Рішення

від 28.02.2022 по справі 442/5893/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5893/21

Провадження №2/442/128/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобич цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Стебник", Дрогобицької міської Ради, за участю третьої особи Приватного нотаріуса Дрогобицького районного округу Легеди М.М. про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації речового права,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернулася в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Стебник", Дрогобицької міської Ради, за участю третьої особи Приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Легеди М.М. про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації речового права.

У подальшому, заявою від 21.12.2021 року позивач уточнила свої вимоги та, з урахуванням заяви щодо предмету спору, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, укладений 25 травня 2019 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., зареєстрований в реєстрі за №566 та скасувати державну реєстрацію речового права за ОСОБА_3 на вказане майно; визнати недійсним договір про поділ у натурі нежитлової будівлі від 30 травня 2019 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу за реєстровий №589 та скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно нежитлову будівлію загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 за реєстраційним номером 1850912946106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2019 року державним реєстратором Самбірської районної державної адміністрації Пумпа М.В.; визнати незаконними та скасувати: рішення Стебницької міської ради №684 від 05.09.2019 року, згідно якого ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 з метою надання в оренду площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та надано в оренду вказану земельну ділянку; рішення Стебницької міської ради №795 від 24.06.2020 року, згідно якого затверджено звіт ТзОВ «Експертна група «Богдан» від 05.03.2020 року затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загальною вартістю 377488грн. та вирішено передати у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за ціною 377488грн., зарахувати до ціни продажу земельної ділянки сплачений авансовий внесок у сумі 60552,82грн.; визнати незаконними дії ОСОБА_3 щодо передачі як внеску учасника товариства у статутний капітал ТзОВ «Новий Стебник» код ЄДРПОУ 44086252, місце знаходження АДРЕСА_2 , будівлі загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, що знаходиться АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності за ТзОВ «Новий Стебник» код ЄДРПОУ 44086252, місце знаходження вул.Грушевського,16А кв.80, м.Стебник, на будівлю загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, що знаходиться АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1850912946106.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , діючи від її імені як продавець на підставі нотаріально посвідченої довіреності 31.05.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Василюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №777, уклав з відповідачем ОСОБА_3 ( покупець ) договір купівлі-продажу 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., зареєстрований в реєстрі за №566. Відчужувана частка будівлі належить продавцю на праві приватної особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21.05.2014 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Першої Дрогобицької нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №684.

30 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , діючи від її імені як продавець на підставі нотаріально посвідченої довіреності 31.05.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Василюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №777, уклав з відповідачем ОСОБА_3 договір про поділ у натурі нежитлової будівлі, згідно якого сторона -1 набуває право власності на нежитлову будівлю, познач, на плані літ. «А-1», в якій розташовані наступні приміщення: 1 (зал) 1; 1 магазин №2,4 кладових №№3,4,8,18; 5 коридорів №№5,6,10, 12,17; 1 електрощитова №7; 1 перукарня №9; 1 туалет №11; 1 санвузол №13; 3 склади № № 14,15,16; 1 каса №19, загальною площею 276,3кв.м, а сторона -2 (відповідач ОСОБА_5 ) набуває право власності на нежитлову будівлю, позн. на плані літ. «А-2», в якій розташовані наступні приміщення: 2 кладових №№1,3; 1 коридор № 2, загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться господарські будівлі і споруди: посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки для стоянки. Підставою для такого поділу були висновки та технічні паспорти, виготовлені 27.05.2019 року ФОП ОСОБА_6 .

Однак, позивач зазаначає, що вона не уповноважувала відповідача ОСОБА_2 вчиняти від її імені вказані вище правочини щодо продажу частки належного їй майна та укладення договору про поділ майна в натурі належної їй будівлі, вчинення вказаних правочинів не відповідає її волі, як власниці вказаного вище нерухомого майна та не відповідає вимогам закону, оскільки майно, яке по договору про поділ у натурі нежитлової будівлі передається у власність відповідачу ОСОБА_3 по технічних характеристиках не є окремою будівлею, це - приміщення, яке знаходиться у будівлі. Договір про поділ майна в натурі укладений на край невигідних умовах для неї, оскільки придбавши 4/100 будівлі за договором купівлі-продажу, відповідачу ОСОБА_3 безпідставно передано у власність посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки за адресою АДРЕСА_1 . Вказані вище правочини вона не погоджувала, вони вчинені за межами повноважень довірителя відповідача ОСОБА_2 , визначених нотаріально посвідченою довіреністю від 31.05.2018 року.

Крім того рішенням виконавчого комітету Стебницької міської ради №27 від 29.05.2019 року нежитловій будівлі загальною площею 276,3кв.м. на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_3 , а нежитловій будівлі загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтове покриття, площадки стоянки на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 .

Після укладення оспорюваних договорів відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявами до Стебницької міської ради з метою набути у власність із земель комунальної власності земельну ділянку розміром 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , на якій фактично розташована належна їй будівля автостанції. Зокрема: рішенням Стебницької міської ради №640 від 21.06.2019 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання в оренду орієнтованою площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі автостанції; рішенням Стебницької міської ради №684 від 05.09.2019 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 з метою надання в оренду площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та надано в оренду вказану земельну ділянку, рішенням Стебницької міської ради №724 від 29.11.2019 року включено у перелік для продажу земельну ділянку кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 403685,45грн., розмір авансового внеску - 15%; рішенням Стебницької міської ради №795 від 24.06.2020 року затверджено звіт ТзОВ «Експертна група «Богдан» від 05.03.2020 року затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загальною вартістю 377488грн. та вирішено продати у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1589кв.м. кадастровий номер земельної ділянки 46106670500:01:005:0131 на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за ціною 377488грн., зарахувати до ціни продажу земельної ділянки сплачений авансовий внесок у сумі 60552,82грн.

Вважає що вказані вище рішення Стебницької міської ради є неправомірними, такими, грубо порушують її права як власника будівлі автостанції по АДРЕСА_3 - землекористувача земельної ділянки, розміром 0,52га.( з яким відповідачу продано 1589 кв.м.), на якій знаходиться будівля та належні до неї посадочні платформи, стоянка, асфальтове покриття.

Тому, позивачка вважає, що оспорювані нею дії та рішення є безумовно протиправними, були свідомо вчинені з порушенням її прав та інтересів, а тому вона змушене була звернутися в суд за їх захистом.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, однак від представника позивача - адвоката Шемеляк Г.Т. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 , Дрогобицька міська Рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Стебник" в судове засідання не з"явилися, хоч належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, відзив на позов не подавали.

Відповідач ОСОБА_3 і його представник - адвокат Лучків А. в судове засідання не з"явилися, хоч належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, однак відзив на позов подав та просить у заодовленні позову відмовити.

Третя особа - Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. в судове засідання не з"явився, хоч належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, жодних пояснень з приводу позову не подавав.

Як встановлено ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Причин для відкладення розгляду справи з цих підстав суд не знаходить.

У зв`язку з чим, суд, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами шляхом дослідження, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 25 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , діючи від імені позивача ОСОБА_1 , як продавець на підставі нотаріально посвідченої довіреності 31.05.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Василюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №777, уклав з відповідачем ОСОБА_3 ( покупець ) договір купівлі-продажу 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., зареєстрований в реєстрі за №566.

Згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору купівлі - продажу на умовах, визначених цим договором, продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв у власність від продавця 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі автостанції, надалі «частка будівлі», позначеної на плані літ «А-1», розташованої за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 287,1кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки для стоянки, надалі «будівля». Відчужувана частка будівлі належить продавцю на праві приватної особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21.05.2014 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Першої Дрогобицької нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №684. Право власності на будівлю, якій присвоєно реєстраційний номер 365378146106, зареєстровано в ДРРП 21.05.2014 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори. Пунктами 2.2, 2.3 договору сторони договору оцінюють вартість частки будівлі в розмірі 39288грн. За домовленістю сторін купівлі-продажу частки будівлі здійснюється за 39288грн.

30 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , діючи від імені позивача ОСОБА_1 , як продавець на підставі нотаріально посвідченої довіреності 31.05.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Василюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №777, уклав з відповідачем ОСОБА_3 договір про поділ у натурі нежитлової будівлі, який згідно п. 1.1. сторони по договору домовилися про поділ в натурі нежитлової будівлі автостанції, надалі «частка будівлі», позначеної на плані літ «А-1», розташованої за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 287,1кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки для стоянки, відповідно до належних їм часток. Пунктом 1.7.1.,1.7.2. визначено, що сторона -1 набуває право власності на нежитлову будівлю, познач, на плані літ. «А-1», в якій розташовані наступні приміщення: 1 (зал) 1; 1 магазин №2,4 кладових №№3,4,8,18; 5 коридорів №№5,6, 10, 12,17; 1 електрощитова №7; 1 перукарня №9; 1 туалет №11; 1 санвузол №13; 3 склади № № 14,15,16; 1 каса №19, загальною площею 276,3кв.м.

Сторона -2 (відповідач І.Асафат) набуває право власності на нежитлову будівлю, позн. на плані літ. «А-2», в якій розташовані наступні приміщення: 2 кладових №№1,3; 1 коридор № 2, загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться господарські будівлі і споруди: посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки для стоянки. Підставою для такого поділу були висновки та технічні паспорти, виготовлені 27.05.2019 року ФОП ОСОБА_6 .

На підставі вказаного договору про поділ у натурі нежитлової будівлі, що є у спільній частковій власності, рішення органу місцевого самоврядування №27 від 29.05.2019 року, державним реєстратором Самбірської районної адміністрації Пумпа М.В. за відповідачем ОСОБА_3 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано речове право на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 10,8кв.м., до нежитлової будівлі відноситься посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки за адресою АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1850912946106.

Як вбачається, зі змісту нотаріально посвідченого доручення від 31.05.2018 року позивачка ОСОБА_1 надала відповдіачу ОСОБА_2 наступні повноваження: бути її представником з усіма необхідними повноваженнями з питань: вчинення від її імені правочинів щодо придбання чи продажу на її ім`я будь- якого рухомого або нерухомого майна, здачі в найм (оренду), належного їй на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, в тому числі шляхом укладення-від її імені відповідних договорів купівлі- продажу. міни, найму (оренди), позички тощо, з правом визначення у всіх випадках ціни, термінів та інших договірних умов на власний розсуд (та одержання коштів за вищевказаними договорами), а також укладати договори про зміну форми власності: одержання належного їй майна, включаючи грошові кошти та цінні папери: оформлення права власності з подальшою реєстрацією права власності на будь-яку земельну ділянку незалежно від місця її знаходження, виготовлення кадастрового номера в тому числі проведення геодезичних робіт, поставити земельну ділянку на кадастровий облік), одержання будь-яких документів ( в т.ч. Документи про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Витяг з Державного земельного кадастру) експертну грошову оцінку, нормативно грошову оцінку, від громадян та юридичних об, нотаріусів. Державної реєстраційної служби будь-якого району, незалежно від того, ким та з якою метою вони видані, одержання кореспонденції, у тому числі грошової і посилкової, та /або інших відправлень, бути її представником в органах нотаріату; подавати від її імені заяви про належність їй, відчужувану, майна на праві особисті приватної власності (зокрема, «згідно сімейного законодавства та законодавства про нотаріат, про те. що відчужуване майно належить їй на праві особистої приватної власності та про те, що об`єкт правочину не є спільною сумісною власністю, про її сімейний стан, тощо); реєструвати право власності на укладені в її інтересах правочини, договори, права, якщо того вимагатиме закон та подавати заяви про реєстрацію права власності на належне їй нерухоме майно, а також приватизовувати на її ім`я будь-яке нерухоме майно (в т.ч земельні ділянки незалежно від цільового призначення), незалежно від його місця знаходження: представляти її інтереси в управліннях, відділах (секторах) Державної міграційної служби України, центрах надання адміністративних послуг, з приводу зняття і реєстрації місця її проживання, також проводити реєстрацію нового місця проживання за буд-якою адресою, давати згоду від її імені на реєстрацію будь-яких громадян та членів сім`ї, в належного їй нерухомому майні; представництва її інтересів (з будь-яких питань) у всіх без винятку установах, підприємствах, організаціях незалежно від їхньої форми власності та підпорядкування (у тому числі в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їхніх структурних підрозділах, державних комітетах та підвідомчих їм органах; у банківських (фінансових) установах (з питань відкриття/закриття рахунків на її ім`я, отримання коштів з них, відсотків «в т.ч пенсії), поповнювати належні їй рахунки, перераховувати кошти з рахунку на рахунок, розписуватися за неї, в тому числі на договорах, змінах та доповненнях до них та на інших документах, розривати раніше укладенні нею договори (в тому числі достроково), а також укладати нові договори, отримувати та перевипускати картки, отримувати конверт з ПІН- кодом та виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень): в органах юстиції, у тому числі в управліннях юстиції будь-якого рівня: в органах державної виконавчої служби, підприємствах (установах) бюро технічної інвентаризації будь-яких адміністративно-територіальних одиниці. Державній реєстраційній службі; центрах надання адміністративних послуг, органах опіки та піклування ітд.

Суд, встановивши дійсні обставини справи, при прийнятті рішення виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 Цивільного процесуального кодексу, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями чч.1 та 2 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до чч.1 та 2 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 237 ЦК України представництво - це правовідношення, в якому одна Сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та оов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

Статтею 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється ї тому числі у разі скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність. Відповідно до статті 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність, може в будь-який час -скасувати довіреність або передоручити. Відмова від цього права є нікчемною.

Статтею 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. Метою договору доручення є здійснення повіреним прав довірителя, набуття, зміна і припиненнн для нього прав та обов`язків шляхом здійснення угод, тому повірений має діяти в тих межах, які встановлені довірителем відповідно до змісту наданого йому доручення.

Як убачається з позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір купівлі-продажу 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, укладений 25 травня 2019 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., зареєстрований в реєстрі за №566 та скасувати державну реєстрацію речового права за ОСОБА_3 на вказане майно.

Однак зі змісту нотаріально посвідченого доручення від 31.05.2018 року позивачка ОСОБА_1 надала відповдіачу ОСОБА_2 наступні повноваженн, зокрема вчинення від її імені правочинів щодо придбання чи продажу на її ім`я будь- якого рухомого або нерухомого майна, здачі в найм (оренду), належного їй на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, в тому числі шляхом укладення-від її імені відповідних договорів купівлі- продажу, міни, найму (оренди), позички тощо, з правом визначення у всіх випадках ціни, термінів та інших договірних умов на власний розсуд (та одержання коштів за вищевказаними договорами), а також укладати договори про зміну форми власності.

У вказаній довіреності відсутні обмеження щодо повноважень чи обов`язок представника погоджувати будь-які дії з позивачкою, як довірителем.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_2 був відсутній обов`язок погоджувати укладення спірного договору з позивачкою, тобто він діяв у межах наданих йому повноважень, без їх перевищення.

Крім того, відсутні докази існування зловмисної домовленості між сторонами при укладенні оспорюваного правочину, у тому числі, що повірений під час укладення договорів діяв у власних інтересах чи в інтересах інших осіб, а не в інтересах позивачки.

Відтак, підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, укладений 25 травня 2019 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., зареєстрований в реєстрі за №566 та скасування державну реєстрацію речового права за ОСОБА_3 на вказане майно, відсутні, і в тій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору про поділ у натурі нежитлової будівлі, згідно якого сторона -1 набуває право власності на нежитлову будівлю, познач, на плані літ. «А-1», в якій розташовані наступні приміщення: 1 (зал) 1; 1 магазин №2,4 кладових №№3,4,8,18; 5 коридорів №№5,6,10, 12,17; 1 електрощитова №7; 1 перукарня №9; 1 туалет №11; 1 санвузол №13; 3 склади № № 14,15,16; 1 каса №19, загальною площею 276,3кв.м., а сторона -2 (відповідач І.Асафат) набуває право власності на нежитлову будівлю, позн. на плані літ. «А-2», в якій розташовані наступні приміщення: 2 кладових №№1,3; 1 коридор № 2, загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться господарські будівлі і споруди: посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки для стоянки. Підставою для такого поділу були висновки та технічні паспорти, виготовлені 27.05.2019 року ФОП ОСОБА_6 , суд встановивши дійсні обставини справи, при прийнятті рішення виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Вчинення юридичних дій, які чітко не визначені в договорі доручення, навіть якщо вони спрямовані на досягнення кінцевої мети, задля якої укладено такий договір, і не охоплюються змістом договору доручення, можуть створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки довірителя тільки за умови їх схвалення останнім.

У разі вчинення повіреним дій, які не охоплені змістом договору доручення і не схвалені довірителем, не можна вважати, що правочин, укладений в результаті таких дій повіреного, виповідає вимогам закону.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61- 2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтетересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року в справі № 281/129/17 (провадження № 61-14661св19) зроблено висновок по застосуванню частини першої статті 203 ЦК України та вказано, що « під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно -правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно- правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах».

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.

Верховний Суд України в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Отже для задоволення позовних вимог з підстав передбачених статтею 232 ЦК України необхідно на підставі доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Критерій «зловмисності» не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали є неприйнятними для довірителя.

Таким чином судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого доручення від 31.05.2018 року позивачка ОСОБА_1 не уповноважувала відповідача ОСОБА_2 вчиняти від її імені правочин щодо укладення договору про поділ майна в натурі належної їй будівлі, оскільки укладення вказаного правочину не відповідає волі позивачки як власниці вказаного вище нерухомого майна та не відповідає вимогам закону, оскільки майно, яке по договору про поділ у натурі нежитлової будівлі передається у власність відповідачу ОСОБА_3 по технічних характеристиках не є окремою будівлею, це - приміщення, яке знаходиться у будівлі. Договір про поділ майна в натурі укладений на край невигідних умовах для позивачки, оскільки придбавши 4/100 будівлі за договором купівлі-продажу, відповідачу ОСОБА_3 безпідставно передано у власність посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того вказані вище правочини позивачка не погоджувала, вони вчинені за межами повноважень довірителя відповідача ОСОБА_2 , визначених нотаріально посвідченою довіреністю від 31.05.2018 року, відтак в тій частині вимоги підлягають до задоволення.

Матеріалами справи в той же час засвідчується та не заперечується учасниками справи, що на підставі вказаного договору про поділ у натурі нежитлової будівлі, що є у спільній частковій власності, рішення органу місцевого самоврядування №27 від 29.05.2019 року, державним реєстратором Самбірської районної адміністрації Пумпа М.В. за відповідачем ОСОБА_3 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано речове право на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 10,8кв.м., до нежитлової будівлі відноситься посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки за адресою АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1850912946106.

Крім того рішенням виконавчого комітету Стебницької міської ради №27 від 29.05.2019 року нежитловій будівлі загальною площею 276,3кв.м. на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_3 , а нежитловій будівлі загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтове покриття, площадки стоянки на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 .

Та , після укладення оспорюваних договорів відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявами до Стебницької міської ради з метою набути у власність із земель комунальної власності земельну ділянку розміром 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , на якій фактично розташована належна їй будівля автостанції. І, рішенням Стебницької міської ради №640 від 21.06.2019 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання в оренду орієнтованою площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі автостанції. Рішенням Стебницької міської ради №684 від 05.09.2019 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 з метою надання в оренду площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та надано в оренду вказану земельну ділянку.

Рішенням Стебницької міської ради №724 від 29.11.2019 року включено у перелік для продажу земельну ділянку кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 403685,45грн., розмір авансового внеску - 15%.

Рішенням Стебницької міської ради №795 від 24.06.2020 року затверджено звіт ТзОВ «Експертна група «Богдан» від 05.03.2020 року затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загальною вартістю 377488грн. та вирішено продати у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1589кв.м. кадастровий номер земельної ділянки 46106670500:01:005:0131 на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за ціною 377488грн., зарахувати до ціни продажу земельної ділянки сплачений авансовий внесок у сумі 60552,82грн.

Однак, вказані вище рішення Стебницької міської ради є неправомірними, такими, грубо порушують права позивачки ОСОБА_1 , як власника будівлі автостанції по АДРЕСА_3 - землекористувача земельної ділянки, розміром 0,52га.( з яким відповідачу продано 1589 кв.м.), на якій знаходиться будівля та належні до неї посадочні платформи, стоянка, альтове покриття.

Так як, позивачка ОСОБА_1 , неодноразово зверталася до Стебницької міської ради від 11 липня 2017року №281, та просила надати в орендну земельну ділянку 0.52 га, на якій знаходяться на праві власності будівлі та посадочні платформи, однак дані заві і не були розглянуті, по них не було прийнято жодного рішення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 04.2021 року по справі №914/2476/20 за позовом ФОП ОСОБА_1 Дрогобицької міської ради, ТзОВ «Канзас» про скасування рішення Стебницької міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТзОВ «Канзас» та Стебницькою міською радою, яким позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано п.2 рішення Стебницької міської ради від 05 березня 2019 року №591 «Про ствердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду», яким затверджено проект земелеустрою щодо відведення земельної діялнки ТзОВ Канзас» площею 2500кв.м. на АДРЕСА_3 , кадастровий номер - 4610670500:01:005:0124 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного -транспорту та дорожнього господарства.

Крім того судом встановлено, що реєстрація речового права за відповідачем ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, яка зареєстрована за реєстраційним номером 1850912946106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2019 року державним реєстратором Самбірської районної державної адміністрації Пумпа М.В. на підставі оспорюваного правочину про поділ нежитлової будівлі в натурі, то вказана реєстрація здійснена з грубим порушенням вимог закону України «Про державну реєстрацію речових прав», оскільки у відповідача ОСОБА_3 відсутнє право власності чи користування земельною ділянкою, на які розміщено фактично приміщення, а не будівля площею 10,8кв.м.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Матеріали справи та судом встановлено, що прийняттям оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування порушуються права позивачки як власника нежитлової будівлі по АДРЕСА_3 , оскільки у її фактичному користуванні перебувала та перебуває земельна ділянка площею 0,5206 (п`ять тисяч двісті шість) кв.м., кадастровий номер 4610670500:01:004:0032, призначення обслуговування автостанції, яка відповідно до п.2 рішення виконавчого комітету Стебницької міської ради Дрогобицької міської ради Львівської області від 13.09.2001 року за №232 надана ВАТ «Львівавтотранс» земельну ділянку в постійне користування, площею 5305 кв. м. в. для обслуговування будівля автостанції з адресою АДРЕСА_3 . При переході права власності до позивачки на нежитлову будівлю автостанції за вказаною адресою до нею відповідно до ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України перейшло право користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Стаття 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі N 910/18560/16)

Отже, позивачка як належний землекористувач спірної земельної ділянки не надавала згоди Стебницькій міській раді на вилучення з її користування земельної ділянки 1589кв.м.для передачі її в оренду, а згодом - на викуп відповідачу ОСОБА_3 відповідно до ст. 141 ЗК України.

За вказаних обставин оскаржуванні рішення органу місцевого самоврядування підлягають теж скасуванню.

Оскільки, після подання позову до суду відповідач ОСОБА_3 відчужив спірне майно шляхом передачі його у власність ТзОВ «Новий Стебник» як внесок до статутного капіталу даної юридичної особи, про що свідчить інформація з ДРРПНМ і на даний час вказане спірне майно зареєстровано на праві власності за ТзОВ «Новий Стебник» , код ЄДРПОУ 44086252 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ «Новий Стебник» 21.05.2021 року; протоколу зборів учасників ТзОВ «Новий Стебник» від 21.05.2021 року, відтак враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 набув право власності на спірне майно на підставі оспорюваних правочинів, які не відповідають вимогам закону і які оспорюється позивачкою як первинним власником вказаного майна, тому передача відповідачем ОСОБА_3 нежитлової будівлі загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, що знаходиться АДРЕСА_1 у власність юридичної особи ТзОВ «Новий Стебник» як внесок учасника товариства у статутний капітал є незаконною, реєстрація речового права на спірне нерухоме майно за ТзОВ «Новий Стебник» у державному реєстрі речових прав підлягає теж скасуванню.

Таким чином, зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернулася позивачка, які підлягають задоволенню в частині (відповідно до встановлених фактичних обставин).

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, суд розподіляє на сторони сплачений судовий збір за подання позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, 15,16, 21, 203, 204, 215, 216, 241, 239, 241, 328, 377, 626, 655, 1066, 1074 ЦК України, ст.120, 141 ЗК України суд, -

ухвалив :

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним договір про поділ у натурі нежитлової будівлі від 30 травня 2019 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу за реєстровий №589 та скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно нежитлову будівлію загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 за реєстраційним номером 1850912946106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2019 року державним реєстратором Самбірської районної державної адміністрації Пумпа М.В.;

Визнати незаконними та скасувати:

- рішення Стебницької міської ради №684 від 05.09.2019 року, згідно якого ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 з метою надання в оренду площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та надано в оренду вказану земельну ділянку;

- рішення Стебницької міської ради №795 від 24.06.2020 року, згідно якого затверджено звіт ТзОВ «Експертна група «Богдан» від 05.03.2020 року затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 площею 1589кв.м. на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загальною вартістю 377488грн. та вирішено продати у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1589кв.м. кадастровий номер ділянки 46106670500:01:005:0131 на АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за ціною 377488грн., зарахувати до ціни продажу земельної ділянки сплачений авансовий внесок у сумі 60552,82грн.;

- визнати незаконними дії ОСОБА_3 щодо передачі як внеску учасника товариства у статутний капітал ТзОВ «Новий Стебник» код ЄДРПОУ 44086252, місце знаходження АДРЕСА_2 , будівлі загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, що знаходиться АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності за ТзОВ «Новий Стебник» код ЄДРПОУ 44086252, місце знаходження вул. Грушевського,16А кв.80, м.Стебник, на будівлю загальною площею 10,8кв.м., до якої відносяться посадочні платформи №№1-6, асфальтне покриття, площадки, стоянки, що знаходиться АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1850912946106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Стебник", Дрогобицької міської Ради солідарно на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір сплачений останньою при поданні позову в розмірі 4356 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2022 року.

Сторони:

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , ІПН : НОМЕР_1

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 ,ІПН : НОМЕР_1

ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , ІПН : НОМЕР_1

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Стебник", ЄРДПОУ : 04055972

Дрогобицька міська Рада Львівської області, м.Дрогобич, пл.Ринок,1, код ЄРДПОУ : 04055972

Третя особа - Приватний нотаріус Дрогобицького районного округу Легеда М.М. , м. Дрогобич, вул. І. Мазепи, 12/1

Суддя Гарасимків Л.І.