Постанова

від 27.06.2022 по справі 924/1013/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року Справа № 924/1013/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Кривецької-Люліч Т.А.

позивача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - не з`явився

позивача Міністерства освіти і науки України - не з`явився

відповідача Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" - не з`явився

відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" - не з`явився

перевіривши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.2022р.

ухвалене у м.Хмельницькому, повний текст складено 28.02.2022 р.

у справі № 924/1013/21 (суддя Крамар С.І.)

за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

2) Міністерства освіти і науки України

до відповідачів:

1) Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей"

2) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря"

про:

1) визнання недійсним договору № 1 від 10.11.2020 р., укладеного між Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря";

2) зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469 га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору № 1 від 10.11.2020 р.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.2022 р. у справі № 924/1013/21 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 1 від 10.11.2020 р., укладений Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря". Закрито провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469 га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, та яку кооператив "Зоря" займає на підставі договору №1 від 10.11.2020р.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року у справі № 924/1013/21 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладених у рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи.

Пояснює, що відповідно до оспорюваного договору, укладеного Державним навчальним закладом професійної (професійно-технічної) освіти Старокостянтинівський аграрно промисловий ліцей та Сільськогосподарським виробничим кооператив «Зоря», сторони домовилися про організацію навчально-виробничого процесу шляхом об`єднання зусиль з використанням сучасної продукції та сільськогосподарської техніки, тоді як за твердженням прокуратури між сторонами договору склалися правовідносини з оренди, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що навчальний заклад фактично передав СВК «Зоря» земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні.

Доводить, що до істотних умов договору оренди відноситься визначення об`єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), натомість спірний договір не містить жодних даних щодо ідентифікації земельної ділянки, крім приналежності її замовнику.

Звертає увагу, що згідно ч.4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» невід`ємною частиною договору оренди землі є акт прийому - передачі об`єкта оренди та звертає увагу, що у даному випадку акт прийому - передачі об`єкта оренди відсутній. Зазначає також, що відповідно до абз. 2 п. 1.7 договору передбачено, що передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки, тоді як позов мотивований тим, що земельні ділянки належать до державних земель та вибули з постійного користування держави із численними порушеннями законодавства.

Доводить, що при розгляді справи судом не в повній мірі досліджені докази в матеріалах справи, зокрема,не взято до уваги що на момент розгляду судової справи договір був розірваний, і між сторонами відсутні будь які зобов`язання, а також на момент розгляду справи земельна ділянка була звільнена від посівів та перебувала в придатному для використання стані.

Просить врахувати викладене та задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року у справі № 924/1013/21 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Міністерства освіти і науки України до Державного навчального закладу професійної (професійно технічної) освіти Старокостянтинівський аграрно промисловий ліцей та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» відмовити в повному обсязі.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник наводить правові позиції Великої палати Верховного суду щодо представництва прокурором інтересів держави. Разом з тим, жодних доводів з посиланням на конкретні обставини справи стосовно порушення прокурором вимог законодавства при здійсненні представництва інтересів держави в суді скаржник не зазначає, не заперечує наявність підстав для представництва прокурором органів державної влади у даній справі за конкретних обставин і не наводить обставини представництва прокурором інтересів держави як підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегієя суддів керується нормами ч.1 ст. 269 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до суду відзив на апеляційну скаргу у якому зазначає, що спірний договір містить усі істотні умови договору оренди землі.

Посилається на ст. 1131 ЦК України, ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» і доводить, що на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) використання майна (земельної ділянки). Доводить, що на підставі спірного договору Державний навчальний заклад фактично передав у платне користування земельні ділянки комунальної власності площею 201,4469 га.

Враховуючи викладене, спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», який укладений без погодження уповноваженого органу та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 210 ЦК України.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Крім того, просить здійснити розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у зв`язку із відсутністю коштів на відрядження.

Міністерства освіти і науки України, Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" відзивів на апеляційні скарги не подали.

В судове засідання представники Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Міністерства освіти і науки України, Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» не з`явились, хоча були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 34-38 у т.2/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників позивачів та відповідачів за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

У відповідності до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою державного акту ЯЯ №331753 від 12.12.2006 р. у користуванні Новоселицького професійного аграрного ліцею Хмельницької області знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 6824285600:06:057:0001 площею 201,4469 га, цільове призначення якої - для дослідних та навчальних цілей /а.с.33 у т.1/.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №166 від 13.02.2019 р. припинено Новоселицький професійний аграрний ліцей шляхом приєднання до Старокостянтинівського професійного ліцею (код ЄДРПОУ 02548498) /а.с.23-26 у т.1/.

Відповідно до Статуту ДНЗ «Старокостянтинівського АПЛ», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Старакостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно - технічної) освіти, який забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти. (п. 1.1 Статуту) /а.с.36-57 у т.1/.

У п.1.2. Статуту Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти „Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей (далі - ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ) встановлено, що шляхом приєднання до Старокостянтинівського професійного ліцею припинено діяльність Новоселицького професійного аграрного ліцею, а ДНЗ "Старакостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Старокостянтинівського професійного ліцею.

Відповідно до п. 6.1 Статуту управління ДНЗ Старокостянтинівським АПЛ здійснюється Міністерством освіти і науки України, місцевим органом управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених актами законодавства.

Згідно з п. 7.9. Статуту Майно професійного ліцею, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожитки, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно є об`єктами державної власності, що закріплені за професійним ліцеєм на праві оперативного управління. Контроль за ефективністю використання і збереження майна здійснює Міністерство освіти і науки України. Відповідно до п. 7.11 Статуту професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

10.11.2020 р. Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" укладений договір № 1 /а.с.29-31 у т.1/.

Згідно п. 1.5 договору № 1 виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції проводиться на земельній ділянці площею 201,4469 га, яка знаходиться на території Миролюбненської сільської ради та перебуває у постійному користуванні навчального закладу, відповідно до державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006 р., реєстраційний номер 030674700002.

У п. 1.7 договору № 1 зазначено, що цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.

Згідно з п. 2. 1 сільськогосподарський товаровиробник щорічно вносить навчальному закладу забезпечення виконання договору у сумі 261 тис. гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок навчального закладу до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 2.1.1. у разі невнесення сільськогосподарським товаровиробником забезпечення виконання договору відповідно до графіку, сільськогосподарський товаровиробник сплачує навчальному закладу штраф у сумі, що дорівнює 0,1 % невнесеного забезпечення.

Згідно п. 2.2. для виконання умов цього договору сільськогосподарський товаровиробник зобов`язаний використовувати власне устаткування, сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, високоякісне репродуктивне насіння, якісні добрива, паливно-мастильні матеріали та інше, яке необхідне для виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 2.5. договору навчальний заклад зобов`язується забезпечити сільськогосподарському товаровиробнику безперешкодний доступ до відповідної земельної ділянки для виконання робіт протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п п. 3.2, 3.3 договору № 1 зазначено, що загальна ціна договору складається із вартості робіт та витрат, виконаних згідно цього договору.

В рахунок вартості витрат, понесених сільськогосподарським товаровиробником останній залишає в себе частину продукції у фізичній вазі, а іншу частину вирощеної продукції у фізичній вазі передає навчальному закладу за умови виконання навчальним закладом вимог п. 2.1 даного договору, але не менше ніж загальна сума здійснених забезпечувальних платежів. При цьому вартість продукції, яка передається навчальному закладу, визначається виходячи із середньоринкових цін, що склалися в області на дату передачі продукції.

Згідно з п. 4.1 договору здача-приймання обумовленої у п.3.3 даного договору частини вирощеної продукції, що належить навчальному закладу та виписка відповідних документів (акт прийому передачі, видаткова накладна) здійснюються сторонами протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення навчального закладу про готовність ї до приймання.

Відповідно до п. п. 5.1.1-5.1.3 пункту 5.1 договору № 1 визначено обов`язки сільськогосподарського товаровиробника: залучати учнів та педагогічний персонал навчального закладу для організації науково-методичної, практичної підготовки при проведенні виробництва по вирощуванню сільськогосподарських культур; в період проходження виробничого навчання та виробничої практики з метою підготовки кваліфікованих спеціалістів за професіями "Трактори-Т-машиніст с/г виробництва; слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування; водій с/г техніки" закріплювати за ними наставників з числа досвідчених механізаторів сільськогосподарського товаровиробника; під час дії договору провести своїми силами та засобами сільськогосподарські роботи по вирощуванню та збиранню врожаю товарної сільськогосподарської продукції на погодженій сторонами площі у відповідності з агротехнічними вимогами.

У відповідності до п. п. 5.1.4 п. 5.1 договору для виконання умов цього договору сільськогосподарський товаровиробник за власний рахунок забезпечує: придбання високоякісного репродуктивного насіння, якісних добрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів для захисту рослин від шкідників та іншого, яке необхідне для виконання умов цього договору; підготовку площ для виконання сільськогосподарських робіт з виконанням заходів поліпшення та збереження природно-ресурсного потенціалу земель; здійснення комплексу сільськогосподарських робіт в межах земельних ділянок, право доступу до яких надано договором.

Пунктом 7.1 договору № 1 визначено строк дії договору, який починає свій перебіг з дати його підписання сторонами і скріплення їх печатками і діє до 31.12.2028 р., але у будь-якому випадку до моменту закінчення виробничого циклу та повного взаєморозрахунку між сторонами.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Суду надані складені Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря": акт від 10.11.2020 р. розрахунку планової калькуляції на вирощування соняшника на земельній ділянці загальною площею 197,2 га згідно договору № 1 від 10.11.2020 р.; акт від 10.11.2020 р. визначення прогнозованої кількості соняшника вирощеного на земельній ділянці загальною площею 197,2 га згідно договору № 1 від 10.11.2020 р.; акти від 25.10.2021 р. визначення належної кількості соняшника з поля, вирощеного на земельній ділянці загальною площею 175,7 га згідно договору № 1 від 10.11.2020 р. та розрахунку калькуляції на вирощування соняшника на земельній ділянці загальною площею 175,7 га згідно договору № 1 від 10.11.2020 р. /а.с.121-125 у т.1/.

За змістом листа Департаменту освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької ОДА № 1749-41/2021 від 04.11.2021 р. Департаментом не надавалося погодження на укладення договорів Державному закладу професійної (професійно-технічної) освіти „Старокостянтинівський агропромисловий ліцей з СВК „Зоря від 10.11.2020 /а.с. 144 у т.1/.

Прокурор звернувся до суду і порушення інтересів держави (суспільного інтересу) обґрунтовує тим, що укладення договору № 1 ДЗ Старокостянтинівський АПЛ та СВК "Зоря" суперечить встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту. Прокурор у позові доводить, що спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить нормам ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», укладений неуповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України, а земельна ділянка підлягає звільненню СВК „Зоря.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" подано до суду акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2021 р. та угоду про розірвання договору № 1 від 10.11.2020 р.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 26.10.2021 р., складеним Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей", земельна ділянка площею 201,4469 га, яка належить ДНЗ «Старокостянтинівський АПЛ» на праві постійного користування на підставі Державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006 р., перебуває в придатному стані, на ній відсутні посіви сільськогосподарських культур /а.с.102 у т.1/.

27.10.2021 р. Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря" укладено угоду про розірвання договору №1 від 10.11.2020 р. /а.с.101 у т.1/.

Господарський суд Хмельницької області відповідно до рішення від 16.02.2022 р. у даній справі № 924/1013/21 позов задоволив частково. Визнав недійсним договір № 1 від 10.11.2020 р., укладений Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря". Закрив провадження у справі № 924/1013/21 в частині зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469 га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), наданої в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яку кооператив займав на підставі договору № 1 від 10.11.2020 р.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У даній справі органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах, є Міністерство освіти і науки України, яке згідно з п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" наділене правом розпорядження державним майном, яке перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів. Прокуратурою 20.05.2021 р. за № 50-1669 вих-21 спрямовано повідомлення Міністерству освіти і науки України з пропозицією врегулювання та вжиття вичерпних заходів до усунення порушень, а також приведення правовідносин, укладених всупереч встановленому державою порядку, у відповідність до вимог чинного законодавства.

Міністерства освіти і науки України листом № 1/11-5063 від 13.07.2021 р. поінформовано прокуратуру про те, що Міністерству не було відомо про факти незаконного користування земельною ділянкою, будь-які погодження спірного договору не надавались та з пропозицією вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави.

Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Згідно з Положенням Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема, здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати захист інтересів держави у сфері земельних відносин є також Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як власник земель державної форми власності.

20.05.2021 р. за № 50-1668вих-21 окружною прокуратурою спрямовано повідомлення Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства при використанні ДЗ Старокостянтинівський АПЛ земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування.

Відповідь на адресу прокуратури станом на момент подання позову не надходила.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 р.

Оскільки Міністерство освіти і науки України та Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом або не вживали інших заходів до відновленням інтересів держави, тоді як стверджуване порушення тривало, заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Міністерство освіти і науки України та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від 28.08.2021 р. № 50-3910вих21 та № 50-3911вих21 відповідно про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

За наведених обставин колегія суддів встановила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, обґрунтував та довів підстави для представництва за бездіяльності компетентних органів, які знали та повиненні були знати про порушення інтересів держави, але не звертались до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щодо суті заявлених у даній справі позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набутrя, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із п.п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір № 1 від 10.11.2020 р. укладений ДНЗ "Старокостянтинівський АПЛ" та СВК "Зоря" і згідно з п. 1.1. договору визначено сторонами як договір, відповідно до умов якого відповідачі зобов`язуються здійснювати заходи з організації навчально-виробничого процесу (п. 1.1 договору).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд звертає увагу, що сторони відповідно до п. 1.7 договору визначили, що договір № 1 не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.

Разом з тим, інші умови договору, зокрема п.1.5, 2.1, 2.2, 5.1.4, та фактичне використання кооперативом належної навчальному закладу земельної ділянки свідчать, що укладенням даного договору № 1 від 10.11.2020 р. сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки.

За нормою ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, правовими наслідками договору оренди землі є для сторони орендодавця отримання плати за надане в користування майно - земельну ділянку, а для сторони орендаря - використання земельної ділянки.

Як вбачається з умов договору (п.1.5) відповідачі погодили, що виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Зоря» проводиться на земельній ділянці площею 201,4469 га, яка перебуває у постійному користуванні навчального закладу на підставі Державного акту ЯЯ №331757 від 12.12.2006 р. При цьому у п.2.1 договору визначено обов`язок сільськогосподарського товаровиробника щорічно вносити навчальному закладу забезпечення виконання договору у сумі 261000,00 грн. відповідно до графіку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вищенаведені умови договору, а також ті, що сформульовані для надання можливості товаровиробнику безперешкодно використовувати належну навчальному закладу земельну ділянку для самостійного, на власний розсуд та власними засобами вирощування та збирання сільгосппродукції для власних потреб (п. п. 1.3 1.5, 2.1-2.5, 5.1.4 договору), свідчать, що мало місце фактична передача права користування земельною ділянкою за визначену плату для здійснення кооперативом господарської діяльності.

Таким чином спірний договір укладався як договір про надання послуг з метою приховати фактично існуючі відносини оренди землі між сторонами.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд надає правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Колегія суддів зазначає, що установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначитити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей право чин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 923/658/19, і враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно норм ст. 122 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Таким чином, у постійного користувача ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, у тому числі - вчинення правочинів щодо передачі права користування нею іншим суб`єктам господарювання.

Зі змісту оспорюваного договору та інших матеріалів справи вбачається, що ДНЗ «Старокостянтинівський АПЛ» фактично передав у користування земельну ділянку за відсутності рішення/погодження відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до умов спірного договору ДНЗ „Старокостянтинівський АПЛ, взявши на себе зобов`язання надати СВК "Зоря" земельну ділянку для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції; фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору і використання врожаю СВК "Зоря", тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.

Таким чином, доведено невідповідність спірного договору вимогам ч.2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.

Колегією суддів відхиляються як безпідставні твердження відповідача, що навчальний заклад лише користовувався послугами на умовах укладеного договору з метою організації навчально-виробничого процесу.

Враховано при цьому, що Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.1999 р. № 992, встановлено, що виробниче навчання та виробнича практика учнів, слухачів можуть проводитися як виняток з дозволу Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, департаментів, управлінь освіти і науки обласник, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у навчально - виробничих майстернях, на дільницях, полігонах, будівельних об`єктах, полях, фермах, навчальних господарствах, ділянках та інших підрозділах закладів професійні (професійно-технічної) освіти (в тому числі у формі стажування на виробництві, у сфері послуг) за умови забезпечення ними виконання у повному обсязі робочих навчальних планів і програм.

Матеріалами справи підтверджено, що на час укладення 10.11.2020 р. ДНЗ «Старокостянтинівський АПЛ» та СВК «Зоря» договору № 1 навчальний заклад не отримував будь-якого дозволу уповноважених органів на укладення даного договору, чим порушив вимоги чинного законодавства, уклав договір, не маючи на те повноваження, про що зазначено, зокрема, у листі Департаменту освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.11.2021 р. № 1749-18/2021 /а.с. 144 у т.1/.

Враховуючи викладене, спірний договір не є договором про надання послуг, а є прихованим договором оренди землі. Зміст договору суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому правомірно визнаний недійсним судом першої інстанції відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" звільнити земельну ділянку площею 201,4469 га (кадастровий номер 6824285600:06:057:0001), надану в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, яку кооператив займає на підставі договору № 1 від 10.11.2020 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі №924/1013/21 в цій частині, оскільки встановив врегулювання спору після звернення прокурором з позовом до суду - на підставі доданих відповідачами до матеріалів справи акту обстеження земельної ділянки від 26.10.2021 р., яким підтверджено звільнення земельної ділянки на час розгляду справи /а.с. 127 у т.1/.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.2022 р. у справі № 924/1013/21 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.2022 р. у справі № 924/1013/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 924/1013/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 07.07.2022 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.