Постанова

від 02.03.2022 по справі 420/685/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/685/20

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 23 грудня 2021 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» (надалі ТОВ «МАРІКО», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1343999/33723614 від 03.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 08.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІКО»;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» податкову накладну № 14 від 08.11.2019 датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 1343999/33723614 від 03.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 08.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у підтвердження показників, відображених у податковій накладній ТОВ «МАРІКО» № 14 від 08.11.2019р. та для її реєстрації в ЄРПН/РК, на вимогу податкового органу, Товариством позивача було надано письмові пояснення та необхідні первинні документи.

Відповідач ГУ ДПС в Одеській області проти позову заперечував.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року позов ТОВ «МАРІКО» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1343999/33723614 від 03.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 08.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІКО».

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» (вул.Мізікевича,68, смт.Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 33723614) податкову накладну № 14 від 08.11.2019 датою її фактичного подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» (вул.Мізікевича,68, смт.Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 33723614) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позву.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказує, що в оскаржуваному рішенні Комісії ДФС України було чітко зазначено саме які документи не було надано позивачем, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. В свою чергу, згідно з даними системи АІС «Податковий блок» підприємство безпосередньо для Підтвердження реальності господарської операції надало: Експертний висновок №002452 п/19 від 08.07.2019 року; Пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №14; Договір поставки №08/11/2019 від 04 листопада 2019 року; Банківська виписка від 28.11.2019 року (заключна виписка 08.11.2019 по 08.11.2019); Рахунок на оплату №3 8 від 08 листопада 2019 року; Експлуатаційний дозвіл №15-85-55 від 28 лютого 2019 року. При цьому, до суду підприємство ТОВ «МАРІКО» надало вже 79 документів. Тобто, на думку апелянта, в даному випадку, підприємство надало документацію не в повному обсязі з самого початку, що й завадило зареєструвати подану ним для реєстрації в ЄРПН/РК податкову накладну своєчасно про що свідчить рішення комісії №1343999/33723614 від 03.12.2019 року. При цьому, як зауважує апелянта, до суду вже було надано оборотно-сальдові відомості, копія штатного розпису, копія сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів, копія договору оренди обладнання 01.04.2016-26.04.2019 рік, копія договору поставки, видаткові накладні, податкові накладні, які не надавались на розгляд комісії. З огляду на не надання позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУ ДПС в Одеській області оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є цілком законними. Однак, суд першої інстанції не звернув на вказувані податковим органом обставини належної уваги, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

07.02.2022р. (вхід.№ 3277/22) від позивача у справі до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство наголошує на необґрунтованості доводів контролюючого органу, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін мотивуючи тим, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку усім встановленим спірним обставинам справи а також доказам, які в тому числі надавались до податкового органу для реєстрації податкової накладної позивача.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,27.11.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» направило для реєстрації в електронній формі податкову накладну № 14 від 08.11.2019р., реєстраційний номер документу в ЄРПН 9283971224.

Квитанцією від 27.11.2019р., позивача було повідомлено, що відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаної податкової накладної № 14 від 08.11.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Крім того, ТОВ «МАРІКО» запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення.

28.11.2019р. ТОВ «МАРІКО» надіслало до Головного управління ДПС в Одеській області в електронному вигляді «Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено» № 1 , разом з додатками.

До вказаного повідомлення в якості додатків були долучені: Банківська виписка; Договір; Рахунок на оплату; Експертний висновок; Експлуатаційний дозвіл; Пояснення.

Згідно з квитанцією № 2 від 28.11.2019р., всі документи були прийняті.

28.11.2019р. на адресу відповідача також була спрямована «Таблиця даних платника податку» № 1, яка була прийнята відповідачем.

Дані таблиці підтверджують, що ТОВ «МАРІКО», як виробник, придбав товари за кодами УКТ ЗЕД 0307, і в результаті виробничої діяльності, реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 160569000.

Позивач зазначає, що ТОВ «МАРІКО» купує сировину за кодом №0307, переробляє її та виготовляє готову продукцію, яка має новий код № 160569000.

За результатами розгляду поданих документів Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла Рішення № 1340965/33723614 від 28.11.2019 про врахування таблиці даних платника податків.

Згодом, Комісія прийняла Рішення № 1343927/33723614 від 03.12.2019р. про неврахування таблиці даних платника податків.

03.12.2019р., за результатом розгляду наданих пояснень та документів, ТОВ «МАРІКО» отримало «Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1343999/33723614, з якого дізналось, що Комісією прийнято рішення № 1343999/33723614 від 03.12.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної.

Не погодившись із рішенням регіональної Комісії, Позивач 04.12.2019 звернувся зі Скаргою на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до Комісії центрального рівня ДФС з питань розгляду скарг, долучивши до скарги відповідні документи.

09.12.2019р. ТОВ «МАРІКО» отримало в електронному вигляді «Рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації» №43183/33723614/2 від 09.12.2019р. Згідно з вказаним рішенням, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням податкового органу, ТОВ «МАРІКО» звернулось до судуз даним позовомза захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 1343999/33723614 від 03.12.2019 року - прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлену протиправність оскаржуваного рішення 1343999/33723614 від 03.12.2019 року, з огляду на підтвердженість матеріалами справи і не спростування відповідачем, що надані Товариством документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній та те, що документи складені Товариством з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної ТОВ «МАРІКО», пославшись на п.п. 201.1, 201.10, 201.16 ст. 201 ПК України, суд першої інстанції вважав, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну № 14 від 08.11.2019 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів п. 201.1 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у п. 187.1ст. 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування є відповідна квитанція в електронному вигляді.

Як свідчать матеріали справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, що позивачем, на виконання вказаних норм законодавства, сформовано було податкову накладну № 14 від 08.11.2019р. щодо поставки м`яса Рапана в/мор на загальну кількість 4896кг, на загальну суму коштів, що підлягають сплаті в тому числі податок на додану вартість 440640,00 грн. та надіслано її до Єдиного реєстру податкових накладних, проте, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена.

У відповідності до п. 201.16. ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 12 якого передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, та формування квитанції

Пунктами 12, 13 Порядку № 1246 передбачено про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, за результатами перевірок, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117, чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.13-14 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 117 від 21.02.2018 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно квитанції №1 від 27.11.2019 року, податкову накладну №14 від 08.11.2019р. направлену ТОВ «МАРІКО» прийнято, проте її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що підставою зупинення вказаної податкової накладної слугувало Обсяги постачання товару/послуги 1605 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2.1 п. 2 Критерії ризиковості здійснення операцій, визначених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Апеляційний суд з даного приводу зазначає, що контролюючим органом у порушення норми п.13 Порядку №117, не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв.

Податковим органом зупиняючи реєстрацію податкових накладних ТОВ «МАРІКО» також не казано й розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідають податкові накладні позивача, а також не було визначено конкретного переліку документів, з урахуванням специфіки господарської операції відображеної у податковій накладній № 14 від 08.11.2019р, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у визначений Порядком № 117 спосіб, ТОВ «МАРІКО» надано відповідачу на його пропозицію - Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якиххзупинено №1 від 28.11.2019р. з доказами щодо здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження, зокрема банківська виписка, договір № 01/11/2019 від 04.11.2019р., рахунок на оплату від 08.11.2019р. № 38, експертний висновок від 08.07.2019р. 3 002452п/19, експлуатаційний дозвіл від 28.02.2019 № 15-15-55, пояснення № 02/11/2019 від 28.11.2019.

Так, у своїх поясненнях товариство зауважувало, що 04 листопада 2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРІКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІС РАЇНА» був укладений договір поставки №01/11/2019, відповідно до умов якого ТОВ «МАРІКО» переймає на себе зобов`язання поставляти ТОВ «ОЛІС УКРАЇНА» продукцію власного виробництва «М`ясо рапана варено-морожене» в кількості, передбаченій накладними. На підставі рахунку на оплату №38 від 08.11.2019р. ТОВ «ОЯІС УКРАЇНА» (код ЕДРПОУ 59953) зробило передоплату у розмірі 440640,00 (Чотириста сорок тисяч шістсот сорок грн.00) 08 листопада 2019р. на банківський рахунок Товариства. Датою виникнення ПЗ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку : оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Як далі у своїх пояснення вказувало товариство, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У даному випадку, як зазначав ТОВ «МАРІКО», оскільки перша подія приходиться на дату передплати 08 11 2019р., Товариство склало додаткову накладну № 14 від 08.11.2019р. в електронній формі та відправило зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію було зупинено.

Далі, у своїх поясненнях, платник податків звернув увагу податкового органу на те, що основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІКО», надалі «Товариство» є: код КВЕД 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (основний); код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг; код КВЕД 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах. Виробничу діяльність Товариство веде за адресою свого місцезнаходження, а саме: Одеська Овідіопольський р-н смт.Великодолинське вул.Станційна буд.68, на підставі договору оренди виробничо-сккладські будівлі. Товариство має відповідні виробничі потужності, необхідні трудові ресурси, матеріальні та фінансові ресурси для здійснення виробництва харчових продуктів тваринного походження, а саме: Пресерви з риби та морепродуктів; Морепродукти варено-морожені; Риба в`ялена; Риба та морепродукти заморожені, охолоджені, солоні. Власна матеріальна база Товариства дозволяє приймати, складувати, переробляти придбану сировину у готову як для споживання, так ї для наступної переробки продукцію, що підтверджується експлуатаційним дозволом №15-15-55 від 28.02.2019, який виданий на підставі перевірки потужності оператора ринку.

Також, товариство вказувало й про те, що працює вже більш тринадцяти років. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «МАРІКО», дата проведення державної реєстрації Товариства - 16.09.2005р. Результатом виробничої діяльності Товариства є продукція, яка реалізується на території України. Готова продукція - м`ясо рапани чорноморської (Rapanavenosa) варено-морожене отримане від переробки рапани чорноморської придбаної на території України у платників ПДВ та неплатників ПДВ, яке утворюється на стадії «Оброблення» у вигляді вологої м`язової суміші з подальшою термічною обробкою кип`ятком чи парою, очищенням, шоковим заморожуванням та розфасовкою в пакети з полімерних матеріалів - далі за текстом - «м`ясо рапана в/мор». Ттакож, Товариство у своїх поясненнях навело етапи технологічного процесу виготовлення - «м ясо рапана в/мор» та зауважило, що купує на території України сировину «Рапана чорноморська жива в раковині» з кодом товару згідно УКТ ЗЕД 0307, а продає продукцію власного виробництва «м`ясо рапана в/мор» годом товару згідно УКТ ЗЕД 1605.

З вказаних документів, досліджених апеляційним судом та які надавались податковому органу, на переконання колегії суддів, можливо встановити зміст і обсяг господарської операції у підтвердження їх реальності, по якій позивач подав для реєстрації податкову накладну №14 від 08.11.2019р.

Між тим, не зважаючи на наявність у платника податків необхідних первинних документів та надані платником пояснення з відповідними копіями первинних документів, податковим органом спірним рішенням № 1343999/33723614 від 03.12.2019р. було відмовлено у реєстрації вказаної вище податкової накладної.

Зі змісту вказаного оскаржуваного позивачем Рішення вбачається, що його прийнято з підстав не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що вказані у рішеннях підстави для відмови у реєстрації податкових накладних є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досить абстрактними та формальними.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на викладене, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункти Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем було направлено пояснення та копії документів до зазначеної ним у податковій накладній №14 від 08.11.2019р. господарської операції.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, у порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містять лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

До того ж, слід зауважити, що з огляду на надання платником податків письмових пояснень та документів до поданої на реєстрацію податкової накладної №14 від 08.11.2019р., рішення контролюючого органу прийнято без надання жодної оцінки таким документам, без зазначення, які саме подані платником документи не дають можливості встановити дату події, відповідно до якої виписано та подано на реєстрацію податкову накладну.

В апеляційній скарзі також не конкретизовано, що саме порушено позивачем, та яких конкретно документів не вистачило для здійснення реєстрації спірних податкових накладних.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з контрагентом ТОВ «ОЛІС УКРАЇНА», а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Всі претензії податкового органу, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкової накладної стосувалися не надання первинних документів, розрахункових документів, однак конкретного переліку документів, які були б достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних не вказано.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність прийняття рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 1343999/33723614 від 03.12.2019року, оскільки його прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія).

Відтак, таке рішення контролюючого органу підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, зважаючи на приписи п. 28 Порядку № 117, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «МАРІКО» №14 від 08.11.2019р.

На переконання апеляційного суду, оскільки матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами того факту, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній; документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками перегляду судового рішення, праву на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття спірних рішень, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та скасування таких рішень податкового органу.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги по суті задоволених позовних вимог висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 420/685/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Єщенко О.В. Димерлій О.О.