Ухвала

від 17.02.2022 по справі 202/8305/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8305/21

Провадження № 1-кс/202/575/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

17 лютого 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020040000000659від 21вересня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року адвокат ОСОБА_3 звернулася в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року на майно, яке було вилучене 30.11.2021 року під час проведення обшуку, а саме автомобіль «SkodaFelicia»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,ключів від вказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що питання про арешт майна було вирішено без повідомлення власника (володільця) майна. Арешт накладено незаконно та необґрунтовано, з грубим порушенням правил підсудності та встановлених строків. Клопотання про арешт майна не відповідало вимогам статті 171 КПК України. Вважає, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Обшук проводився з порушенням положень статті 236 КПК України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». За цих підстав просить накладений арешт скасувати.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання були повідомлені.

При цьому слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 були подані письмові заперечення проти скасування арешту.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали, подані слідчим до його заперечень, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020040000000659 від 21.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст.28, ч. 2 ст. 310 Кримінального кодексу України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

В рамках даного кримінального провадженняухвалою слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від23.11.2021року бувнаданий дозвілна проведенняобшуку автомобіля «Skoda Felicia», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Під час обшуку було вилучено безпосередньо вказаний автомобіль та інше майно, на яке ухвалою слідчого судді від 14 грудня 2021 року накладено арешт.

Вирішуючи клопотання про скасування зазначеного арешту, слідчий суддя виходить із положень статті 170 КПК України, згідно з якими арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Відповідно достатті 98КПКУкраїни речовимидоказамиєматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених норм свідчить, що арешт майна має бути скасований за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, інших власників або володільців майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя звертає увагу, що при вирішенні питання про скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК України він не вправі вдаватися до оцінки законності накладення арешту, правильності застосування норм законодавства іншим складом суду (слідчим суддею) під час вирішення питання про арешт майна, а повинен визначати лише існування фактів та обставин, які впливають на обґрунтованість арешту майна, але не були враховані, зокрема у зв`язку з тим, що особа не брала участі під час вирішення питання про арешт.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 14.12.2021 року, накладаючи арешт на автомобіль «Skoda Felicia», державний номерний знак НОМЕР_1 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, слідчий суддя виходив з того, що вони відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, тобто мають значення речових доказів, а також можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Так, постановою прокурора вилучені під час обшуку речі були визнані речовими доказами.

30 листопада 2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

З долученої до заперечень слідчого копії повідомлення про підозру вбачається, що співучасниками злочину використовувався автомобіль «Skoda Felicia», державний номерний знак НОМЕР_1 , який безпосередньо перебував у користуванні ОСОБА_4 .

Отже, підстав вважати, що арешт на вилучені під час обшуку речі накладено необґрунтовано, немає.

Крім того, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що на сьогодні потреба в подальшому арешті вищезазначеного майна відпала, оскільки досудове розслідування на сьогодні не завершено.

Доводи про те, що клопотання про арешт майна не відповідало вимогам частини 2 статті 171 КПК України, було подано з порушенням правил підсудності та пропуском строку, встановленого частиною 5 статті 171 КПК України, не можуть бути прийняті слідчим суддею до уваги, оскільки підстави для скасування арешту майна визначені у статті 174 КПК України. Слідчий суддя в межах розгляду клопотання про скасування арешту не наділений повноваженнями надавати оцінку законності накладення арешту.

Слідчий суддя звертає увагу, що клопотання про арешт майна було вірно подано до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, яким здійснюється розслідування СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Також слід відзначити, що такої підстави для відмови в арешті майна як пропущення строку звернення з клопотаннямкримінальне процесуальне законодавство не передбачає ані серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ані серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.

Отже, доводи сторони захисту про порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт майна не можуть бути підставою для скасування накладеного арешту.

Вказане обумовлюється тим, що в даному випадку майно не мало статусу тимчасово вилученого з огляду на надання слідчим суддею дозволу на його вилучення. Відтак, само по собі порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Тобто вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Слідчий суддя відзначає, що, звернувшись із клопотанням про скасування арешту, сторона захисту не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що вилучені речі не мають відношення до кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що майно, на яке накладено арешт, має значення речового доказу, досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не завершено, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає, що підстави для скасування арешту цього майна відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна автомобіля марки «SkodaFelicia»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,ключів від вказаного автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1