Ухвала

від 16.05.2022 по справі 440/1964/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2022 року

Київ

справа №440/1964/20

адміністративне провадження №К/990/10413/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №440/1964/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи: Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, у якому просив суд:

1) скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року №30-о "Про зміну структури Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій";

2) скасувати персональне попередження Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року про наступне звільнення позивача;

3) скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації від 23 квітня 2020 року №46 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

4) зобов`язати Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації зберегти за позивачем його робоче місце на час всього терміну його лікування;

5) стягнути з Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі: 70000,00 грн за дискримінацію та тиск, який на нього здійснювався та здійснюється протягом 2019-2020 років як на хворого на туберкульоз.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Надалі постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року указані судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалами Верховного Суду від 31 грудня 2021 року, від 31 січня 2022 року та від 11 квітня 2022 року касаційні скарги повернуто позивачу.

28 квітня 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так позивач вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не застосували статтю 10 Закону України «Про протидію захворювання на туберкульоз», Наказ МОЗ України №600 від 22.10.2008 року «Про затвердження стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз», Наказ МОЗ України №620 від 04.09.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі», Наказ МОЗ України №530 від 25.02.2020 року «Щодо стандартів охорони здоров`я при туберкульозі», а застосували Закон України «Про державну службу» та наказ Мінохорони здоров`я України №455 «Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність».

При цьому, скаржником не конкретизовано, які саме норми права (пункт, частини, стаття) вказаних ним Наказів, невірно застосовані судами попередніх інстанцій, та які саме норми права потребують висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 22 листопада 2021 року, касаційна скарга позивача подана 25 квітня 2022 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання, позивачем зазначено, що він тричі звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами. При цьому посилається на Закон №540-ІХ, яким, на думку скаржника, продовжені процесуальні строки у зв`язку із COVID-19. Також вказує, що позивач є особою, яка особлива вразлива до COVID-19 з урахуванням раніше перенесеної тяжкої хвороби. Крім того, зазначає, що вакцинувався бустерною (третьою) дозою вакцини проти COVID-19, та мав вкрай тяжкий стан. Після того, як стан позивача нормалізувався, 17 лютого 2022 року підготував касаційну скаргу з урахуванням раніше вказаних недоліків. При цьому, з 24 лютого 2022 оголошено військовий стан в Україні, який також є поважною причиною пропуску строку.

Проаналізувавши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Так, скаржником не вказано дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, та не зазначено дати подання касаційних скарг, а також дати отримання ухвал про повернення відповідних касаційних скарг. Разом з тим, посилаючись на поважність причин пропуску строку, скаржником не надано до суду доказів на підтвердження зазначеного. А тому, суд дійшов висновку про визнання неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки такі вказані без надання відповідних доказів.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням ОСОБА_1 строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, з належним її обґрунтуванням, а також заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку разом із доказами на обгрунтування поважності пропуску строку.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 328, 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року, вказані ОСОБА_1 - неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №440/1964/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи: Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко