Ухвала

від 26.06.2022 по справі 440/1964/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2022 року

м. Київ

справа №440/1964/20

адміністративне провадження №К/990/10413/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №440/1964/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи: Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, у якому просив суд:

1) скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року №30-о "Про зміну структури Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій";

2) скасувати персональне попередження Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року про наступне звільнення позивача;

3)скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 23 квітня 2020 року №46 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

4) зобов`язати Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації зберегти за позивачем його робоче місце на час всього терміну його лікування;

5) стягнути з Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі: 70000,00 грн за дискримінацію та тиск, який на нього здійснювався та здійснюється протягом 2019-2020 років як на хворого на туберкульоз.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Надалі постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року указані судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалами Верховного Суду від 31 грудня 2021 року, від 31 січня 2022 року та від 11 квітня 2022 року касаційні скарги повернуто позивачу.

28 квітня 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, з належним її обґрунтуванням, а також заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку разом із доказами на обгрунтування поважності пропуску строку.

Вказану ухвалу скаржник отримав 24 травня 2022 року.

03 червня 2022 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційної скарги в новій редакції.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ним отримано 08 грудня 2021 року, первісну касаційну скаргу подано 15 грудня 2021 року. 31 грудня 2021 року Верховним Судом винесено ухвалу про повернення касаційної скарги, яку отримано засобами поштового зв`язку 05 січня 2022 року. Вдруге скаржник звернувся із касаційною скаргою 06 січня 2022 року, проте ухвалою від 31 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, отримано 14 лютого 2022 року. 15 лютого 2022 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду, проте ухвалою від 11 квітня 2022 року касаційну скаргу знову повернуто скаржнику, та отримано ним 22 квітня 2022 року. При цьому, позивач вказує, що перебував на стаціонарному лікуванні до 24 квітня 2022 року. Повторну касаційну скаргу подано 28 квітня 2022 року.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).

З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та перевищення строків касаційного оскарження, а також, зважаючи на перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, скаржником зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовані норми права, а саме: частина 1 та частина 3 статті 10, частина 1 статті 21 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», наказ МОЗ України №45 від 06.02.2002 року «Про затвердження Інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозу», пункт 3.3 наказу МОЗ України №600 від 22.10.2008 року «Про затвердження стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз», пункт 1 наказу МОЗ України №620 від 04.09.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі», підпункти 2 та 3 пункту 4.5.5 частини 4 Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз», підпункт 1.1 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність», затвердженої наказом МОЗ України №455 від 13.11.2001 року, розділи 3 та підпункт 2 пункт 17 розділу 4 наказу МОЗ України №530 від 25.02.2020 року «Щодо стандартів охорони здоров`я при туберкульозі».

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції для визначення періоду лікування та наявності статусу хворого на туберкульоз (МРТ Б) помилково застосована стаття 21 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», яка регламентує соціальний захист хворого, а не застосовані статті 9, 10 цього ж Закону з відповідними наказами МОЗ України, які регламентують діагностику та лікування туберкульозу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку з перебуванням судді-доповідача: Мацедонської В.Е. у відпустці, розгляд цієї скарги відбувся після її виходу на роботу.

Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №440/1964/20.

Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/1964/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко