Ухвала

від 28.02.2022 по справі 202/8305/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/319/22 Справа № 202/8305/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, має дитину 2009 року народження, офіційно не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.2ст.310 ККУкраїни, у кримінальному провадженні № 4202004000000659,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 25 березня 2022 року включно.

Слідчий суддя врахував продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ступень тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, дійшов до висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

В апеляції:

-захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування посилається на те, що ухвала слідчого судді є не обґрунтованою, прийнятою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального кодексу.

Посилається на необґрунтованість підозри, відсутність будь-яких обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, відсутність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Заслухавши сторони кримінального провадження, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цьогоКодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону на момент розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваного під вартою.

Визначені слідчимсуддею приобранні запобіжногозаходу ризикдоведений тапродовжує існувати. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.2ст.310 ККУкраїни,які увідповідності дост.12КК Україниє тяжкимта особливотяжкими злочиномта заякі,зокрема,передбачено покараннядо дванадцятироків позбавленняволі зконфіскацією майна,тому наданий часпродовжує існувати ризик переховування останнього від органів досудового розслідування або суду.

Отже, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, що відповідає та є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи, як на це вказує захисник, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України, тому ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.2ст.310КК України, у кримінальному провадженні № 4202004000000659, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4