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не підписував, на підтвердження чого подала нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_7 від 22.09.2011 р., в якій він стверджує, що 19.02.2003 р. доручення за неписьменну ОСОБА_8 не підписував. Судом першої інстанції таку заяву правомірно не було взято до уваги, оскільки ОСОБА_7 не був допитаний в судовому засіданні як свідок, клопотання про допит його в якості свідка позивачка та її представник не заявляли, а нотаріусом засвідчено справжність підпису в заяві, а не зміст заяви по суті. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки також не заявляв клопотання про допит ОСОБА_7 , як свідка, а також ствердив, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в судовому засіданні суду першої інстанції не заявлялось, та не вважав за необхідне заявляти таке клопотання в суді апеляційної інстанції. Таким чином, належних та допустимих доказів того, що доручення замість неписьменної ОСОБА_8 було підписано не ОСОБА_7 суду надано не було, а тому підстав для визнання такого доручення недійсним, немає.
В цьому спорі позивачка оскаржує згадане доручення, на її думку, з інших підстав, зокрема, що доручення нотаріально не посвідчено, його назва не відповідає назві положенням матеріального права ст.65 УРСР. Має бути назва довіреність, а не доручення, а також Квасівська сільська рада на той час нормами чинного законодавства України не мала права посвідчувати довіреності на укладення угод.
Суд не погоджується з такими доводами позивачки та її представника з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 64, 65 Цивільного Кодексу Української РСР, в редакції 1963 року, довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації даного виду. Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених у цьому Кодексі, та інших випадків, коли спеціальними правилами допущена інша форма довіреності.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Проте назва доручення в синонімі довіреність за умови додержання інших вимог, встановлених ст.ст.153,154 ЦК УРСР 1963 року, не можуть бути підставою для визнання спірної довіреності недійсною.
Довіреність ОСОБА_8 на право розпорядження нерухомим майном, посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування - секретарем Квасівської сільської ради, не може бути визнана недійсною з підстав її посвідчення неналежною особою.
Більше того, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №25/5 від 25.08.1994, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти; посвідчують довіреність; засвідчують вірність копій документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах.
Таким чином, безпідставними на думку суду є доводи сторони позивача щодо посвідчення оспорюваного доручення від 19 лютого 2003 року секретарем Квасівської сільської ради всупереч, тому, що таке повинно було бути посвідчено нотаріусом та дане доручення не відповідає назві положення ст.65 ЦК УРСР 1963 року, оскільки наведеними вище чинними на відповідний період часу положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, передбачалось вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів вчиняють такі нотаріальні дії, посвідчують довіреність. При цьому назва довіреності дорученням не визначає недійсності даного правочину в цілому, оскільки така назва не змінює волевиявлення ОСОБА_8 .
Також встановлено, що 27 лютого 2003 року Рахівським державним нотаріусом Пріц О.І. за реєстровим номером 411 було посвідчено договір дарування, укладений між ОСОБА_9 як представником дарувателя ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0, 15 га., відповідно до виправлення - для ведення особистого підсобного господарства.
Враховуючи, що визнання згаданого договору дарування недійсним позивачка визначає як похідною вимогою визнання недійсним та скасування доручення ОСОБА_8 на дарування земельної ділянки, та суд не знайшов підстав для визнання останньої недійсною і іі скасування, не підлягає і до задоволення визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 27 лютого 2003 року.
Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає таке.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з"ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушено право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необгрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач. Відповідні правові висновки викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позову через безпідставність та необгрунтованість, позовна давність не застосовується.
Керуючись ст.ст.ст.ст.1-13,76-83,141,247,258-259,263-265, 354ЦПК України,суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Ясінянської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину-доручення на дарування земельної ділянки та договору дарування земельної ділянки недійсним відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2022 року.
Суддя: В.Е.Ємчук
Суд | Рахівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2022 |
Оприлюднено | 01.03.2022 |
Номер документу | 103575370 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рахівський районний суд Закарпатської області
Ємчук В. Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні