Рішення

від 15.02.2022 по справі 924/1013/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"16" лютого 2022 р. Справа № 924/1013/21

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький;

2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до:

1) Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", м. Старокостянтинів Хмельницької області;

2) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря", с. Котелянка Полонського району Хмельницької області

про:

1) визнання недійсним договору №1 від 10.11.2020р., укладеного між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря";

2) зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р.

Представники сторін:

від прокуратури: Юхимчук М.О. - згідно з службовим посвідченням №065233 від 09.08.2021;

від позивача-1: Плюх В.О. - згідно з довіреністю №0-22-0.61-74/62-21 від 19.07.2021;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: Кучерук С.С. - директор;

від відповідача - 1: Плющ Л.П. - згідно з ордером серії ХМ №032233 від 02.11.2021;

від відповідача-2: Омелянчук О.В. - згідно з ордером серії ХМ №043967 від 13.11.2021.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

06.10.2021р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький; 2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ до: 1) Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", м. Старокостянтинів Хмельницької області; 2) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря", с. Котелянка Полонського району Хмельницької області про: 1) визнання недійсним договору №1 від 10.11.2020р., укладеного між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря"; 2) зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що Хмельницькою окружною прокуратурою встановлено порушення вимог законодавства при використанні Державним навчальним закладом професійної (професійно - технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" (далі - ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ) земельної ділянки площею 201,4469 га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Вказує, що прокуратурою було встановлено, що на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою державного акту ЯЯ № 331753 від 12.12.2006 у користуванні Новоселицького професійного аграрного ліцею Хмельницької області знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 6824285600:06:057:0001 площею 201,4469 га цільове призначення якої - для дослідних та навчальних цілей.

Зазначає, що 10.11.2020 між ДЗ Старокостянтинівський АПЛ та СВК "Зоря" укладено договір №1, згідно аналізу якого вбачається, що він укладався як договір про надання послуг з метою приховати фактично існуючі відносини оренди між його сторонами.

Вказує, що з метою приховати надходження від оренди земельної ділянки орендної плати, сторонами в п. 2.1 договору № 1 визначено обов`язок сільськогосподарського товаровиробника щорічно вносити навчальному закладу забезпечення виконання договору у сумі 261 000,00грн, відповідно до графіку. Більш того зазначене суперечить вимогам ст. 901 ЦК України, яка передбачає, що за договором про надання послуг за надані послуги кошти сплачує замовник.

Звертає вагу, що за таких обставин договір № 1 за своєю правовою природою не є договором про надання послуг, оскільки, навчальний заклад фактично передав земельну ділянку права розпоряджатися якою не має, а СВК "Зоря", яке здійснює господарську діяльністьна землі, що перебуває в постійному користуванні ДЗ Старокостянтинівський АПЛ.

Акцентує, що за змістом договору № 1 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що навчальний заклад фактично передав сільськогосподарському товаровиробнику земельну ділянку, що перебуває у його постійному користуванні, і планує отримати за це плату. Тому положення оспорюваного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Вказує, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Зазначає, що зі змісту оспорюваного договору слідує, що ДЗ Старокостянтинівський АПЛ фактично передав у користування земельну ділянку, якою не мав права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Звертає вагу, що спірний договір не є договором про надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.10.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1013/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.12.2021 судом закрито підготовче провадження у справі №924/1013/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор та позивач-1 в судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги щодо визнання договору №1 від 10.11.2020р., укладеного між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" недійсним з обставин викладених у позовній заяві. Вказують як в судовому засіданні так і у поданих відповіді на відзив та запереченнях, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності. Зазначають, що спірний договір не є договором підряду та договором надання послуг, оскільки з його змісту слідує, що СВК „Зоря здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні навчального закладу та при цьому сплачує кошти. Звертають увагу, що навчальний заклад не отримував дозволу уповноваженого органу на укладення даного договору.

В судовому засіданні заперечили щодо закриття провадження в частині визнання спірного договору недійсним у результаті укладення відповідачами угоди про розірвання договору №1 від 10.11.2021, оскільки розірвання такого договору не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, адже розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення про визнання його недійсним.

Стосовно вимоги про зобов`язання СВК "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р. не заперечили щодо закриття провадження, оскільки в матеріали справи був доданий акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2021, яким підтверджено про звільнення земельної ділянки.

Позивач-2 в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про дату , час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили, просили суд у їх задоволенні відмовити та закрити провадження у справі, оскільки між ДЗПО „Старокостянтинівський АПЛ та СВК „Зоря було укладено угоду про розірвання договору №1 від 10.11.2021 згідно якої відповідачі вирішили розірвати спірний договір, а також складено доданий акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2021, яким підтверджено про звільнення земельної ділянки.

Крім того, у поданому на адресу суду відзивах ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ просить суд залишити позов без розгляду, оскільки повідомлення прокурора до позивачів не містили негрунтовних фактів порушень, приписів вжиття заходів, а лише повідомлення про підготовку подання позову, а отже невжиття ними самими заходів не свідчать про їх бездіяльність. Вказує, що забезпечувальна сума договору в 261 тис.грн. не є орендною платою та повертається після завершення сільськогосподарських робіт. Звертає увагу, що на земельній ділянці проходило виробниче навчання та виробнича практика, при цьому ліцей ніяким чином не передавав земельної ділянки СВК „Зоря, а лише використовував послуги з метою організації навчально-виробничого процесу. Заперечує щодо існування фактично відносин оренди, оскільки договір спрямовувався на отримання та надання послуг з метою організації навчально-виховного процесу.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача-2 не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" зареєстровано за місцезнаходженням: 31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Ів.Франка, 35, ідентифікаційний код 02548498.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря" зареєстровано за місцезнаходженням: 30534, Хмельницька обл., Полонський р-н, с. Котелянка, вул. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 05540532.

Відповідно до Статуту ДНЗ „Старокостянтинівського АПЛ, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старакостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" - є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно - технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти. (п. 1.1 Статуту).

Згідно п.1.2. Статуту Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти „Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей (далі - ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ) встановлено, що шляхом приєднання до Старокостянтинівського професійного ліцею припинено діяльність Новоселицького професійного аграрного ліцею, а ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Старокостянтинівського професійного ліцею.

Відповідно до п. 6.1 Статуту управління ДЗ Старокостянтинівським АПЛ здійснюється Міністерством освіти і науки України, місцевим органом управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених актами законодавства.

Згідно п. 7.9. Статуту Майно професійного ліцею, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожитки, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно є об`єктами державної власності, що закріплені за професійним ліцеєм на праві оперативного управління. Контроль за ефективністю використання і збереження майна здійснює Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до п. 7.11 Статуту професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

У відповідності до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою державного акту ЯЯ №331753 від 12.12.2006, у користуванні Новоселицького професійного аграрного ліцею Хмельницької області знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 6824285600:06:057:0001 площею 201,4469 га цільове призначення якої, для дослідних та навчальних цілей.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України №166 від 13.02.2019 року припинено Новоселицький професійний аграрний ліцей шляхом приєднання до Старокостянтинівського професійного ліцею (код ЄДРПОУ 02548498).

10.11.2020 між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" укладено договір №1.

Згідно п.1.5 договору № 1 виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції проводиться на земельній ділянці площею 201,4469 га, яка знаходиться на території Миролюбненської сільської ради та перебуває у постійному користуванні навчального закладу, відповідно до державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006, реєстраційний номер 030674700002.

Відповідно до п. 1.7 договору № 1 зазначено, що цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.

Згідно п. 2. 1 сільськогосподарський товаровиробник щорічно вносить навчальному закладу забезпечення виконання Договору у сумі 261 тис. гривень, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок навчального закладу відповідно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 2.1.1. у разі невнесення сільськогосподарським товаровиробником забезпечення виконання Договору відповідно до графіку, сільськогосподарський товаровиробник сплачує навчальному закладу штраф у сумі, що дорівнює 0,1 % невнесеного забезпечення.

Згідно п. 2.2. для виконання умов цього Договору сільськогосподарський товаровиробник зобов`язаний використовувати власне устаткування, сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, високоякісне репродуктивне насіння, якісні добрива, паливно-мастильні матеріали та інше, яке необхідне для виконання умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.5. договору, навчальний заклад зобов`язується забезпечити сільськогосподарському товаровиробнику безперешкодний доступ до відповідної земельної ділянки для виконання робіт протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п п. 3.2, 3.3 договору № 1 зазначено, що загальна ціна договору складається із вартості робіт та витрат, виконаних згідно цього договору.

В рахунок вартості витрат, понесених сільськогосподарським товаровиробником останній залишає в себе частину продукції у фізичній вазі, а іншу частину вирощеної продукції у фізичній вазі передає навчальному закладу за умови виконання навчальним закладом вимог п. 2.1 даного договору, але не менше ніж загальна сума здійснених забезпечувальних платежів. При цьому вартість продукції, яка передається навчальному закладу, визначається виходячи із середньоринкових цін, що склалися в області на дату передачі продукції.

Згідно п. 4.1 договору, здача-приймання обумовленої у п.3.3 даного договору частини вирощеної продукції, що належить навчальному закладу та виписка відповідних документів (акт прийому передачі, видаткова накладна) здійснюються сторонами протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення навчального закладу про готовність ї до приймання.

Відповідно до п. п. 5.1.1-5.1.3 пункту 5.1 договору № 1визначено обов`язки сільськогосподарського товаровиробника: залучати учнів та педагогічний персонал навчального закладу для організації науково-методичної, практичної підготовки при проведенні виробництва по вирощуванню сільськогосподарських культур; в період проходження виробничого навчання та виробничої практики з метою підготовки кваліфікованих спеціалістів за професіями "Трактори-Т-машиніст с/г виробництва; слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування; водій с/г техніки" закріплювати за ними наставників з числа досвідчених механізаторів сільськогосподарського товаровиробника; під час дії договору провести своїми силами та засобами сільськогосподарські роботи по вирощуванню та збиранню врожаю товарної сільськогосподарської продукції на погодженій Сторонами площі у відповідності з агротехнічними вимогами.

У відповідності до п. п. 5.1.4 п. 5.1 договору № 1, для виконання умов цього договору сільськогосподарський товаровиробник за власний рахунок забезпечує: придбання високоякісного репродуктивного насіння, якісних добрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів для захисту рослин від шкідників та іншого, яке необхідне для виконання умов цього договору; підготовку площ для виконання сільськогосподарських робіт з виконанням заходів поліпшення та збереження природно-ресурсного потенціалу земель; здійснення комплексу сільськогосподарських робіт в межах земельних ділянок, право доступу до яких надано договором.

В п. п. 5.2.4 п. 5.2 договору № 1, одним з обов`язків навчального закладу визначено забезпечити сільськогосподарському товаровиробнику доступ до відповідної земельної ділянки.

Пунктом 7.1 договору № 1 визначено строк дії договору, який починає свій перебіг з дати його підписання Сторонами і скріплення їх печатками і діє до 31.12.2028, але у будь-якому випадку до моменту закінчення виробничого циклу та повного взаєморозрахунку між Сторонами.

Договір підписаний та кріплений печатками сторін.

В матеріалах справи наявні запити до ДЗ „Старокостнтиівський ліцей та відповіді на них.

28.08.2021 заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до Міністерства освіти і науки України та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листами №50-3910вих21 та №50-3911вих21 відповідно про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

В матеріалах справи наявні складені між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря": акт від 10.11.2020 розрахунку планової калькуляції на вирощування соняшника на земельній ділянці загальною площею 197,2га згідно договору №1 від 10.11.2020; акт від 10.11.2020 визначення прогнозованої кількості соняшника вирощеного на земельній ділянці загальною площею 197,2га згідно договору №1 від 10.11.2020; акти від 25.10.2021 визначення належної кількості соняшника з поля, вирощеного на земельній ділянці загальною площею 175,7га згідно договору №1 від 10.11.2020 та розрахунку калькуляції на вирощування соняшника на земельній ділянці загальною площею 175,7га згідно договору №1 від 10.11.2020.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 26.10.2021 складеного Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", земельна ділянка площею 201,4469 га, яка належить ДЗ „Старокостянтинівський АПЛ на праві постійного користування на підставі державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006, перебуває в придатному стані, на ній відсутні посіви сільськогосподарських культур.

27.10.2021 між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" укладено угоду про розірвання договору №1 від 10.11.2020 року.

Згідно листа Департаменту освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької ОДА №1749-41/2021 від 04.11.2021, Департаментом погодження на укладення договорів Державному закладу професійної (професійно-технічної) освіти „Старокостянтинівський агропромисловий ліцей з СВК „Зоря від 10.11.2020 не надавалося.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Порушення інтересів держави (суспільного інтересу) обґрунтовується тим, що укладення договору №1 між ДЗ Старокостянтинівський АПЛ та СВК "Зоря", всупереч встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

У даній справі органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Міністерство освіти і науки України, яке згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", наділено правом розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів, 20.05.2021 за № 50- 1669 вих-21 прокуратурою спрямовано повідомлення Міністерству освіти і науки України з пропозицією врегулювання та вжиття вичерпних заходів до усунення порушень, а також приведення правовідносин, укладених всупереч встановленому державою порядку, у відповідність до вимог чинного законодавства.

21.07.2021 за № 1/11-5063 від 13.07.2021 прокуратурою отримано інформацію Міністерства освіти і науки України про те, що Міністерству не було відомо про факти незаконного користування спірної земельної ділянки, будь-які погодження спірного договору не надавались та з проханням вжити заходів; спрямованих на захист інтересів держави.

Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Згідно Положення, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Враховуючи викладене, органом уповноваженим державою здійснювати захист інтересів держави у сфері земельних відносин є також Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як власник земель державної форми власності.

У зв`язку з викладеним, 20.05.2021 за № 50-1668вих-21 окружною прокуратурою спрямовано повідомлення в Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства при використанні ДЗ Старокостянтинівський АПЛ земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування.

Відповідь на адресу прокуратури станом на момент подання позову не надходила.

Оскільки Міністерство освіти і науки України та Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом, то заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Міністерство освіти і науки України та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від 28.08.2021 №50-3910вих21 та №50-3911вих21 відповідно про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерства освіти і науки України, оскільки відсутність з боку уповноважених органів будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави (суспільні інтереси) свідчила про пасивність їх дій.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набутrя, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином е погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Судом враховано, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між ДНЗ "Старокостянтинівський АПЛ" та СВК "Зоря" оспорюваний договір №1 від 10.11.2020 названо сторонами як договір, відповідно до умов якого відповідачі зобов`язуються здійснювати заходи з організації навчально-виробничого процесу (п. 1.1 договору).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом звернуто увагу, що відповідно до п. 1.7 договору, договір №1 не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.

Судом враховано та аналізом оспорюваного договору встановлено, що договір №1 від 10.11.2020 (надалі договір), укладений між відповідачами, не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором.

Водночас, враховуючи зміст умов оспорюваного правочину, укладенням даного договору №1 від 10.11.2020 сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

За нормою ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними якостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Як вбачається з умов договору відповідачами в п.2.1 договору визначено обов`язок сільськогосподарського товаровиробника щорічно вносити навчальному закладу забезпечення виконання договору у сумі 261 000,00 грн, відповідно до графіку.

Заумовами п.1.5 договору виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції проводиться на земельній ділянці площею 201,4469 га, яка знаходиться на території Миролюбненської сільської ради та перебуває у постійному користуванні навчального закладу, відповідно до державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006, реєстраційний номер 030674700002.

Так, судом враховано, що вищенаведені умови договору (в тому числі й ті, що сформульовані як надання можливості товаровиробнику безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інших заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю на земельній ділянці (п. п. 1.3, 1.4, 2.5. договору), засвідчують, що мало місце використання сільськогосподарським товаровиробником земельної ділянки навчального закладу з метою виробництва сільськогосподарської продукції, та підтверджують фактичну передачу права користування земельною ділянкою за визначену плату для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладався як договір про надання послуг, з метою приховати фактично існуючі відносини оренди землі між його сторонами оскільки, відповідач -1 фактично передав земельну ділянку відповідачу - 2, яке здійснювало господарську діяльність на землі, що перебуває в постійному користуванні ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ та запланував отримати за неї плату.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (позиція Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 923/658/19).

Судом враховано, що установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперёчить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним (позиція Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у еправі № 522/14890/16-ц)

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі е: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок е громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, е органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Крім того, відповідно положень ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюеться на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до ст. 95 ЗК України, землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; 6) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; r) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме ДНЗ Старокостянтинівський АПЛ як землекористувач з правом постійного користування, наділений, передбаченими ст. 95 ЗК України, правами щодо земельної ділянки.

Водночас, формулювання законодавця "право самостійно господарювати" підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи, що таке господарювання мае відбуватися самостійно.

Таким чином, у постійного користувача ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, у тому числі вчинення правочинів щодо передачі права користування нею іншим суб`єктам господарювання.

Зі змісту оспорюваного договору слідує, що ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ фактично передав у користування земельну ділянку, якою не мав права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до умов спірного договору, ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ, взявши на себе зобов`язання надати СВК "Зоря" земельну ділянку для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції; фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору врожаю СВК "Зоря", тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.

Відповідно до вищевикладеного, встановлено невідповідність спірного договору вимогам ч. 2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Враховуючи викладене, спірний договір не є договором про надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, а його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 07.11.2013 у справі №926/123/13-г, постанові Вищого господарського суду від 10.08.2016 №924/205/15, від 07.12.2016 у справі №923/168/16.

З огляду на зазначене, доводи відповідачів викладені у письмових відзивах на позов, судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладених висновків.

Судом також звернуто увагу, твердження відповідача, про те, що навчальний заклад лише використовував послуги згідно укладеного договору з метою організації навчально-виробничого процесу, оцінюється критично та уваги не приймається, з огляду на таке.

Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.1999 № 992 встановлено, що виробниче навчання та виробнича практика учнів, слухачів можуть проводитися, як виняток, з дозволу Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, департаментів, управлінь освіти і науки обласник, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у навчально - виробничих майстернях, на дільницях, полігонах, будівельних об`єктах, поляк, фермах, навчальних господарствах, ділянках та інших підрозділах закладів професійні (професійно-технічної) освіти (в тому числі у формі стажування на виробництві, у сфері послуг) за умови забезпечення ними виконання у повному обсязі робочих навчальних планів і програм.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення 10.11.2020 між ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ та СВК "Зоря" договору №1 навчальний заклад не отримував дозволу уповноваженого органу на укладення даного договору, чим порушив вимоги чинного законодавства, уклав договір, не маючи на те повноваження, що в свою чергу підтверджується листом департаменту освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.11.2021 № 1749-18/2021.

Також при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору №1 від 10.11.2020р., укладеного між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря".

Щодо зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р., суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №924/1013/21 в цій частині.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №1 від 10.11.2020 року укладений між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" (код ЄДРПОУ 02548498) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" (код ЄДРПОУ 04540532).

Стягнути з Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", м. Старокостянтинів Хмельницької області (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 35; ідентифікаційний код 02548498) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1 135,00грн (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень 00 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря", с. Котелянка Полонського району Хмельницької області (30534, Хмельницька область, Полонський район, с. Котелянка, вул. Шевченка,7; ідентифікаційний код 04540532) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1 135,00грн (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень 00 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі №924/1013/21 в частині позовної вимоги про зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р. закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.02.2022.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи;

2- Хмельницькій окружній прокуратурі (31100, м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького, 41) надісл. на е-пошту -

starkon_mprok@khmel.gp.gov.ua

3- позивачу1 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м.Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) надісл. на е-пошту - khmelnytskyi@land.gov.ua

4- позивачу2 Міністерство освіти і науки України (01135, м.Київ, пр. Перемоги, 10) надісл. на е-пошту: mon@mon.gov.ua

5-відповідачу1 Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Ів.Франка, 35) надісл. на е-пошту - spl-starokost@i.ua

6- відповідачу2 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря" (30534, Хмельницька обл., Полонський р-н, с. Котелянка, вул. Шевченка,7) надісл. реком. з повід.;

7 - Хмельницькій обласні прокуратурі - надісл. на е-пошту - sekretariat@khmel.gp.gov.ua