Ухвала

від 01.03.2022 по справі 440/1964/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1964/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року № 30-о "Про зміну структури Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій";

- скасувати персональне попередження Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року про наступне звільнення ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 23 квітня 2020 року № 46 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації зберегти за ОСОБА_1 його робоче місце на час всього терміну його лікування;

- стягнути з Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 70000,00 грн за дискримінацію та тиск, який на нього здійснювався та здійснюється протягом 2019-2020 років як на хворого на туберкульоз.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 363 та 364 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено позивачеві спосіб усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про перегляд рішення за нововиявлениним обставинами із зазначенням дати виявлення або встановлення нововиявлених обставин, що, на думку заявника, є підставою, визначеною пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України для перегляду рішення суду, а також копій такої заяви відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд рішення за нововиявлениним обставинами з доказами поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання такого строку.

З метою виконання вимог ухвали позивач надав до суду уточнену заяву про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами від 21 лютого 2022 року та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Надаючи оцінку належності усунення недоліків заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та підставам для поновлення строку звернення до суду із такою заявою, суд виходить з наступного.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами від 21 лютого 2022 року слідує, що нововиявленими підставами, на думку заявника, є наказ МОЗ України №45 від 06 лютого 2002 року "Про затвердження Інструкції бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції" та наказ МОЗ України №1462 від 27 червня 2019 року "Про затвердження Інструкції з мікробіологічної діагностики туберкульозу", однак така заява не містить відомостей про дату виявлення або встановлення заявником таких нововиявлених обставин, які, на думку заявника, є підставою, визначеною пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України для перегляду рішення суду. При цьому суд враховує, що вказані накази МОЗ України №45 від 06 лютого 2002 року та №1462 від 27 червня 2019 року є нормативно-правовими актами та були загальновідомими з моменту їх оприлюднення, а тому були вже наявні та відомі на момент прийняття рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №440/1964/20.

Отже, позивач не усунув недолік позовної заяви відповідно до статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у визначений судом строк вимоги ухвали про залишення заяви без руху від 14 лютого 2022 року позивачем у повному обсязі не виконано та невідповідність заяви вимогам статті 364 КАС України не усунуто.

У заяві про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами заявник просить поновити відповідний строк та посилався на запровадження карантину на території України внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 та здійснення вакцинування першою, другою та третьою дозами, які мали для заявника вкрай тяжкі наслідки.

Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Позивач звернувся до суду із цією заявою 08 лютого 2022 року, тобто із пропущенням встановленого законом строку.

Надаючи оцінку поважності причині пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі №805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі №807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що заявник не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість щодо прийнятих актів законодавства, зокрема наказів МОЗ України №45 від 06 лютого 2002 року та №1462 від 27 червня 2019 року.

Стосовно посилання позивача на запровадження карантину суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

З 12 березня 2020 року дія карантину на території України неодноразово продовжувалася.

З такого правового регулювання слідує, що строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення строку звернення до суду та можливість поновлення строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У заяві про поновлення строку заявником не зазначено, яким чином та які саме обмеження, запроваджені Кабінетом Міністрів України під час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вплинули на пропуск ним строку звернення до суду з цією заявою та створили об`єктивні, непереборні та істотні перешкоди на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку.

Посилання заявника на тяжкі наслідки вакцинування, які створили перешкоди для своєчасного звернення до суду з заявою, не є переконливим з огляду на відсутність відповідних доказів (листків непрацездатності тощо), що свідчить про відсутність непереборних перешкод на звернення до суду, а відтак відсутність поважної причини пропуску строку звернення до суду із цією заявою.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що заявником не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку та наведені заявником обставини не підтверджені доказами та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з причин, зазначених заявником у заяві про поновлення строку звернення.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаної причини пропуску строку звернення до суду підтвердженою та поважною, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Враховуючи викладене, заява про перегляд за нововиявленими обставинами підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295, 363-366 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А:

Вказану позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підставу подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами з пропущенням встановленого строку звернення до суду визнати неповажною.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №440/1964/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали направити особі, яка подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, разом із заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України

СуддяН.І. Слободянюк